Антагоніст — антагоні́ст — персонаж, який є ворогом головного героя чи героїв, і поборювання якого відіграє помітну, або й провідну роль у сюжеті художнього твору.
Приклад вживання
Здебільш, антагоністи є негативними персонажами й уособлюють собою ті чи інші вади.
Походження
Антагоні́зм (від дав.-гр. ανταγωνισμός — «суперечка, боротьба»)
Це кривоукраїнське слово утворено на взір московського "противоборец". У давніших словницях його годі й ськать. Що більше: його немає навіть у СУМі. У корпусах його теж катма.
> У давніших словницях його годі й ськать
По-перше, його не треба шукати в давніших словниках, бо воно виникло нещодавно і це чудово.
По-друге, ніякого «противоборец» в московській мові немає. Принаймні це слово не є широковживаним.
Антагоніст — антагоні́ст — персонаж, який є ворогом головного героя чи героїв, і поборювання якого відіграє помітну, або й провідну роль у сюжеті художнього твору.
Здебільш, антагоністи є негативними персонажами й уособлюють собою ті чи інші вади.
Антагоні́зм (від дав.-гр. ανταγωνισμός — «суперечка, боротьба»)
Перекладаємо слово антагоніст
Дещо ширше значення, та має право на життя
До речі, «антагоністичний» — «протиборчий».
Це кривоукраїнське слово утворено на взір московського "противоборец". У давніших словницях його годі й ськать. Що більше: його немає навіть у СУМі. У корпусах його теж катма.
> У давніших словницях його годі й ськать
По-перше, його не треба шукати в давніших словниках, бо воно виникло нещодавно і це чудово.
По-друге, ніякого «противоборец» в московській мові немає. Принаймні це слово не є широковживаним.
Тоді хоча б «супротець», бо слово «супрот» більше походить на прислівник: «що ти скажеш супрот мене»?