В українській мові:
Ло́вко — Хорошо; красиво.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26722-lovko.html#show_point
Це доволі цікаве твердження. Дійсно щось в цьому є.,
(Ловко це як - добре, хороше, приємно. Як Браво !)
знайшов цікаві приклади для розуміння так чи ні:
Як ловко! — стиха вигукнула Вутанька, чуючи, як тануть сніжинки на її розпашілих щоках, на віях (Олесь Гончар, II, 1959, 181).
Ну й дівчина ж! Як вона ловко співа, та як тонко та голосно (Марко Кропивницький, II, 1958, 116);
Ловко й вправно орудує лопатою Грицько Погребняк, ніби земля сама слухається його (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 154);
Мені навіть подобається, як він ловко нас обкрутив (Юрій Яновський, II, 1958, 129).
Й коли,
Означає схвалення чого-небудь або несхвалення, з відтінком іронії. Пішли [хлопці] грабувати пошту, а поліція знала про все і всіх накрила.. Ловко!" ... - тут типу "чітко" =) "ЛОВКО він ТЕБЕ.." = )
Вимова: {d̪ʊ͡u̯ʒ̙}.
Прислівник-прикметник невідмінюваний на -y (-ь), ги в: rõcy/рѫчь (руч "руками, вручну", ліво-/право-/голіруч), nwgy/нѡжь ("-ніж" у "босоніж"), bwsy/бѡсь ("-бісь" у "прабісь"), golowy/головь ("-голов" у "стрімголов"), storcy/сторчь (← sturcy/стърчь "сторч"), cerèwy/черевь ("черев" у "долічерев"), paxy/пашь ("паш" у "рукопаш"), suobwdy/свобѡдь (д.-рус. <свобѡдь> "вільно; волен"), crwmy/крѡмь ("крім") тощо, від корене *doug- у "дуже, дуж(ий), дужати, дужити, дужак".
Вимова: {dɘ̝rˈzai̯}.
Первісно веління від дієслова derzati (← dyrzati/дьрзати) "сміло йти/яти/діяти, to go/act brave(ly), бути сміл, to be brave".
Чому?
Бо несвідчено в українській мові у такій тямі, а в московській свідчено й уже дуже давно. У нас "дерзають" лишень ті, хто дуже люблять Шарія та Мураєва, ніде ви не почуєте "дерзати" від незросійщених українців. Зате від зросійщених – хоч греблю став.
А в якій є засвідчено?
-
Московське значення слова.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11801-derzkyj.html#show_point
Вимова: {ˈdærzʷɔ}.
Прислово (adverbium) від корене *dyrz- у derzati/дерзати (← dyrzati/дьрзати) "to be/go/act brave(ly)", derz/дерз (← dyrzu/дьрзъ) "сміл(ий), дерз(ий), brave", derzoun/дерзун (← dyrzounu/дьрзоунъ) "сміливець, a brave one", derzwsty/дерзість~дерзость (← dyrzwsty) "сміливість, braveness".
-
Московське значення слова.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/11801-derzkyj.html#show_point
ліпо — добре, гаразд
ліпота — врода, краса, красота
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#L
Дуже давнє слово, ще з часів Давньої Руси, перші ж рядки знаменитої героїчної поеми, головної пам'ятки нашої писемности, Слова о Полку Ігоревім, починаються так:
"Не лЂпо ли ны бяшетъ, братїє, начяти" (http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm), тобто це друге слово в цій поемі, такі слова нам потрібно вберігати, якщо ми, звісно, бажаємо не облишати спроб відвоювувати у східного загарбника право гордитися спадщиною давньої Київської Руси!
Як прикметник – "ліпий".
– у «Слові»: «не лћпо ли» – ліп з мови русів означає зважитись (дерзнуть); у ПВЛ: «умыслиши дерзнути на половці [2, с. 426]», тобто, ліп і дерзнути – синоніми.
Маємо можливість усвідомити, що у великокнязівські часи користувались (а «Літописець» зафіксував) такими лексемами-синонімами: налћзахомъ і пригвоздити, солба і продаж, чадь і діти, маслий і дужий, лћпо і дерзнути. Історичний час вплинув на словниковий запас. Частина лексем збереглась в українській мові (діти, маслий (маслатий), дужий), частина – у російській (чадо, пригвоздить, дерзнуть).
Наведемо як приклад омоніми, які з часом змінили своє значення (в українській та російських мовах):
– debility (безсилля) («одебелћша бо серца ихъ» [2. с. 98]) – дебіл (товстий);
– lip (дерзнути) – ліпо (благо);
– lade (гирло) – лада (улюблена жінка, богиня кохання);
– pest (товкти) – пестити (ніжити);
– невћголось (нерозумний) – vigilance (пильний, бдительный); в українській мові збереглось первинне значення лексеми невћголось – невіглас (невежда), а у сучасній англійській мові його значення змінилось на мало схоже, бо vigilance – це пильний (бдительный);
У І талійській це трохи інакше.
E per i dessert, è anche bravo.
І для десертів він теж хороший.
Non sono bravo in queste cose.
Я в тому не дуже добрий.
Sei così bravo a fare tutto.
І ти такий гарний в усьому.
Un bravo scrittore è quasi sempre un avido lettore.
Гарний менеджер - це завжди амбіційна людина.
E 'stata una grande sessione. L'allenatore era bravo.
Це було прекрасне заняття. Тренер був хороший.
Ловко - це як добре, хороше, приємно. Як Браво !
Як ловко! — стиха вигукнула Вутанька, чуючи, як тануть сніжинки на її розпашілих щоках, на віях (Олесь Гончар, II, 1959, 181).
"Для них був тільки театр, актори і, розуміється, акторки... Кинути на сцену китицю рож та якнайголосніше гукнути "славно!" — це був їх святий обов'язок".
"До вечора грали в кічку в Руриськах і на Сторожиськах, а вечером — до театру. Купили білети, били браво, кричали "Славно!", одним словом, поводилися як не можна краще".
(«Казка мого життя», Богдан Лепкий)
"— Славно, славно! — закричали всі звірі". («Коли ще звірі говорили», Іван Франко)
Мені по добі.
Славно!
+++