Москалями були перш мешканці Московщини, стосовно хибного перекладу буцімто москаль то солдат, певною мірою справедливо власне лише для російської імперської армії, бо жодних инших солдат москалями не називали. Це приблизно те саме як у часи Другої світової, усіх хто служив у німецькій армії називали німцями, хоча там не лише німці були. Досить красномовно про це говорить поема Шевченка "Катерина", де є слова "піде у свою Московщину, а дівчина гине", виходить коли москаль то солдат, значить Московщина то казарма

Саме так

Чому?

Москаль це питомо українське

Московит - французьке.

Тут мається на увазі москаль — москвинський офіцер

"Піде в свою Московщину" - це саме про мешканця Московщини - москаля ("росіянина"), а не тільки про "москвинського офіцера".
Будь ласка, уважніше.

Вивчіть досконало тему, будь ласка.
Нема бажання й часу сперечатись ні про що. Дякую. Щастивам!

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/29039-moskal.html#show_point
Моска́ль, -ля́, м. 1) Великороссъ.

Я ж кажу вплив польської семантики
Див. там же значення 2).

Тобто Шевченка царська влада теж віддала до москалів

Сьогодні москаль – той, що підтримує московську владу: москвинські війська, їхня поліція, суди, прокуратура, ФСБ, а також чиновники, урядовці, прокремлівські журналісти-пропагандисти, прості москвини та не тільки (ті ж самі наші-ненаші малороси).

Скільки Ви навигадували від себе. Ще раз Вам повторюю, Ваші фантазії - не мовознавчі доводи.

"Я ж кажу вплив польської семантики
Див. там же значення 2)."

А я ж кажу, що не вплив.

І це взагалі цікаво, тобто первісне значення слова "москаль" - це солдат, а етнонім - друге? Це взагалі якби етимології слова москаль суперечить, але в світі Ярослава Мудрого й не таке буває...

А ви вивчали етимологію слова? Поки я тільки бачу наведену цитату зі словника Грінченка та більш нічого. Якщо надасте ще щось — цитати з джерел, етимологічних словників, наукових праць — от тоді я вам повірю.

Першими його стали вживати поляки: перша згадка терміну «москаль» датується 1389 р. і зафіксована у Кракові, в латиномовних судових книгах.

Першая згадка пра “москаля” ў Метрыцы Вялікага Княства Літоўскага // Працоўныя матэрыялы Трэцяга міжнароднага кангрэса даследчыкаў Беларусі 2013 г.

<москаль, й не кожен>

Cœmou pisiete <й> tou?

А ви вище коментарі не читали? Там все вже написав, нема чого додати

Вони себе звуть "расєянє".

Чому "москов-" перед шелестівкою?
Тут теж закритий склад, теж мало би бути "мѡсков-", бо "мѡс-ков-", чи не так?

Не так! Не +мѡс-ков-, а *мѡскъвит- → <{місквит}>. Але: *москъвьскъи → <{московс'кий}>.

Де ви це бачите? Я не розумію.

Московити — це справжній етнонім, що ніколи не належав до «мови ворожнечі». Самі московити тривалий час опиралися заміні цього етноніма на політично узасаднений «росіяни» чи то пак «русскіє».

Розумію Вашу мотивацію.
Радив би Вам додати на Словотвір ще "росіянин (національність)" для уникнення плутанини.

—
Навіщо тут зайве О

Перечитайте мій коментар і не пишіть дурниць.

Що розумїєте під правильністю тут? Атьже за фонологиєю певно нї — пень є на *-u-/*-ū- (не на *-o-): *mosku-/*moskū-. Перед другим голосном дасть [w]: **mosku-yk-o-s → → /moˈskwɛt͡ɕ/; /-ow-/ буде перед приголосном: /moˈskowt͡ɕa/.

Тому і виділено «з усіх поданих»

Cyto "тому і"? Proti Vasyoho ‹-кове-› sõty tuari su ‹кв› (‹москвин›, ‹москвич›) pravilnéixyi.

PS: I ceomou pisiete he bui ròbôt móuvil: ‹тому і›?

Москвич і москвин відносно нові слова, а московець старе. Також москвич — житель Москви, а не держави. Також у нас в корені від Москви творяться «неправильні» похідні, бо кажуть московський, а не москевський/москвський

<Також у нас в корені від Москви творяться «неправильні» похідні, бо кажуть московський, а не москевський/москвський>

Ceomou "nepravilni"? *u/*ū pèrêd slaboma *u/*y + prigòlôsen pravilno daieity /ow/: *krykū- rdrous. /t͡ɕərʲ.ˈkɤ/ → /ˈt͡serkwɑ/, ta *krykuu-yn-a → /t͡sɛr.ˈkow.nɑ/, ne */t͡sɛr.ˈkwnɑ/ i ne +/t͡sɛr.ˈkɛw.nɑ/, *leubū → rdrous. /lʲuˈbɤ/ → nrous. i *leubuu-y(s) → /lʲuˈbow/ i *leubu-a /lʲub.ˈwɑ/, ta *leubuu-yn-o → /lʲuˈbowno/, ne +/lʲubwno/ i ne +/lʲuˈbɛwno/, *krokū → *kroku-a /ˈkrʷokwɑ/ ta /ˈkrʷokow/, ne +/krʷokw/ ci +/krʷokɛw/, *modlitua → *mollitua → /moˈlɪtwɑ/ i ne +/moˈlɪtɔwɑ/, ta *mollituu (← modlituón) → /molɪˈtow/, ne +/molɪtw/ ci +/molɪˈtɛw/, *zulū → *zulu+a */zoɫˈwɑ/, → *zulu+ica → /zoɫwɪt͡ɕa/ [zo(w)ˈwɪt͡ɕa] ta *zulu-uka → /zɔˈlow.kɑ/, ne +/zoɫwkɑ/ ci +/zɔlɛwkɑ/, *murkū → *murku+a → /ˈmorkwɑ/ i ne +/mor.ˈkɔ.wɑ/, ta /mor.ˈkow.kɑ/, ne +/morkwkɑ/ ci +/mor.ˈkɛw.kɑ/.

Tomou i /moscowsʲkɘj/ *moscuu-ysk-u-yos e pravilno hi /t͡sɛrˈkowsʲkɘj/, /lʲuˈbownɘj/ proti /moˈskwɑ/ hi /ˈt͡sɛrkwɑ/, /lʲuˈbwɑ/.

Джерела вказано, посилання надано.

Гаразд, тоді вважатиму цей дивний чепінь складеним із чужого "-ит", як у слові московит і питомого "-ин", як у слові москвин. Такий собі покруч.