Так, але вже український утвір, який не від старопольської форми "dziewać", а від сучасної укр. "дія".

»а від сучасної укр. "дія"«

A cyto e yno znaceignnevo rouxiuleignne tou?
U ‹yzpodievati / yzpodieyati (yzpodieti)› e znaceignneve rouxiuleignne *"to lay [one's hope, faith] on [smb, smth]", cde ‹[po]dieti› e u znaceignnie "lay, relay, put", i sesy ròzvitoc znaceignna — cerez sõimeinna slova "clasti-[po]cladati - logiti-legti/lejati - [po]dieti - pociti - sloniti ; tlo ( = te na cyto mogé bouti pocladeno)" potverdeaty inchœi razosluœuno istovui vuirazui, he otó: veat. ‹по•лагать ( надежды, веру)•ся ; по•ложить/лагать•ся (на кого-л. / что-л.)›, ceix. ‹s•po•léhat / s•po•lehnout (na koho / co)›, slvç. ‹s•po•ľahnúť sa (na koho/čo), xorv. ‹o•sloniti se (na kogo / što)›, bóulg. ‹осланям се›, eagl. (zastar.) ‹re•pose (oneself upon)›, ‹re•pose (trust in)›, ‹lean (on)›, ‹put (credit in)›, ital. ‹basar•si› ( ← ‹base›), niem. ‹basieren (auf)› ( ← ‹Basis›), lead. ‹po•legać (na)›, rous. ‹na•dieya› ( ← ‹dieti› "to put, lay, pose"), gr. ‹βασίζομαι (πάνω σε)› ( ← ‹βάσις›).
Ta i samo slovo ‹nadieya› e ne œd ‹dieya = action›, ale œd *‹dieya› "what's been put, laid".

Xotcha ‹dieyati, dieya ; dielo, dielati› ta ‹dieti, •dieyati, dievati, dienõti› sõty odina corene, yz pervœstnuimy znaceignnemy "to put, lay, pose", iesce, viedie, za pie. dobui sesy coreiny nabou dvie (pitimo, tri) znaceignna: "clasti, logiti, dieti" (pervœstno), "dieyati, ciniti, dielati" (i samo ‹ciniti, cin› e pervœstno œd znaceignna *"clasti [pràvilno, u read]" ; a "put-lay" → "do-make" porœun. i ou lat. ‹facere (facio), factus (•m, •a), eaghel. ‹do› — pro buœlche vidjte tout: https://en.m.wiktionary.org/wiki/facio#Latin), ta "móuviti, cazati, recti" — porœunayte rous. ‹diey› = ‹móuv›, ta drous. ‹dieti / дѣти› "clasti, dieti", "dieti-dieyati-dielati, ciniti ; ciniti-tvoriti", "móuviti-govoriti".

Ta i, pitimo, viedau buimy na yacie tlie, u zagalie, legity gadca o, bõdy simy, leadscœmy poxodgeignnie / verstyvodie sluœu na ‹yzpodie•› "rely, reliance ..." u rousscœy? Coli cerez ‹yz•po•›, to tacuix sluœu e u rousscie torony, i viedoma you u dauniorousscõ dobõ, a coli sõty i ova slova nepitoma u rousscie, tó cény i yea bui na dobie vuimesti yz móuvui boulo [vor(i)ounscui / voriaçscui "ironically"]. Aceiny za ‹•va•› (‹yz•po•die•va|•›) imé bouti leadsco?? Nou, ni, atge imemo ‹die•va•ti›, a iesce porœunayte dieyeslova iz ‹ie› (ci tó corene ci rieci dieyeslova) ròzxirena o ‹•va•› || ‹•ya•›: *‹sieti : sieyati : sievati›, ‹bolieti : bolievati›, ‹oumieti : oumievati›, ‹*vieti : vieyati : vievati›, ‹*rieti : rieyati : rievati›, ‹grieti : grieyati : grievati›, ‹*tieti : tievati : tieyati›, ‹spieti : spievati : spieyati› tc., otge i ‹dieti : dievati : dieyati›, a œdtac i ‹yz•po• / na• + die• : •dieva• : •dieya(•)›. Porœunayte iesce slova œd ‹dieti› "put, lay, set" ròzxirena o ‹•va•› u rousscie: ‹rozdievati ( : rozdieti)›, ‹nadievati ( : nadieti)›, ‹podievati ( : podieti)›, ‹dodievati ( : dodieti)›, ‹udievati ( : udieti)›, ‹zadievati ( : zadieti)›.
Otge znaceignne "dieya-cin" e tou néeamo / nepuœlygivo ("unrelated / irrelevant").

У мене вчора виникали сумніви щодо тверджень ЕСУМ про непитомість цього слова, коли в джерелах знайшов таку інформацію:
1. „dziewać” – псл. děvati;
2. семантика продолжений праслав. *děvati и исходного и .-е . корня *dhē- с его основными значениями 'ставить, класть' ~ 'делать';
3. „дівати” — у старому значенні «покладати», «класти». „Spodziewać się” буквально означає покладати надію/думку на щось;

Себто слово будується на питомих коренях, але, імовірно, у такій словотвірній міні було навіяне саме польською мовою та можливо не зустрічалося у давніх памʼятках, тому ЕСУМ і відніс його до запозичень