Таким, як Ви, полонізми у кожному слові не схожому до російського привиджуються.
Тьху.

А де Ви в моєму повідомлені увиділи, що я стверджував про полонізм, якщо там чітко словацьке запозичення.
А "російської мови" не існує, є лише крадене українське.
Про це, до речі сам Борис Грінченко писав, що мовна політика українців під кін. 19 ст.- поч. 20 була згубна; з метою виокремлення української лексики від російської, ми нехтували питомо українськими словами, які однаково вживалися в російській, натомість піднімали списки із застарілими, маловживаними архаїзмами, які переважно були полонізмами. Цю політику, ми спостерігаємо і зараз. Замість того, щоби боротися за свій спадок і відстоювати його, ми починаємо про нього забувати та й заміняти незрозумілим нам іншомовними словами, такі як "філіжанка" і "кватирка" тощо.
Я вкрай негативно відношусь до росіянізмів, але й рівнозначно відношусь до полонізмів. Ці дві мови псують мову руську, і знищують її самобутність.
Першоджерела, для черпання власне українського мовного лексикону, слід вважати давньоруські тексти, очищені від болгаризмів. На що відповідно, вже сформовані словники з переліками питомо руських (українських) слів. Але, якщо Ви прихильник нинішньої фобічної політики українських мовознавців щодо "росіянізмів", і в кожному спільному "російській" і українській мовах слові бачити московський слід, то все моє повідомлення, що адресоване Вам, не матиме ніякого смислу. На жаль, людину неможливо переконати у чомусь, якщо вона сама цього не захоче.

Слово "філіжанка" настільки незрозуміле, що є ще у Енеїді Котляревського.
Словників, які би відділили питомо руські (українські) слова від російських, білоруських і болгарських, ще, на жаль, не існує (якщо маєте такі, дайте сюди, будь ласка, де їх можна переглянути, з вдячністю Вам це зроблю).
Слово "ста́ни́ця" це видозміна від "ста́йня" (r2u.org.ua: станиця), від праслов'янського "*staja", первісно – стоянка, стійло (чим "вокзал" і можна, по суті своїй, вважати, лише для людей, а не для звірства):
goroh.pp.ua: станиця

Філіжанка - це запозичення через польську з турецької мови.
А слово "станиця" притаманне перш за все західнослов'янським мовам. Слово "станція" теж не дуже підходить, бо воно є запозиченням з польської stancja (XVII ст.) або stacja, що з лат. statio «стояння; місцеперебування», далі з stāre «стояти», хоча й має спільний корінь зі словом "станиця"

Притаманне перш за все західнослов'янським мовам?
Невже Ви пропустили хвилю негативу до невмотивованого поділу слов'ян на західних і східних, що була охопила Україну після 2014 году? Разом з гидою до передачі в анґлійській мові української столиці через "Kiev", переклад "руський" як "russian" (це особливо дико і бридко), гиду до терміну "спільносхіднослов'янська мова" і називанню російського псевдовізантійського архітектурного стилю "руським архітектурним стилем"?
Пошукайте у всемережжі, я не маю часу пояснювати, чому все це маячня. Я говорив зі славістами, хоч сам і необізнаний у методиці їхньої роботи, але здається зі слів їхніх, що літ через сто лишень історичні "фріки" будуть далі ділити українців і чехів, словаків, хто кого, на східних і західних слов'ян.
Якщо бажаєте компетентнішої думки, аніж мою, раджу почати з чудового каналу на ТиТрубі (YouTube) – "Om TV". Там, щоправда, (пояснювали це мені історик та мовознавець) деколи є сумнівна і не завжди вірогідна інформація, коли це стосується історії Росії, але проте дуже точно описано те, що стосується України і української мови.
Раджу вам переглянути дописи "Om TV", Вам це може бути цікавим.
Почати можете з відива зі назвою "Україна, про яку замовчують російські ЗМІ", там гарно пояснили чужість до кодла ординського, хто зве українців братами (я не про всіх росіян, а саме про тих, які ненавидять усе чуже, хто мають бридкість до всього нерідного, але сміють кудкудакати про одвічну рідність єдиноруського народу, аж бридко).

Карл-Франц Ян Йосип, десь Ви писали, що буква "ф" чужа й досі по селах не вимовляється. А тут уже "філіжанка" давнє українське слово. Подвійні стандарти.

Ні, якщо вимовляти так, як досі по селах говорять - хвіліжанка.

До речі, я трохи переглянув свої погляди, і таки став сумніватися у словах дворець та станиця для назви вокзалів, але жаль не знайшов гарного філологічного дослідження про розвиток значінь "вокзал" у цих слів.

Залізничний транспорт з'являється в Україні уже од 1840 року, тому було б дуже цікаво довідатися, як звав простий люд ті вокзали. Багато шукав, але так і не знайшов :( Але ж має бути якась народна назва!

1886, словник Желехівського, "Двірець".

Атож!!! У такому значенні запозичення з польської!