Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Аго́в, аго́сь, межд. – ау, алло!
Ніт, нормальне українське слово
Це залежить від вимови та інтонації:
· Аго-[у]-в — остання "в" - вискользає:
( залишаючи легкий відтінок "у", винаджуючи завершенням "о, оу"
із різким спиненням-зникненням "в" )
· Та,
з ігриво-зацікавлено-питальною інтонацією- тут все добре
.
Тако й в инших словйянських мовах рекуть: слвц., ч. prosím; halo є грубість.
<Прошу?>
Tà.
Чому?
To Ui ne slabo muislite, a heto ne muislite. Oto, zuonity leudina neznayoma, abo znayoma le cytena, abo gœna, i Ui yeiy: "Zdoròu!"??
Ви мислете на російський шиб. Не здивуюсь, якщо останнім часом багато літератури перечитали російською мовою. Це після совітів "здоров" стало чимось сільським, запанібратським, невихованим. А нічого насправді "простакуватого" у сім слові немає! Для мене воно однако гоже для спілкування як російське "здравствуйте". Якби нас не вчили, які слова "смішні", "недоцільні", "діалектні", то здоровалися між собою б і доктори, і вчені. Тому, Єлисій, перш ніж звинувачувати у недобросовісності Ви краще б читали класиків і знали, що деякі слова стали "запанібратськими" та "простакуватими" лишень після навали Орди у особі Сталіна та його слуг.
Пожеланіе быть здоровымъ является обычнымъ привѣтствіемъ: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Чуб. V. 903. Здорова була, дівчино моя! Мет. 71. Боже поможи! — Здорові були!
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/19880-zdorov.html#show_point
Видите щось за панібраткість, неофіційність?
Може у Нечуя-Левицького "Добривечір вам! з понеділком будьте здорові! — сказали бурлаки до хазяїна" Ви десь знайшли запанібратськість?
Чи у Панаса Мирного "Незабаром Чіпка ввів у хату Лушню, Матню, Пацюка та ще чоловік сім незнайомих людей.. — Здорові в хату! — обізвався дехто".
Згода на розмову
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Аго́в, аго́сь, межд. – ау, алло!
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Аго́в! Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ay! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж. Морд. О. 1861. 20.
Від "агов" - у одмінну фонетичну вимову (вираз) - "Агоу-у?"
/
(створив зміну у новотвар задля розгалуження та спрощення.
, М.С.Я.)
хелоу
Єлисіївкою – gwy!
Не знаю, може у словацькій мові інак, але у нас хело це достоту те же саме, що й привіт, хай. Не думаю, що українець помітить різниці, якщо хтось замість "ало" звернеться по трубці "привіт".
Цілком відповідає англ. "hello": універсальне, незалежно від віку, статі, посади, часу тощо, і між'яке (нейтральне).
ЕСУМ: недавнє запозичення з французької мови;
фр. allô, вперше вжите в кінці XIX ст., штучно утворене з вигуку allons «ну»;
можливо, укр. галло́, гальо́, як і п. halo, ч. haló, схв. хȁлō, з’явилися внаслідок контамінації з англ. hallo «галло, здрастуй» або цілком зводяться до нього
Й інші всякі джерела теж з різних форм hello, через u чи a, от що там про французьку ще цікаво
А, Wiktionary пише що це французьке теж з англійської, то все одно звідти
`·´АГОВ`·´
сутямок до
"гей!"(ти)
=
"Агов" · (ти!)
· (хлопці) · · (звернення уваги щодо насутої/чи нагальної ситуації, моменту)
______
Написати
Se slovo e yz phraneçscoho ‹allô›, oge samo e œd eaghelscoho ‹hello› ci ‹hallo›. Eaghelscœi ge ‹hello› ta ‹hallo›’ste œd daunioeaghelscoho ‹ēalā›, slougiuchi he vuigouc iz znaceignami ‘oh; hey; good heavens’ ci izveazca ‘cie ino, coli ino, céi ino’. Samo ge ‹ēalā› e œd ‹ēa› ‘ax, oy, yoy, lele’ ta ‹lā› ‘o’ (vuigouc), ta ‘le, pac, tó, ge, ino, ót (eaghel. then)’ ( → eaghel. ‹lo!›) — ceastca priclonoc pro pœdsileigne zapuitagna, vuiclicou, proxagna, potverdgeigna, zapereceigna, por. u receignie: »Ðā cwæþ ic hwæt is ðæt LĀ?« = ‘To riec ya cyto PAC tó e?’ (‘cyto GE tó e?’). Znaceigne vuigoucou ou ‹lā› e, viedie, œd znaceigna ‘then’, sèse bõdõtchi, viedie, œd pie. oucazœunoho zaimena na *l-.
U seredniõ eaghelscie, œd deagl. ‹ēalā› sta (ceastcovo pœd upluivomy dphran. ‹haloer›) ‹halloo, halow› ‘scyvati, pœdganiati, peresliedouati ; criciati, yzocrema na psui scyvõtchi yea na goniex (hunting)’.
U novoeaghelscie e ‹hello› pervo viedomo œd 1826, u svœy read, œd ‹holla, hollo› viedomo iz 1588). Xotcha neagl. ‹hello› (cerez ‹holla, hollo›) e cœnçevo œd deagl. ‹ēalā›, a tocynieye œd yoho rœznovida ‹hēla› ( ← *hē la, por. iesce neagl. ‹hey!› ta ‹lo!›), pripoustcheno bie dodatcovui upluivui, he otó: dauniosasscoho ‹halo!›, nacazalna œd ‹halōn› “clicati, xapati, imiti”), coristanoho vietati poromnicui (siõduige, por., teaghné dvniem. ‹hala, hola!› ‘xopi, imi!’, œd ‹halōn, holōn› “imiti”), a za Oxfordscuimy eaghelscuimy slœunicœmy ta slœunicomy Merriam-Webster, oge tó e rœznovid ‹holla›, samo bõdõtchi rœznovid ‹holloo›, i poveazano iz ‹hallow›, œd dphran. ‹haloer, holloer› ‘criciati’, œd dsas. ‹halōn› (v. vuisje).
Tvar ‹hallo› e, za Wiktionary, ceasto pripisano Tomasovi Edisnovi, he bui couto pro coristagne iz dalimóuvomy, obace poyava seoho tvara u tiscou peredouié narietou dalimóuvou cœilcami deseatniçami.
Rodovo, u ‹hallo› ta ‹hello›, pri usiex mogebnuix upluiviex ta poserednix tvariex, vidimo znaceigne priteaghneigna ouxa, oca, zaclic paziti.
Tvarovo ci stavebno ta znaceignevo bui, œdtac, ‹hallo› moglo teacti u rousscie slovam he: ‹aho, ahóu› (SIRM: I 540 ‹гов› ‘вигук для привернення уваги, знак зупинитися’, ‹го-гов› ‘вигук для привернення уваги’, ‹го› ‘вигук для привернення уваги’, dalieye poveazano iz I 446 ‹гав²› → I 488: ‹гев›), ‹hele› (SIRM I 492: ‹ге-ле-ге́в›, III 204 ‹ле›, siõduige ‹ole›, IV 178: о́ле ; pro ‹he› vidjte iesce SIRM I 488 ‹ге²› → ‹гей²›).
r2u.org.ua: здоров
лише для того, хто взяв слухавку. Не для того, хто телефонує
— Слухаю.
— Ти ж сама подзвонила!
— Вибач, нема часу на балачки, бувай!