Якою конотацією? Людині при прощанні не можна побажати, щоб йому щастило? Чи що Ви маєте на ввазі?
Та не зважайте, добродія Єлисія давно вже понесло кудись на манівці.
скорочення до "бувай" втрачає сенс побажання здоров'я ближньому
Не думайте, не має.
Дякую за ясніння, бо сам не тямлю.
Повноголосся не дає зміну "о" на "і", хоч я особисто знаю людей з сіл, де говорять "воріг".
здоров не правильно правильно бувай здоровий.
Здоров це коротка форма. Зелен, певен, винен, рад, потрібен -- вони є, хоча звісно мають відтінок
те, що слово є в польській ще не значить, що в нас це запозичення. Я виріс на Лівобережжі і дітками завжди казали "па-па", хоча з наших країв поляків вже літ 350 як вигнали. Та й раніше їх тут майже й не було.
Я пострічав багато українців у своєму житті. Не чув "па-па" ні од кого, крім галичан. Зостається тільки здогадуваться, чому так кажете Ви з дітьми. Може, почули од якого галичанина чи поляка. Може, вигадали випадком самі. Та, як то кажуть, одна ластівка погоди не робить. І з якого саме слова гуки мавпували, теж не знаю.
Олексо, жду Ваших доказів, що "па-па" є лядське.
Читайте статтю "Па" в "Українському стилістичному словникові" Івана Огієнка.
то дайте, будь ласка, посилання
Знайшов - Огієнко не пише, що воно польське. Пише, що вживається в Галичині та Польщі, але не вживається на "Великій Україні".
Це ж одне й те саме. Бо як Ви ще поясните, що цього слова вживають у всій Польщі, а в Україні – тільки в Галичині, що була під Польщею найдовше з усіх українських земель?
можна згадати ще такі козацькі прізвища як "Неїжпапа"
Треба ж, завжди гадав, що це росіянізм, пов'язаний з дитячим бурмотінням і російським дитячим "папа", "папка".
"Папа" для "тата" запозичено до рос з французької.
Ще така є етимологічна цікавинка:
goroh.pp.ua: папа
Чув щось таке.
Правда, але не лише "здоровий". Кажуть ше "майся добре", чи "файно".
Май ся(себе) здоровим*
Ще мо "майтесь гаразд"
'Su bogomy!'
+
+ + +
Гоже!
+++