+. Чекання не польське, хоч і не наддніпрянське; от очікування не знаю, часто дарма мабуть, хоча якщо воно з чекати, то теж можна
Онов. хоча звісно є ждати, а ще дожидати
Навіщо? Якщо є питоме слово. А очікування — калька москв. ожидание. У нас є питоме коротке: жданка, жданки, ждання 🤷♂️
А що тепер робить зо словом чекать?
А. Кримський, С. Єфремов;
А. Ніковський;
Б. Грінченко;
М.Уманець, А.Спілка;
Ви просто мови не знаєте 🤦🏻♂️
Див. очікувати, неочікуваний, зала очікування. Там усе сказано
Це польсько-москвинський суржик. Калька з москвинської, тільки польськими словами
І так загадили мову польсько-москвинським сміттям, повикадали своє
Ви своє "чекати" чужим називаєте
Це не своє. Своє — ждати
Чекати теж своє
"Чекати" - не чуже. І навіщо збіднювати мову? Щоб на тлі москвинської вона виглядала блідою, вбогою говіркою?
Загалом кажучи, наказали сім мішків гречаної вовни.
<Щоб на тлі москвинської вона виглядала блідою, вбогою говіркою?>
Аж цікаво чого це вигулькнула така нісенітниця? Якось більшість говірок жила спокійнісінько без цього слова, починаючи хоча б од народніх дум. Може галичанам і не чуже, одначе ми тут правимо про загальну мову. Нехай собі в говірках зоставлять і не тулять усім.
> щоб на тлі москвинської
Блін, та що це твориться, все, коли аргументи закінчуються, починається "аби не як у москалів"
Точніше оце ще цікавіше, "подумайте, що москалі скажуть". Ніби так не кажуть
+++