тъі́льма; ЕСУМ те́льма¹, тельмачо́к "вершина гори" (Чупей – русско-мадярський словар, 1883, Будапешт). В ЕСУМ: «неясне». На мою думку є від кореня *tū-l- в слові тъіл(ъ) "тил (затилок), мак/верх голови", з "е"-подібним рефлексом *ъі (*ū), + чепінь *-ьма, з розвоєм товку: *"верх/мак/тил голови" → *"верх/вершина гори".
Оскільки форма з "е", дана в словнику Чопея, є, віді, йно різновид вимови, я даю тут твар тъільма – писаний морфофонематично, передбачаючи різні можливі вимови: {те́льма ~ ты́льма}. Серед інших відомих прикладів "е"-подібного рефлексу *ъі (*ū) в руській: {німкеня} *нѣм-ък-ъін-і-а, {легеня} *льг-ъін-і-а.
Пік — найвища точка чогось, вершина.
Пік гори, пік задоволення, пік місцевості.
Перекладаємо слово пік
Щовб - шпиль гори; прямовисна скеля. sum.in.ua: shhovb
Щовба - те саме, що щовб. sum.in.ua: shhovba
Tak, nasze davnė, pry zabute slovo. Hocza kraszcze naviť SZOVBA — v żinoczomu rodi vżyvaty.
r2u.org.ua: щовб
Tak samo bulo szcze slovo OSTRYCÄ — dyv. tu samu lanku.
+ + +
Чудове слово!
+
Гоже!
Гарно.
Острая верхушка - остри́ця (Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
r2u.org.ua: остриця
тъі́льма; ЕСУМ те́льма¹, тельмачо́к "вершина гори" (Чупей – русско-мадярський словар, 1883, Будапешт). В ЕСУМ: «неясне». На мою думку є від кореня *tū-l- в слові тъіл(ъ) "тил (затилок), мак/верх голови", з "е"-подібним рефлексом *ъі (*ū), + чепінь *-ьма, з розвоєм товку: *"верх/мак/тил голови" → *"верх/вершина гори".
Оскільки форма з "е", дана в словнику Чопея, є, віді, йно різновид вимови, я даю тут твар тъільма – писаний морфофонематично, передбачаючи різні можливі вимови: {те́льма ~ ты́льма}. Серед інших відомих прикладів "е"-подібного рефлексу *ъі (*ū) в руській: {німкеня} *нѣм-ък-ъін-і-а, {легеня} *льг-ъін-і-а.
+ + +
Чудове слово!
sum.in.ua: shpylj
шпиль, це запозичення з голандської spil, spill. (етимологічн. словн. укр. мови. т.6. стор. 462)
Не годиться.
Високе відкрите місце; гора, шпиль. sum.in.ua: belebenj
Звідки?
щолопо́к r2u.org.ua: щолопок
Верхній край, верхня частина, вершина чого-небудь.
Найвища частина горного хребта – гребінь.
Верши́на горы – верх, верши́на, верхови́на, киче́ра (гал.), (соб.) верхогір’я.
r2u.org.ua: кичера
r2u.org.ua: штих
Для чого є потрібен димінутив?
Ку́тній –
1) угловой;
2) коренной (о зубах). На ку́тні смія́тися – плакать, горевать.
• Ку́тня ки́шка – прямая кишка. r2u.org.ua: кутній
Словар Грінченка:
Щит — 4) Верхівка рослини. «А я на тій руті-м'яті щити позриваю».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66797-shhyt.html#show_point
У білоруській мові шчыт означає щит, але також архітектурний шпиль.
У словацькій мові štít означає щит, також вивіску, а ще верховину гори.
ЕСУМ: ви́шок «вершина, шпиль».