Творено від корене du- в словах <dua, dué, duo, duoyiti, duwici (← duwityi), duwyka, ...> чепенем -ac (← *-a-k-) зо значенням вираження способу, прояву стану, за зразком таких слів з сим чепенем: yac "який, як" (← *y- – відносний, указівний та (пізніше) питальний займенник + -a-k-), tac "такий, так" (← *t- – корінь указівного дистантивного займенника, + *-a-k-), fyxac "вс(іл)який, вс(іл)яко" (← *uyx- – корінь зо значенням "весь, усе", + *-a-k-), onac "онакий, онако" (← *o-n- – складений займенник з дейктичного займенника *o та відносного займенника *n-, + *-a-k-), inac "інакший, інакше" (← *in- *"один, той самий. інший; не такий, як другий", + *-a-k-), siac "сякий, сяк" (← *sy "сей" – указівний займенник близькості, + *-a-k-), oüac "овакий, овако" (← *o-u-, + *-a-k-), odinac "однакий, однаковий; однако, однаково" (← *od-in-, + *-a-k-), eidnac "їднакий, їднако" (← *ed-yn-, + *-a-k-), duoyac "двоякий; двояко" (← *duo-y-, + *-a-k-), troyac "троякий, трояко, трояк" (← *troy-, + *-a-k-), suoyac "своякий, свояко, свояк" (← *suoy-, + *-a-k-).

відповідно перекладу "місність" для арність
Так можна було б розрізняти двійкову комп'ютерну архітектуру (на основі степенів числа 2) та математичні дії з двома операндами

У слові "два" основою є "дв", а закінченням "-а".
Як слово рук(а), ног(а).

Тому прикметник може бути -двий.