»—
Польський суржик«

😡😤🤦‍♂️

Се вже є який пустий напад

⟪‹Якъ би на васъ чекавъ, то досі вмер-би.›« (Черк[асский]. у[ѣздъ].⟫
Слово "чекати" таки подеколи та з'являється на Великі Українї, але не в такому обсязї як "ждати", про що свїдчить порівняння в моєму повищому коментарї.

⟪‹Жидівське заразъ, а паньське почекай. (Уш[ицький]. у[ѣздъ]., stor. 251, Томъ І, tamge)⟫
Ушицький повїт лежить в ареалї південно-західного нарїчча, а йдеться про південно-східне.

»не в такому обсязї як«

Sciro, ya sõmniõ oge tout e tó tac eamo ponevagy:

• riecy *gydati bie xœdca i u ceix. i lead. daunieye — se ne e he bui tœi móuvui ne znalui *gydati a tomou ou yix e *kekati ; ocivisto, ceomou u nix, i u inchax móuvax (usiex, crœmy veatscoï!) e *kekati, e gleadati inde, a ne u, bõdy simy, ‘naveazanosti leadscoiõ’; i puitagne ceomou e u rous. *kekati (popri *gydati) e ne bolye neigy ceomou i u ceixscœy ci leadscœy ci bóulgarscœy ci slovienscœy ci serboxorvatscœy onoge e

• crœmy veatscoï, *kekati ne xuibouié u jadnie slovianscie móuvie ; i xotcha ina slova bie u serboxorvatscœy ta slovienscœy cerpano yz leadscoï ci ceixscoï, ta bóulgarscœy tó ne e pitimo ; u bóulgarscuix slœuniçiex este obie rieci, ta *keka- e golóuno, i u istoslœunuix slœuniçiex tam neyma nateacou na cerpanœsty, he neyma ni u onœmy slovienscoï ci xorvatscoï;

• u SISM, cyto ne miné nagodui oucazati na yno slovo u rous. cerpano yz leadscui, ci rodovo yz zx.-slov. móuv (he otó, iz ‘bolemy’ u mõjscie rodie, pro nastoyõ), ta ni slova i o imoviernosti cerpagna *kekati u rous. (ta blr.);

• ou yzgadanoho inde Oghieyenca neyma o tœmy oge, bõdy simy, ‹cecati› e cerpano ci ne pitomo u rous. — œn piché proti ‹na› pri ‹cecati› (i pri ‹gydati›! ; i za nagodui: ba, œnge ne piché i o ‘nerœdnosti’ ‹a bui› za ‘so as to, in order to; um etwas zu tun’ — citayte pilynieye);

• i mynie e zagadno ci ne cielui yasno ceomou u slovianscuix móuvax razomy iz rousscoiõ e i *kekati popri *gydati, ta e.

___

»Ушицький повїт лежить в ареалї південно-західного нарїчча, а йдеться про південно-східне.«

I? Otge Vui vuiznayete svœy bezsloveisnuy ta nepœdstaunenuy peredsõd do nariecy Pœudne-Zaxodou?

‘idety sẽ’ — pichiete u osobie, ne bezobovo: se Vui’ste cto stavity u vuisjchõ znacylivœsty rœznomóuvõ Pœudne-Uzxodou — ne ya. I ya mojõ yasouati ceomou ni: naibœilcha doba i miera perebiegou ròzvitca rous. m. bie na Pœudni-Zaxodie, znacyno i na Pœunoci — unésoc Uzxodou e miezinen. Vui mogete yzgadouati klasuikiev Uzxodou i tociti yz yix, ta ne yimi bie móuvõ ròzvinõto. Ta i cto — veatscomóuvna Marco Vóucyoc, Cœtliareuscuy móuviuchi yz de bœilcha veatscoiõ, Xèucenco miexycauchi bœilchœsttiõ u Petrogorodie (bezperecyno, miexycagne tam reasnie nagodami piestouati i brousiti rousscõ móuvõ)?

»Дещо привертає увагу: "господарА"«

/rʲ/ : /r/ → /r/ e pitimo yac raz Pœunoci — ne Zaxodou.

___
»Звісно, це слово, судячи з усього наше«

A e.

»і воно просочувалося на Схід, із часом досить далеко. Але йдеться про те, що багато де й на Заході переважало "ждати" з похідними«

Neeamo œdcui cõdui, i neeamo cotre, ci ‹gydati› abo ‹cecati› ceastieye bie — izmiencoiõ vuisje’smi pisau oge *gydati znaiõty i zx.-slovianscœi móuvui, ta *kekati e i lédve ci mogé bouti cerpano, bõdõtchi, crœmy veatscoï lixye, u usiex slovianscuix móuvax.

> /rʲ/ : /r/ → /r/ e pitimo yac raz Pœunoci — ne Zaxodou

А так само говорам Опілля та Поділля. :)