Бінарний — який складається з двох частин, елементів; подвійний.
Приклад вживання
Великою заслугою К. Ліннея є запровадження ним чітких назв для рослин і тварин, які складаються з двох слів, так званої подвійної або, бінарної, номенклатури (Наука і життя, 5, 1957, 30).
Походження
← p.-lat. bīnārius “що складається з двох”, ← lat. bīnī “по два/дві, чота”, ← bīnus "двійний (і под.)"; ← bis “двічи” + -īnus; bis ← *duis (← /b/~/dw/).
Бінарний — який складається з двох частин, елементів; подвійний.
Великою заслугою К. Ліннея є запровадження ним чітких назв для рослин і тварин, які складаються з двох слів, так званої подвійної або, бінарної, номенклатури (Наука і життя, 5, 1957, 30).
← p.-lat. bīnārius “що складається з двох”, ← lat. bīnī “по два/дві, чота”, ← bīnus "двійний (і под.)"; ← bis “двічи” + -īnus; bis ← *duis (← /b/~/dw/).
grouz. ორობითი (← ორო "dua/dué"), bulg. двоичен, turc. ikili(k) (← iki "dua/dué"), grc. δυαδικός, διττός, cex. dvojkový, lẽd. dwójkowy, soum. kaksois- (← kaksi "dua/dué"), uẽt. двои́чный
Перекладаємо слово бінарний
Творено від корене du- в словах <dua, dué, duo, duoyiti, duwici (← duwityi), duwyka, ...> чепенем -ac (← *-a-k-) зо значенням вираження способу, прояву стану, за зразком таких слів з сим чепенем: yac "який, як" (← *y- – відносний, указівний та (пізніше) питальний займенник + -a-k-), tac "такий, так" (← *t- – корінь указівного дистантивного займенника, + *-a-k-), fyxac "вс(іл)який, вс(іл)яко" (← *uyx- – корінь зо значенням "весь, усе", + *-a-k-), onac "онакий, онако" (← *o-n- – складений займенник з дейктичного займенника *o та відносного займенника *n-, + *-a-k-), inac "інакший, інакше" (← *in- *"один, той самий. інший; не такий, як другий", + *-a-k-), siac "сякий, сяк" (← *sy "сей" – указівний займенник близькості, + *-a-k-), oüac "овакий, овако" (← *o-u-, + *-a-k-), odinac "однакий, однаковий; однако, однаково" (← *od-in-, + *-a-k-), eidnac "їднакий, їднако" (← *ed-yn-, + *-a-k-), duoyac "двоякий; двояко" (← *duo-y-, + *-a-k-), troyac "троякий, трояко, трояк" (← *troy-, + *-a-k-), suoyac "своякий, свояко, свояк" (← *suoy-, + *-a-k-).
У слові "два" основою є "дв", а закінченням "-а".
Як слово рук(а), ног(а).
Тому прикметник може бути -двий.