Uimóuva: {noʷˈβ̞ɪ͡ɘ̞znɐ}.
Gelexwfscuy I, 531: нови́зна "Neuerung" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Neuerung).
Скоріше як щось нове.
Uimowfa: {ˈnu̯͡ɔwys(ʲ)t(ʲ) ~ ˈnʷɔwys(ʲ)t(ʲ) ~ ˈnu̯͡ɔwysʲc ~ ˈnʷɔwysʲc ~ ˈnu̯͡ɔwyɕc ~ ˈnʷɔwyɕc ~ ˈnu̯͡ɔwʉs(ʲ)t(ʲ) ~ ˈnʷɔwʉs(ʲ)t(ʲ) ~ ˈnu̯͡ɔwʉsʲc ~ ˈnʷɔwʉsʲc ~ ˈnu̯͡ɔwœs(ʲ)t(ʲ) ~ ˈnʷɔwœs(ʲ)t(ʲ) ~ ˈnu̯͡ɔwœsʲc ~ ˈnʷɔwœsʲc ~ ˈnu̯͡ɔwœɕc ~ ˈnʷɔwœɕc}.
Gelexwfscuy I, 531: но́вість, -ости "Neuheit", "Neuerung".
<В німецькій мові, до речі, так само «die Neuerung» (абстракт до «новий»).>
‹Neuerung› e némecyscé ne œdvòlôca do imene primêtui ‹neu› "nœu", a imea déyui œd déyeslova ‹neuern› "noviti", hi œd ‹rechnen› → ‹Rechnung›, œd ‹entdecken› → ‹Entdeckung›. Œd primêtui ‹neu› "nœu" œdvòloceno imea e ‹Neuheit›, zu pocêpomy ‹-heit›.
‹Novacystuo› ne teacneity teamé "innovatio" ci "novatio", e bo œd slova ‹novac" (‹novac + ystuo›), cyto, zu pocêpomy ‹-ac›, osobõ znacity, a zu pocêpomy ‹-ystuo› ino subœurno "novaci" ci "cyto do novacœu teagneity" ci "stan osobui"; porœun.: ‹divac› → ‹divacystuo›, ‹cozac› → ‹cozacystuo›, ‹crépac› → ‹crépacystuo› "cyto teagneity do crépacœu; stan osobui crépaca, stan bouti crépacomy", ‹prostac› → ‹prostacystuo› "use cyto teagneity do ci stan bouti prostacomy", ‹xuiziacystuo› "xuiziaci, cyto teagneity do xuiziacœu", ‹lévac› → ‹lévacystuo› "lévaci, use cyto teagneity do lévacœu".
Lat. "(in)novatio" e œd déyeslova ‹(in)novare› "noviti", cèrêz déyeprimêtõ ‹(in)novatus› "nôulên".
Від слова "новий" по аналогії зі словами журба, лічба, ходьба, гульба то що.
З властивим українській мові ікавізмом — 
uk.wikipedia.org: Ікавізм
Інноваційний спосіб видобутку газу = Вдосконалений спосіб видобутку газу. Слово innovation відрізняється від invention (винахід) тим, що винаходом ввжається щось цілком нове, а інновацією вважається вдосконалення чогось уже відпомого. Тому доволі влучо виходить.
Аж ніяк.
Ваше знання української мови обмежене, а її історії та етимології взагалі ніяке. Тож усі Ваші коментарі можна спокійнісінько нехтувати.
Я давно спостерігаю невгамовний потік маячні Вашого авторства і маю обов'язок відповісти Вам тим самим:
Ваше знання української мови обмежене, а її історії та етимології взагалі ніяке. Тож усі Ваші коментарі можна спокійнісінько нехтувати.
Наші з Вами дописи свідчать, що Ви мелете язиком. Ви ані разу не підперли своїх чудних думок джерелами. І недивно, бо джерела суперечать Вашій писанині. Явище войовничого невігластва відоме в Україні щонайменше з 1917 року, коли дідусь Ленін подбав про те, що кухарки в нас заходились правити державою. Будь ласка, нехтуйте мої коментарі. Мене це тільки потішить.
Підпирають двері, щоб ті не зачинялися од вітру, а джерелами доводять, потверджують (чи то пак підтверджують), підкріплюють.
І дарма Ви згадуєте Леніна, бо уся ця більшовицька голота якраз подбала про те, щоб кожен бовдур, коли має формальні регалії, ставав невразливим для сумнівів та заперечень не лише кухарок, а й будь-кого доладного й тямущого.
Ваша біда в тому, що ви за деревами лісу не бачите. Для Вас це просто забавка, гра в мовознавця, що пославшись на кілька смітників вже вирішив, що він сповідує науковий підхід.
Я не посилаюся на джерела, бо просто не маю сили боротися сам-один із пошестю довбограйства та україножерства, що останнім часом буяє й панує на Словотворі. Я дуже давно зрозумів, що спростовувати сюжети московської пропаганди безглуздо і жодної людської сили буде замало на те. Хоч як хутко й вправно ти прибираєш лайно, накласти ще одну купу вдесятеро легше й швидше.
Без надії сподіваюся, що одного чудового дня цьому настане край, а тим часом з сумом позираю на те, як невтомно псяче гівно множиться тут, на Словотворі, і лише подекуди додаю невеличкі й, поза всяким сумнівом, безглузді коментарі. Не для того, щоб умовити зупинити це божевілля, а лише од відчаю, зневаги та відрази.
І тим паче дарма Ви намагаєтесь вдавати з себе академіка, а мене ототожнювати з кухаркою. Це направду кумедно, бо насправді все якраз навпаки.
Не Ваша правда, пане Крутько.
Новина - це будь-що нове. Про це свідчать морфологічна будова цього слова та словниці: 
r2u.org.ua: новина .
Навіть совковий СУМ дає "новині" ширше значіння, ніж Ви: 
sum.in.ua: novyna .
Я розумію широке значенням цього слова. Але для чого збіднювати свою мову й творити плутанину?
Ужиток, що одповідає мовним звичаям - аж ніяк не збідніння.
Крім мовних звичаїв тре' ше глядіти на мовні дійсності. Не дарма не лише в сучасній українській є розділ між "news" та "innovation".
Від слова "новий" по аналогії зі словами збіжжя, життя, буття, знання тощо.
З властивим українській мові ікавізмом — uk.wikipedia.org: Ікавізм
ЕСУМ (новий): новота = новина.
Желехівський: новотар (новота + ар) = новатор.
укр. у- (англ. in-) + новітній "передовий, найновіший"
напр. інноваційне рішення = винахідливе рішення. Або інноватор = винахідник. Є у словнику в цьому значенні: https://sum.in.ua/f/innovacija
-
Калька російського "нововведение".
Иносе. -