+
r2u.org.ua: мисль Бо "задум" то швидше спланований перелік дій, що ти хочеш вчинити.
До того ж, марно мати два слова на одне значення ("думка" і "мисель" щоб були ідентичними синонімами), то чому не розрізнити їхні значення, цим давши давньому слову нове життя?
Карл-Франц Ян Йосиф,
друс. мъісль є таки перекладено як idea, та я бим не квапив з відокремленням значення ідея від значення намір, задум, бо се саме слово в друс. мало й такі значення, й ще дальші. Кінець кінцем, й слово "ідея" в окремих контекстах виступає в значеннях "задум, намір, мета, ціль і под."; пор. англ. "our idea is to ...". Різниця між вузьким чи філософським значенням слова idea та idea-намір, задум, план тощо є в "статичності" чи "феноменальності" першого, та в "динамічності" другого: idea-уявлення що втілити.
Тим коментарем Ви показуєте, що не тямите в принципіальних питаннях мовознавства, а з окрема в тім, що суть мета й задачі правопису. Що точно не є задача правопису, то передача на письмі вимови. Бо то є просто неможливо. Те, що дейнде співвідношення між написанням конкретного слова та його звуковим складом є дуже близько, є воля випадку, а нияко не правило.
"принципово неможлива з причин вимови" - ще раз: вимова не є критерий правопису, принаймні не серед критериїв первого ряду. Котрому слову з того не розумієте?
"усталеного правопису" - то ми вже сим оперуємо? А що з того всього тут пропонованого є все "усталене"? И чи з добра роки вже точаться суперечки коло питань правопису в Україні, що він такий "усталений"?
Український правопис здебільшого фонематичний, тож я дивуюсь із того, як Ви намагаєтесь зменшити вагу вимови в йому. А про вжиток "ь" після губних приголосних, а надто наприкінці слів, нема чого сперечатись і поготів. Вони не бувають м'які, тож там нема чого й позначати м'яким знаком, і в цій справі серед прихильників різних правописів панує одностайність. Тож і я не буду марнувати далі часу на цю пустопорожню балачку.
Якби й було таке українське слово, воно б уже давно було змінило рід на чоловічий і перейшло до 2 одміни. Я вже десь згадував, що 3 одміна занепадає. Плодити нові йменники тієї одміни значить іти проти мовного розвитку.
Ідея — поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу.
Я маю класну ідею!
грец. εἶδος (ейдос); ιδέα — початок, принцип
Перекладаємо слово ідея
Ідея.
Походить від дв.-грец. ιδέα «вид, поняття, образ», далі з ειδω «видіти», далі з праіндоєвр. *weide- «видіти».
Ідея - видія
До речі, словотворення від прадавніх індоєвропейських коренів - чудова видія.
А ія хіба не чужий корінь?
Тобто суфікс
Вєрѣіа, колѣіа, змѣіа, ѧчѣіа
Дурість збазарили, у змія змій це корінь, додамо жіноче а, ось і змій-а.
А інші слова я й прочитати не зміг. ѧчѣіа це ачііа??
У <змия/змія> є корінь *зм-.
Який наголос?
вИдія?
видІя?
видіЯ?
+
r2u.org.ua: мисль
Бо "задум" то швидше спланований перелік дій, що ти хочеш вчинити.
До того ж, марно мати два слова на одне значення ("думка" і "мисель" щоб були ідентичними синонімами), то чому не розрізнити їхні значення, цим давши давньому слову нове життя?
+
Карл-Франц Ян Йосиф,
друс. мъісль є таки перекладено як idea, та я бим не квапив з відокремленням значення ідея від значення намір, задум, бо се саме слово в друс. мало й такі значення, й ще дальші. Кінець кінцем, й слово "ідея" в окремих контекстах виступає в значеннях "задум, намір, мета, ціль і под."; пор. англ. "our idea is to ...". Різниця між вузьким чи філософським значенням слова idea та idea-намір, задум, план тощо є в "статичності" чи "феноменальності" першого, та в "динамічності" другого: idea-уявлення що втілити.
Мисель це не те саме що ідея. Це просто поетичний варіант до слова думка. А ідея і думка не те саме.
Маю цікаву думку замість маю цікаву ідею)
П.М. У деяких ключах.
+++
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/14366-dum.html#show_point; рівни там: не (при)йде мі (*ми) на дум = no idea.
Ягельська мова рече великим розмаєм слів там, де вятська слово <идея> бере.
Простір добродія Ялисія, тільки в роді жіночому.
В українській мові нема м'якого "м".
Пом'якшена хай буде.
Олексо Русине,
є різниця між трактуванням фонетичної та морфологічної структури слова.
Не буде, бо нема инших таких слів.
Та до чого морфологія, коли річ у правописі, та й у вимові теж?
Тим коментарем Ви показуєте, що не тямите в принципіальних питаннях мовознавства, а з окрема в тім, що суть мета й задачі правопису. Що точно не є задача правопису, то передача на письмі вимови. Бо то є просто неможливо. Те, що дейнде співвідношення між написанням конкретного слова та його звуковим складом є дуже близько, є воля випадку, а нияко не правило.
Ну то й гадайте собі, що Ви тямите. Розмова перейшла на особи - розмову закінчено.
Розберіться в питанні радше, ніж зручно для себе займати місце "кривдженого".
Навчіться обмірковувати справу, не обговорюючи сурозмовника. Сполука "м" + "ь" принципово неможлива з причин вимови й усталеного правопису.
"принципово неможлива з причин вимови" - ще раз: вимова не є критерий правопису, принаймні не серед критериїв первого ряду. Котрому слову з того не розумієте?
"усталеного правопису" - то ми вже сим оперуємо? А що з того всього тут пропонованого є все "усталене"? И чи з добра роки вже точаться суперечки коло питань правопису в Україні, що він такий "усталений"?
Український правопис здебільшого фонематичний, тож я дивуюсь із того, як Ви намагаєтесь зменшити вагу вимови в йому. А про вжиток "ь" після губних приголосних, а надто наприкінці слів, нема чого сперечатись і поготів. Вони не бувають м'які, тож там нема чого й позначати м'яким знаком, і в цій справі серед прихильників різних правописів панує одностайність. Тож і я не буду марнувати далі часу на цю пустопорожню балачку.
А я поставлю +
Якщо люд не розуміє, можна було написати — «Дум (жін. рід)» щоб геть і дурень зрозумів.
Якби й було таке українське слово, воно б уже давно було змінило рід на чоловічий і перейшло до 2 одміни. Я вже десь згадував, що 3 одміна занепадає. Плодити нові йменники тієї одміни значить іти проти мовного розвитку.
Дякую, Карле!
Наче росіянізм
Це і є росіянізм, українською ма буть "замір".
Зв’язані думки народжують ідею.
Придумати
Виддя? Чи Ви просто продублювали видію, раніше додану добродієм Дмитром?
Перве.