шпиль, це запозичення з голандської spil, spill. (етимологічн. словн. укр. мови. т.6. стор. 462)
Острая верхушка - остри́ця (Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
r2u.org.ua: остриця
Ку́тній –
1) угловой;
2) коренной (о зубах). На ку́тні смія́тися – плакать, горевать.
• Ку́тня ки́шка – прямая кишка. r2u.org.ua: кутній
Верши́на горы – верх, верши́на, верхови́на, киче́ра (гал.), (соб.) верхогір’я.
r2u.org.ua: кичера
ґрунь — «вершина, хребет гори»
// Німчук В. Ще раз про "Русинськый язык" і збереження діалектного середовища / Українська мова. - 2017. - № 3. - С. 21.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2017_3_4
Щовб - шпиль гори; прямовисна скеля. sum.in.ua: shhovb
Щовба - те саме, що щовб. sum.in.ua: shhovba
Tak, nasze davnė, pry zabute slovo. Hocza kraszcze naviť SZOVBA — v żinoczomu rodi vżyvaty.
r2u.org.ua: щовб
Tak samo bulo szcze slovo OSTRYCÄ — dyv. tu samu lanku.