Значення слова

Wtf — вигук, що характеризує верхню ступінь здивування.

Приклад вживання

Я перепрошую що не по правилах, але WTF?

Слово додав

Перекладаємо слово wtf

якого біса?!
70
Іван Кугай 30 березня 2015
25 лютого 2019

кря

якого дідька?
36
Andriy Movchan 30 березня 2015
2 серпня

якого ляду ?

щзн?!
25

Що за нах?!

Ratty More 7 червня 2015
18 листопада 2016

нах - це російський мат, українського в цьому немає ані краплі

11 січня 2018

Час спростувати цей дурний міт черговий раз.

Слова на позначення чоловічого статевого орґану («х•й»), жіночого статевого орґану («п•зда») й статевого акту («їб•ти») та їх спільнокореневі присутні в усіх слов’янських мовах без винятку (крім того, навіть запозичені до деяких неслов’янських мов, які гісторично контактували зі слов’янськими).

Єдиним «ексклюзивним» російським матюком є слово «блядь».
Точніше, воно в тій чи иншій формі так само присутнє в усіх слов’янських мовах, втім лише росіяни вважають його саме нецензурною лайкою (матюком).
Наприклад, українське слово «виблядок» того ж кореню цензури не потребує.
Звісно, часом це слово помилково вживають у російському значенні і відповідно цензурять в українській та білоруській мовах, але це суто вплив російської.
Нема в наших мовах цього слова в цьому значенні.

20 січня 2020

Читайте мій коментар, що нижче.

11 січня 2018

До Олександра Дудара:
===
міт
===
Ви мали на увазі слово "міф"? :-)

===
Наприклад, українське слово «виблядок» того ж кореню цензури не потребує.
Звісно, часом це слово помилково вживають у російському значенні і відповідно цензурять в українській та білоруській мовах, але це суто вплив російської.
Нема в наших мовах цього слова в цьому значенні.
===
А ось про це розкажіть у більших подробицях. Це дуже цікаво (у гарному розумінні цих слів, звісно). :-)

27 квітня 2018

чув від відомого російського мовознавця (з українським правда прізвищем), що слово "хуй" має походження від слова "ховати" (те, що слід ховати). Якщо це правда, то слово цілком українське.

3 листопада 2019

"Хуй" трапляється у пам'ятках давньої української мови, але "нах" це повністю російська форма.
Так само, маємо ж слова "не", "при", "страсть" (r2u.org.ua: страсть), але "непристрасний" це вже буде росіянізм.
Тому не треба тут російщити українську мову! Бо "щзн" це очевидний росіянізм!

16 червня

+
По перше, треба знайти чи є де крім московської словосполука "на хуй". Але навіть якшо є, то оце чисто московське гопняче скорочення слів "нах[уй]" явно не риса нашої мови. Всякі "норм", "пац", "тіп" (тіпа).

18 вересня

Кажете так, ніби в розмовній мові не коротять слова. Є повно втятих форм, до яких москалі нич не мають. :)

18 вересня

Коротять у розумовній мові, звісно. Питання чому, для чого, й через шо. Слово (словосполуку) "нах" коротять точно не на питому тлі.

18 вересня

Тут передніше вже згадували, що неясно, чи є питомою сполука "нах#й", тому й не бороню форму "нах".

А пощо коротять – гадаю, щоби стисліше й скоріше вимовляти часто вживані слова. Відси й оті "тре' / тра'", "мо'", "хо'", "зара'", "сьо'дні", "чо'", "чо'сь" і купа всякого іншого. Ще й звертання нерідко скорочують: ма', та' (тату), ба' (бабо), Васи', Тара', Мико', Окса', Гали'...

Та то таке, лише мої спостереження та капка дилетантства. Може то не все так просто, як пишу.

18 вересня

Усе правильно пишете. Я згоден.

Цікаво про "сьо'дні" та "чо'сь". Зустрічав у якихось старіших записах (початок 20-го століття?), не згадаю де, письмо слів з "-ого-" як "-о'о-". У мене самого, й у багатьох кого знаю (і мабуть, в інших українців) вимова /г/ міжголосно (intervocalically), а особливо між двома /o/ дуже "млява" через природу [ɦ]. Хоча я все одно відчуваю різницю між вимовою довгого /о/ (не знаю, на приклад, як у слові "чорноокий") та /ого/. То в частовживаних словах, як от "сьогодні", можна очікувати в декого взагалі зникання того звуку. Я чув вимову слова "сьогодні" як і з таким трохи довгим /о/, а чув і з коротким, як звичне "о". У мене в тому слові коротка вимова.

18 вересня

І я коротко то вимовляю. Про вимову [г] межи голосними Ви добре завважили, бо я й сам надибував мовців, які казали, приміром, "по'ода", "по'они", "ба'атий" тощо.

18 вересня

А як вимовляєте /л/ та /в/ міжголосно, можете поділитися? Мені просто дуже цікаво. Лише якшо хочете, звичайно. На приклад, у словах "молоко", "полотно", "село", "говорити", "перевозити", "давати", "голова", чи закінчення "-ував" (малював, переписував, друкував). Також відчуваєте млявішу вимову? Для /л/ кінчик язика, або ледве торкається твердого піднебіння за зубами, або взагалі не торкається, а задня частина спинки язика трохи припіднята порівняно з вимовою /л/ на початку слова ("лопата"). Для /в/ дуже мляве зімкнення губ (якшо ви не маєте губно-зубної вимови /в/, звісно), таке, шо деколи здається ви те /в/ взагалі не вимовляєте, а просто зводите губи між голосними й випираєте їх трішка вперед.

18 вересня

> А як вимовляєте /л/ та /в/ міжголосно, можете поділитися?
Авжеж, ось маєте запис: https://voca.ro/1eNbO2QcjeWr. Скажіть, коли прослухаєте, щоби я потім вилучив :)

> Для /л/ кінчик язика, або ледве торкається твердого піднебіння за зубами, або взагалі не торкається, а задня частина спинки язика трохи припіднята порівняно з вимовою /л/ на початку слова ("лопата")
Та, десь так і є.

> якшо ви не маєте губно-зубної вимови /в/, звісно
Зрідка стрічається...

18 вересня

Дуже дякую! Переслухав.

18 вересня

Дійсно. "Млява" вимова /л/, але почув в "молоко" та "полотно" й більш зміцнену вимову, чутно як кінчик язика торкається піднебіння, але то є очікувано. /в/ також має по-вкраїнськи мляву вимову. Річ з якою стикнувся — українці, котрі мають губно-зубну вивову [v] усюди, часто погано чують цю "мляву" вимову /в/, ну вони її таки чують, але думають шо ти якось ліниво вимовляєш слова. На те й беру прикметник "млява" у лапки, бо така вимова звична й очікувана, не лінива. Тому чув як багато львів'ян міняють двогубну вимову /в/ на губно-зубну, якшо хочуть чіткіше вимовити слово, особливо коли людину перепитують. Особливо в контекстах, коли очікують від мовця більш формальну, літературну мову. Помічали колись у когось схоже?

Губно-зубна вимова /в/ це цікаво. Різні джерела по-різному описують природу вимови /в/. Якшо читати давніші стандарти літературної вимови, то в них дають такий розподіл:

Губно-губна вимова перед приголосними, між приголосними, після голосних у кінці складу, та завжди! перед голосними /у/, /о/, /а/, /и/, /е/, але губно-зубна вимова перед зубним /і/ (зубна голосна, тобто твориться язиком дуже передньо в роті). Хоча можна очікувати й губно-губну вимову. У мене самого зазвичай губно-губна вимова, як у слові "вісім".

Інші джерела кажуть шо двогубна вимова завжди перед /у/, /о/, /а/, але можлива, хоч не обов'язкова, губно-зубна вимова перед передніми /и/, /е/, /і/ ( перед /и/ найрідше ). Інші кажуть шо й перед /а/ можна чекати губно-зубну вимову. Сторінка про вкраїнську фонологію на Wikipedia дає саме таке пояснення.

uk.wikipedia.org: Українська фонетика#Приголосні (під табличкою приголосних у стрічці під другою крапочкою, котра починається "Фонема /w/ твориться...").

Мовна дійсність показує, шо губно-зубну вимову можна чекати всюди, перед усім, та після всього. Лише питання в тому, звідки та вимова взялася, та чому крізь роки змінюються стандарти ортоепії? Відповідь знайти не складно (московська).

У мене майже всюди двогубна вимова, але таки часом буває й губно-зубна перед /і/, /е/, та трохи рідше /и/. Чи маю так питомо, чи десь перейняв не скажу. ¯\_(ツ)_/¯ Проте вона ніколи не звучить як московське, чи англійське [v], хоч і не всі московці завжди вимовляють /в/ так шумно як [v]. У мене менше шуму, менше тертя, а часом взагалі губа з зубами ледве торкається. Питоме вкраїнське губно-зубне здійснення описують як [ʋ] (апроксимант, проти [v] — фрикатива), хоча я й чув (і сам маю) трохи більше зімкнуту артикуляцію.

18 вересня

Я не знавець фонетики й фонології, на жаль, бракує ту знань, але на хлопський розум спробую відповісти.

> Тому чув як багато львів'ян міняють двогубну вимову /в/ на губно-зубну, якшо хочуть чіткіше вимовити слово, особливо коли людину перепитують. Особливо в контекстах, коли очікують від мовця більш формальну, літературну мову. Помічали колись у когось схоже?
Так, деякі львів'яни направду чомусь так вимовляють. Один з моїх приятелів, з Городоцького району родом, узагалі те губно-зубне [в] вимовляє так, ніби все життя москальською говорив, звучить майже як [ф]. Каже, що хоче буцім розмовляти мовою, "ближчою до нормативною", ая'.

> Інші джерела кажуть шо двогубна вимова завжди перед /у/, /о/, /а/, але можлива, хоч не обов'язкова, губно-зубна вимова перед передніми /и/, /е/, /і/ ( перед /и/ найрідше ).
Дужче до цієї вимови схиляюся. Якоїсь системности не помічаю, тому, наприклад, вимовляю "він" чи там "видіти" з губно-губним [в], а вже "Львів" мені чомусь простіше з губно-зубною вимовою казати. Хоч деколи й тут губно-губний [в] можу вимовити...

> Мовна дійсність показує, шо губно-зубну вимову можна чекати всюди, перед усім, та після всього. Лише питання в тому, звідки та вимова взялася, та чому крізь роки змінюються стандарти ортоепії? Відповідь знайти не складно (московська).
Одна з причин, чому волію читати новини, а не слухати. "Сьогодні ф місті Кыєфі"... Страшне! Востаннє дивився телевізор тиждень-півтора тому, після слів "звільнено місто БалаклЕя" вимкнув. Сама новина чудова була, проте мені тяжко слухати було, бігме. Ведуча та з Інтеру ніби була, до речі, а то ж є головно москальський канал.

> У мене майже всюди двогубна вимова, але таки часом буває й губно-зубна перед /і/, /е/, та трохи рідше /и/.
Власне :)

18 вересня

Такий розподіл як у мене з вами (губно-зубна вимова перед /и/, /е/, /і/) дуже поширений на заході, хоч і не завжди й не всюди. Чи то якась нова річ, чи стара, це цікаве питання. Мабуть, судячи з губно-губної вимови у старших людей на Львівщині, то це більше новий розвиток, скоріше під упливом московської. Хоча в деяких селах чи містечках така вимова може бути й через уплив польської. Але дуже виокремлено.

Те векання-фекання направду шось страшне. Начебто, вимова на телебаченні має бути зразковою, ні? Виходить усе навпаки, а найгірше чути таку вимову в стрічках. Львівські новини тим не ліпші. Хоч фекання чую рідко, але "ыкання", себто вимову "и" схоже по московського "ы", дуже поширене. Приклад: https://www.youtube.com/watch?v=Bsmn_VwXnLo

Жах.

Є люди які будуть наполягати на тому, шо фекання в кінці слова ("робиф", "казаф", "Львіф") то є риса східної, чи навіть центральної України, а от "укання" ("робиу") то є західна риса. Маячня, звісно ж.

Приємно побазікали :)

18 вересня

У тім видиві я ще й оглушення дзвінких приголосних наприкінці слова чую: "передасть польський урят". Ій-йой...

> а найгірше чути таку вимову в стрічках.
Про мене, так вимовляють передовсім нефахові актори озвучування. Стрічки ще слухати можна, якщо маю якісь питання, то хіба до перекладу. От з аніме все дуже тяжко, бо ніхто його в нас офіційно не озвучує, за це беруться аматори. Є, поза сумнівом, добрі мовці, та геть не завжди. Тому зазвичай дивлюся в оригіналі зі субтитрами, щоби дурно не мучитися.

18 вересня

Якість аматорського перекладу шкутильгає сильно. Не лише в вимові, а й у якості самого перекладу. Але, гадаю, халепа не лише в якості самих акторів, коли справа йде за вимову, а також у низькій якості вимовної освіти. Ніхто про це не говоре. Пан Олександр Авраменко часто розповідає за чітку вимову "ч", але ледве згадує за вимову "в", чи "и". Обіцяю вам, якшо походите по Львову й попитаєте людей, як вони вимоляють /в/, то вони всі подумають хвильку, вимовлять ізольований /в/, і скажуть вам, шо нижньою губою та верхніми зубами. Хоча як послухаєте їхню вимову загалом, якшо вони з Львівщини, й не мають великого впливу московської, то почуєте там часто губно-губну артикуляцію. Скажіть їм, шо вони вимовляють /в/ двома губами, то вони очі на вас витріщать і не повірять. Коли люди взнають, шо вимовляють /в/ двома губами, то в них наче світ перевертається догори дригом, бо такого ніхто не каже, а коли каже, то лише за нескладове "у" після голосної в кінці складу, чи перед приголосною ("товк", "пів").

Загалом такі речі вчити окремо не потрібно, людина має чути вимову від маминих уст і наслідувати її. Проблема лише в тому, шо мати, на жаль, деколи може вкраїнської не знати.

Цікаво як справа з якістю дублювання на Netflix. Сам його не маю, але чув шо вони після початку війни почали багато дублювати вкраїнською.

18 вересня

Щойно згадав, що пару місяців тому я надибав незле видиво про всі ці тонкощі вимови. Не знаю, виділи Ви то давніше чи ні, та все ж поділюся: https://youtu.be/2oBxGq7rdEw. Прикро, що переглядів мало, бо мало хто ширить таке, гадаю. Не менш прикро, що про це не говорять більші канали про мову, як-от та ж Підпільна Гуманітарка. Тож заразом і Ви поділіться з друзями й знайомими цим видивом. :)

Про Netflix я, на жаль, так само нич не знаю поки, бо "купляю" стрічки й серіали на Толоці, якщо тямите, про що я...

18 вересня

О, я також знайшов це видиво недавно. Файне й коротке.

Тямлю, тямлю 😆

19 вересня

<але "ыкання", себто вимову "и" схоже по московського "ы", дуже поширене>

То є йистї слїд вятського впливу та вкрайинської мови школи.

19 вересня

Ясна річ.

18 грудня 2019

Жахливе слово!

25 червня 2021

Гидота, який "нах"?! ТЬХУ

хйг
11

хай йому грець!

Andriy Sydor 9 квітня 2015
25 лютого 2020

Розбігається з сенсом

нахіба?
11
Євген Шульга 20 березня 2018
щзх
9
Konstantin Zorenko 6 квітня 2015
дідько! хай йому ґрець!
8
Marian Malko 30 березня 2015
12 лютого

Гоже!

шо за пердь
6
Roman Kononenko 1 квітня 2015
6 травня 2020

WTF?!

якого лисого?
6
Andriy Sydor 2 квітня 2015
ой
,
леле!
6
Bodzjo Jurochko 25 березня 2016
трясця!
6
Andrii Andrii 23 липня 2018
що за гівно (лайно)
6

Це - найкращий відповідник, бо оригінал - це лайка, а в українській мовній традиції на місці всіляких "фак", "бл...ь", "йо..мать", дуже багато століть вживається наведений мною відповідник.
До речі у Франції вживають такий самий відповідник "мерд" (merde).
І ще - не варто перекладати слово в слово, робити кальку, а шукати мовний зворот, який пропонує сама мова.

Юрій Максименко 22 січня 2020
що за біс
5
Jurek Kruť 30 березня 2015
якого хобота?!
5
Ratty More 9 червня 2015
яб?!
4
Denys Potapov 6 квітня 2015
чзх
4
Konstantin Zorenko 6 квітня 2015
20 квітня 2018

Це від московського. Нам не йде.

що за проява?
3
що за чорт?
3
Andriy Movchan 30 березня 2015
щзб
3

скорочений варіант Андрія Мовчана «Що за Біс?»

Луком 31 березня 2015
17 червня 2015

Не правильно розабревіартурив

25 березня 2016

:-D

23 листопада 2016

Це все звісно дуже класно, але чи потребуємо ми в цьому випадку просто переклад? Не в цьому ж справа - зміст цих букв нам і так відомий. Скорочення, яке прижилося в іншій мові, необов'язково залишиться зручним при перекладі. Тут справа не у відсутності українського відповідника, а в людях які не бажають його вживати!

що за холодильник?
3

В одній із навчалок (туторіалів) використовувалось слово "WTF?!". Людина вирішила підійти до цього творчо й розшифрувала це слово як "What The Fridge?!". :-)

Ratty More 20 грудня 2019
31 грудня 2019

Вері фємілі фрэндлі.

2 січня 2020

Дякую. :-)

щоо?
3

Вже вживається з позначенням на письмі двох о, можна посилити типовим смайлом здивування оО

Volodymyr Tokach 31 січня 2020
що ж це діється?
2
Rostislav Strakhov 2 квітня 2015
що за.?!
2
Alexandr Chaika 8 січня 2016
а чорт забирай!
2
Andrii Andrii 22 вересня 2019
а на маєш!
2

Абревіатури в українській не завше перекладаються абревіатурами, бо вона найвлучніша, найточніша

що за чортівня?
2
Вадим Мельник 18 липня 2020
шзл
1

шо за ляк?

Andrii Mostovyi 31 березня 2015
шзм
1

шо за муйня

Andriy Sydor 2 квітня 2015
що за х•йня!?
,
якого х•я!?
1

Не подобаються матюки – не перекладайте те, шо їх містить в ориґіналі, замість того, шоб псувати його цензурою.

Fuck – це нецензурне означення статевого акту, всім відомо. Шо поробиш, але такий вже «запад развратний». Не варто намагатися виправляти те, шо виправляти не варто.

Олександр Дудар 22 липня 2016
22 липня 2016

Що за хойня? - Прикольно звучить. Але ми можемо краще. І байдуже, що той "захід розбещений".

23 липня 2016

Не люблю, як виглядає зірочка, мені кружечок просто більше подобається. Так шо, не “о”, а таки “у”.

Це жалюгідно звучить, коли “motherfucker” перекладають “негідник” чи тому подібне. Подібного типу цензура походить саме з радянських часів.

23 липня 2016

А як тоді по-Вашому те слово має перекладатись? :-)

24 липня 2016

“Уй•бок”..?

20 січня 2020

Це не українська в будь-якому випадку

26 січня 2020

Ну а просто переінакшувати ориґінал, де були якнайгрубіші матюки – хуйовате рішення.

26 січня 2020

Тому треба створити (реконструювати?) українські матюки!
Це єдине вірне рішення між двох крайностей!

16 червня

Таки бракує нашій мові своїх матюків. Це ж якою хворою має бути мова, шоби навіть матюки постійно зичити в сусіда.

ях?!
1

Скорочено від "якого хобота?!".

Ratty More 22 липня 2016
якої курви?
1
Sevomyr Kostylevyč 15 вересня 2016
якого курво ляха
1
Yuri Sidorenko 4 листопада 2016
щозатра
1

що за трах

3 лютого 2018

Оце цікаво. :-)

тряця!
1

Свята трясця

Сашко Небайдужий 20 квітня 2018
27 січня 2020

"трясця"

щзч
1

скорочено від "що за чорт"

Nikolay Budnikov 16 грудня 2018
якс
1

"Якої, курва, сраки?"

овва
1
Григорій Злобін 26 січня 2020
ич!
1

Це й є реальний переклад реальною фонемою.

вуе
1
Bogdan Punyak 9 березня 2020
26 березня 2020

Це скорочено? :-)

1 квітня 2020

Фарту масті.

срака-х*яка
1
Turok NeKozak 31 березня 2020
оце тобі!
0
що за біда?
0
Ірина Гавришкевич 19 травня 2015
що за напасть?
0
Олена Кіс-Федорук 9 червня 2015
курво лях
0
Yuri Sidorenko 4 листопада 2016
4 листопада 2016

. . .

яц
0

Якого цього

Oleh Melnyk 11 січня 2018
щоб тобі!
0
Marian Malko 11 січня 2018
дідько!
0
Andrii Andrii 23 липня 2018
28 липня 2018

Так можна перекласти, скажімо, “damn!”, але аж ніяк не “what the fuck?”.

шо?
0
опа-на
0

з радянського

Ромко Мацюк 26 січня 2020
вай
0
Олег Вакуленко 26 січня 2020
йой !!!
0
Андрій Шкрібляк 28 січня 2020
ов ва !!!
0
Андрій Шкрібляк 28 січня 2020
що за прутня ?
0
28 січня 2020
хря!
0

Загальнослов'янське. Хоча не американізація усіх.

26 березня 2020

Це Мені чимось нагадує слово з 5 букв, яке скоротили до трьох. :-)

31 березня 2020

Хрю

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
27 січня 2020

матюки не розумію, матюками не розмовляю -хоч би і англійською

18 лютого 2020

Як виживаєте?

26 березня 2020

Культурно. :-)

18 лютого 2020

я-той, хто торує шлях

26 березня 2020

в моєму світі не трапляються події які викликають здивування.радію

1 квітня 2020

Ви з потайбіччя?

1 квітня 2020

можна й так сказати.я живу у світі волі.матюки вживають істоти зі світу боротьби та страждань.радію!

26 квітня 2020

Сергію, Ти з Народного Оглядача ar25.org?

Поділитись з друзями