Каза́рма –
1) каза́рма, каза́рня, (гал.) каса́рня;
2) (у запорожцев и для рабочих) курі́нь (-реня́).
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
r2u.org.ua: курінь Курі́нь, -ня́, ч.
3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. ЗОЮР. І. 216. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. Стор. МПр. 66, 67.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
r2u.org.ua: казарма
Відповідно "війниця" - місце розміщення воїв (солдат).
Витяг из допису Ялисія про використані чепені:
"Про знак *-yn-ik-a => -nica (<-ниця>) "приміщення/місткість/містилище/місце для зберігання чогось" рівни:
ВАПЬНИЦА "банка с краской", ВИНЬНИЦА "погреб", ГРОБЬНИЦА "гробница", ДУМЬНИЦА "совет, собрание" (первісно *місце для нарад", а потім абстраговано в значення процесу чи діяльності), ДУХОВЬНИЦА "небольшое здание для церковных принадлежностей", ЖИТЬНИЦА "житница (*"містило на жито"), ЗОБЬНИЦА "мера сыпучих тел" (*"містило на сипке тіло"), КУПЛЬНИЦА "рынок" (*"місце куплі"), КЪНИЖЬНИЦА "библиотека", ЛОЖЬНИЦА "спальня", МЕДВЬНИЦА "погреб для меда и вина", МЫТЬНИЦА "место сбора податей", ПАМѦТЬНИЦА "память, запись" (*"місце для [запису] пам'яток"), ПЬРЬЧЬНИЦА "сосуд для перца, перечница", РИЗЬНИЦА "сокровищница" тощо."
Казарма — каза́рма — споруда, призначена для тривалого розміщення особового складу військового формування.
Галин чоловік став солдатом тут у Києві, тільки мусить який час в казармах жити.
пол. kazarma; нім. kаsеrnе, kаsаrm(е); від фр. caserne, походить від лат. quadernі
Перекладаємо слово казарма
r2u.org.ua: курінь
Слово курі́нь двозначне у запорожців: воно й мі́сце, де жили́ козаки́, і полк, де коза́к був запи́саний
r2u.org.ua: курінь
+
Уподоба.
Каза́рма –
1) каза́рма, каза́рня, (гал.) каса́рня;
2) (у запорожцев и для рабочих) курі́нь (-реня́).
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
r2u.org.ua: курінь
Курі́нь, -ня́, ч.
3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. ЗОЮР. І. 216. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. Стор. МПр. 66, 67.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
r2u.org.ua: казарма
Каза́рма = каза́рма, (у Запорожцїв) — курі́нь, (Гал.) — каса́рня.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
r2u.org.ua: казарма
Так, але тураймо на те, що це запозичення з тюркських мов.
Правила: Давно засвоєне українською мовою https://slovotvir.org.ua/rules
"Вій" - солдат, "вій" + "-ниця" - чепінь для позначіння "містилища/місця/приміщення".
Відповідно "війниця" - місце розміщення воїв (солдат).
Витяг из допису Ялисія про використані чепені:
"Про знак *-yn-ik-a => -nica (<-ниця>) "приміщення/місткість/містилище/місце для зберігання чогось" рівни:
ВАПЬНИЦА "банка с краской", ВИНЬНИЦА "погреб", ГРОБЬНИЦА "гробница", ДУМЬНИЦА "совет, собрание" (первісно *місце для нарад", а потім абстраговано в значення процесу чи діяльності), ДУХОВЬНИЦА "небольшое здание для церковных принадлежностей", ЖИТЬНИЦА "житница (*"містило на жито"), ЗОБЬНИЦА "мера сыпучих тел" (*"містило на сипке тіло"), КУПЛЬНИЦА "рынок" (*"місце куплі"), КЪНИЖЬНИЦА "библиотека", ЛОЖЬНИЦА "спальня", МЕДВЬНИЦА "погреб для меда и вина", МЫТЬНИЦА "место сбора податей", ПАМѦТЬНИЦА "память, запись" (*"місце для [запису] пам'яток"), ПЬРЬЧЬНИЦА "сосуд для перца, перечница", РИЗЬНИЦА "сокровищница" тощо."
Гоже!
Дяка!
Уподоба.
"КЪНИЖЬНИЦА "библиотека", бачив "кигарню"🇺🇦
"ДУМЬНИЦА "совет, собрание", - "рада" - є таке слово 🇺🇦
"КУПЛЬНИЦА "рынок" (*"місце куплі")"... чи "ярмарок"?
"ПАМѦТЬНИЦА "память, запись" (*"місце для [запису] пам'яток")" ... "нотатки" 🇺🇦
ПЬРЬЧЬНИЦА "сосуд для "перца, перечница"... - перча́нка r2u.org.ua: перчанка 🇺🇦
"ВИНЬНИЦА "погреб"... має інше значення r2u.org.ua: винниця 🇺🇦
"РИЗЬНИЦА "сокровищница"... - скарбниця, скарбовня, скарбівня, скарбона 🇺🇦
véynica? vœuynica?
vœuynica
Від "воїнство" та "-арня"
"Вій" - солдат, "вій" + "-ня" - чепінь для позначіння "місця/приміщення/установи".
Відповідно "ві́йня" - місце розміщення воїв (солдатів).
"Вояк" - солдат, "вояк" + "-ня" чепінь для позначіння "місця/приміщення/установи".
Відповідно "воячня" - місце розміщення вояків (солдатів).
Гридниця - від руського "гридень" - молодший дружинник, саме так називали приміщення, де перебували молодші дружинники, як охорона при княжому дворі.