відповідно перекладу "місність" для 
арність
Так можна було б розрізняти трійкову комп'ютерну архітектуру (на основі степенів числа 3) та математичні дії з трьома операндами
Tac. Ta gleanyte moye yasouanïe u Obgovoryeinïé.
Tou dodamy:
"a ternary" = troyen / trœyen (mõg.)
"the ternary" = trœynuy (mõg.)
"a ternary" = trœyna (gein.)
"the ternary" = trœynâ (gein.)
"a ternary" = trœyno (niyac.)
"the ternary" = trœynoe/trœynê (niyac.)
U znacyeinïé is eaghel. "a" iscloniti he imena pœdstatui: yac? — trœyen, yaca? — trœyna, yacou? — trœunou, yacomy? — trœynomy, yacé? — trœyné, yaçi? — trœyni, yac? — trœyen, yacœum? — trœynœum, yacui? — trœynui, yacéx? — trœynéx;
geinscuy rœud ‹trœyna› "a ternary" hi slovo ‹rõca›: ‹trœyna || rõca›, ‹trœynui || rõcui›, ‹trœyné || rõcé›, ‹trõynõ || rõcõ›, ‹trœynoiõ || rõcoiõ›, ‹trœynui || rõcui›, ‹trœyen/troyen || rõc›, ‹trœynam || rõcam›, ‹trœynax || rõcax›, ‹trœynami || rõcami›;
niyac rœud hi slovo ‹œucno›: ‹trœyno || œucno›, ‹trœyna || œycna› t.c.
U znacyeinïé is eaghel. "the" iscloniti hi imena primêt: trœynuy, trœynoho, trœynomou, trœynuimy, trœynœmy, trœynœi, trœynuix, trœynuim, trœynuimi ipr.
Pri gleadénïé po teacléx tuaréx pro teamui "unary, binary, ternary, quternary" t.c., znacynœsty tocynosti tuaroslœuïa cazouieity izocrema noudya rozlouciti teamui "simple (*sin-plos), double (*du-plos), triple, quadruple", a isce teamõ "binarius" œd "secundarius" ci "unarius" œd "primarius", a tomou puitax résti ino tuaroslœuïe u rousscé cyto yaco moga tòcynéixie bui utorilo ono latinscuix tuarœu: ‹unarius, binarius, ternarius, quaternarius› t.c.
Gleanymo tuaroslœuïe tuix latinscuix slœu.
‹binarius, -aria, -arium› e primêta imene cisla cde znac premêtui tuority ‹-ari-› (praital. *ar-j-), œd ‹binus› *bi-nos (*dui-nos). U latinscœy móuvé bé iz ‹binus› pitimo coristano u tuaré ‹bini› u znacyeinïé "po dua/dué, two each", cde ‹-i› e, védé, mõgysca mnogina imenopadou œd ‹-nus›. U prasl. móuvé siacomou znacyeinïou teacne tuar *du(u)-oy(o)-, nuiné védœum u rousscé u tuaré ‹duoye›. Sey tuar e istoslôuleno u SISM (V, 192: *dъvojь, *dъvoja, *dъvoje, *dъvoji); tam ge e dano i znacyeinïe latinscoiõ: "duo, bini" (tout, nas roupity znacyeinïe "bini = two each", tô bui "each having two").
Ôtge, mogemo uivesti cyto latinscuim tuarœum: ‹binus - bini›, ‹ternus - terni›, ‹quaternus - quaterni› teacnõty tuari: *‹duœy - duoyi›, *‹trœy - troyi›, *‹cetuerœy - cetueroyi› t.c.
U drous. pameatcax mogemo résti, ostocy, tuarui ‹двои/дъвои› (duoznacynœsty pisyma — mogeity znaciti i *‹duôyu› odin. mõg. abo *‹duoyi› mn. mõg.), ‹д(ъ)воꙗ› (‹duoya›), ‹д(ъ)воѥ› (‹duoye›), i ‹д(ъ)воѭ› (‹duoyõ›) — orõdopad gein. odn. za "twice, bis, bini". Nas ne roupeaty tou cœunçi ‹-u, -a, -e, -i, -õ›, atge i u lat. tuaréx e ‹-ari-› dodano ne do ‹bini/binus, terni/ternus, quaterni/quaternus› a do ‹bin-, tern-›, ôtge rousscoiõ e nam tuoriti œd *‹duoy-, troy-›.
Lat. ‹-ari- (-us, -a, -um) buimy œddau is *-yn- (*-os, -a, -o) u rousscé:
lat. bis (**dui) || rous. *du(u)- + lat. -nus (*-nos) || rous. *-oy-:
→ lat. binus-bini = rous. duœy-duoyi — mõg., lat. bina-binae = rous. duoya-duoyui — gein., lat. binum-bina = rous. duoye-duoya — niyac.; → + lat. -ari- (-us/-i, -a/-ae, -um/-a) || rous. *-yn- (*-u/-i, *-a/-ons, *-o/-a): →
lat. bi-n-ari-us || prasl. *du-oy-yn-os = lat. binarius || rous. duoyen/duœyen — mõg.,
lat. binaria/binariae || rous. duoya/duoyui — gein.,
lat. binarium/binaria || rous. duoye/duoya — niyac.
Teaclo tomou i:
lat. *ter-ternus-ternarius || rous. tri-trœy-troyen/trœyen,
lat. *quat(e)r-quaternus-quaternarius || rous. *cetuer-*cetueroy-cetueroyen/cetuerœyen ipr.
____
Teamui "duplus (double), triplus (triple)" ipr. buimy rousscoiõ œddau cèrêz -goub, ponevagy lat. -plus (*-pl-os, isce -plex) e œd peruœstnoho znacyeinïa "to fold, folded"(porœun. i eaghel. ‹twofold, threefold, manyfold), a yomou tòcyno teacneity u drous. ‹-goubu› (*-goub-os), porœun.: двогубъ, двогубь, двоѥгубь, двѣгубь; мъногогубо "manifoldly", сѫ-губо, сѫ-губъ, сѫ-губь "com-plex", трьгубо, трьгубъ, трьгубь "triplex", чєтвєрогубь "quadruple, quadruplus". Ôtge:
"double" (← duplus) = rous. ‹duogoub›,
"triple" (← triplus) = rous. ‹trygoub›,
"quadruple" (← quadruplus) = rous. ‹cetuerogoub› ipr.
Про -губь можете, будь ласка, якесь джерело дати?
https://en.m.wiktionary.org/wiki/twofold
https://en.m.wiktionary.org/wiki/-fold#English
-fold наче відповідає -раз "по три рази, 1×3=3", -склад чи цсл. -крат (хоча болгарською буде дво́ен)
Знайшла от що:
*d(b)vegubb: русск.-цслав. двЪг^бъ 'двойной' (Жит. Андр. Юр.
XLIV. 170, 178; Мф. XXIII. 15. Гал. ев. XIII в., Срезневский
I, 649).
Сложени числ. *d(b)ve (форм ж. р. обусловлен исходом
-ъ?) и *-gubb (см. *gubiti). Ср. *d(ъ Jvogubb (см.).
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/gubiti
Не можу втямити до чого тут "губити"
<Не можу втямити до чого тут "губити">
😅
Tô e ne œd ‹goubiti› "to kill", a œd ‹goubiti› "to fold (← bend)" — porœunaite isce ‹gbati› (drous. ‹gubati›) "to bend, to fold; to knead the dough (by folding it)".
Znacyeinïe "to kill" e ou ‹goubiti› e œd imene pœdstatui ‹gouba› "guibély", a znacyeinïe "guibély-gouba" e œd "to bend" ; vìdyite isce:
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Balto-Slavic/gúbtei ; https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/gubiti
Còrotie, *goub- "to bend" da cœulyco znacyeiny: 1) "to bend→to destroy, kill", 2) "to bend→ to fold" → a) "to fold=multiply", b) "to fold=knead".
Nasye ‹-goub› "-fold, -plex, -plus" u ‹duo-, try-, cetuero-, sõ-goub› e hi lat. ‹-plus› ci ‹-plex› u ‹du-plex, du-plus, tri-plex, tri-plus, com-plex› ci eaghel. ‹-fold› u ‹two-fold, three-fold, many-fold›. Ou rous. ‹-goub› lat. ‹-plus, -plex› ta eaghel. ‹-fold› sõty totogyna znacyeinïa.
Дякую, тепер бачу
https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/sǫgubъ
goroh.pp.ua: сугуба
Дарма забуте слово, яке дає нам простір для творення похідних; нині лишилося тільки значення "особливий" зі старослов'янської, аж ніколи б не подумала, що то колись означало "складений навпіл".
вже в ужитку щодо системи числення з основою 3 (три)
Так, тут насправді на́метом дискусії є власне найвідповідніша значенню форма. Тобто якісь чепені тут гожі, якісь – не дуже.