Гарний підхід до словотвору. Розуміння поняття "об'єкт" є правда в деяких мовах пов'язано з "тим, що є чинено". Так є зокрема творено санскритське karma, від кореня *kr- "творити, чинити" (якому в укр. відповідає чер- та кор- в різних словах) + суфікс пасивного стану (як в укр.: відом-, знайом-, носим-, водим-, а також: берем- "берем'я, оберемок" від брати, плем- "плем'я ← *плоджене" від *pled- "плід, плодити", й інші йменники на -м'я).
Проте мені не до вподоби є сама морфологія пропонованого "чинене", як субстантивація членного (віддієслівного) прикметника, дієприкметника.
Словник Давньоруської Мови:
Рѣчь — Об'єкт (предмет).
http://oldrusdict.ru/dict.html
Прямий переклад з латинської мови — латинське ob «towards; against» походить з праіндоєвропейського *h₃ebʰi, звідки і слов’янське *o(b) «around, about; concerning; against, on; during».
Тобто, частина "об" збереглося у слов'янських мовах й етимологічно наше "об" і латинське "ob" суть одне й те ж саме, зберегти цей префікс буде доречніше, ніж нехарактерну для української мови коротку церковнослов'янську форму "пред".
Другу частину слова можна буквально перекласти як "метати" (тому маємо польське "przedmiot", яке росіяни скалькували у поляків як "предмет")
https://en.wiktionary.org/wiki/object
У инших одмінах – обметом, обметові, обмети тощо (
uk.wikipedia.org: Ікавізм).
А "об'єктивність" можна перекласти як "обмітність".
польське przedmiot - перед+мет, від метати; калька латинського obiectum - "кинутий перед".
Я прихильник заміни лише неспонукованих та некрасивих запозичень. Це-ж слово нерозривно пов'язане з західною філософською думкою тому міняти його нема змислу.
Від слова "чинити" (діяти), бо об’єкт — у загальному значенні — це те, на що спрямована певна діяльність, з чим виконують якусь дію, з поміччю чого чинять.
Суфікс означає знадобу для чогось: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Добриво – знадоба для удобрення.
Паливо – знадоба для паління.
Прядиво – знадоба для прядіння.
Чи́ниво – знадоба, щоб чинити нею щось.
Словник Давньоруської Мови:
Удъ — Об'єкт (предмет).
http://oldrusdict.ru/dict.html
Од «вічати» (віщати); од прасловянська'го *vektь «річ».
Від праслов'янського *tvarъ, у давньоруській мові "твар"\"тварь" означало багато різних тям, зокрема останнє давало "вид, вигляд", "убір" (пропозиції на заміну чужизму "уніформа" теж будують часто від основи "убір"), "об'єкт".
У сучасній українській:
Тварь — 2) Лице. "Червона гарасівка тобі до тварі". (Словарь Грінченка)
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58135-tvar.html#show_point
Від слова діяти, бо об’єкт — у загальному значенні — це те, на що спрямована певна діяльність, з чим виконують якусь дію, з поміччю чого чинять.
Суфікс означає знадобу для чогось: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Добриво – знадоба для удобрення.
Паливо – знадоба для паління.
Прядиво – знадоба для прядіння.
Ді́єво – знадоба, щоб діяти нею щось.
Словник Давньоруської Мови:
Оруддя — Об'єкт (предмет).
http://oldrusdict.ru/dict.html
Гадаю, не треба прямо перебивати лат. ob-, проте очевидна спорідненість значень object, target, goal, мета, ціль, намір:
object "objective; goal, end or purpose of something"
objective "a goal that is striven; мета, якої прагнуть, НАгальна мета, НАмір"
Тож дочеп на- вважаю тут більш доцільним, аніж пред- / перед- / проти-
Cœulyco postòrôg:
1)
«Гадаю, не треба прямо перебивати лат. ob-»
Pèuen eimy tacui e.
2)
«object "objective; goal, end or purpose of something"
objective "a goal that is striven; мета, якої прагнуть, НАгальна мета, НАмір"»
Xotya tacoe tóucouanïe züynity sloveisno/récyno ("logically") — uzeati i eaghl. ‹objective› "a goal that is striven for", ou latinscoho ‹objectum› ya'smi tacoho znacyeinïa ne mœugu résti. Zasvédcyenœi znacyeinïa ou lat. ‹objectum› sõty "that which is presented (*cast forward)" ta *accusation, charge". Rouplivo, tòcyno tacoe ge znacyeinïe "accusation , charge" e zasvédcyeno u rousscœy móuvé ou duou slovou: ‹zàcuid› ta ‹zàmeut› (v. SIRM ‹за́міт› "закид, докір", III, 448: ‹мета́ти›, Glx./Ndl. I, 257: ‹за́мі́т› "Einwurf, Vorwurf; Einspruch Eisprache"), tòcyno za uzœurçemy lat. ‹ob-jec-t-› = ‹za-met-›; ic réci, i ném. slova ‹Ein-wurf, Vor-wurf› e tac ge tuoryeno. Ale tou, u rous., he mogemo vidéti, e ‹za-›, ne ‹na-›.
Acei u slœunicéx e prosto teriano slovo œd *na-met- za *to object, objection (to cast forward, to accuse...)" abo roussca e nicda i ne znala'ho, ta slova is tacuimy znacyeinïemy œd *na-met- eimy nicde ne mœug résti u rousscé (ne'ma i blizca znacyeinïa u slœu œd ‹намет-› u Iznadobax Isrézneüscoho). Prauda, tacoe znacyeinïe œd *na-met- znaiõty ceixsca ta slovacsca móuvé, porœun.: cx. ‹namítat›, slvc. ‹namietať› "to object, to make an objection ( ≈ to disagree, oppose)*.
Ôtge, pricladi u ceixyscé ta slovacscé daiõty gadati cyto *na-met- bui, zagalomy, moglo znaciti "to abject, objection, objectum (lat. za "accusation, objection")", ta givi pricladi sõty u rousscé nevédomi.
Zagalomy, roussca móuva yavity velicõ nesceadlivœsty u coristanïé iz suoyoho slovozapasou, napr., i tuar ‹nàmêt› /ˈnɑmɛt/ (Glx/Ndl I, 483: ‹на́мет›) i tuar ‹nameut› /nɐˈmi͡ʉt/ (Glx/Ndl I, 484: ‹намі́т›) oba znaceaty "a tent" — œd *"na-metati = to throw over a cloth" (porœun. i ‹nacuidca›), ne cyto odin tuar bui slougiu za odino znacyeinïe a drouguy za inxie. U ceixscé ta slovacscé ‹námet› znacity "a plot, (fran.) un sujet (pléucui ci cnigui)".
Grecscoiõ e "object" ‹ αντικείμενο › — is ‹αντι› za lat. "ob-", i xotya gr. ‹αντι› e ceasto rœuno ‹proti› u rousscé, œd ‹proti› buimy "object" u rousscé ne tuoriu.
3)
Isce taca rouplivœsty:
U rœuznax móuvax, izocrema slovianscax, latinscé, greçscé ta germanscax zagalnuy uzœureç *"metati/cuidati/vèregti / clasti / staviti / logiti/legéti / nizati za/na cyto / proti ceoho" zeabe ("yielded") rœuzna mnogoznacyna slova, decotra znacyeinïa u yacuix sõty i ispœulna a decotra rœuzna. Napr. gr. ‹ αντικείμενο › = **protilega, protilœug ← *legéti proti" : gr. ‹ πρόβλημα › = *"zàcuid, zàmeut" = *"accusation, objection ← that which is forward* ta "an obstacle" ← "that which is cast forward" (por. lat. ‹obstaculum› ← *ob-stare — *stati proti/popèrêc", ci rous. ‹zamêt, zameut› "horisontal beam in a construction" — porœun. i u dgr. ‹πρόβλημα› = "a bulwark, barrier, wall") : lat. ‹ objectum › ← *"zàmeut = that which is cast forward = an accusation, charge" : ném. ‹ Vorwurf, Einwurf › "reproach, accusation" : gr. ‹ αντίρρηση › "objection" ← *"nizati proti ceoho, za cyto" : ném. ‹ Gegenstand › "an object" ← *"protistava, cyto stoyity proti ceoho* : lat. ‹projectio› : gr. ‹προβολή› (← βαλλω "metiõ/metaiõ, vergiõ/vergaiõ")
Ôtge tou mogemo vidéti ispœulnoe "za- (na-, proti-, pèrêd-, pro-), (lat.) ob-, (gr.) αντι (προ-), (ném.) Vor- (Gegen-)" ale rœuzna déyeslova: "cuidati, metati", "logiti, legéti", "stati/stoyéti, staviti", "nizati".
Ôtge ponevagy œd toho samoho izrazca — *"position against" e tuoryeno teamui decde blizca znacyeinïemy a decde rœuzna, gadaiõ, i rousscé , bui radxie tuoriti slova tòcyno cerpaiõtyi pèreclad œdpovédnuix slœu latinacuix ta greçscuix.
Поняття, що лежить в лат. obiectum, включно всі його з часом розширені значення, є так широке, що перш ніж глядіти по адекватнім відповіднику (чи й то відповідниках,
з огляду на різні значення сеї тями), слід би спершу розуміти семантичну мотивацію слова.
Щоб розуміти розмай значень:
предметівни́к «іменник»
пре́дме́тний «стосовний до предмета; (грам.) пасивний; (мат.) конкретний Куз»
пре́дме́тник «додаток»
предме́тниця «об’єктив»
предмето́вий «об’єктивний; діловий, практичний»
упредме́тнити «уречевити»
... Себо чому саме відповідне (чи, радше, відповідні) поняття є (суть) в лат. звано саме словом obiectum. Етим. словники, звісно, дають пояснення походження сього слова, та тільки на рівні лексично-морфологічної реконструкції: префікс *ob- + iec- "метати".
... Проте, не яснять зазвичай етим. сл-ки, чому тяму сю є звано від "метання перед" – хибить етимологія семантична. А саме се недостатньо глибоке розуміння словотвірно-семант. мотивації, може, вела до сліпого калькулювання лат. слова в різних мовах.
Попри на поверхні різне коло значень (і тем ужитку) тями "об'єкт", в основі її лежить ідея взаємодії людини – як центру, який пізнає світ – з світом і всім в нім. Взаємодія та є ділима на пасивну – "споглядання" та активну "чини".
Гадаю, що первісне було subject, від якого утворилося object (щось навпроти підмета)
Корисно є зокрема розуміння тями obiectum крізь ужиток граматичний: obiectum в реченні стоїть на другім полі від subiectum ( = передусім "людина"). Між їма як функційний зв'язок стоїть дієслово, яке конкретизує й характеризує взаємодію суб'єкта з об'єктом.
Obiectum за замовченням в граматиці виражає знах.відм., й дієслово є при тім, як правило, перехідне. Т. чином, "я бачу дерево" (пасивна вз-дія s. та o.), "я тну дерево" (активна вз-дія s. та o.) відбиває ціль дії суб'єкта. Ото через розуміння o. як цілі...
... дії s., ціль ту є в лат. слові obiectum передано поняттям "метати" (iacere). Себо o. є "ціль", у яку s. "мете, верже, лучить" свою дію. По суті, поняття "метання" (в щось від себе) стрішить будь-яке дієслово, чи то пасивної вз-дії, напр. дієслова чуття
та мислення, або вз-дії активної, коли дієслово виражає зміну об'єкта суб'єктом ("(я) тну дерево") ≈ "я метаю/вергаю на/в об'єкт дію", чи "o., в/на яку я (s.) метаю дію". Таке розуміння відкриває, що не сама дія "метання" є ключова, а протиставлення o.:s.
Інакше кажучи, протиставлення те може виразити й інше дієслово, напр. "лежати" ("o. лежить проти s."), "класти, ставити, діти" ("s. кладе/ставить/діне [перед собою] o."), "казати" ("s. каже (показує) на o."), тощо. Тяму obiectum як "предмет, річ" в різних
Прямий переклад з латинської мови — латинське ob «towards; against» походить з праіндоєвропейського *h₃ebʰi, звідки і слов’янське *o(b) «around, about; concerning; against, on; during».
Тобто, частина "об" збереглося у слов'янських мовах й етимологічно наше "об" і латинське "ob" суть одне й те ж саме, зберегти цей префікс буде доречніше, ніж нехарактерну для української мови коротку церковнослов'янську форму "пред".
Другу частину слова можна буквально перекласти як "метати" (тому маємо польське "przedmiot", яке росіяни скалькували у поляків як "предмет")
Даю жіночий рід, бо обме́т це "велика сітка для ловлі риби".
https://en.wiktionary.org/wiki/object
А "об'єктивність" можна перекласти як "обмітність".
Imõ nametui prostertoho slova.
1.
Sõmnéuna e póuna totogynœusty rous. (slovean.) *ob- zu lat. *ob-.
a) Wiktionary do slovean. *ob(-) daieity prai.-e. pratuar *h₃ebʰi, a do lat. ob- (praital. *op) ← prai.-e. *h₁epi.
b) Za SIRM (IV, 124: ‹о¹›) e u slovean. *ob(-) zbéglo dua ci tri prai.-e. prodéta ("prepositions, πρόθεσεις"), div. tam.
2.
Lat. ‹objectus› e tuoryeno iz ‹ob-› "proti" ta ‹jec- ( : jac-/ic-› "mesti/metati, vèregti/vergati/vergnõti", tô bui *"metyên/metan proti". Tacovo ("similarly") e tuoryeno i grecyske slovo ‹αντικείμενο› "object", iz ‹αντι-› "proti-" ta ‹κειμω› "legéti", tô bui *"cyto legity proti, logyeno proti". Rœuznica meidyu lat. ta gr. e "metati" ta "legéti". Sõty e ta sama: "cyto stoyity/legity/e pèrêd pœdmetom ci proti pœdmeta. Crœumy lat. ta gr., na pr. i cuimerske ‹gwrthrych› "object" e tuoryeno tacovo: ‹gwrth-› "proti-" ta ‹drych› "zercalo (← "zréti")".
3.
Gleadél eimy znacyeinïa ‹объ› u d.-rous. za Mateirnami Sreznêuscoho ta ‹об› u novorous. po ATSSOuM. Decotra znacyeinïa tam sõty troxui blizka do znacyeinïa "proti, pèrêd" ou lat. ‹ob›, ta ya ne pèuen eimy ci ona tòcyno teacnõty znacyeinïou "proti, pèrêd".
4. Coli mogete dati praudõ znacyeinïe "proti, pèrêd" e ou slovean./(d.-)rous. ‹ob-›, mœugl buimy pèregleanõti i Vasye ‹obmeta›.
Якою мовою ви спілкуєтеся, пане?
<Якою мовою ви pisiete, пане?>
Rousscoiõ.
Роуссцоіõ.
ob- = перед-, проти-
Тому —