Так говорити придумав не є, це українська мова, Єлисіє, не кепкуйте з рідної мови.
Таке запитання: а чи доцільно вітатися так не тільки з чоловіками, а й з жінками? Чи воно перетворюється на "Здорова була" чи "Здорова"?
Запитання досі на часі. :)
Не скажу вам певне за "здоров був", але скажу за "здоров". Хоча я певен, шо в інших місцях є по-іншому, але я "здоровкався" лише з іншими хлопцями, ніколи не з дівчатами. Казати дівчині "здоров" вважалося неповагою. Але ми й ніколи не казали "здорова", чи шось подібне. Проте зі "здоров був" може бути по-іншому, не знаю ¯\_(ツ)_/¯ Це треба попитати людей, які росли в суто вкраїнських середовищах, але таких нині є мало. Моє розуміння таке, шо сам вислів "здоров був" вживали зазвичай доросліші люди, а тому до жінок (не дівчат?) могли казати "здорові були", або шось інше? Особисто мені "здорова була" вухо не ріже, але то лише я.
Чому?
Вітати бо є тякло ягельському welcome чи німецькому Welkommen чи дінському velbekomme чи пранецькому bienvenue чи гіврийському ברוך הבא (мужу), ברוכה הבאה (жоні), ברוכים הבאים (мужім або мужім и жонам), ברוכות הבאות (жонам). За всіми тими тяги/словами є первісна мінка *"(радо) звати/просити к собі", и ходить ("вживається, практикується") у чиновішім чи цьтивішім стані ("у більш офіційній/формальній чи шанобливішій ситуації"), коли ягельське hello є вільніше, учиновіше ("менш офіційне/формальне"). Ягельського hello є первознак ("первісне значення") "здоровйє, цілість; мир, гій", себо бажаючи "цілість/здоровйє/мир/гій (гоїти)" корінь його ж є тий самий у руських словах: ціл(ий), цілити, цілуй, цілувати, цілість. Ягельському hello тякнуть: пранецьке salut "цілість/здоровйє/гій", йтальське salve/saluti "здоров(а/и)/ціл(а/и)/гій/гойа/гойи", гіврийському שלום "здоровйє/цілість/гій/мир".
То виходить, що сказати "вітаю Вас зі святом" - неправильно? Тоді можна сказати йно "здоровити, поздоровляти"? Хотілось би ще слів у цьому значінні. А чому тоді стали казати "вітати" на "поздоровляти"?
До чого є тут "вітаю Вас зі святом"? Слово же до перекладу є дано "hello"; ягельською в тім реченні не кажуть "hello".
Ялисію, у "вітати" є декілька значінь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7679-vitaty.html#show_point
Серед них и "Привѣтствовать."
Звучить незвично, але це наше давнє вітання, комуністами знищене.
r2u.org.ua: магай-бі
Ще одне забуте наше вітання – побажання миру.
r2u.org.ua: миром
Пор. гебр. שלום {шалом}, досл. "мир" (а також: "здоров'я", "цілість").
Ni, ne te bo e.
Розкажіть, будь ласка, про це більше. Невже таки давні українці не казали "привіт" один одному при зустрічі?
Спасибі за відповідь.
Привіт є що ягельське greeting(s), себо слово, яке пише ("описує") дію, а не сама творить річ ("є формулою") здоровлення. Ягляне не кажуть кому при стрічі прямо: "Greeting!". Речи: "Шли'му привіт од ня" є добрі, а речи кому: "Привіт!" є смішнувато, мені намній.
Саме так! Точно на всі 100%!
Наше давнє забуте вітання.
r2u.org.ua: чолом
Я не придумав це слово:
«Чоло́м! — Приветствую! Здравствуйте! Чолом, вельможний пане господарю!»
Єлисіє, майте повагу до української мови, якщо не хочете, щоби кепкували з дивної мови вашої, не кепкуйте з української.
Я бачив посилання, й те, що Ви його не придумали. Ви не розуміли мій натяк: у більшості випадків – демонстрованих прикладами за Вашим же посиланням – чолом є частина виразу "бити чолом" або іншими замінниками дієслова "бити". Тобто головне значення сього виразу є "передати/стати привіт", і сама внутрішня суть його (та й більшість
прикладів) підказує, що той вираз є призначено не в прямій мові, а як переказ, в т.ч. передача прохання (передати привіт через кого), намір (передати привіт особисто чи через кого) тощо. Просто казати людині прямо в очі "чолом" звучить нелогічно; звісно, зрідка може бути, та той один там приклад свідчить радше про його казуальність, імовірно з конотацією жартівливою – суміш фамільярності (через скорочення повного виразу) з нарочито поважним звертанням до адресата (вже саме: вельможний пане государю + вибір саме сього виразу, бо "бити чолом" є дещо значно штивіше, ніж просто речи: здоров, добридень в под.). Іще раз, як казуальне "чолом" (усічений вираз!) в окремих (рідкісних, мабуть з емоційним підтекстом) випадках годиться, та загалом його нелогічність у прямім зверненні є така же, як казати подібну (за рівнем потужності та семантикою: "схиляння чоло/голови") фразу "бити поклін" скорочено перед адресатом: "поклін", а при тім стоячи рівно. Ви або б'єте чолом/клоните ся перед тою людиною, коли хочете їй при зустрічі виразити честь у такий спосіб, або вітаєте її адекватнішою словесною формулою, а не кажете їй у вочи: "Чолом/Поклін", стоячи прямо. А коли клоните ся / б'єте чолом, тобо фізично виражаючи честь тій людині, то й слів тоді не треба.
PS.: чи й Ви тільки й чекаєте на привід удатися до натяків до мене, які порядній людині не личать?
Я бачу так, що людина хоче висловити велику повагу господарю дому, але робити уклін (давня українська традиція) є важко чи здоров'я не дозволяє, тож сказати "чолом" чи "чолом кланяюся" це спосіб висловити повагу, уникнувши самого поклону.
А про "натяків" до себе, що Ви маєте на увазі? Я не зрозумів.
Якщо ви озлобилися на те, що назвав Вашу мову дивною, ну то даруйте вже, але коню ясно, що Ваше "Щіро, іа нє бачѫ вум імніті звѫк меџь" будь-кому здасться дивною.
Я не кажу, що Ваша мова неслушна, погана чи чужа, вона може бути дуже логічною і потрібною, але те, що всякі "бачѫ вум імніті" звичайному українцю буде дивом, куди правди діти?
Я під "Вашою мовою" розумів иншу. Руська мова мені на гадку не пала, бо вона є одина, як її не пиши.
Юрко Зелений би з Вами посперечався :) (його діло, мені чуже)
Ніколи не чув наживо і не зустрічав у літературі.
Не сумніваюся, що це просто переинакшене єврейське "шалом".
Сумніваюсь, що українці так переймалися, щоби вітатися на взір чужих народів.
Віталій Крутько,
не сумніваєтеся, де би пак.
Вимова: {ɣ̞yj ~ ʝyj ~ ɣ̞ʏj ~ ɣ̞ɥ͡ɞj ~ ɣ̞ʉj ~ ɣ̞ʷyj ~ ɣ̞ʊ̯͡ɶj}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: <гои> "мир, спокойствие"; у словниці Желехівського (І, ): гій "ліки (*що гоїть, дає цілість/гій/здоровйє)"; у сл-ці Гонишкевича (Онишк. І, 178): гой "радість; забава"; тягне до дієслів <гоїти>, <жити>, <гаїти>, <гаяти>, слова <гай>. "Gwy!" є в истоті корочене від давнішого/первісного друс. питання: "Gwy esi? / Гѡи єси?" = "Are you sound/healthy ~ in peace? / Are you OK?".
скорочено від - хай буде сьогодні добре
А ще: "здорові будьте", "здоровенькі будьте", "здорова будь", "здоров(ий) будь", "будь здоровий", "будь здорова".
скорочено від вітаю
1) яка мета "скорочення", 2) витати є "жити, мешкати"; чеське, словацьке vitaj "welcome" є від первісного значення "мешкай, живи (тут, на сім місці ~ почувайся як дома"), де <і> латинки відповідає <и> кирилиці, а руське <вітати (кого)> з <і> кирилиці чинного правопису відповідає <ѣ> кирилиці давньоруської в дієслові <вѣтити> "вітати, здоровити", та <ie> в словацькій та <ĕ> в чеській (в слвц. <vietiť> з иншим значенням – "спостерігати, дивитися, слідкувати", в чеській, принаймні сучасній, очікуване +<vĕtit> не засвідчено). Себо корені *wit- у <витати>, друс. <витати> "мешкати, жити (де)" та *wēt- у <вітити>, друс. <вѣтити> "вітати, здоровими (кого) суть різного походження, нияк під собою не споріднені. І ясно, що формула здоровлення "привіт, hello" має бути від другого кореня.
1) Хотів надати формі слова вітаю, більшої мобільності. Так само, як -ся натомість себе. 2) Дякую за роз'яснення. Виправляю -и- на вірну -і-.
Яка така "мобільність" є в <и> проти <і>? Й до чого є тут аналогія з "себе" та "ся"?
І так не розумію мотивацію для парадигматичного суфікса -о.
алло
+
+здоров'я, здоров(те)ся.
Говорити "ꙁдоровɑ" при ꙁверɴеɴɴı до жıɴочої стɑтı чи ѧкⱋо ти жıɴочɑ стɑть?
Сам ніколи такого не чув. Але я й не чув, шоби "здоров" казали до дівчат. То, мабуть, лише в моєму оточенні таке, але "здоров" я найчастіше чув від хлопців до інших хлопців, рідко від чоловіків. Цікаво почути, як уживають/уживали інші.
Ꙁɑрɑꙁ ѧ схиʌѧюсѧ до дꙋмки, ⱋо хʌопець до дıвчиɴи кɑꙁɑтиме «ꙁдоров (бꙋв)», ɑ дıвчиɴɑ до когось — «ꙁдоровɑ (бꙋʌɑ)». Дꙋмɑю, ⱋо це ɴе побɑжɑɴɴѧ ꙁдоров'ѧ, ɑ ꙁɑꙁдɑʌегıдɴий одвıт ɴɑ «ѧк ти (бꙋв/бꙋʌɑ)?».
Я проти дискримінації букви Я 😏
А ваша Д — це взагалі грецька "дельта".
1) В чомꙋ поʌѧгɑє дискримıɴɑцıѧ цıєї бꙋкви? Чи ви про петрıвськꙋ ґрɑфемꙋ "я"?
2) Вже дıйсɴо вирıшив ꙁɑмıɴити "Δ ∂" ɴɑꙁɑд ɴɑ "Д д", ɑʌе ɴе ꙁ цих причиɴ. В меɴе "N ɴ" ʌɑтиɴськı, "Λ ʌ" тɑкож грецькı, "Ⱋ ⱋ" ꙁ гʌɑгоʌицı й тоⱋо. Ви ж роꙁꙋмıєте, ⱋо моє письмо бꙋʌо би ɴеможʌивим беꙁ взяття ꙁɴɑкıв поꙁɑ межɑми ɴɑшої тɑбʌицı симвоʌıв? Nɑшı предки тɑкож вꙁѧʌи "Д" ıꙁ грецької "Δ" (деʌьти), то ⱋо тепер робити? Цı симвоʌи потıм можɴɑ ꙁɑтвердити в ꙋкрɑїɴськꙋ тɑбʌицю симвоʌıв, ı воɴи роꙁрıꙁɴѧтимꙋтьсѧ так само, ѧк кириʌичɴɑ тɑ ʌɑтиɴськɑ "і".
Так наша буква "я" пішла від "йотованого а", та от москвинська якраз від "малого юса"
uk.m.wikipedia.org: Йотоване А