Переді мною постав нелегкий вибір (слово дилема тут геть зайве).
Творено мною на базі псл. кореня *ap-, віді (див. *apa, *apati в ЭССЯ), від давнішого *ōp- – варіанта з подовженням голосного в корені *ōp-, наявного в лат. opinor "міркую, маю думку, вважаю", та в друс. іапа (з протезою [j]) "надія, сподівання", та за-іапъ "сумнів", за-іапѣти "сумніватися", де роль префікса за- відносно вихідного значення кореня іап- (←*ap- ← ōp-) слід тлумачити, мабуть, як *"затримка, перешкода для надії, сподівання" ← *"за надією", а також ст.-чеш. japati "спостерігати, споглядати, сприймано", доданням префікса роз- для передачі значення *"роздвоєне, рощеплене сподівання, двоїста надія ~ роздвоєне, розщеплене міркування, двоїстий погляд, двоїста думка" тощо.
Буквально слово "вибір" у двоїні.
У двоїні ж нам такі звичні слова як ножиці, рукавиці, очі, плечі тощо.
Одна з найчудодивніших особливостей української мови, що її намагалися викорінити комуністи, але яка досі й жива поза межами великих міст!
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
Див.:
Товариші́ але два това́риша,
Брати́ але два бра́та,
Ви́бори, але два ви́бора.
<зуп> річчя ~
/
- Як в "тупіку" але у більших протиріччях"
(авторство=творіння Стулок М.С.Я.)
пояснює й зціпеніння проблеми(+-) та її складність
Для тих випадків, коли слово «вибір» не досить виразне і є потреба вжити більш кучерявого терміна.
поясните будову?
У словнику іншомовних слів Мельничука слово дилема тлумачиться так: «від грец. δίλημμα – подвійний за́сновок». Саме слово за́сновок є, зокрема, в СУМ-11. Також я взорувався на будову слів двонитник, двопризма, двочлен тощо.
Гадаю, слова "вибір" більш, ніж достатньо.
Ні. Це вже якесь гидотворство