Значення слова

Зала очікування — місце на вокзалі, де можуть перебувати пасажири.

Приклад вживання

Зал очікування - спеціально обладнане приміщення вокзалу з
місцями для сидіння, призначене для тимчасового перебування
пасажирів, які очікують відправлення чи прибуття поїзда. ( Пункт
1.8 розділу 1 доповнено терміном згідно з Наказом Мінтрансу N 1069
( z1611-04 ) від 06.12.2004 ) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0620-98#Text).

Походження

"Зала" прийшла з німецької чи французької мови через російську й через польську (goroh.pp.ua: зала). Ужиток "очікувати" у живій розмовній мові обмежується З. Україною.

Варіанти написання
зал очікування, зал(а) чекання
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово зала очікування

чекальня
35
21 червня 2020

Слово "чекати" не поширене в південно-східних говірках України, що становлять більшість українських говірок. Тож я на його не приставатиму.

21 червня 2020

а чому інша частина України не має права впливати на літературну мову?

21 червня 2020

Ви кривите душею, називаючи витискання мовних явищ більшості мовними явищами меншості "впливами". Цікаво, що прізвище у Вас не західноукраїнське. Значить, Ви свідомо цураєтесь дідівської мови. Чому?

21 червня 2020

Дорогенький Oleksa Rusyn читайте українську літературу котру писали геть не західняки Пана́с Ми́рний, Олесь Донченко, Максим Рильський, завітайте на сторінки словника Бориса Грінченка, який був ніяким не західняком і буде вам щастя пізнати українську мову. Зізнайтеся вже, що ви тут для того аби роз'єднувати українців. Вам дай волю, ви суржик зробите стандартом української мови, але то не кінець, бо кінцевою метою у вас є повне знищення мови

22 червня 2020

Чекати поширене по всій етнічній українській території, не видумуйте.

22 червня 2020

Наводжу витяг із "Кривого дзеркала української мови" великого знавця української живої розмовної мови письменника Івана Нечуя-Левицького про мовний ужиток Михайла Грушевського: "Але мову неможна назвати украiнською, близькою до мови наших классиків, або до вченоі мови Драгоманова та д. Комарова. Це та ж таки галицька говірка з усіма йіі прикметами й одличками од справдешньоi украінськоі мови. І тут таксамо скрізь бачимо галицьке — від, сей, житє, житєм (навить замісць — живоття)! окремо, окремий, очи, на поли, польські падіжі — на зібраню, завдань, слово — здібний (здатний, придатний), чекаю, тримає, рішучо (наважливо), окремі землі (опрічні землі), ріжні (різні, усякові), трівку (?) форму, у ріжних охорон (оборон, захисту), відомостей; тут є і великоруські слова: в глубину (в глибиню), безповоротно, і грабити і грабувати, постарався (подбав). Вітовт двинув па них своі сили (?), чекаючи йіх, (рушив своє військо, сподіваючись йіх).". Чого б це прикмітний письменник так бентежився, якби слово "чекати" було справді поширене в усіх українських землях? Ви хоч прислухаєтесь до живої розмовної мови наддніпрянців чи спілкуєте тільки з тими, що навчились мови з офіційних помосковщених і погаличанщених книжок?

23 червня 2020

У вас якесь патологічне несприйняття українських слів, навіть якщо й справді слово "чекати" більше на заході України вживане, то воно все одно українське і зовсім не аргумент, що "меншість нав'язує більшості", бо наприклад вживати слово "сябер" замість "партнер" як пропонуєте ви, це можна точно так само сказати, що ви намагаєтеся нав'язати більшості, слово котре в Україні взагалі не використовується, натомість відоме як слово білоруське

23 червня 2020

чекати навіть в російській є("бьіть на чеку"), як і в усіх других слов'янських мовах, - це давнє праслов'янське слово

29 липня 2020

Oleksa Rusyn, я не кривлю. Рідня по батькові у мене з Черкащини, мамина — з Львівщини. Для мене рідні слова як і «ждати», так і «чекати». І вони обоє мають право на існування в українській, так як є для неї питомими.
Але я щиро дивуюся вашому категоричному несприйняттю західних слів. Може ше будете закликати до того, аби Галичина відділилася? Бо літературна мова це та, яка учитує у рівній мірі всі говірки території країни.

22 червня 2020

чека́льня r2u.org.ua: чекальня

22 червня 2020

Це анічогісінько не доводить щодо поширеності цього слова в українських говірках. Пошукайте слова "чекати" в класиків з-поза Західної України.

23 червня 2020

Слово "чекати" - загальновідоме в Україні ))) sum.in.ua: chekaty

23 червня 2020

"ЧЕКАТЬ = ждать"
- Енеїда. 1798. - Класик української літератури Іван Петрович Котляревський https://www.wdl.org/ru/item/11805/view/1/176/

23 червня 2020

"Степан. Ви таки, як бог дасть, на мою науку ДОЧЕКАЄТЕСЬ!",
"Голос Химки (з-за дверей). Та ЧЕКАЙТЕ, ще не кипить!"
- Класик української літератури Михайло Старицький ("ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ", 1883 р.)

23 червня 2020

"...як яблучко влітку, повне вщерть... ЧЕКАЄ своєї пори, свого часу...", "Явдоха була вже заручена і тілько ЧЕКАЛА осені, щоб весілля грати."
- Панас Мирний – класик української літератури. («Палійка»)
http://ocls.kyivlibs.org.ua/mirnii/tvori/Opovidanny/Paliyka.htm

22 червня 2020

Ждальня — ЧЕКАЛЬНЯ, почекальня // Словник чужослів. Павло Штепа https://slovnyk.me/dict/foreign_shtepa/ждальня

22 червня 2020

Я не можу поважно ставиться до слів людини, що нехтує мовний ужиток класиків українського письменства та народної творчості й удає, що "ждать" не українське слово.
- "Гей, як діждемо святого великодня" (народна дума "Маруся Богуславка");
- "Козаки-панове!
Добре майте,
Один другого одмикайте,
Кайдани із ніг, із рук не кидайте,
Полуночної години дожидайте!" (народна дума про Самійла Кішку);
- "Станьте ж, братці, коней попасіте,
І мене підождіте,
І з собою на коней возьміте,
До городів християнських хоч мало підвезіте" (народна дума про трьох братів Азовських);
- "Перше все сподівались: молодий пан буде добрий, та й дождали собі доброго!" (Марко Вовчок. "Горпина");
- "Серце Прісьчине пило. Вона сьогодні ждала Пилипа" (Панас Мирний. "Повія");
- навіть у галичанина Івана Франка знаходимо: "Добре то старі казали:
Жди від ворога похвали!" ("Лис Микита").

Тож, іще раз: читайте народну творчість і класиків, а надто з-поза Західної України. І прислухайтесь до людей, що розмовляють живою народною мовою, а не до тих, що перейшли з московської мови на те, що вони мають за українську.

22 червня 2020

ЧЕКА́ЛЬНЯ // Словник української мови у 20 томах https://slovnyk.me/dict/newsum/чекальня

22 червня 2020

Що Ви знаєте про історію українського словництва?

22 червня 2020

Чека́льня -і, ж. Кімната в адміністративній установі, лікарні і т. ін., де відвідувачі чекають на прийом у кого-небудь, на зустріч з якою-небудь особою // Великий тлумачний словник сучасної української мови
https://slovnyk.me/dict/vts/чекальня

22 червня 2020

Oleksa Rusyn, це особисто для Вас: "На світанку недарма ж вона прислухалася до розмов хворих в амбулаторній ЧЕКАЛЬНІ (Іван Ле) https://slovnyk.me/dict/newsum/чекальня Іван Ле - с. Мойсинці, Золотоніський повіт, Полтавська губернія.

22 червня 2020

Іван Ле не класик української літератури. Він творив за СССР. Вам годилось би заглибиться в історію українського словництва, перш як подавать статті із словників. Вони не мають цінності без історичного контексту. До того ж, ми не знаємо, чи сам письменник ужив того слова чи йому "помогли". Оно почитайте, як друкарка повиправляла "тільки" на галицьке "лише" в Б. Антоненка-Давидовича: http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/chy-tilky-lyshe. Гадаєте, що то був поодинокий випадок і тільки з одним словом?

22 червня 2020

:)

23 червня 2020

Це все, що Ви спромоглись одповісти?

22 червня 2020

Народня приказка з м. Батурина (19 ст.):
8850. — "...Зашлюбитись не дощик ПЕРЕЧЕКАТИ.(місто Батурин, Чернігівська губернія)"
— Матвій Номис. Українські приказки, прислів'я і таке інше (1864). — С. 169.
https://archive.org/stream/nomis1864#page/n181/mode/2up

23 червня 2020

Про таке кажуть: що недочув, то добрехав. У Номиса тільки згадано, що це слова з "Ужинку рідного поля" Миколи Гатцука, а в "Ужинку..." нема ані слова про те, де записано приказку.

23 червня 2020

Недобачив, це не "добрехав", а от Ви тут намагаєтесь "переконати" уявного читача, що слово "чекати" нібито "не поширене" )))

22 червня 2020

Народнє прислів'я, Сумщина (19 ст.):
30. — "Старий брох, розсипав горох, не вмів позбірати, та став дня ЧЕКАТИ; як дня ДОЧЕКАВ, горох позбірав (зорі).
(Збірослов Лазаревського)." — Матвій Номис. Українські приказки, прислів'я і таке інше (1864). — С. 291.
Лазаревський Василь Матвійович - с. Шевченкове, Конотопського району Сумської області. https://archive.org/stream/nomis1864#page/n291/mode/2up

22 червня 2020

З чого Ви взяли, що та загадка з Сумщини? У книжці є тільки примітка "Зб[і]р[ослов] Лаз[аревського]. Дарма звідки родом Лазаревський. Він збирав приказки з усіх українських земель, як збирав слова й Грінченко.

23 червня 2020

"Лазаревський. Він збирав приказки з УСІХ українських земель"
.
Детальніше будь ласка.

22 червня 2020

"Як би на вас ЧЕКАВ, то досі вмер би." — Чубинський Павло, автор Гімну України. (хутір Чубинський, нині в межах м. Бориспіль, Київська область) http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64352-chekaty.html#show_point

23 червня 2020

Ви не читаєте тексту розуміючи. Це слова не самого Чубинського, а він записав їх, як був в одрядженні. А їздив він не тільки по Наддніпрянщині, а й по Волині, Поділлі та Берестейщині, що менш як за 100 год доти були перейшли од Польщі до Російської імперії.

23 червня 2020

:) - "Як би на вас ЧЕКАВ, то досі вмер би" — Чубинський Павло (Черкаський у. Київської губернії) https://archive.org/stream/chubynsky1.2#page/n49/mode/2up

23 червня 2020

Повторюю: Ви не читаєте тексту розуміючи. Це слова не самого Чубинського, а він записав їх, як був в одрядженні. А їздив він не тільки по Наддніпрянщині, а й по Волині, Поділлі та Берестейщині, що менш як за 100 год доти були перейшли од Польщі до Російської імперії.

23 червня 2020

Уважніше: "Як би на вас ЧЕКАВ, то досі вмер би" — Чубинський Павло (записано в - ЧЕРКАСЬКОМУ У. [а це - КИЇВСЬКА ГУБЕРНІЯ])

22 червня 2020

"НАВАЛЬ, с.м. "...тилко на мѣстцу отстрелювалася, болшого ЧЕКАЮЧИ на себе Козацкого навалу. (Вел. IV, 18)."

- Самійло Величко (1670—† після 1728, с. Жуки, нині Полтавський район, Полтавська область, Україна). - Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV-XVIII ст. Книга 1. А-Н. 2002. – С. 449. https://archive.org/stream/kniga1#page/n447/mode/2up

23 червня 2020

Писемна та книжна староукраїнська мова тому й називається писемна та книжна, що її вживали тільки на письмі. Це була мішанина церковнослов'янської, розмовної української й польської мов. І знову ж таки у мене постає питання: що Ви знаєте про історію української мови й українського словництва?

22 червня 2020

НУЖДНИКЬ, "... Негодяй. Нужднику, ЧЕКАЮТЬ
тебе кайдани и муки, не утече хочь ся проволоче. Вел. IV, 210. (Самійло Величко) ... Так само. - С. 511. https://archive.org/stream/kniga1#page/n509/mode/2up

23 червня 2020

Те саме, що й передніше: це не приклад розмовної української мови.

23 червня 2020

Авжеж! :) - Полтавець Величко "позичив" слова "ЧЕКАЮЧИ" та "ЧЕКАЮТЬ" - у "галичан"! - І це все задля того, щоб ніхто з полтавців його не зрозумів! - Дива та й годі! )))

30 грудня 2020

Я попорпав трохи твори класиків українського письменства. І ось що там знайшов:
1) Іван Котляревський, "Енеїда": "чекати" - 0, "ждати" - 4.
2) Іван Котляревський, "Наталка-полтавка": "чекати" - 0, "ждати" - 6.
3) Григорій Квітка-Основ'яненко, "Маруся": "чекати" - 0, "ждати" - 36.
4) Панас Мирний, "Палійка": "чекати" - 2, "ждати" - 16.
5) Панас Мирний, "Хіба ревуть воли, як ясла повні?": "чекати" - 0, "ждати" - 91.
6) Тарас Шевченко, "Сон": "чекати" - 0, "ждати" - 2.
7) Тарас Шевченко, "Гайдамаки": "чекати" - 0, "ждати" - 6.
8) Тарас Шевченко, "Наймичка": "чекати" - 0, "ждати" - 6.
9) Марко Вовчок, "Пройдисвіт": "чекати" - 2, "ждати" - 6.
10) Марко Вовчок, "Інститутка": "чекати" - 0, "ждати" - 17.
11) Леся Українка (волинянка!), "Кассандра": "чекати" - 2, "ждати" - 11.
12) Леся Українка, "Лісова пісня": "чекати" - 3, "ждати" - 13.
13) Іван Франко (галичанин!), "Лис Микита": "чекати" - 4, "ждати" - 27.
14) Іван Франко, "Захар Беркут": "чекати" - 7, "ждати" - 33.
15) Іван Франко, "Борислав сміється": "чекати" - 22, "ждати" - 80.
Я гадаю, що це чудово засвідчує міру вжитку цих двох слів у живій народній мові.

30 грудня 2020

Ого, подивований, що геть і галичанин Франко частіше "ждав". Чудова робота, Русине.

30 грудня 2020

Спасибі. Я, щоправда, не знаю, чи Франко вживав частіше "ждати", бо спрямовувався на мовний зразець підмосковської України чи тому, що слово "ждати" було поширене й на Галичині. Однак виміркувати з мого досліду можна тільки одне: серед українців, що розмовляють живою народною мовою, слово "ждати" та його родичі поширені більше, ніж "чекати", а хто витискає "ждати" словом "чекати", робить шкоду українській мові.

1 січня

польська - Poczekalnia;
болгарська - чакалня;
сербська - чекаоница;
хорватська - čekaonica;
словацька - čakáreň.

2 січня

"польська - Poczekalnia;
болгарська - чакалня;
сербська - чекаоница;
хорватська - čekaonica;
словацька - čakáreň."

І що ми маємо з того виміркувать?

1 січня

1864 рік, Матвій Номис:
853. Московський час, як жидівський зараз (’). Б.
(*) як и жидівський—не перечекаєш. Гат.
1240. (*) А, чекайї минецця іх. Бр.
2020. Так тяжко добра дочекатися, як з каміння. Проск.
4090. Прийдецця (*) ниточка до клубочка!
Л . —... та не змотаєцця.—Чекайно, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєсся. Пар.
4110. Давно вже тебе чекає хвурдига
Виє, та на свою голову! Рад., Пир.
4240. Стіп — погоди, чекай — не втікай! Проск.
4520. Жди, татку, до лятку (квітка обітницям). Ст. 36. —Чекай, татко, до лятка. Пос.
5560. Чекай ряду, дістанеш коляду. Ил.
5590. Хто хоче питлювати (борошно), мусить зачекати; а хто нараз, буде зараз. Ил.
5620. Коли то того хто дочекаєцця! Проск.
Живого тата або мами дочекаєсся
Дождався чортової матері. Пир .— Дочекався чортовоі мами. Проси.
5880. В добру хвилю чекай злоі (або: по добрій хвилі лихую ждай).
6480. «То чекар, хлопчія та!... говорить на дівку.»
7380. Бодай ніхто добрий не діждав (*) позиватися. Полт.
( 4 ) ніхто не дочекав. Проск.
7610. Нехай чорт у дядька служить!—... ходив: служив, служив, ще того дочекався, що сукиним сином назвався. І?)?.
7891. ( 4 ) Дочекався Грицько. Ил.
8830. Зашлюбитись не дощик перечекати. Бат.
12070. Чекарь так дякує після іжі, як нема
старших, и найпаче, як у кожного був
свій хліб...
... тощо

2 січня

"1864 рік, Матвій Номис:
853. Московський час, як жидівський зараз (’). Б.
(*) як и жидівський—не перечекаєш. Гат........."
Це набір витягів, copy-paste, без аналізу, де, в якій частині України, записано слова.

1 січня

ЧЕКАЛЬНЯ
(у лікаря) почекальня, (на вокзалі) чекальна заля, (в театрі) фойє
Словник синонімів Караванського

2 січня

До чого тут Караванський? Він класик руського письменства абощо?

1 січня

ЧЕКАЛЬНЯ, і, ж. Кімната в адміністративній установі, лікарні і т. ін., де відвідувачі чекають на прийом у кого-небудь, на зустріч з якою-небудь особою.

СУМ-11
http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=чекальня

2 січня

А що має довести приклад із сумнозвісного СУМа?

2 січня

ЧЕКАТЬ - ждать // СОБРАНІЕ МалороссійскихЪ словЪ содержащихся вЪ ЭнеидѢ // Котляревський І. П. Енеида. — СПб: Иждивеніем М. Парпуры, 1798. - С. 22. https://archive.org/details/eneyida1798/page/22/mode/1up?view=theater

2 січня

Головне, що слово є в Енеїді. Головне, що слово є в стародавніх Київських пам'ятках:

Київ, 1639 р.:

"не ЧЕКАЮЧИ вw(д)лугь права и тє(р)мины або стопьни правьние поминувьши"

Книга Київського підкоморського суду (1584–1644) / Упор.: Г. В. Боряк та ін. — Київ, 1991. — с. 193
https://archive.org/details/kyyivpidkomorskoho/page/n193/mode/1up?view=theater
(Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН України; Археографічна комісія АН України; Інститут історії АН України; Центральний державний історичний архів України у м. Києві).

2 січня

Я вже одповів вам десь инде, що вжиток слова в тодішній письмовій мові нічого не свідчить щодо його поширення в розмовній мові.

2 січня

Головне, що є наразі :

Зал (за́ла) чека́ння <Чека́льний зал> <Чека́льна за́ла> – приміщення для пасажирів, які чекають посадки на поїзд, судно, літак і т. ін.

СУМ-20
https://sum20ua.com/?page=991&wordid=30186

2 січня

Чи можна місце, де люди очікують, називати почекальня?

Можна, але ліпше - чекальня.

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає на запитання читачів ВВС Україна.
https://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2015/08/150817_ponomariv_blog63_ko

ждальня
18

Назвища приміщень, де одбувається якась дія, звичайно позначаються одним словом із суфіксом "-ня".

Oleksa Rusyn 21 червня 2020
21 червня 2020

Є таке слово у Яворницького.

21 червня 2020

+

22 червня 2020

Хоча... Ждальня — Чекальня, почекальня Словник чужослів. Павло Штепа https://slovnyk.me/dict/foreign_shtepa/ждальня

30 грудня 2020

Читайте мою одповідь у перекладі "чекальня".

1 січня

ЧЕКАТЬ - ждать

СОБРАНІЕ МалороссійскихЪ словЪ содержащихся вЪ ЭнеидѢ // Котляревський І. П. Енеида. — СПб: Иждивеніем М. Парпуры, 1798. - С. 22.
https://archive.org/details/eneyida1798/page/22/mode/1up?view=theater

2 січня

То знайдіть це слово в "Енеїді".

2 січня

Головне, що воно є в Енеїді. Головне, що воно є в стародавніх Київських пам'ятках:

Київ, 1639 р.:

"не ЧЕКАЮЧИ вw(д)лугь права и тє(р)мины або стопьни правьние поминувьши"

Книга Київського підкоморського суду (1584–1644) / Упор.: Г. В. Боряк та ін. — Київ, 1991. — с. 193
(Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН України; Археографічна комісія АН України; Інститут історії АН України; Центральний державний історичний архів України у м. Києві). https://archive.org/details/kyyivpidkomorskoho/page/n193/mode/1up?view=theater

2 січня

Вам не завадить утямить нарешті, що тодішня письмова мова була суміш руської розмовної, польської й церковнослов'янської мов, а пам'яток тодішньої розмовної мови сливе немає.

2 січня

Oleksa Rusyn: "тодішня письмова мова була суміш руської розмовної, польської й церковнослов'янської мов"

Ну, про "ополяченний язьік" я десь чув :) Хоча на цілісеньки 55% московьский язьік і досі - церковнослов'янський :)

Oleksa Rusyn: "пам'яток тодішньої розмовної мови сливе немає"

Є, є багато на превеликий жаль московитів :). Є навіть пам'ятки часів Київської Руси на стінах Софійського Собору(Київ) але ця розмова виходить за межі Словотвору. До речі, я не збирався її вести але мова зайшла про розмовну українську XVII ст.

2 січня

ЧЕКАТИ, гл. Ждать

Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV-XVIII ст. Книга 2. О-Я. / Підготували до видання В. В. Німчук, Г. I. Лиса. – Київ – Нью-Йорк, 2002. – С. 477. – (Пам'ятки української мови. Серія словників). https://archive.org/details/kniga2/page/n476/mode/1up?view=theater

2 січня

Знову ж таки: тодішньою письмовою мовою не розмовляли.

2 січня

ЧЕКАТИ (г.д.) Ожидать. Ждать.

Білецький-Носенко П. Словник української мови / АН УРСР. Ін-т мовознавства їм. О. О. Потебні; Підг. до видання В. В. Німчук; Відп. ред. К. К. Цілуйко. — Київ: Наук. думка, 1966. - С. 385. https://archive.org/details/slovnyk33/page/n386/mode/1up?view=theater

2 січня

У словниці Білецького-Носенка є й слово "жеби" (https://archive.org/details/slovnyk33/page/n137/mode/1up?view=theater&q=жеби), що його вживають тілько в деяких галицьких і, може, прикарпатських говірках. Бутність слова в словниці нічого не говорить про його поширення.

2 січня

ЖДА́ЛЬНЯ, і, ж., застаріле слово, рідко.
Приміщення для очікування.

СУМ-20 — академічний тлумачний словник української мови у 20 томах
https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=190593&page=903

2 січня

Oleksa Rusyn: "У словниці Білецького-Носенка є й слово "жеби"
https://archive.org/details/slovnyk33/page/n137/mode/1up "

А ви уважно прочитайте, що пише в ті часи Білецький-Носенко про це слово :

"Жебы; ажебы - чтобы, а дабы (слово приказное)"

До чого тут слово "ждальня", "чекальня" ? :)

2 січня

Зал (за́ла) чека́ння <Чека́льний зал> <Чека́льна за́ла> – приміщення для пасажирів, які чекають посадки на поїзд, судно, літак і т. ін.

СУМ-20

почекальня
15

почека́льня r2u.org.ua: почекальня

S. Velichko 22 червня 2020
22 червня 2020

ПОЧЕКА́ЛЬНЯ, і, ж., зах. Те саме, що чека́льня // Словник української мови (СУМ-20) https://slovnyk.me/dict/newsum/почекальня

31 грудня 2021

Там навіть примічено: "зах[ідноукраїнське"]. На галицьку "почекальню", змавповану з польського слова "poczekalnia", на Словотворі пристало більше душ, ніж на звичайну руську "ждальню". Цю прикрість можна пояснить тілько незнанням живої народної мови серця країни, поганою мовною освітою - ба й неохотою освічуваться далі.

1 січня

Українську Чекальню воно хоче перетворити на Москвинську "ожидальню":
ЧЕКАЛЬНЯ
ожидальня, разг. ожидалка :)
Українсько-російський словник
http://slovopedia.org.ua/47/53415/353216.html

2 січня

Кажіть "воно" на своїх батьків, що змогли вилупить, та не змогли виховать. Розмовляйте так і з своєю дівчиною, жінкою та кодлом. Будете держаться, як сідуха на базарі - то вам на базарі й місце, а не на Словотворі.

Коли ви кажете московське на слово "дожидати", це значить, що ви взагалі не чули живої народної мови більшої частини Русі й не читаєте класиків. Бо його можна почуть од людей, знайти в словницях давніших і теперішніх і в творах класиків красного письменства. У мене бабця, як гнівалась на кого, казала: "Щоб він / вона / ти не дождав /-ла". І її прабатьки теж так казали.

2 січня

Істерика "руSSкого мира" на Словотворі передбачувальна :)
Мені не цікаві московські "міркування".

2 січня

На що це ви кажете "руSSкого мира" й "московські "міркування"? Патякайте про політику десь инде. Купіть чи позичте собі в когось розуму й поверніться до мовознавства. З доводами замість висерів, будь ласка.

2 січня

Зневажливо "патякайте" про свої "висера" десь вкантакті чи в одноклассніках.

2 січня

Зал ожидания - росийська...

Зал очікування - українське,
Зала чакання - беларуська,
Čakalnica - словенська,
Чекална - македонська,
Čekaonica - хорватська
Чекаоница - сербська,
Čakáreň - словацька,
Poczekalnia - польська

2 січня

До чого це тут? Що це має довести?

2 січня

Дивні запитання..
Що в переважной більшості слов'ян основне слово - Чекальня,
а не "зал ожидания" :)

дожида́льня
5

Дожидатися поїзда

Volodymyr Khlopan 21 червня 2020
21 червня 2020

"-ся" тут хоч і можливе, та не потрібне. "Дожидать(ся)" та "ждать" - синоніми. Тому й "дожидальня" теж годиться як синонім. Даю +.

21 червня 2020

Дивна логіка. Коли дожидатися є = ждати, то нач є довше слово, коли чепінь до- в нім нич до товку не дасть?

22 червня 2020

Мене дивує Ваше питання. Неначе я сам вигадав слово "дожидать". Воно було задовго до мене. Є в ужитку та словниках.

23 червня 2020

Мені бай дуже. Я то йму за девіацію. Коли суть твари ждати, чекати, твари дожидатися, очікувати суть зайви.

23 червня 2020

З погляду теорії та естетики погоджуюсь.

21 червня 2020

Дяка!

1 січня

ДОЖИДА́ЛЬНЯ, і, ж., розмовне

сум-11

2 січня

ДОЖИДА́ЛЬНЯ, і, ж., розмовне слово, рідко.
Те саме, що чека́льня.

СУМ-20 — академічний тлумачний словник української мови у 20 томах https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=23376&page=790

2 січня

ДОЖИДА́ЛЬНЯ = розмовне слово
= ЧЕКА́ЛЬНЯ:
https://slovnyk.me/dict/foreign_shtepa/дожидальня

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
21 червня 2020

Oleksa Rusyn, вам не здається, що аби слово "очікувати" не обмежувалося як ви написали заходом України, то вам особисто ліпше вивчити українську мову, а не вилучати з неї слова?

2 січня

Зал ожидания - росийська...

Зал очікування - українське,
Зала чакання - беларуська,
Čakalnica - словенська,
Чекална - македонська,
Čekaonica - хорватська
Чекаоница - сербська,
Čakáreň - словацька,
Poczekalnia - польська

2 січня

Навіщо ви розплямовуєте одним і тим самим текстом увесь Словотвір?

2 січня

А навіщо ви пропихуєте "ждальню", як у московитів "зал ожидания", якщо українці та майже всі слов'яни мають ЧЕКАЛЬНЮ?

2 січня

Не треба збіднювати нашої мови. Ждати, ждальня - наші питомі слова

2 січня

Чекати, чекальня - наші питомі слова. Не треба збіднювати нашої мови.

Поділитись з друзями