Значення слова
Ліхтар — прилад для освітлювання окремих ділянок простору в темний час доби; освітлювальний прилад.
Приклад вживання

Вуличний ліхтар використовується для освітлення міст, селищ, автомобільних доріг. Вуличні ліхтарі зазвичай розміщуються на ліхтарних стовпах.

Походження

Ліхта́р, (від пол. lichtarz < нім. Leuchter — «свічник»)

Варіанти написання
ліхтарик
Слово додав

Перекладаємо слово ліхтар

світар
46
або
світарик

Мій внук Остап у 5-річному віці назвав ліхтарик світариком. На мою думку, назва логічна.

Мирослав Нагірний 29 грудня 2018
24 листопада 2021

Уподоба.

22 лютого 2023

"-ар" - почеп до людей ремесла.

світа́ч
46

Світа́ч – Маленький железный подсвечник...
r2u.org.ua: світач
Так можна звати малі кишенькові ліхтарі.

світило
27
Oleksa Rusyn 24 травня 2020
27 травня 2020

Але так уже звуть свічки і лампи.

23 березня

+

ліхтар
21
Михас Туро 30 жовтня 2018
31 жовтня 2018

Це чудове питомо українське слово. Варто витрачати енергію на справжні мовні проблеми.

31 жовтня 2018

Vadik Veselovsky, дозволь заперечити такому твердженню. Слово "ліхтар" є таким же германізмом, як і слова майстер, крам, фарба, бунт і багато инших слів. Ті слова колись були запозичені так само, як сьогодні різні селфі, лайки та мерчендайзинги. І знову питання - чим є справжні мовні проблеми та які слова вважати запозиченими, а які вже питомо українськими? Ті слова, котрі були запозичені за останні сто років, а всі, що раніше вже є питомо українськими? Дякую за відповіді та твою думку.

31 жовтня 2018

Старозапозичений німецький субстрат це складова УМ, саме він виділяє УМ з поміж інших слов'янських мов та формує її тотожність. Тому позбавляти УМ мову на кшталт цегла, цибуля, ліхтар, шухляда є злочин проти нашої мови.

13 червня 2020

Старозапозичений англійський субстрат це складова нашої мови, саме він виділяє нашу мову з поміж інших слов'янських мов та формує її тотожність. Тому позбавляти українську мову на кшталт комп'ютер, інспектор, менеджер, дедлайн є злочином проти нашої мови!

3 листопада 2018

Andrii Andrii не варто впадати в крайнощі

1 листопада 2019

Михас Туро, цікаво, де пробігає та межа, після якої починаються "крайнощі" у словотворенні? Виглядає на те, що в майбутньому виживуть мови, мовці яких свого часу "впадали у крайнощі". Наприклад, ісляндська мова (350,000 мовців) здається має навіть більші шанси перетривати "епоху глобалізації", ніж українська (мовців є ніби мільйони).

1 листопада 2019

Ісландці переживуть бо люблять себе та свою мову.
Наше завдання у ХХІ му сторіччі це боротьба проти навали росіянізмів та англицизмів, які знищують те що є.
А 'є' українська мова, з її германізмами та полонізмами, які відрізняють її від слов'янської каші.

1 листопада 2019

Гаразд, думки висловлені, працюймо далі!

16 грудня 2021

Якщо черпані слова природньо сприймаються в народі: цегла, цибуля, буряк, барва, барвінок, ярмарок тощо, то такі слова переважно треба залишати, бо вони вже усталені. Якщо слова штучно нав'язуються мовцям, ламаючи їх через коліно, причому нав'язуються переважно або москворотими або ляхоротими хвільольогами, в кого мова вивчена, а не рідна, то ті слова слід викидати з мови як неприродні: ліхтар, дах, фарба, галстук, краватка, на кшталт, смаколик, філіжанка тощо.

20 липня

Ярославе Мудров, чекайте, а де у вас пролягає межа між тим які слова були нав'язаними, а які "природньо сприймаються в народі"? У моєму, наприклад, світі спокійнесенько сприймаються як природні і дах, і смаколик, і на кшталт, і той же ліхтар. Поясніть, будь ласка, бо або я щось не розумію, або ви пересмикуєте у той бік, який вам більше до вподоби

20 липня

Добродію Січневе Сонце, так і є

20 липня

«У моєму, наприклад, світі»

U suété neznanïa mogeity bouti use.

20 липня

<U suété neznanïa mogeity bouti use.>
++👍

20 липня

Січневе Сонце, все дуже просто: є слова, які вживають й на заході, й на сході, півдні, півночі, центрі; а є слова, що вживають тільки в галицьких містах та змосковщеними неофітами, хто гадає, що так справді по-українськи. Київська інтєліґєнція теж належить до змосковщених, бо рідної живої мови не знає, ба навіть її цурається. Вона послуговується сучлітмовою, тобто польсько-москвинським суржиком.

20 липня

Наведу приклад. Оладок, книга, барвінок, олія, олівець, буква, хлопець, гайка, ковпак, шаровари, кобзар, козак — слова, що знають усі, вживають скрізь. Вони хоч давно й черпані, але й давно усталені.
А от смаколик, наразі, на кшталт, мати рацію, тим не менше, дах, смаколик — такі слова люди не вживають у живій мові, майже скрізь. А нам їх нав'язуть. Це суржик, чуже сміття, яке треба викинути з мови, бо є питомі слова, словосполуки

20 липня

Похідні від "смак" давно вживаються сливе повсюди. Про "смаколик" точно сказати не можу. Але як провести тут чітку межу?

20 липня

"«У моєму, наприклад, світі»

U suété neznanïa mogeity bouti use."

Так-то так, але звідки Ви знаєте, з якої місцевості людина?

20 липня

Яка різниця, звідки людина.
Але д. Ялисій правий.
От, наприклад, всім однаково, звідки Ви. Але в вашому світі незнання може бути все 🤷‍♂️

20 липня

"Незнання" чого? Того, що "коловертень" і "вивертень" -- явище й об'єкт відповідно, а не "властивості"? Чи що додаток після присудка з НЕ цілком може бути в знахідному відмінку? Чи що М.в. мн. має закінчення АХ, а не АМ?
Продовжувати?

То це не мій світ незнання, а Ваш-таки.

А людина може жити в середовищі, де такі слова цілком уживані. Вживав же сам Н-Л "ліхтар".

20 липня

Чи що додаток після присудка з НЕ цілком може бути в знахідному відмінку?
😵🤦‍♂️
Я ж кажу, у вашому світі незнання може бути все

20 липня

Ще раз

". Особливе значіння в придієслівних конструкціях за запереченням не. Як відомо,
додатки знахідного відмінку (без прийменників) можуть переходити в родовий відмінок,
коли перед керівним дієсловом з’являється не: розуміє думку – не розуміє думки, має надію
– не має надії і т. ін. Та така заміна знахідних відмінків на родові не обов’язкова, і в
українській мові досить часто буває знахідний і при не, напр.:
Не перекручуй мої слова. (Нар. опов.)
Не захотів узяти другу жінку. (Гр. Кв.-Осн.)
Не покриють Україну червоні жупани. (Т. Шевч.)
Хто й не любив покійну, так і той плакав. (Б. Грінч.)
А пастки ставити і невід затягати не вмів. (Л. Україн.)"

Не знаєте Мови -- хоч би Синявського й класиків почитали

20 липня

А це тому що суфікс j
🤭

20 липня

Не знаєте, що після дієслів з НЕ додаток може бути в зн.в., не читали класики, визнаних мовознавців -- звідки Вам про існування походженнєвого наростка j

сві́тич
18

Сві́тич – Светильник, фонарь.
r2u.org.ua: світич

13 листопада 2020

Чудове слово)

5 січня 2021

Спасибі!)

16 грудня 2021

Галицьке.

17 грудня 2021

Ліхтар — світич,
Люстра — світич

світни́к
5

"Світильник, ліхтар": goroh.pp.ua: світник

17 липня

++

світляр світлярик
4

Почерпнув цікаву думку у Мирослава

Tymofii Lytvynenko 21 травня 2019
2 жовтня 2019

Гарно, але "світляр" це "фотограф" (r2u.org.ua: світляр , фотограф ).
Хоча "світлярик" можна залишити для слова "ліхтарик", як на мене, доволі гарно.

світильце
3
Oleksa Rusyn 17 грудня 2021
5 жовтня 2022

+

лучик
,
лучець
,
лучце
3

Луч-ик; луч-ець; луч-(ь)це
Можна спробувати ше й інші суфікси, бо тута не велика суть, але особисто найбільше до серця "лучик". Хтів дати ше "лучень", але я його вже дав як переклад "лазеру" ( лазер ).

ЕСУМ "луч¹" 3 том 314 сторінка:
лучни́ця — смолисте дерево; смолоскип.

Судячи зі споріднених слів у багатьох інших слов'янських мовах, які деколи прямо значать "смолоскип", або "патик, тріска; соснова палка" (луч — "те, шо світить" —> "вогняний патик, який світе" —> "патик; смолястий патик"), то значення смолоскипу в тому слові є давнім. На Wiktionary під другою визнакою праслов'янського *lučь (луч) подається "torch" (смолоскип) ( https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/lučь ).

До слова, саме англ. torch, окрім первинного значення смолоскипа, має й друге значення ліхтарика ( https://www.dictionary.com/browse/torch : 5. Chiefly British. flashlight).

Також цікава додаткова конотація влучання (луч-ати/луч-ити), яка підходить ліхтарику, бо той не просто світе всюди навколо, як лампа, чи звичайний ліхтар, а точно влучає своїм променем (пам'ятаєте, шо луч це також промінь) туди, куди його напрямляють.

Ше цікаво, шо праслов'янське *lučь (світло), нім. licht (світло; частинка "ліхт" у "ліхтарик"), та лат. lumen (світло) споріднені.

Anton Bliznyuk 13 квітня 2022
блискуне́ць
3
Мавра Багряна 11 травня 2022
світильник
2
15 листопада 2018
28 січня 2020

-
В українській мові це "підсвічник", це у російській "светильник" є освітлюючий пристрій.

світичка
2
Nykyfor Pavlenko 14 червня 2020
15 червня 2020

Що слово бачу з словника того Штепи, то дурня є.

свіча́ло
2

Від основи "свіч" у слові "свічка".

Карл-Франц Ян Йосиф 23 вересня 2020
віда́нець
2

На моєму селі всі так кажуть

Кум Панас 6 листопада
світе́лко
2
Орест Дмитрик 3 грудня
світище
1
Jaroslau Dycycovskei 15 липня 2022
обсвітник
1
Kuľturnyj aborihen 9 серпня
світленець
1
Kuľturnyj aborihen 9 серпня
світлун
1
Kuľturnyj aborihen 9 серпня
світличка
1
Kuľturnyj aborihen 9 серпня
світун
1
Kuľturnyj aborihen 9 серпня
світлюк
1
Kuľturnyj aborihen 9 серпня
світляк
1
21 серпня

це жук. Хіба як поетичне порівняння годиться

сяйвик
,
сяйовик
1
або
осяйвик

скіпка
1

Тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення житла

сяйвень
0
або
пося́йло

світлунець
0
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями