Назва пішла від блакитного кольору, що згодом стало означати смуток і журбу.
"блаки́тний"/"блаки́ть" - запозичення з польської мови від "blękit" і далі з середньоверхньонімецької мови "blankhīt".
Це безпідставна маячня.
Для невіголосів - беззпідставна маячня.
Віталій Крутько, надайте докази - посилання на авторитетний лінгвістичний ресурс де б доводилося, що це "безпідставна маячня" і що це наше питоме слово?
Доводити треба запозиченість, а не питомість. За браком бодай трошки гідних віри доказів запозичености, слово слід вважати питомим.
> "За браком бодай трошки гідних віри доказів запозичености, слово слід вважати питомим."
- По-перше це твердження абсурдне. По-друге докази - є, інша справа, що хтось не хоче їх бачити й далі жити в своєму вигаданому уявному світі, де українська мова така унікальна серед всіх інших мов, що у неї може бути запозичених слів.
Назва "блюз" пішла від блакитного кольору ("блю"), що згодом стало означати смуток і журбу.
"Модрий" це давній забутий синонім блакитного кольору (звідти й назва дерева "модрина"), що дійшов до нас ще від праслов'янської мови!
Від праслов'янського *modrъ,
Від протоіндоевропейського *modʰros (теж означало голубий колір)!
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/modrъ
модрий -то відтінок блакитного. А блю девілс - блакитний дябло
Назва "блюз" пішла від блакитного кольору ("блю"), що згодом стало означати смуток і журбу.
"Модрий" це давній забутий синонім блакитного кольору (звідти й назва дерева "модрина"), що дійшов до нас ще від праслов'янської мови!
Від праслов'янського *modrъ,
Від протоіндоевропейського *modʰros (теж означало голубий колір)!
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/modrъ
Назва "блюз" пішла від голубого кольору ("блю"), що згодом стало означати смуток і журбу.
Назва "блюз" пішла від голубого кольору ("блю"), що згодом стало означати смуток і журбу.
А що є з "до, ре, ми, фа..."? У деяких країнах за їх мінять: "C, D, E, F ...".
Від XIX в. класичні композитори в різних країнах у своїх творах відступили від "міжнародної" італійської термінології, писавши помітки в своїх творах мовою своєї країни.
Музичні терміни мають якийсь особливий статус? Це такі ж слова, які мають свою етимологію і були вигадані людьми з різних куточків світу, вони нічим не відрізняються від щоденних побутових слів
Музичні терміни якраз легко, всілякі а капела й глісандо, а тим паче темп чи акомпанемент, а от з назвами стилів неясно, особливо які НЕ слово+ізм, а щось просте, часто дурня виходить
Чому дурня? Бо ви нездатні підібрати відповідник? Не все дурня, що ваш розум осягнути не може, Ярославе
блакитний
Здається добре пасує
Блюзмен — зажурчолов'яга 🤦♂️🙈
+
Це не стиль, хоча би щось додайте