Старозапозичений англійський субстрат це складова нашої мови, саме він виділяє нашу мову з поміж інших слов'янських мов та формує її тотожність. Тому позбавляти українську мову на кшталт комп'ютер, інспектор, менеджер, дедлайн є злочином проти нашої мови!

Добродію Січневе Сонце, так і є

«У моєму, наприклад, світі»

U suété neznanïa mogeity bouti use.

<U suété neznanïa mogeity bouti use.>
++👍

Січневе Сонце, все дуже просто: є слова, які вживають й на заході, й на сході, півдні, півночі, центрі; а є слова, що вживають тільки в галицьких містах та змосковщеними неофітами, хто гадає, що так справді по-українськи. Київська інтєліґєнція теж належить до змосковщених, бо рідної живої мови не знає, ба навіть її цурається. Вона послуговується сучлітмовою, тобто польсько-москвинським суржиком.

Наведу приклад. Оладок, книга, барвінок, олія, олівець, буква, хлопець, гайка, ковпак, шаровари, кобзар, козак — слова, що знають усі, вживають скрізь. Вони хоч давно й черпані, але й давно усталені.
А от смаколик, наразі, на кшталт, мати рацію, тим не менше, дах, смаколик — такі слова люди не вживають у живій мові, майже скрізь. А нам їх нав'язуть. Це суржик, чуже сміття, яке треба викинути з мови, бо є питомі слова, словосполуки

Похідні від "смак" давно вживаються сливе повсюди. Про "смаколик" точно сказати не можу. Але як провести тут чітку межу?

"«У моєму, наприклад, світі»

U suété neznanïa mogeity bouti use."

Так-то так, але звідки Ви знаєте, з якої місцевості людина?

Яка різниця, звідки людина.
Але д. Ялисій правий.
От, наприклад, всім однаково, звідки Ви. Але в вашому світі незнання може бути все 🤷‍♂️

"Незнання" чого? Того, що "коловертень" і "вивертень" -- явище й об'єкт відповідно, а не "властивості"? Чи що додаток після присудка з НЕ цілком може бути в знахідному відмінку? Чи що М.в. мн. має закінчення АХ, а не АМ?
Продовжувати?

То це не мій світ незнання, а Ваш-таки.

А людина може жити в середовищі, де такі слова цілком уживані. Вживав же сам Н-Л "ліхтар".

Ще раз

". Особливе значіння в придієслівних конструкціях за запереченням не. Як відомо,
додатки знахідного відмінку (без прийменників) можуть переходити в родовий відмінок,
коли перед керівним дієсловом з’являється не: розуміє думку – не розуміє думки, має надію
– не має надії і т. ін. Та така заміна знахідних відмінків на родові не обов’язкова, і в
українській мові досить часто буває знахідний і при не, напр.:
Не перекручуй мої слова. (Нар. опов.)
Не захотів узяти другу жінку. (Гр. Кв.-Осн.)
Не покриють Україну червоні жупани. (Т. Шевч.)
Хто й не любив покійну, так і той плакав. (Б. Грінч.)
А пастки ставити і невід затягати не вмів. (Л. Україн.)"

Не знаєте Мови -- хоч би Синявського й класиків почитали

А це тому що суфікс j
🤭

Не знаєте, що після дієслів з НЕ додаток може бути в зн.в., не читали класики, визнаних мовознавців -- звідки Вам про існування походженнєвого наростка j

Спасибі!)