Вітати бо є тякло ягельському welcome чи німецькому Welkommen чи дінському velbekomme чи пранецькому bienvenue чи гіврийському ברוך הבא (мужу), ברוכה הבאה (жоні), ברוכים הבאים (мужім або мужім и жонам), ברוכות הבאות (жонам). За всіми тими тяги/словами є первісна мінка *"(радо) звати/просити к собі", и ходить ("вживається, практикується") у чиновішім чи цьтивішім стані ("у більш офіційній/формальній чи шанобливішій ситуації"), коли ягельське hello є вільніше, учиновіше ("менш офіційне/формальне"). Ягельського hello є первознак ("первісне значення") "здоровйє, цілість; мир, гій", себо бажаючи "цілість/здоровйє/мир/гій (гоїти)" корінь його ж є тий самий у руських словах: ціл(ий), цілити, цілуй, цілувати, цілість. Ягельському hello тякнуть: пранецьке salut "цілість/здоровйє/гій", йтальське salve/saluti "здоров(а/и)/ціл(а/и)/гій/гойа/гойи", гіврийському שלום "здоровйє/цілість/гій/мир".
То виходить, що сказати "вітаю Вас зі святом" - неправильно? Тоді можна сказати йно "здоровити, поздоровляти"? Хотілось би ще слів у цьому значінні. А чому тоді стали казати "вітати" на "поздоровляти"?
Привіт є що ягельське greeting(s), себо слово, яке пише ("описує") дію, а не сама творить річ ("є формулою") здоровлення. Ягляне не кажуть кому при стрічі прямо: "Greeting!". Речи: "Шли'му привіт од ня" є добрі, а речи кому: "Привіт!" є смішнувато, мені намній.
Я бачив посилання, й те, що Ви його не придумали. Ви не розуміли мій натяк: у більшості випадків – демонстрованих прикладами за Вашим же посиланням – чолом є частина виразу "бити чолом" або іншими замінниками дієслова "бити". Тобто головне значення сього виразу є "передати/стати привіт", і сама внутрішня суть його (та й більшість
прикладів) підказує, що той вираз є призначено не в прямій мові, а як переказ, в т.ч. передача прохання (передати привіт через кого), намір (передати привіт особисто чи через кого) тощо. Просто казати людині прямо в очі "чолом" звучить нелогічно; звісно, зрідка може бути, та той один там приклад свідчить радше про його казуальність, імовірно з конотацією жартівливою – суміш фамільярності (через скорочення повного виразу) з нарочито поважним звертанням до адресата (вже саме: вельможний пане государю + вибір саме сього виразу, бо "бити чолом" є дещо значно штивіше, ніж просто речи: здоров, добридень в под.). Іще раз, як казуальне "чолом" (усічений вираз!) в окремих (рідкісних, мабуть з емоційним підтекстом) випадках годиться, та загалом його нелогічність у прямім зверненні є така же, як казати подібну (за рівнем потужності та семантикою: "схиляння чоло/голови") фразу "бити поклін" скорочено перед адресатом: "поклін", а при тім стоячи рівно. Ви або б'єте чолом/клоните ся перед тою людиною, коли хочете їй при зустрічі виразити честь у такий спосіб, або вітаєте її адекватнішою словесною формулою, а не кажете їй у вочи: "Чолом/Поклін", стоячи прямо. А коли клоните ся / б'єте чолом, тобо фізично виражаючи честь тій людині, то й слів тоді не треба.
PS.: чи й Ви тільки й чекаєте на привід удатися до натяків до мене, які порядній людині не личать?
Я бачу так, що людина хоче висловити велику повагу господарю дому, але робити уклін (давня українська традиція) є важко чи здоров'я не дозволяє, тож сказати "чолом" чи "чолом кланяюся" це спосіб висловити повагу, уникнувши самого поклону.
А про "натяків" до себе, що Ви маєте на увазі? Я не зрозумів.
Якщо ви озлобилися на те, що назвав Вашу мову дивною, ну то даруйте вже, але коню ясно, що Ваше "Щіро, іа нє бачѫ вум імніті звѫк меџь" будь-кому здасться дивною.
Я не кажу, що Ваша мова неслушна, погана чи чужа, вона може бути дуже логічною і потрібною, але те, що всякі "бачѫ вум імніті" звичайному українцю буде дивом, куди правди діти?
http://oldrusdict.ru/dict.html#: <гои> "мир, спокойствие"; у словниці Желехівського (І, ): гій "ліки (*що гоїть, дає цілість/гій/здоровйє)"; у сл-ці Гонишкевича (Онишк. І, 178): гой "радість; забава"; тягне до дієслів <гоїти>, <жити>, <гаїти>, <гаяти>, слова <гай>. "Gwy!" є в истоті корочене від давнішого/первісного друс. питання: "Gwy esi? / Гѡи єси?" = "Are you sound/healthy ~ in peace? / Are you OK?".
1) яка мета "скорочення", 2) витати є "жити, мешкати"; чеське, словацьке vitaj "welcome" є від первісного значення "мешкай, живи (тут, на сім місці ~ почувайся як дома"), де <і> латинки відповідає <и> кирилиці, а руське <вітати (кого)> з <і> кирилиці чинного правопису відповідає <ѣ> кирилиці давньоруської в дієслові <вѣтити> "вітати, здоровити", та <ie> в словацькій та <ĕ> в чеській (в слвц. <vietiť> з иншим значенням – "спостерігати, дивитися, слідкувати", в чеській, принаймні сучасній, очікуване +<vĕtit> не засвідчено). Себо корені *wit- у <витати>, друс. <витати> "мешкати, жити (де)" та *wēt- у <вітити>, друс. <вѣтити> "вітати, здоровими (кого) суть різного походження, нияк під собою не споріднені. І ясно, що формула здоровлення "привіт, hello" має бути від другого кореня.
Хелоу — традиційна нейтральна форма вітання у англомовних країнах.
Хелоу, друзі, що в нас сьогодні на обід?
англ. Hello
Перекладаємо слово хелоу
+
+здоров'я, здоров(те)ся.
r2u.org.ua: здоров
+
Був, та ніси. XD
Так говорити придумав не є, це українська мова, Єлисіє, не кепкуйте з рідної мови.
Мене теж рупило завжди чому "здоров/здорові був/були", а не "будьте/будь".
Звучить незвично, але це наше давнє вітання, комуністами знищене.
r2u.org.ua: магай-бі
Ялося б додати ще твар "помагайбі".
+
Гоже!
+
Не то.
Чому?
Вітати бо є тякло ягельському welcome чи німецькому Welkommen чи дінському velbekomme чи пранецькому bienvenue чи гіврийському ברוך הבא (мужу), ברוכה הבאה (жоні), ברוכים הבאים (мужім або мужім и жонам), ברוכות הבאות (жонам). За всіми тими тяги/словами є первісна мінка *"(радо) звати/просити к собі", и ходить ("вживається, практикується") у чиновішім чи цьтивішім стані ("у більш офіційній/формальній чи шанобливішій ситуації"), коли ягельське hello є вільніше, учиновіше ("менш офіційне/формальне"). Ягельського hello є первознак ("первісне значення") "здоровйє, цілість; мир, гій", себо бажаючи "цілість/здоровйє/мир/гій (гоїти)" корінь його ж є тий самий у руських словах: ціл(ий), цілити, цілуй, цілувати, цілість. Ягельському hello тякнуть: пранецьке salut "цілість/здоровйє/гій", йтальське salve/saluti "здоров(а/и)/ціл(а/и)/гій/гойа/гойи", гіврийському שלום "здоровйє/цілість/гій/мир".
То виходить, що сказати "вітаю Вас зі святом" - неправильно? Тоді можна сказати йно "здоровити, поздоровляти"? Хотілось би ще слів у цьому значінні. А чому тоді стали казати "вітати" на "поздоровляти"?
До чого є тут "вітаю Вас зі святом"? Слово же до перекладу є дано "hello"; ягельською в тім реченні не кажуть "hello".
Ялисію, у "вітати" є декілька значінь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7679-vitaty.html#show_point
Серед них и "Привѣтствовать."
Казати "привіт", вітаючись - це з московського вжитку.
Та наче українське, а не московське слово.
r2u.org.ua: привіт
Та слово пак українське, та вжиток його в цьому випадку московський.
Розкажіть, будь ласка, про це більше. Невже таки давні українці не казали "привіт" один одному при зустрічі?
Я ніде в класиків такого не бачив і в живій мові українських селян не чув. А Ви?
Теж ні. То як буде по-нашому, по-українськи? "Здоров був"?
Так, чи скорочено: "Здоров!"
Спасибі за відповідь.
Привіт є що ягельське greeting(s), себо слово, яке пише ("описує") дію, а не сама творить річ ("є формулою") здоровлення. Ягляне не кажуть кому при стрічі прямо: "Greeting!". Речи: "Шли'му привіт од ня" є добрі, а речи кому: "Привіт!" є смішнувато, мені намній.
Саме так! Точно на всі 100%!
Ще одне забуте наше вітання – побажання миру.
r2u.org.ua: миром
+
+
Спасибі за підпору!
Чому так?
Що саме?
Ну дивно якось, мирОМ...
Пор. гебр. שלום {шалом}, досл. "мир" (а також: "здоров'я", "цілість").
Не дасте й сюди, якщо Ваша ласка?
алло
Ni, ne te bo e.
Наше давнє забуте вітання.
r2u.org.ua: чолом
А що "чолом"? XD Речете "чолом" кому при встрічі?
Я не придумав це слово:
«Чоло́м! — Приветствую! Здравствуйте! Чолом, вельможний пане господарю!»
Єлисіє, майте повагу до української мови, якщо не хочете, щоби кепкували з дивної мови вашої, не кепкуйте з української.
Я бачив посилання, й те, що Ви його не придумали. Ви не розуміли мій натяк: у більшості випадків – демонстрованих прикладами за Вашим же посиланням – чолом є частина виразу "бити чолом" або іншими замінниками дієслова "бити". Тобто головне значення сього виразу є "передати/стати привіт", і сама внутрішня суть його (та й більшість
прикладів) підказує, що той вираз є призначено не в прямій мові, а як переказ, в т.ч. передача прохання (передати привіт через кого), намір (передати привіт особисто чи через кого) тощо. Просто казати людині прямо в очі "чолом" звучить нелогічно; звісно, зрідка може бути, та той один там приклад свідчить радше про його казуальність, імовірно з конотацією жартівливою – суміш фамільярності (через скорочення повного виразу) з нарочито поважним звертанням до адресата (вже саме: вельможний пане государю + вибір саме сього виразу, бо "бити чолом" є дещо значно штивіше, ніж просто речи: здоров, добридень в под.). Іще раз, як казуальне "чолом" (усічений вираз!) в окремих (рідкісних, мабуть з емоційним підтекстом) випадках годиться, та загалом його нелогічність у прямім зверненні є така же, як казати подібну (за рівнем потужності та семантикою: "схиляння чоло/голови") фразу "бити поклін" скорочено перед адресатом: "поклін", а при тім стоячи рівно. Ви або б'єте чолом/клоните ся перед тою людиною, коли хочете їй при зустрічі виразити честь у такий спосіб, або вітаєте її адекватнішою словесною формулою, а не кажете їй у вочи: "Чолом/Поклін", стоячи прямо. А коли клоните ся / б'єте чолом, тобо фізично виражаючи честь тій людині, то й слів тоді не треба.
PS.: чи й Ви тільки й чекаєте на привід удатися до натяків до мене, які порядній людині не личать?
Я бачу так, що людина хоче висловити велику повагу господарю дому, але робити уклін (давня українська традиція) є важко чи здоров'я не дозволяє, тож сказати "чолом" чи "чолом кланяюся" це спосіб висловити повагу, уникнувши самого поклону.
А про "натяків" до себе, що Ви маєте на увазі? Я не зрозумів.
Якщо ви озлобилися на те, що назвав Вашу мову дивною, ну то даруйте вже, але коню ясно, що Ваше "Щіро, іа нє бачѫ вум імніті звѫк меџь" будь-кому здасться дивною.
Я не кажу, що Ваша мова неслушна, погана чи чужа, вона може бути дуже логічною і потрібною, але те, що всякі "бачѫ вум імніті" звичайному українцю буде дивом, куди правди діти?
Я під "Вашою мовою" розумів иншу. Руська мова мені на гадку не пала, бо вона є одина, як її не пиши.
Юрко Зелений би з Вами посперечався :) (його діло, мені чуже)
Ніколи не чув наживо і не зустрічав у літературі.
Не сумніваюся, що це просто переинакшене єврейське "шалом".
Сумніваюсь, що українці так переймалися, щоби вітатися на взір чужих народів.
Віталій Крутько,
не сумніваєтеся, де би пак.
Гоже. Досить часто чув таке привітання в Польщі.
скорочено від - хай буде сьогодні добре
А чому'сте вто слово "хай" брали з цілого тягу "хай буде сьогодні добре", а не слово "сьогодні" чи слово "добре", чи слово "буде"? XD
звучить по-китайськи, але насправді це побажання сяяти :)
Вимова: {ɣ̞yj ~ ʝyj ~ ɣ̞ʏj ~ ɣ̞ɥ͡ɞj ~ ɣ̞ʉj ~ ɣ̞ʷyj ~ ɣ̞ʊ̯͡ɶj}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: <гои> "мир, спокойствие"; у словниці Желехівського (І, ): гій "ліки (*що гоїть, дає цілість/гій/здоровйє)"; у сл-ці Гонишкевича (Онишк. І, 178): гой "радість; забава"; тягне до дієслів <гоїти>, <жити>, <гаїти>, <гаяти>, слова <гай>. "Gwy!" є в истоті корочене від давнішого/первісного друс. питання: "Gwy esi? / Гѡи єси?" = "Are you sound/healthy ~ in peace? / Are you OK?".
Дивно, що вас ще не замаркували полонізатором :)
А ще: "здорові будьте", "здоровенькі будьте", "здорова будь", "здоров(ий) будь", "будь здоровий", "будь здорова".
Побажання здоров'я.
Побажання здоров'я.
скорочено від вітаю
1) яка мета "скорочення", 2) витати є "жити, мешкати"; чеське, словацьке vitaj "welcome" є від первісного значення "мешкай, живи (тут, на сім місці ~ почувайся як дома"), де <і> латинки відповідає <и> кирилиці, а руське <вітати (кого)> з <і> кирилиці чинного правопису відповідає <ѣ> кирилиці давньоруської в дієслові <вѣтити> "вітати, здоровити", та <ie> в словацькій та <ĕ> в чеській (в слвц. <vietiť> з иншим значенням – "спостерігати, дивитися, слідкувати", в чеській, принаймні сучасній, очікуване +<vĕtit> не засвідчено). Себо корені *wit- у <витати>, друс. <витати> "мешкати, жити (де)" та *wēt- у <вітити>, друс. <вѣтити> "вітати, здоровими (кого) суть різного походження, нияк під собою не споріднені. І ясно, що формула здоровлення "привіт, hello" має бути від другого кореня.
1) Хотів надати формі слова вітаю, більшої мобільності. Так само, як -ся натомість себе. 2) Дякую за роз'яснення. Виправляю -и- на вірну -і-.
Яка така "мобільність" є в <и> проти <і>? Й до чого є тут аналогія з "себе" та "ся"?
І так не розумію мотивацію для парадигматичного суфікса -о.