Острая верхушка - остри́ця (Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
r2u.org.ua: остриця

тъі́льма; ЕСУМ те́льма¹, тельмачо́к "вершина гори" (Чупей – русско-мадярський словар, 1883, Будапешт). В ЕСУМ: «неясне». На мою думку є від кореня *tū-l- в слові тъіл(ъ) "тил (затилок), мак/верх голови", з "е"-подібним рефлексом *ъі (*ū), + чепінь *-ьма, з розвоєм товку: *"верх/мак/тил голови" → *"верх/вершина гори".
Оскільки форма з "е", дана в словнику Чопея, є, віді, йно різновид вимови, я даю тут твар тъільма – писаний морфофонематично, передбачаючи різні можливі вимови: {те́льма ~ ты́льма}. Серед інших відомих прикладів "е"-подібного рефлексу *ъі (*ū) в руській: {німкеня} *нѣм-ък-ъін-і-а, {легеня} *льг-ъін-і-а.

sum.in.ua: shpylj

Високе відкрите місце; гора, шпиль. sum.in.ua: belebenj

щолопо́к r2u.org.ua: щолопок

ґрунь — «вершина, хребет гори»
// Німчук В. Ще раз про "Русинськый язык" і збереження діалектного середовища / Українська мова. - 2017. - № 3. - С. 21.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrm_2017_3_4

Верши́на горы – верх, верши́на, верхови́на, киче́ра (гал.), (соб.) верхогір’я.
r2u.org.ua: кичера

r2u.org.ua: штих

Словар Грінченка:
Щит — 4) Верхівка рослини. «А я на тій руті-м'яті щити позриваю».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66797-shhyt.html#show_point

У білоруській мові шчыт означає щит, але також архітектурний шпиль.

У словацькій мові štít означає щит, також вивіску, а ще верховину гори.