протıвьнıкъ, сѫпротıвьнıкъ
Чому так вважаєте?
Це слово з'являється в словницях аж тілько під кінець коренізації, коли вже віяло духом прийдешнього сталінського гніту. Нема його й у словниці Желехівського.
У корпусах це слово помітне в творах десь із другої половини 1920-х років, і ніде в творах про народне життя. Скидається на те, що це слово примандрувало з московської мови до мови вже почасти змосковщеної української інтелігенції.
Новітня ж українська взорова мова постала на основі живої народної мови. Важко в'явить слово "протилежний" у мові українського селянина кінця 19-го – початку 20-го століття. Тому, як на мене, це складне слово зайве, і на це значіння вистачить давнішого слова "(су)противний".
Cyto e tou ‹podeny›? Œd ‹pœd› „base“? Tomou ceomou dodati ‹•eny›? ‹Pœd›, viedomo, znacity yzocrema „niz; osnovõ“. To yac dodauxi ‹•eny› ‹pœd› „niz, osnova“ stané „noga“? A coli pro perédatchõ „antipodos“ znaceigne „noga“ ne e sõdno, to nacy pac dodati ‹•eny›?
Прикметник "поден" субстантивований суфиксом -ь. І тут не в прямому значенні "нога", а "основа".
Я видалив "противень", бо я неправильно прочитав це хах, це ж навпаки російською 
r2u.org.ua: антипод. Вибачте, я сам хз як це)))
Хоча теоретично, якщо дуже захочете...
+++