Від "су-" для збірних і загальних тям та "дума".
r2u.org.ua: дума
Тобто буквально "сукупність думок".
Ліпо !
Дякую, Yaroslav Shpak!
Спасибі, Андріє!
ЕСУМ: пі́йма "повінь, заплава; зміст"; *po-im-a- *"те, що є хоплено, хвачено", рівни лат. con-ceptus "с-хоплений, с-хвачений", ← лат. con-cipere "с-хватити, с-хопити" → "розуміти", ги в друс. по-ѧти "хопити, хватити → розуміти", відки й рус. слово пі́йма *пѡима.
Множина родового (чого?): по́єм.
Товки "заплава, повінь", дані в ЕСУМ в купі з "зміст", можуть походити від иншого кореня: *pol- "лити, розлити, текти, хлинути" з пратваром *пѡльма, з фонетичним рефлексом *ль → [j], ги в {kÿjko} *кѡлько.
Від "су-" для збірних і загальних тям та "дума".
r2u.org.ua: дума
Тобто буквально "сукупність думок".
Від "су-" для збірних і загальних тям та "мисель" (ідея 
ідея )
r2u.org.ua: мисль
Тобто буквально "сукупність ідей".
Пропозиція Andrii Andrii з добавленим префіксом "су-" для загальних або збірних понять (суспільство, сум'яття, суміш, сукрасити тощо).
Тобто буквально "сукупність думок".
Від "су-" для збірних і загальних тям та "мисель" (ідея ідея )
r2u.org.ua: мисль
Тобто буквально "сукупність ідей".
концепція – погляд, думка, розуміння, тяма, тямка, уява // Словник чужомовних слів і термінів. Павло Штепа. Монреаль ● Канада ● 1977 рік
Від "мисель" (r2u.org.ua: мисль, це ж претендент на термін "ідея" ідея ) та суфікса "-інь".
Видатний український мовознавець Костянтин Тищенко відносить суфікс "-інь" до одної з найхарактерніших рис української мови, що вирізняє її з-поміж инших слов'янських мов (див. "Правда про походження української мови").
https://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2012/10_12/04/tyshenko/tyshenko.pdf
Від "су-" для збірних і загальних тям та "мисель" (ідея ідея )
r2u.org.ua: мисль
Тобто буквально "сукупність ідей".
Якщо брати за основу анґл. concept/ion (поняття), то слід лишатися свідомими, що це лат. conceptio ("con+ceptio" досл. означає "з/разом+хапання" або ж "схоплення"). Щоби не лукавити, пошукаємо переклад останнього в наших лексиконах XVII ст.: 1) латинський лексикон Е. Славинецького (1643 р.) та 2) церковнослов'янсько-руський (український) лексикон П. Беринди (1627 р.). Отже, маємо: для І-го лексикону: лат. conceptio - це "зачатїе, зачателище", що сучасною українською звучатиме "зачаття, зародок" (інші форми - "зачинати", "починати", тому ймовірним є і "почаття"). Однак, уживане нами "поняття" зовсім не стосується "conceptio", позаяк найближча його форма "поятіе, содержанїе" належить лат. comprehensio, а відтак і анґл. comprehension (зрозуміння, тямучість, поняття т.д.). "Поѧхъ"- понялем,оуӡѧлем,зрозоумелем (Беринда, 1627 р.). Тож різниця між "поняттям" і "по/зачаттям" є такою ж дзеркальною, як між "conception" та "comprehension". Для "concept" україномовна форма "зародок" ужита вже в "Словнику неперекладностей Б. Кассен", Том І, 2009. Це цілком узгоджується із тим, що переклав Є.Славинецький: "Плодъ в животі - conceptus partus" (с.482 з видання "Пам'ятки української мови", 1973).
