Чес. žid,
Словац. žid
Пол. Żyd
Словен. jew
Хорв. Jevrejin
Анґл. Jew
Слово запозичене прадавніми слов'янами ще в дописемну доруську добу і походить від латинського Jūdaeus – іудей, жид, воно від гебр. iǝhūdī – іудей, від особового імени гебр. Iǝhūdā – Іуда, що означає «славлений, хвалений».
Перші писемні згадки слова: Остромирове Євангеліє (1056—1057) – жидовинъ, Галицьке Євангеліє (1114) – жидомъ. З часів Київської Руси відомі Жидівські ворота, дільниця Києва «Жидове» тощо.
Слово нейтрально і без негативного забарвлення бачимо у Грінченковому словнику української мови, у «Приказках і прислів'ях» Матвія Номиса і в Шевченка. Насправді, чи то у словнику Грінченка, чи в Кобзарі, чи ще де ви узагалі не зустрінете слово "єврей", яке українці просто б не зрозуміли, бо слова цього в Україні не було, лишень в Росії. Кого б ви з давніх українців не спитали, слово "єврей" було би для них такою ж абракадаброю, як слово "комп'ютер" чи "ісконний".
Негативного забарвлення слову "жид" надали московити при окупації України, вони вважали українську мову діялектом російської, тому і не приймали, що мова може мати значення слів відмінні від них у мові російській.
Жид -узагальнююче найменування всіх людей маючих традіції юдаізма. Різні напрямки та відголуження юдаізму притаманні людям більше десятка національностей з УСІХ РАС. В Україні більшість жидів -ашкєназі(мова матенринська-ідіш) хоча є і сєфарди і караїми
Євреїв жидами називає чи не увесь світ, сефарди це ті самі євреї але еспанські, караїми кримські, їдіш не є власне жидівською споконвічною мовою, а є мовою европейських жидів, споконвічна жидівська мова то є іврит
Till Johan. Поляки цю суперечність "розрулили". Відповідно до правил польської мови, назви національностей пишуться з великої літери, а назви послідовників окремих релігій - з маленької. Людей єврейської національності, незалежно від їхнього віросповідання, поляки називають Żydzi, тоді як послідовники іудаїзму називаються żydzi. Таким чином, існують Жиди, які не є жидами з релігійних міркувань, - пише польська Вікіпедія.
Та хай поляки роблять що вважають за потрібне... Ми ж не поляки і НЕМА у нас НІЯКОЇ суперечності! Почнемо з абетки. Люди схильні до юдейської релігії і юдейських традіцій в Україні називаються жиди. Жиди бувають різних національностей з різними материнськими мовами з рідними етнічними традіціями. Фєлаш-жид ефіоп дуже не схожий на жида-бухарця чи жида-ашкєназі чи жида-караіма чи жида-сєфарда.. бо вони належать різним расам. НЕМА В СВІТІ ЖОДНОЇ НАЦІОНАЛЬНОСТІ ПРЕДСТАВНИКИ ЯКОЇ ОДНОЧАСНО генетично належили б РІЗНИМ РАСАМ!! Релігійна ознака до визначення національності немає ніякого відношення. Те що після окупації 1920-1922р в совку українців примушували називати жидів євреями-це Ж зовсім інше, бо це результат активної сіонітської діяльності для створення міфа про те, що єдина релігія є основою для створення "єврейскої"національності=основи створення держави Ізраіль. Українці з греками мають спільну- православну релігію, та ще й раса эдина.. але Ж нікому в голову не прийшло вважати українців з греками "мишебратями"(:
Це Відносно національності. Як слово єврей використоують як релегійну ознаку то єврей(юдей -іудей) так і є єврей.
Московити, комуняки та підступні сіоністи доклали, звісно, неймовірних зусиль для спотворення істинних сенсів, але ніхто не може зробити для твоєї репутації більше, ніж ти сам. В деяких випадках ситуація стає настільки безнадійною, що нема іншого виходу, як поміняти ім'я та паспорт.
Етнонім жид спотворили зусиллями московської православної церкви, саме слово "жид" не містить у собі ніяких образ, а є слов'янізованою формою слова "юдей", походить від італійського "жідео", й так майже в усьому світі називають євреїв, в тому числі так раніше називали й на теренах України
В Біблії здається Єрусалим та околицю називали Юдея, тому племена з тої околиці можна назвати юдеями. На Буковині до війни слово жид не мало поганого натяку, хоть дехто міг запримітити: пішли дорогою три чоловіки, жид і піп....
Чес. žid,
Словац. žid
Пол. Żyd
Словен. jew
Хорв. Jevrejin
Анґл. Jew
Слово запозичене прадавніми слов'янами ще в дописемну доруську добу і походить від латинського Jūdaeus – іудей, жид, воно від гебр. iǝhūdī – іудей, від особового імени гебр. Iǝhūdā – Іуда, що означає «славлений, хвалений».
Перші писемні згадки слова: Остромирове Євангеліє (1056—1057) – жидовинъ, Галицьке Євангеліє (1114) – жидомъ. З часів Київської Руси відомі Жидівські ворота, дільниця Києва «Жидове» тощо.
Слово нейтрально і без негативного забарвлення бачимо у Грінченковому словнику української мови, у «Приказках і прислів'ях» Матвія Номиса і в Шевченка. Насправді, чи то у словнику Грінченка, чи в Кобзарі, чи ще де ви узагалі не зустрінете слово "єврей", яке українці просто б не зрозуміли, бо слова цього в Україні не було, лишень в Росії. Кого б ви з давніх українців не спитали, слово "єврей" було би для них такою ж абракадаброю, як слово "комп'ютер" чи "ісконний".
Негативного забарвлення слову "жид" надали московити при окупації України, вони вважали українську мову діялектом російської, тому і не приймали, що мова може мати значення слів відмінні від них у мові російській.
Тобто як це серед євреїв семітів менше половини якщо євреї відносяться до групи семітських народів? Семітські народи це народи що відносяться до семітської мовної родини, це як слов'яни, тюрки, германці. Справжня жидівська мова це іврит, і це є мова з семітської групи
"iн наріш кхлумус"... То вас НАДУРИЛИ..юдофобія.. мусульманофобія християнофобія і навід водофобії ІСНУЮТЬ нажаль. А антісемітизм -вигадана ДУРНЯ. Коли мусульмани-семіти-палестинці вбивають євреїв-семітів-ізраільтян (і навпаки..) ХТО Ж ТАМ КОМУ антісеміт?
Коли семіти вбивають семітів то причиною не є антисемітизм, але коли в середовищі не семітських народів вбивають семітів ото і є антисемітизм, нічого воно не вигадано
Till Johan. Слушне зауваження. Коли я читаю про палестинський чи арабський антисемітизм, то уявляю собі людей, які б'ються головою об стіну. Але то таке...
На крайній випадок хоч так.
Але пам'ятайте, що й цим словом ви близите українську мову на московський "кшталт", винищуючи споконвічне українське слово, яке ніколи для жодного українця не було матюком чи метою образити, а було таким же звичним словом, як нам зараз звичні "англієць", "німець", "чех", "хорват" чи "русин".
Річ у тім, що ніде у світі євреї-жиди не ображаються на етнонім жид, окрім як на теренах колишньої Російської імперії, тому це не можна пояснити "вмінням самому ображатись без реальної причини", причина є, і причина ця у колишньому ставленні до жидів. Річ у тім, що жид це як зазначено, не геть етнонім, а ще й належність до релігії, у Російській імперії бути жидом було дуже не престижно, існувала смуга осідлости жидів, тобто иншими словами їм не можна було селитися де завгодно, вони якби були не повними громадянами, все змінювалося коли жид міняв релігію на православ'я, але так у певному сенсі він переставав бути жидом
З гебрейської 'iḇrῑ «єврей, єврейський» букв. значить «потойбічний, той, хто прийшов до Ханаану або Палестини з того боку Євфрату». Не дуже оковито, та може надихне когось на побудову більш вдалого слова на схожий взір.
Єврей — жид.
Ісус – єврей.
росіянізм, від рос. еврей
чес. žid, словац. žid, пол. Żyd, словен. jew, хорв. Jevrejin, анґл. Jew
Перекладаємо слово єврей
Чес. žid,
Словац. žid
Пол. Żyd
Словен. jew
Хорв. Jevrejin
Анґл. Jew
Слово запозичене прадавніми слов'янами ще в дописемну доруську добу і походить від латинського Jūdaeus – іудей, жид, воно від гебр. iǝhūdī – іудей, від особового імени гебр. Iǝhūdā – Іуда, що означає «славлений, хвалений».
Перші писемні згадки слова: Остромирове Євангеліє (1056—1057) – жидовинъ, Галицьке Євангеліє (1114) – жидомъ. З часів Київської Руси відомі Жидівські ворота, дільниця Києва «Жидове» тощо.
Слово нейтрально і без негативного забарвлення бачимо у Грінченковому словнику української мови, у «Приказках і прислів'ях» Матвія Номиса і в Шевченка. Насправді, чи то у словнику Грінченка, чи в Кобзарі, чи ще де ви узагалі не зустрінете слово "єврей", яке українці просто б не зрозуміли, бо слова цього в Україні не було, лишень в Росії. Кого б ви з давніх українців не спитали, слово "єврей" було би для них такою ж абракадаброю, як слово "комп'ютер" чи "ісконний".
Негативного забарвлення слову "жид" надали московити при окупації України, вони вважали українську мову діялектом російської, тому і не приймали, що мова може мати значення слів відмінні від них у мові російській.
Жид -узагальнююче найменування всіх людей маючих традіції юдаізма. Різні напрямки та відголуження юдаізму притаманні людям більше десятка національностей з УСІХ РАС. В Україні більшість жидів -ашкєназі(мова матенринська-ідіш) хоча є і сєфарди і караїми
Євреїв жидами називає чи не увесь світ, сефарди це ті самі євреї але еспанські, караїми кримські, їдіш не є власне жидівською споконвічною мовою, а є мовою европейських жидів, споконвічна жидівська мова то є іврит
Till Johan. Поляки цю суперечність "розрулили". Відповідно до правил польської мови, назви національностей пишуться з великої літери, а назви послідовників окремих релігій - з маленької. Людей єврейської національності, незалежно від їхнього віросповідання, поляки називають Żydzi, тоді як послідовники іудаїзму називаються żydzi. Таким чином, існують Жиди, які не є жидами з релігійних міркувань, - пише польська Вікіпедія.
Та хай поляки роблять що вважають за потрібне... Ми ж не поляки і НЕМА у нас НІЯКОЇ суперечності! Почнемо з абетки. Люди схильні до юдейської релігії і юдейських традіцій в Україні називаються жиди. Жиди бувають різних національностей з різними материнськими мовами з рідними етнічними традіціями. Фєлаш-жид ефіоп дуже не схожий на жида-бухарця чи жида-ашкєназі чи жида-караіма чи жида-сєфарда.. бо вони належать різним расам. НЕМА В СВІТІ ЖОДНОЇ НАЦІОНАЛЬНОСТІ ПРЕДСТАВНИКИ ЯКОЇ ОДНОЧАСНО генетично належили б РІЗНИМ РАСАМ!! Релігійна ознака до визначення національності немає ніякого відношення. Те що після окупації 1920-1922р в совку українців примушували називати жидів євреями-це Ж зовсім інше, бо це результат активної сіонітської діяльності для створення міфа про те, що єдина релігія є основою для створення "єврейскої"національності=основи створення держави Ізраіль. Українці з греками мають спільну- православну релігію, та ще й раса эдина.. але Ж нікому в голову не прийшло вважати українців з греками "мишебратями"(:
Це Відносно національності. Як слово єврей використоують як релегійну ознаку то єврей(юдей -іудей) так і є єврей.
Московити, комуняки та підступні сіоністи доклали, звісно, неймовірних зусиль для спотворення істинних сенсів, але ніхто не може зробити для твоєї репутації більше, ніж ти сам. В деяких випадках ситуація стає настільки безнадійною, що нема іншого виходу, як поміняти ім'я та паспорт.
Етнонім жид спотворили зусиллями московської православної церкви, саме слово "жид" не містить у собі ніяких образ, а є слов'янізованою формою слова "юдей", походить від італійського "жідео", й так майже в усьому світі називають євреїв, в тому числі так раніше називали й на теренах України
В Біблії здається Єрусалим та околицю називали Юдея, тому племена з тої околиці можна назвати юдеями. На Буковині до війни слово жид не мало поганого натяку, хоть дехто міг запримітити: пішли дорогою три чоловіки, жид і піп....
Чес. žid,
Словац. žid
Пол. Żyd
Словен. jew
Хорв. Jevrejin
Анґл. Jew
Слово запозичене прадавніми слов'янами ще в дописемну доруську добу і походить від латинського Jūdaeus – іудей, жид, воно від гебр. iǝhūdī – іудей, від особового імени гебр. Iǝhūdā – Іуда, що означає «славлений, хвалений».
Перші писемні згадки слова: Остромирове Євангеліє (1056—1057) – жидовинъ, Галицьке Євангеліє (1114) – жидомъ. З часів Київської Руси відомі Жидівські ворота, дільниця Києва «Жидове» тощо.
Слово нейтрально і без негативного забарвлення бачимо у Грінченковому словнику української мови, у «Приказках і прислів'ях» Матвія Номиса і в Шевченка. Насправді, чи то у словнику Грінченка, чи в Кобзарі, чи ще де ви узагалі не зустрінете слово "єврей", яке українці просто б не зрозуміли, бо слова цього в Україні не було, лишень в Росії. Кого б ви з давніх українців не спитали, слово "єврей" було би для них такою ж абракадаброю, як слово "комп'ютер" чи "ісконний".
Негативного забарвлення слову "жид" надали московити при окупації України, вони вважали українську мову діялектом російської, тому і не приймали, що мова може мати значення слів відмінні від них у мові російській.
серед юдеїв семітів менше половини!! А ДЕСЯТКИ семітських народів = мусульмани а не євреї! Єврей релегійна ознака а не національна
Тобто як це серед євреїв семітів менше половини якщо євреї відносяться до групи семітських народів? Семітські народи це народи що відносяться до семітської мовної родини, це як слов'яни, тюрки, германці. Справжня жидівська мова це іврит, і це є мова з семітської групи
А все ж існує саме антисемітизм)
"iн наріш кхлумус"... То вас НАДУРИЛИ..юдофобія.. мусульманофобія християнофобія і навід водофобії ІСНУЮТЬ нажаль. А антісемітизм -вигадана ДУРНЯ. Коли мусульмани-семіти-палестинці вбивають євреїв-семітів-ізраільтян (і навпаки..) ХТО Ж ТАМ КОМУ антісеміт?
Коли семіти вбивають семітів то причиною не є антисемітизм, але коли в середовищі не семітських народів вбивають семітів ото і є антисемітизм, нічого воно не вигадано
Till Johan. Слушне зауваження. Коли я читаю про палестинський чи арабський антисемітизм, то уявляю собі людей, які б'ються головою об стіну. Але то таке...
На крайній випадок хоч так.
Але пам'ятайте, що й цим словом ви близите українську мову на московський "кшталт", винищуючи споконвічне українське слово, яке ніколи для жодного українця не було матюком чи метою образити, а було таким же звичним словом, як нам зараз звичні "англієць", "німець", "чех", "хорват" чи "русин".
Штука не в тім, щоб нікого не образити, а у вмінні самому ображатись без реальної причини, та ще й у такий спосіб, щоб мати з того зиск))
Річ у тім, що ніде у світі євреї-жиди не ображаються на етнонім жид, окрім як на теренах колишньої Російської імперії, тому це не можна пояснити "вмінням самому ображатись без реальної причини", причина є, і причина ця у колишньому ставленні до жидів. Річ у тім, що жид це як зазначено, не геть етнонім, а ще й належність до релігії, у Російській імперії бути жидом було дуже не престижно, існувала смуга осідлости жидів, тобто иншими словами їм не можна було селитися де завгодно, вони якби були не повними громадянами, все змінювалося коли жид міняв релігію на православ'я, але так у певному сенсі він переставав бути жидом
Слово "єврей" йде через грецьк. посередництво від арам. עִבְרָי (ʿiḇrāy), від гебрейського עִבְרִי ('ivrí, ʿiḇrī), עבר ('éver, ʿéḇer).
Даю спробу максимального наближення до оригінального звучання первісного слова.
https://en.wiktionary.org/wiki/עברי#Hebrew
З гебрейської 'iḇrῑ «єврей, єврейський» букв. значить «потойбічний, той, хто прийшов до Ханаану або Палестини з того боку Євфрату».
З гебрейської 'iḇrῑ «єврей, єврейський» букв. значить «потойбічний, той, хто прийшов до Ханаану або Палестини з того боку Євфрату». Не дуже оковито, та може надихне когось на побудову більш вдалого слова на схожий взір.
Юдей