Чому?

Вітати бо є тякло ягельському welcome чи німецькому Welkommen чи дінському velbekomme чи пранецькому bienvenue чи гіврийському ברוך הבא (мужу), ברוכה הבאה (жоні), ברוכים הבאים (мужім або мужім и жонам), ברוכות הבאות (жонам). За всіми тими тяги/словами є первісна мінка *"(радо) звати/просити к собі", и ходить ("вживається, практикується") у чиновішім чи цьтивішім стані ("у більш офіційній/формальній чи шанобливішій ситуації"), коли ягельське hello є вільніше, учиновіше ("менш офіційне/формальне"). Ягельського hello є первознак ("первісне значення") "здоровйє, цілість; мир, гій", себо бажаючи "цілість/здоровйє/мир/гій (гоїти)" корінь його ж є тий самий у руських словах: ціл(ий), цілити, цілуй, цілувати, цілість. Ягельському hello тякнуть: пранецьке salut "цілість/здоровйє/гій", йтальське salve/saluti "здоров(а/и)/ціл(а/и)/гій/гойа/гойи", гіврийському שלום "здоровйє/цілість/гій/мир".

То виходить, що сказати "вітаю Вас зі святом" - неправильно? Тоді можна сказати йно "здоровити, поздоровляти"? Хотілось би ще слів у цьому значінні. А чому тоді стали казати "вітати" на "поздоровляти"?

До чого є тут "вітаю Вас зі святом"? Слово же до перекладу є дано "hello"; ягельською в тім реченні не кажуть "hello".

Ялисію, у "вітати" є декілька значінь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/7679-vitaty.html#show_point
Серед них и "Привѣтствовать."

<оскільки вживається, можна сказати, будь-де, будь-коли й будь-ким будь до кого>

Ay, oucrayinçi bo ne védeaty suoyeyui móuvui. Slovo ‹vétati› teacneity némeçscomou ‹grüßen, begrüßen›, eaghelscomou ‹greet›, nizozeimscomou ‹groeten, begroeten›, phraneçscomou ‹saluer›, dœunscomou ‹hilse› i usé tœi slova znaceaty uisocõ móuvõ, napr. u délocinné pisymé. Némeçsca mòlôdy ni drouzi ne caziõty meidyu soboiõ: "Begrüße dich!", ni eaghelsca: "I greet you" — tô bui züynélo prosto sméxyno.

Але "вітаю" вже ж давно й широко використовується як привітання (при зустірчі, на початку виступу, звернення тощо)

Так говорити придумав не є, це українська мова, Єлисіє, не кепкуйте з рідної мови.

Запитання досі на часі. :)

Не скажу вам певне за "здоров був", але скажу за "здоров". Хоча я певен, шо в інших місцях є по-іншому, але я "здоровкався" лише з іншими хлопцями, ніколи не з дівчатами. Казати дівчині "здоров" вважалося неповагою. Але ми й ніколи не казали "здорова", чи шось подібне. Проте зі "здоров був" може бути по-іншому, не знаю ¯\_(ツ)_/¯ Це треба попитати людей, які росли в суто вкраїнських середовищах, але таких нині є мало. Моє розуміння таке, шо сам вислів "здоров був" вживали зазвичай доросліші люди, а тому до жінок (не дівчат?) могли казати "здорові були", або шось інше? Особисто мені "здорова була" вухо не ріже, але то лише я.

Ni, ne te bo e.

Спасибі за відповідь.

Саме так! Точно на всі 100%!

Я бачив посилання, й те, що Ви його не придумали. Ви не розуміли мій натяк: у більшості випадків – демонстрованих прикладами за Вашим же посиланням – чолом є частина виразу "бити чолом" або іншими замінниками дієслова "бити". Тобто головне значення сього виразу є "передати/стати привіт", і сама внутрішня суть його (та й більшість
прикладів) підказує, що той вираз є призначено не в прямій мові, а як переказ, в т.ч. передача прохання (передати привіт через кого), намір (передати привіт особисто чи через кого) тощо. Просто казати людині прямо в очі "чолом" звучить нелогічно; звісно, зрідка може бути, та той один там приклад свідчить радше про його казуальність, імовірно з конотацією жартівливою – суміш фамільярності (через скорочення повного виразу) з нарочито поважним звертанням до адресата (вже саме: вельможний пане государю + вибір саме сього виразу, бо "бити чолом" є дещо значно штивіше, ніж просто речи: здоров, добридень в под.). Іще раз, як казуальне "чолом" (усічений вираз!) в окремих (рідкісних, мабуть з емоційним підтекстом) випадках годиться, та загалом його нелогічність у прямім зверненні є така же, як казати подібну (за рівнем потужності та семантикою: "схиляння чоло/голови") фразу "бити поклін" скорочено перед адресатом: "поклін", а при тім стоячи рівно. Ви або б'єте чолом/клоните ся перед тою людиною, коли хочете їй при зустрічі виразити честь у такий спосіб, або вітаєте її адекватнішою словесною формулою, а не кажете їй у вочи: "Чолом/Поклін", стоячи прямо. А коли клоните ся / б'єте чолом, тобо фізично виражаючи честь тій людині, то й слів тоді не треба.

PS.: чи й Ви тільки й чекаєте на привід удатися до натяків до мене, які порядній людині не личать?

Я бачу так, що людина хоче висловити велику повагу господарю дому, але робити уклін (давня українська традиція) є важко чи здоров'я не дозволяє, тож сказати "чолом" чи "чолом кланяюся" це спосіб висловити повагу, уникнувши самого поклону.

А про "натяків" до себе, що Ви маєте на увазі? Я не зрозумів.
Якщо ви озлобилися на те, що назвав Вашу мову дивною, ну то даруйте вже, але коню ясно, що Ваше "Щіро, іа нє бачѫ вум імніті звѫк меџь" будь-кому здасться дивною.
Я не кажу, що Ваша мова неслушна, погана чи чужа, вона може бути дуже логічною і потрібною, але те, що всякі "бачѫ вум імніті" звичайному українцю буде дивом, куди правди діти?

Я під "Вашою мовою" розумів иншу. Руська мова мені на гадку не пала, бо вона є одина, як її не пиши.

Юрко Зелений би з Вами посперечався :) (його діло, мені чуже)

Сумніваюсь, що українці так переймалися, щоби вітатися на взір чужих народів.

Віталій Крутько,
не сумніваєтеся, де би пак.

<Кого чистити?>

‹чисть› e priblizna œddatya cuiriliçeiõ carpatsco-bôycœusco-lêmcœuscoyui uimóuvui slova ‹cesty›: [t͡ʃeʲstʲ], hi ‹deny› [deʲnʲ] proti [dɛnʲ, dænʲ], ‹verx› [β̞eʲrʲx] proti [β̞ɛrx, β̞ærx].

1) Хотів надати формі слова вітаю, більшої мобільності. Так само, як -ся натомість себе. 2) Дякую за роз'яснення. Виправляю -и- на вірну -і-.

Яка така "мобільність" є в <и> проти <і>? Й до чого є тут аналогія з "себе" та "ся"?

І так не розумію мотивацію для парадигматичного суфікса -о.