Це ви задовбали шукати полонізми там, де їх немає. Скоро будете клеймувати полонізмами все, чого немає в московській мові або рідковживане там. І це на тлі ваших "пірожних", які ви тут проштовхуєте.

Викидаємо питомі слова під гаслами боротьби з полонізмами та тягнемо в мову люту московщину, бо для когось рідною мовою є московський суржик, а слово "чекати" йому невідоме.

<...бо для когось рідною мовою є московський суржик...>
Оце і є приклад московського суржику, точніше кальки з москвинської: родным языком является московский суржик.
Цим суржиком засрали скрізь.

Українською буде правильно:
Бо для когось рідна мова — (це) московський суржик
Це, по-перше

По-друге, читайте уважно, а не "через поле, через гай".
Чекати на, очікувати на, ждати на — польський суржик.
Українською буде:
Ждати кого, або хоча б чекати кого, а не на кого.
Може, зараз не задовбаєтесь і зрозумієте, про що йде мова 🤔

Так ви ж в коментарях і писали, що "чекати" - це польське слово. Чи вже відмовляєтесь від своїх слів? Особливо після того, коли Єлисій додав свою мінку.

"Українською буде правильно..."

🫣
Звісно, якщо для вас українська мова - це кастрована балачка, то у вашій системі координат можливий тільки один "правильний" варіант.

"Цим суржиком засрали скрізь."

Ви ж цим суржиком і засираєте, а потім ще й бігаєте вишукуєте полонізми там, де їх немає.

<Так ви ж в коментарях і писали, що "чекати" - це польське слово. Чи вже відмовляєтесь від своїх слів? Особливо після того, коли Єлисій додав свою мінку.>

Я не відмовляюсь від своїх слів, хочете — вживайте, але на український манір: не чекати на кого, очікувати НА кого (як сьогодні хвілолухи пропонують), а чекати кого, ждати кого.
Єлисіїв говір читати тяжко, ба бльше, його власною латинкою. Намагався читати, плюнув 🤦‍♂️

<Звісно, якщо для вас українська мова - це кастрована балачка, то у вашій системі координат можливий тільки один "правильний" варіант.>

Варіянтів може бути не один, але якщо українською саме так, а не як у поляків чи москвинів, то так воно є, а не як вам заманеться.

<Ви ж цим суржиком і засираєте, а потім ще й бігаєте вишукуєте полонізми там, де їх немає.>

"Якби ж ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
А то залізете на небо..."

Почитайте хоч Огієнка. Там про "є таким" усе сказано.

Те, що його нема на схід від Дніпра, ще не означає, що воно чуже. Так саме бажання бачити друге слово більше в літературній мові не має означати, що треба викинути це

Чи може в вас є якісь докази, що польське?

Синтактика стеменно польська. Одначе, як на мене, вдатніше сказать на схід од Збруча.

Синтактика? Узгодження? А на це є докази?
А "чекати" вживають на Поділлі, якщо не далі. Не кажучи про літературну мову, де воно рівноправне зі ждати в цілому. І те, що не чуже

"Рівноправне" з волі галичан, коли ж у теперішніх книжках понатикали "чекати", нехтуючи "ждати". Про це годі й торочити. Класика таки показує якого слова годиться вживать.

От прокляті галичани, їх тільки купка, але вони за кожного вирішують, що писати. Дурня це, ніхто нікого не може нічого змусити, годі й торочити. Ну й повернуся до початку — те, що воно говіркове, не означає, що воно чуже, тому тут воно ні до чого

Ось кільки доводів:
1) Витяги Нечуя-Левіцького. Цього вже було вдосталь подано. І про "чекати" там є, й про вжиток "на кого/що".
2) Сила прикладів з тієї ж класики.
3) Огієнків стилістичний словник: «Ждати кого-чого: Жде козаченька, Шевч. В Г.{Галичині} ждати на кого-що, -- це п. {польське} нм. {німецьке}» https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/128/mode/1up?q=Ждати.

Володимире, те, що ви з д. Романом не знаєте рідної мови, ми вже давно зрозуміли.
Чекати на кого — польський суржик! Ждати на кого, очікувати на кого — теж
Читайте хоч Огієнка 🤦‍♂️
https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/454/mode/1up

<Не чуже, чистилище. Точніше видалити>

Ганьбіться з Романом далі 🤭🤦‍♂️

Ну прочитав, пише що "чекати" наше, з давнього. Сподіваюся ви теж це запам'ятаєте 😄

Ще раз уважно перечитайте!
І перечитайте, що пропонується.
Перечитайте уважно коментарі Дениса, він вам і розтлумачив, і посилання на джерела дав.

» Ну прочитав, пише що "чекати" наше, з давнього. Сподіваюся ви теж це запам'ятаєте 😄 «

Otó! I ya’smi cèu tõ Oghieyencovõ zamietcõ, i nicy tam neyma oge, bõdy simy, ‹cecati› e yz leadscui. Cyto naibœilche, za leadsyoc œn znacity ‹cecati na›, he yn cerpan pereclad niem. ‹warten auf› → lead. ‹czekać na›, rous. ‹cecati na›, slvç. ‹čakať na›, ceix. ‹čekat na› — ne samo o sobie dieyeslovo ‹cecati›.

»Перечитайте уважно коментарі Дениса, він вам і розтлумачив, і посилання на джерела дав.«

To coho e mi cèsti, Carpiaca, Vas, abo tacui Oghieyenca i inchix móuvnicœu? Ou Oghieyenca bo, za Vachimyge posuilagnémy, ne piché oge samo dieyeslovo yz leadscui e.

O niemeçscie upluivie œnge, Oghieyenco, piché i pœd ‹gydati›, pri ‹gydati na (coho/cyto)› — cyto do ‹na›. Abo ceiny e ròzoumieti oge i ‹gydati› e cerpano yz leadscui?? To cto e tou nepilen citaiõtchi?

Nizje iesce vernõ ic ‹cecati›. Ta na riecy Oghieyencage i seoho’ho stylova slœunica, gœdno zamietiti i stattiõ na inche slovo oge ini zasieli (obsessed¹) lovomy (mnimuix) ‘leadsco-galiçsceign’ rado biegaiõty iz nimy he iz œdpisanoiõ torboiõ — ‹a bui› u znaceignie namierou. Aino, Oghieyenco piché oge u doumax neyma ‹a bui› u tacœmy znaceignie. U tœmy, œnge piché i: »u dauninõ ceasto za ‘cyto bui’«, i tamge tocity yz PVL (»... cu bratou svoyemou, a bui ti pomœglu«, cœneç XI stl.). Tacoge piché, tociõ: »U zax.-oucr. govorax, pœd upluivomy pœilscui [leadscui], iesce ceasto ougivano [‘coristano yz, xodity’] ‹a bui› zamiesty ‹cyto bui›.«. Acéi œn clade za uzœr rœznomóuvõ pd.-uzx. narieccia — xotcha perno, ta bõdy ge. Obace, ne piché oge, bõdy simy, ‹a bui› namierou bie cerpano yz leadscui. Cyto œn piché e oge ‹a bui› namierou e yz dauna postoialo (existing) u rousscie he rœdno, i e zaxovano (»iesce coristano yz«!) u pd.-zx. rœznomóuvie pœd upluivomy leadscoï móuvui, a u pd.-uzx. rœznomóuvie, cyto yõ œn clade za uzœr, yzniclo e. A ‘pœd upluivomy’ e tou ròzoumieti he ‘pœdperto’ ; inchami slovami, œd ranodauniorousscoï dobui postoiale ‹a bui› namierou e trualo ci zaxovano u pd.-zx. narieccie do nuinie, a zaxovagnou’ho izprìa sõsiedstvo i blizycui iztuicui iz leadscoiõ móuvoiõ. Se e het' ne te same cyto ‹a bui› namierou bui, bõdy simy, boulo cerpano ci prìide u rousscõ yz leadscui. He nastoyõ tacohoge pœdperttia zaxovagna ouge i dotui postoialoho u rousscœy móuvie yz dauna sõsiednïmi leadscoiõ ta/ci slovaçscoiõ mogemo imenouati i osobovui tvarui dieyeslova ‹bouti (buiti)› u tep. u oumóuv. — yix ne bie cerpano yz six móuv, inacye buismo oceicouali tvarui istnui (identical) onuim u leadscœy ci slovaçscœy, cyto ne e to louciey. Ba, boucovinscomou nariecciou pitim e tvar 1. os. eid. ‹’smi› (vuim. [smɪ] i [zmɪ]), isten pozdodauniorousscomou ta seredniorousscomou ‹esmi› — ni leadsca ni daunioleadsca ni slovaçsca siacoho tvara ne zna/ié. E tou imovieren upluiv leadscui ci slovaçscui? A ouge. Ta ino u tchouttie (‘in the sense of’; drous. ‹cioutïe› ‘understanding; sense-perception’) pœdporou, a ne cerpagna.

I opeaty ic ‹cecati›. Acéi bui ‹na (coho/cyto)› boulo tacui cerpano he pereclad niem. ‘warten auf’, cyto do samoho ‹cecati›, ni, he ouge receno vuisje, Oghieyenco, ni u SIRM (a yeoho zeabçi tacui rado pripichõty cerpagne yz leadscui i cde ne e), ba, ni Vasmer ni Trõbatcheu ni slovomy ne teacaiõty na te cyto ‹cecati› u rousscœy móuvie bui boulo cerpano yz leadscui. I coli u rousscœy imé bouti cerpano yz leadscui, to cyto pac, i u bóulgairscœy i u serboxorvatscœy i u slovienscœy — i tam usiõdui cerpano yz leadscui ci ceixscui?? Ni u bóulgairscœmy istoslœunœmy slœunicou ni xorvatscœmy ni slovienscœmy neyma ni slova o cerpagnie *kekati bõdy tó yz leadscui ci iesce œdcui.
Na dielie ge, se scorieye veatscà móuva odina cde dieyeslova *kekati neyma, coli ne byrati u cmiet pœudennœi govorui cde tó mogé bouti cerpagne yz rousscoï, abo i tamge tacui e rœdno a zaxovano upluivomy ci iztuicui iz sõsiednïmi rousscuimi govorui, a inde vuitiesneno slovom *gydati.

Obie dieyeslovie’ste, ocevisto, uzadjnenie (inherited) prasloviansçie, a tó sluvé u usiex slovianscuix móuvax. Pri seimy, e slied byrati u cmiet oge ni ou cotroho tchouttié ‘wait, await’ ne e perviesno. U usiaçie loucieyie, *gydati bie znacilo ‘to yearn for’ perviesno, a ne ‘(a)wait (for) = to delay movement or action until the arrival or occurrence of’.
I gleadchi u drous. pameatcui blizje, u »Yznadobax« Sriezneuscoho e tóucovano latinscuimi dieyeslovami ‘cupere' ( = ‘to desire, long for') i ‘expectare’, cyto blizje e tchouttiou ‘expect = to consider obligatory or required, anticipate, to predict or believe that something will happen’, a ne ‘(a)wait (for) = to delay movement or action until the arrival or occurrence of’. Olni prasloviasca diedizna obou, *gydati i *kekati, e bezsõmnieuna, sloveisno (‘logical’; drous. ‹slovesynu› ‘ròzoumen’, »Yznadobui«) e pripoustiti u nix tacõ rœzniçõ znaceigna he nacercano vuisje, imeinno: *gydati *‘expect = to consider obligatory or required, anticipate, to predict or believe that something will happen’, a *kekati *‘to delay movement or action until the arrival or occurrence of’. Slovo *gydati/gydaty bie u xodie i u dlead. i dceix. (iesce u XIX stl. bie yz'ho coristano he tvoreçsco [poetic] Sveatopóucomy Céxomy u »Písněch otroka«, ‘Piesnex yna Nevœilnica'), tomou radieye e gadati ceomou *gydati bie vuitiesneno dieyeslovomy *kekati u inax móuvax. A œdpoviedy mogé bouti taca cyto *gydati bie stalo nesti sõznacõ vuirazistõ, he ‘wait — desire, long for', u istotie, tó i bie perviesne tchouttié’ho, otge stalo e bouti domietchano (has become to be perceived) he stblieyscui (stylistically) vuisoco, vuirazisto, i, œdtac, tvoreçsco; porœunayte yzocrema lit. ‹gaidas› ‘las, lasœsty, baga, bajagne’, ‹gît› ‘lasœsty, scõpœsty’.
Rœzno e / rouplivo (it's interesting) cyto bóulgairsca coristaié i yz *gyda i yz *keka, ta nicde u bóulgairscuix istoslœunuix slœuniçiex neyma móuvui oge bui cotre boulo cerpano ci nerœdno, pri tœmy *gyda mietcheno he yno nariecciovo.

Денисе, саме так

Так, але модні словечка це останні роки, а чекати не вчора з'явилося

А порадники без пояснень то точно пошесть. І словники деякі 😄

Чекати когось ≠ чекати на когось
Денис на Огієнка дав посилання 🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

"Чекати" не польське, читайте Огієнка

Ви ще раз прочитайте, може, щось зрозумієте.
Хоча дуже сумніваюсь. Для вас з Романом мова чужа 🤷‍♂️

Це мені фанат пірожених каже🤣

Для вас з Володимиром мабуть 😂🙈🤦‍♂️

Додайте ще "ждати на" у варіанти

І якщо це тільки узгодження, то взагалі не треба окремої сторінки. Це ще Абориген щось таке додавав не дуже давно, не варто

Ярослав обзиває українське слово польським, звісно йому треба перечити. Це до нього питання для чого ми тут

Олекса вже якось тлумачив про "чекати".
Див. Зала очікування

З давнього чаіати, п. (польське) czekać
https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/454/mode/1up

Олекса писав про те що воно було колись говірковим, а не загалом чуже. Та й Олисій якраз на тій сторінці теж вже писав

Чекати — польське, чекати на — польський суржик.
Вам ганьба, вчіть мову, бо мова вам з Романом чужа 🤦‍♂️

Етимологічний словник Огієнка: утворене від ст. сл. чаяти суфіксом -к-, є в багатьох слов'ян. Не кажучи вже про ЕСУМ

Вам ганьба, стільки говорили колись про те що своє треба берегти, навіть коли збігається з чужим, а тут таке творите

🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️

Куди там Огієнку до вас 🤣
Ясно коротше
[ой вже щось видалили))]

То ви його так і не зрозуміли 🤦‍♂️🤦‍♂️🤦‍♂️