<Те "-ей" є від "-ьjь", правильно?>

Xotya uné i xibeity na ‹-ey› ← *-y-y-o-s, ta ni, tou tô e gr. ‹-αιος›. I u rousscé tou imeity bouti ‹-éy›, na pr., gr. ‹φαρισαίος› e u drous. pisano ‹фарисѣи›, i imea primetui ‹фарисѣискъ› — is ‹ѣ›.

Значить церковне. Завжди було цікаво знати етимологію того "-ій", як у "Андрій", та ніде не міг знайти. Дякую за відповідь.

<Значить церковне. Завжди було цікаво знати етимологію того "-ій", як у "Андрій", та ніде не міг знайти. Дякую за відповідь.>

Ay, scoréixye bõdy çrycóuno abo i veatsco.

___
Cõ réci o grecyscax slovax iz ocrema imenax osœub i ne lixye pisanax nuiné is ‹-ій› ta ‹-ей› cinnoiõ pravopisïõ, tou e treba unesti yasnœusty.
Grecysca imena osœub ta deyaca inxya slova cerpana u rousscõ ci iz grecyscui prosto ci cèrêz inxyõ sloveanscõ, nuiné cinnoiõ pravopisïõ pisana is ‹-ей› ci ‹-ій›, bouaiõty na cœunçi is:
a) ‹-εας› (na pr., Ανδρέας, Μορφέας, Ορφέας),
b) ‹-ειος› (na pr., Βασίλειος ),
c) ‹-ιος› (na pr., Γεώργιος, Ζηνόβιος, Αλέξιος, Δημήτριος)
d) ‹-εος› (na pr., Τιμόθεος)
e) ‹-αίος› (na pr., Βαρθολομαίος, Θαδδαίος, Ματθαίος, Φαρισαίος, Εβραίος)

Ne idõ tou uzréxiti cògyno imea is ‹-ей, -ій›, boulo bo bui za dóugo, a ino navedõ pravilnui proteagui (continuants) goré imenouanuix cœunçœu grecyscuix imên u rousscé, is còrôtcuimi poyasnyeinïami.

a) ‹-εας›, d) ‹-εος›.
U rousscé ta sloveanscuix móuvax zagalomy bé dodano /j/ na cœunçé: Ανδρέ|ας, Τιμόθε|ος → *Anydre+/j/, *Timothe+/j/ (daunyosloveansca móuva ne terpé zévou — duou gòlôsnou po rõcy, he /e.a/ ci /e.o/).
U rousscé e *e pèrêd slabomy *y (→ /j/ ci /ʲ/; daléy: *e-y-pèregòlôs) znalo *e - pèregòlôsou, porœunaite: ‹sei› /sij/ "to this (fem.sg.dat.)", ‹yei› /jij/ "to her", ‹nyei› /nʲij/ "(in) her", ‹seimy› /se͡im [sim, sʲɪm]/. U inxyéx padéx pac pèregòlôsou ne'ma, porœunaite: ‹seiõ› /ˈsɛjʊ/, ‹yeiõ› /ˈjɛjʊ/, ‹semi› /sɛˈmɪ/. Scoréixye i u pisanuix cuiriliçeiõ ‹Андрій›, ‹Тимофій› e ‹і› cuiriliçui za *e-y-pèregòlôs, a tomou pravilen uzœur isclonyeinïa e védé:
‹Andrei› /ɑnˈdrij/, ‹Timothei› /tɪˈmʷɔɸ̞ij/, ale: ‹Andreia› /ɑnˈdrɛja/, ‹Timotheia› /tɪˈmʷɔɸ̞ɛja/, a ne ‹Andréia› /ɑnˈdrija/, ‹Timothéia› /tɪˈmʷɔɸ̞ija/.

b) ‹-ειος›.
Prasl. *-eioP (P = prigòlôsen), daléye → *-eiu, da u rousscé pravilno: ‹-iy› /-ɪj/ (drous. /-ij/, cuiriliçeiõ: ‹-ьи› ci ‹-ии› ci ‹-іи›), porœunaite: ‹leudiy› /ˈlʲudɪj/ (← */lʲudijɵ/ ← *leudeion), ‹gõsiy› /ˈɣʊʷsɪj/ (← */gʊ̃ʷsij/ ← *gonseion) (Y. Xeveliœu, Історична фонологія, 352). Tomou gr. ‹Βασίλειος› ea pravilno dati ‹Vasiliy› /β̞ɑˈsɪlɪj/. I sey tuar tacui e védomo na pisymé cuiriliçeiõ: ‹Василій› (1388; v. SIRM: ‹Василь›); berîte na cmét: u daunyorousscõ dobõ pisymena ‹и› ta ‹і› cuiriliçui znacea odin zuõc /i/ (→ sèrêdnyo- ta novorous. /ɪ/), ne dua rœuzna zuõca. Za uzoromy ‹põtiy› /ˈpʊtɪj/ : ‹põtïõ› /ˈpʊtʲːʊ/, ‹eliy› /ˈjɛlɪj/ "of spruces" : ‹eilïõ› /ˈjilʲːʊ/ "with a spruce" bõdeity védé pravilno i: ‹Vasiliy› /β̞ɑˈsɪlɪj/ : ‹Vasilïa› /β̞ɑˈsɪlʲːa/, ‹Vasilïou› /β̞ɑˈsɪlʲːu/. Se ne znacity oge tuar ‹Vasilyu› /β̞ɑˈsɪlʲ/ e nepravilen — ya tou xotiõ ino pocazati yacuy pravilnuy tuar dasty gr. ‹Βασίλειος› u rousscé móuvé.

c) ‹-ιος›.
Prasl. *-yos, daléye *-yu (*/-jɵ/ →) */-jə/, e dalo u rousscé u isduœynyeinïé is rœuznui peruésnui prigòlôsnui rœuznui utorinnui prigòlôsnui, he oto: */t+j/ → /t͡ʃ, t͡ʂ/, */l+j/ → /lʲ, ʎ/, */n+j/ → /nʲ, ɲ/, */m+j/ → /m͡ʎ/ (pozdéixye, pèrêd | ci . : /məʎ./, na pr.: **Gomyos → */ˈgomjɵ/ → */ˈgomjə/ → */gom͡ʎə/ → */gom͡ʎᵊ/ → */gomʎ/ → */ˈgoməʎ/ → ‹Gomely› /ˈɣ̞ʷɔməʎ/; rod.p. pravilno: ‹Gomya› /ˈɣ̞ʷɔmʎa/, ne ‹Gomelya› /ˈɣ̞ʷɔmɛʎa/), */r+j/ → /rʲ/ (pozdéixye i → [r]) ipr. Porœunaite: *mynk+yos → ‹meacyu› /me͡at͡ʃ [mi̯͡at͡ʃ, mi̯͡et͡ʃ, mɲi̯͡et͡ʃ]/, *kou-a-dl-yos → ‹coualy› /kowˈalʲ, kowˈaʎ/, *lipyn-yos → ‹lipeny› /ˈlɪpənʲ, ˈlɪpəɲ/, *dux-or-yos → ‹dxœury› /dxyrʲ/ "a polecat; a ferret", *kos-yos → ‹cœusyu (cœuxy)› /kyʃ, kʉ͡ɞʃ/ "a basket" ipr. Tomou gr. imena Αλέξιος ta Δημήτριος bui za simy uzoromy dali u rousscé: *‹Oleixy (Oleixyu)› */oˈle͡iʃ [oˈliʃ, oˈlʲɪʃ, po gòlôsné: o̯ˈliʃ, o̯ˈlʲɪʃ]/, *‹Dmitery (Dmiteryu)› */ˈdmɪtərʲ/. Imabouty tuari ‹Оле́шко› u rousscé ta ‹Aleš› u ceixyscé ta slovénscé, ta ‹Дми́тер› u rousscé tacui isvédceaty o déystvnosti *Aleks-yos → *Olex-yu → */ole͡iʃᵊ/ → *‹Oleixy (Oleixyu)›, ta *Dimitr-yos → *Dymitr-yu/*Dumitr-yu → */dᵊmitrʲᵊ/ → *‹Dmitery (Dmiteryu)› u rousscœi móuvé. Tuari ‹Dmitro› ta ‹Olexa› sõty yauno rozmóuvni rœuznovidi, a ne prosti proteazi gr. Δημήτριος ta Αλέξιος. Iz pameatoc e védomo i: ‹Димитрии [1366], Димитріи› (!: hi u razé ‹Василій [1388]›, ‹и› ta ‹і› znaceaty odin zuõc), cyto mogeity méniti i pèredatyõ gr. ‹-τριος› → rous. ‹-triy› /-trɪj/ ( = nuiné cuiriliçeiõ: ‹Дмитрий›, ne ‹Дмитрій, Дмітрій›!). Prauda Αλέξιος e u pameatcé za 1375 isvédcyeno he ‹Олексѣи›, xotya se e nepravilen tuar, porœunaite lead. ‹Alexy› is ‹-ksy (-xy)› a ne ‹-ksiej (-xiej)›, ceix. ‹Alexi› is ‹-xi› a ne ‹-xej›. Slovacyscê ‹Alexej› is ‹-ej› e yauno cerpano œd veatscoho ‹Алексей›, a ne pitomo; u veatscé ge ‹-ей› u ‹Алексей› e iz *‹-ьи› ← *-y-yu/*-i-yu, a ne iz *‹-еи› ci *‹-ѣи›, porœunaite: ‹воробе́й› ← *‹воробь́и› ← *orby-yu/*orbi-yu, a ne iz *‹воробеи› ci *‹воробѣи›. Otge pravilni tuari bõ u rousscé bouli: Αλέξιος → ‹Oleixy (Oleixyu)› (v. uimóuvõ ↑; cinnoiõ cuiriliçeiõ: ‹Олі́ш›), coho: ‹Olexya› /oˈlɛʃa/ (cinnoiõ cuiriliçeiõ: ‹Оле́ша›), ta Δημήτριος → ‹Dmitery (Dmiteryu, Dmitryu — ‹-tryu› = /-tərʲ/; cinnoiõ cuiriliçeiõ: ‹Дми́тер(ь)›), coho: ‹Dmitrya› /ˈdmɪtrʲa/ (cinnoiõ cuiriliçeiõ: ‹Дми́тря›).
Do imên is ‹-ιος› teacneity i Ευσέβιος, u rousscé védomo u tuaré ‹Овсі́й› cuiriliçeiõ. Yoho rozvitoc u rousscé e uzréxiti tac: 1) */e.us-/ → */owɵ̯s-/ → */u͡œwɵ̯s-/ → */u͡œws-/ → */ʷɵws-/, 2) */-sɛwjɵ/ → */-se͡iwj/ → */-seʲʷj/ → /-seʲj, -sij, -sʲɪj/ (*e-y-pèregòlôs), se b' to ‹-сій› e tou ròzouméti yaco iztertïe */w~β̞/ u */wj ~ βj/ u scerb */j/, a tomou u inxyéx padéx bui pravilno boulo /-ˈsɛj-/, ne /-ˈsij-/.
Imea Γεώργιος bé u daunyax rousscax pameatcax pisano: ‹Гюрги, Гюргии, Дюрди, Юрии, Юрьгии›, de ‹-рди, -рги, -рии, -рьги(и)› znaceaty */rʲɪj/ (sèrêdnyo- ta novorous.) ← */rʝij ~ rɟij/ ← *rʲəj/ ← */rʲj — rʲ+j/ ← *-ργ+ι-, a tomou ‹і› cuiriliçui u ‹-рій› nuiné imovérno e */-rʲ+ɪj/, a ne */-r+ij/, i tomou nuiné e pravilno iscloniti: /ˈjur(ʲ)ja/, a ne /ˈjurija/. Tuari ‹Юр› (ocividno, *‹Юрь› /jurʲ) ta ‹Їрь› */jʉrʲ, jyrʲ/ scoréixye za use sõty duogobçi (doublets) tuara /jurʲɪj/, a tomou ya buimy voliu latiniçeiõ pisati usi tuarui he: ‹Yeuryu›, de ‹-ryu› = */-rj/, =› [-rʲɪj] u [ˈjurʲɪj], ta =› [-rʲ] u [jurʲ, [jʉrʲ, jyrʲ].
Imea Ζηνόβιος e pravilno: /zɪnʷɔβ̞ɪj/ (cinnoiõ cuiriliçeiõ: ‹Зино́вий›, ne ‹Зино́вій›).
e) ‹-αίος›.
Ino tou e u rousscé pravilno: → /-i͡ej [-ij, ʲij, -iej]/ (drous. ‹-ѣи›), tomou: Βαρθολομαίος → ‹Vartholoméy : Vartholomêya›, Θαδδαίος → ‹Thadéy : Thadéya›, Ματθαίος → ‹Matthéy : Matthéya›, Φαρισαίος → ‹Phariséy : Phariséya› (cinnoiõ cuiriliçeiõ: ‹фарисій : фарисія›, ne ‹фарисе́й : фарисе́я, Εβραίος → ‹Evréy : Evréya› (cinnoiõ cuiriliçeiõ: ‹єврій~їврій : єврія~їврія, ne: ‹єврей : євре́я›).

<і не всі євреї йудаїсти>

Tac.

<хто сповідує іудаїзм (а це не завжди євреї>

A se e blõd.