»Якщо для "інтенсивний" брати неточне "потужний"«

A prœcy? Cyto tréibouïete docazati?

Вибачте, "prœcy" — це "пріч"?
Я наче нічого не вимагаю доводити. Я не розумію, що саме Ви питаєте

»Спроба(!) творити "екстенсивний" та "інтенсивний" від одного кореня«

Cioudovo, ta corény 'tõg-' ne teacné latinscomou coreniou 'tend-' znacyéinnhemy.

Добродію Єлисію, я перекладаю не походження слова, а сучасне слово, в його сучасному значенні

Яким боком "сучасне значення" пов'язане з "туга", "тужити"?

"Яким боком "сучасне значення" пов'язане з "туга", "тужити"?"
Якщо Ви про це, то можна було б і здогадатися, що корінь тут "туж"/"туг", як
"нату́га «фізичне напруження; [напруга, зусилля]»
на́тугом «напружено, натягнено»
нату́гою «із зусиллям»
поту́га «зусилля; міць; (заст.) військо; [підтримка, утіха; біда, нещастя; влада; воля, потурання О]»
поту́гува́ти «мучитися від потуг (під час родів); [напружуватися; переносити надзвичайні страждання Нед]»
поту́жні́ти «ставати потужним, потужнішим»
ту́га́ «напруга, напруженість, натяжка, енергія»
ту́гати «тужавіти»
Корінь-то той самий за походженням, але значення дуже різні. Чи Ви питаєте, до чого "тУга", коли йдеться про щось "тугЕ"?

Питання. Невже ніхто не здогадався, яка тут мотивація?

І як це відбиває значення "пов'язаний лише з кількісним (без поліпшення якості) збільшенням"?

Чому ж? РОЗРОСТА́ТИСЯ
Ставати більшим за розміром, кількістю; збільшуватися. Приклади
Я б сказав, для якихось випадків не найгірша спроба

<Завдяки другому -існ- значить "такий, що має властивість бути кількісним">
Приклади такого словотвору подайте.

Теж цікаво. Те, що такі іменники можна створити — це мабуть без питань (совісність, злісність), хоча й вони іноді вже трохи незграбні; але головне, що вони самі утворені якраз від прикметника: якщо -ість — властивість за ознакою -ий, то тут вже нема що насиляти, вже є відповідний прикметник

Значить хіба що "той, що стосується кількісності", але знову, "кількісний" вже це означає, "кількісність" не щось таке окреме, щоб ще виділяти

Безперечно, слів саме з таким поєднанням немає. Але що заважає?
Є "кількість".
Є "кількісний" — стос. до "кількість" (за словником).
Отже, "кількісність" — властивість бути кількісним
"Кількіснісний" — такий, який має властивість бути кількісним.

Вас (як і мене) збиває з пантелику те, що в словах "кількість" і "якісь" уже є -ість. Спробуймо створити щось таке з іншим словом без нього. Якщо хочете, може спробувати створити таблицю.
"Цілий".
"Цілість" — "властивість бути цілим"
"Цілісний" — "такий, який має цілість, має властивість, ознаку бути цілим"
"Цілісність" — "стан за знач. "цілісний"(словник); властивість бути цілісним, мати ознаку, властивість бути цілісним"
Цілість(властивість бути цілим) — кількісність (властивість бути кількісним)
Цілість — кількісність
Цілісний (такий, що має цілість, властивість бути цілим) — кількіснісний (такий, що має кількісність, властивість бути кількісним)
Цілісний — кількіснісний
Здається, так.
__+іс+ть — властивість бути __
__+іс(т)+н+ий — такий, що має властивість бути __
Цілий+іс(т)+н+ий — такий, який має властивість бути цілим, має цілість
Кількість+іс(т)+н+ий — такий, який має властивість бути кількісним має кількісність

Заважає повтор, і складу (саме звучання), і змісту. "Такий, який має властивість бути кількісним" — тобто кількісний, прикметникам не треба окремо оголошувати, що вони прикметники. "Кількісний" вже стосується "кількісності". Ланцюжки різні бувають, справді можна в ту саму частину мови повертатися, але точно той самий зв'язок повторювати це вже до абсурду. Не можна просто підставити прикметник з -існ- там, де є він без нього, бо це повтор того самого. Властивість до ознаки за властивістю до ознаки

До речі, цілість і цілісність у нашій мові це те саме, але перше старіше й мабуть краще, що тільки ще раз підкреслює, що пуття з таких ігор немає (подивіться на r2u — другого нема, та й СУМ-11 одне значення сам каже що те саме, але й за цілість-1 вживають цілісність)

". "Такий, який має властивість бути кількісним" — тобто кількісний, прикметникам не треба окремо оголошувати, що вони прикметники. "Кількісний" вже стосується "кількісності". "
Ні. "Кількісний" -- такий, що стосується кількості, а "кількісність" стосується кількісності.
" Не можна просто підставити прикметник з -існ- там, де є він без нього, бо це повтор того самого"
Теж ні. "Властивість бути цілим" (умовно) і "властивість мати властивість бути цілим" -- таки різні речі.
Спробую притягнути за вуха перше, що спало на думку. "Білий". Отже, "білість" -- властивість бути білим, стан, ступінь тощо. Наприклад, білість снігу -- дуже висока, а сажі -- дуже низька. "Білісність" -- властивість бути білісним, мати білість. Наприклад, сажа має (наблизьмо) нульову білість, але вона має білісність -- властивість бути білою (яку, умовно, можна розрахувати). Звук же має відсутню біліснІСТЬ. Якщо в загальних рисах, "білість" -- про те, наскільки щось біле, а "білісність" -- чи може щось бути білим. Сажа взаємодіє зі світлом, тому має білісність, тобто вона має властивість "білість", хоч її білість і нульова; звук же не має білісності, тобто він позбавлений властивості "білість". Непросто, але це так.
"Цілість" і "цілісність" -- не зовсім-то "те саме"

Поясніть, будь ласка, що таке "по народній удачі", бо так можна дійти до селюцтва в найгіршому значенні слова, коли йдеться про мову.

Романе, де пропадали? 🧐

Спробую ще приклад. Думаю, всі знають, що таке інкубаційний період (Інкубаційний період — максимальний проміжок часу між моментом зараження і появою перших симптомів інфекційного захворювання. )
Наприклад, І.П. вірусів грипу, наприклад, 6 годин (умовно).
А який інкубаційний період, наприклад, стільця, квазара або математики? Через скільки годин/років починаються перші прояви після зараження ними?
"Інкубаційний період" стосується живих збудників, вони характеризуються інкубаційним періодом. Стільцем, квазаром і математикою не заражаються фізично, вони неживі, вони не характеризуються наявністю/тривалістю інкубаційного періода. Не можна сказати, що І.П. у них нульовий, нескінченний абощо: вони просто позбавлені цієї величини, ознаки, властивості, характеристики (вибирайте, що більше до вподоби, тут це не так важливо).
Так само сажу можна охарактеризувати за білістю (=0), сажа має властивість "білість", має властивість бути білою тією чи іншою мірою, бо вона взаємодіє зі світлом, отже, має білість, що дорівнює, умовно, 0, тому має білісність.
Звук же зі світлом не взаємодіє (прошу не заглиблюватися дуже, це спрощене пояснення), отже, він позбавлений властивості бути білим, звук не харакреризується білістю, отже, білісність (здатність мати властивість бути білим, здатність мати білість) відсутня

"Романе, де пропадали? 🧐"
Я вже відповів був: просто відпочивав, дещо невеличке робив (скоро буде тут), думав, ану ж щось тут зміниться на краще. Дива не сталося

«Селюцтво» згадали на смішки чи таки правда д. Олекси, що маєте недобру думку про дотепність селян? Доладньо скласти слово замісць щоб цяцькатись із чепенями (афіксами) – це не «селюцтво». Як не маєте прикладів такого словотвору, а на мовний ужиток Ви не вважаєте, то тільки дурно мудруєте.

>Дива не сталося

Ви повернулися, тож, ясна річ, ніч на краще не зміниться)

Дарма тільки розписуєте. Оце <Беремо...величиною ознакою тощо> нісенітниця й усе одно, що горбатого притулять до стіни. Кований прикметник "кількіснісний" утворили од уже виведеного кованого йменника "кількісність". Подайте лишень приклад прикметника, що в народі так само вивели (перше з Грінченкового словаря й не кажіть, що тоді науки не було).
"Цупкісний", "кількісність" та "якісність" невдатні, бо це так само ковані слова, котрих годі шукать у народньому вжитку на схожий словотвірний узірець. "Наукова" мова ні до чого, бо хоч би наука була й тільки в селян — такі слова ніколи б не повстали. Ви заходились говорить, що "на основі", а самі начхали на неї.

Ви просто нехтуєте те, що я пишу.
Як Ви відрізняєте "ковані" від "некованих"? Легко на всі слова, що не подобаються, казати "коване".

" "Наукова" мова ні до чого, бо хоч би наука була й тільки в селян — такі слова ніколи б не повстали."
На підставі чого Ви це стверджуєте? Вам так захотілося?

"Подайте лишень приклад прикметника, що в народі так само вивели (перше з Грінченкового словаря й не кажіть, що тоді науки не було)."
Ви плутаєте грішне з праведним. Наука тоді була, але, водночас, не було. Бо "в селі" скільки, дозвольте спитати, було тієї науки, коли переважна більшість тих-таки селян була неосвічена, не вміла й читати як слід? Навчання ж (хто міг собі його дозволити, дуже мало) було найбільше російською (або ж німецькою/польською на Заході) на основі чужих слів. На Сході ж політика заборони "вигаданої мови" перешкоджала утворенню питомого слівства.

"Ви заходились говорить, що "на основі", а самі начхали на неї."
І знову помилка. Ви не розумієте, що значить "на основі". Це не значить "таке саме". Це значить, що бралися й беруться ті ж складниці (морфеми), як-от -ість, -уват-, -яв-, -ав- тощо; ті ж способи словотвору, ті ж, авжеж, корені. Ось тільки народна мова ніколи не стикалася, як я вже сказав, із такою кількістю абстрактних утямків. Якщо взяти все професійне слівство (лексику), воно в кілька (3+) разів перевершить "побутове" (більш-менш поширене, загальновживане). Не дивно, що доводиться поєднувати й розширювати наявні засоби словотворення.
Раджу почитати: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/apyl_2003_8_8.pdf
"Н.Ф. Клименко наголошує на тому, що композити утворюються не
від будь-яких словосполучень, а лише від тих, “де є тісний зв’язок
між його членами”17. Вона виділила вісім видів словосполучень,
співвідносних із іменниками-композитами: дієслівно-іменникове:
книголюб, крутивус; прикметниково-іменникове: плосконіс,
чорнокорінь; числівниково- іменникове: восьмирічка; займенниково-
іменникове: всесвіт; прислівниково-дієслівне: легковір; дієслівно-
дієслівне: жмикрут (один лише приклад); прикметниково-
прикметникове: голодранець (один лише приклад); іменниково-
іменникове: лавровишня, лісостеп."

Я ясно показав, що "кількісність", і, відповідно, "кількіснісний" цілком можливі, утворені за допомогою наявних засобів словотвору (суфіксальний спосіб), пояснив, навіщо ці морфеми та як слово з ними передає значення втямка

Кількіснісний — цілком неможливий 🤷‍♂️
Це якась каліка

Приклади з словниці Кримського та Єфремова досі нічогісінько не доводять щодо прикметників од цих новотворів.

Тобто "не доводять"? Ви не знаєте, як утворити прикметники від іменника на -ість?

Ви негаразд читаєте? Прикметників знайдіть, що вивели як ото похідну з похідної в математиці.

"Негаразд читаєте" тут, схоже, Ви. Або не хочете розуміти прочитане.
Таких прикметників, мабуть, немає. Бо, як я вже сказав не раз, мовцям у переважній більшості просто не доводилося стикатися з потребою утворювати такі прикметники, щоб назвати відповіді явища, утямки, бо і з такими явищами, утямками їм зустрічатися не доводилося, перш за все абстрактними.
Я також уже не раз писав, що для того, щоб назвати й називати нові й нові речі, доводиться розширювати й поєднувати наявні засоби словотвору.
1) Чи є якісь теоретичні обмеження на кількість суфіксів у слові? Не досвідово-теоретичні, а саме теоретичні?
2) Чи є якісь теоретичні обмеження на утворення прикметників від іменників, зокрема від іменників з -ість?
Ні? Отож. Іще раз: раніше (умовно до початку 20рр. минулого століття) слова, подібні до тих, які утворюю я (і, як я показав, не тільки) не утворювали з 3 причин:
1) населення (мовці) було здебільшого неосвіченим, зокрема коли йшлося про вміння просто читати; зокрема через це це саме населення не зустрічалися з явищами, речами, утямками, особливо абстрактними, які треба було називати, зокрема подібним способом. Не було що називати, не було навіщо, тому й не називали, не утворювали таких слів!
2) усе-таки навіть за ці 80+ років розвиток науки й техніки величезний, тому таких явищ, які треба називати, стало ще більше, ніж тоді. І ці явища, слова, утямки значно глибше проникли в наше повсякденне життя. Та й обмін інформацією значно прискорився та спростився.
3) зокрема через неосвіченість, ніхто (майже, ясна річ) тоді не займався свідомим словотворенням, не брав якісь словники, словники-довідники складниць (морфем), роботи про них, щоб визначити, яка краще підійде, не копирсався в походженнєвому словнику тощо.

Ваші закиди зводяться до того, що такі-ось слова не схожі на ті, які вживали, умовно, селяни 100+ років тому. Але Ви не зважаєте на те, що таких (схожих на ті, які висуваю я) не було насамперед тому, що в них просто не було потреби. А самі слова, як я показав, цілком можливі, нічого "неправильного" в них немає

Наведіть, будь ласка, приклади з наростками -існ + -існ-

Навів, вище. Читайте, будь ласка, уважніше.
Ви ж, у свою чергу, наведіть приклади абстрактних утямків від абстрактних утямків, бажано із таким же значенням: "властивість мати властивість (бути якимось), скажімо, до середини минулого століття

В якому місці навели? Жодного прикладу

У свою чергу — калька з москв. в свою осередь