Значення слова

Вокзал — місце, з якого і куди прибувають рейсові транспортні засоби.

Приклад вживання

Осередковий залізничний вокзал Києва.

Приклади в інших мовах

англ. train station
нім. bahnhof
пол. dworzec kolejowy

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово вокзал

стани́ця
31

Це якщо абстрагуватись від старих (чи непоширених, неактуальних) значень цього слова. Зрештою, в чеській, словацькій, хорватській, сербській саме "stanica/e"

Петро Пшеничний 31 жовтня 2016
3 листопада 2016

Plıusuju!

26 жовтня 2018

Найкращий відповідник. Зрештою «станція» та «станиця» є однокореневими словами зі спільним коренем «ст». Але саме «станиця» має якийсь наш український присмак.

29 грудня 2019

Категорично проти цього слова, бо «станиця» це цілковите запозичення зі словацької «stanica»: stanica autobusová alebo stanica vlaková! To nie je slušne, dobri ľudia.
Використовуючи західнословянські відповідники, ми просто розчиняємо особливості української мови на тлі всіх інших слов`янських.

30 грудня 2019

Таким, як Ви, полонізми у кожному слові не схожому до російського привиджуються.
Тьху.

30 грудня 2019

А де Ви в моєму повідомлені увиділи, що я стверджував про полонізм, якщо там чітко словацьке запозичення.
А "російської мови" не існує, є лише крадене українське.
Про це, до речі сам Борис Грінченко писав, що мовна політика українців під кін. 19 ст.- поч. 20 була згубна; з метою виокремлення української лексики від російської, ми нехтували питомо українськими словами, які однаково вживалися в російській, натомість піднімали списки із застарілими, маловживаними архаїзмами, які переважно були полонізмами. Цю політику, ми спостерігаємо і зараз. Замість того, щоби боротися за свій спадок і відстоювати його, ми починаємо про нього забувати та й заміняти незрозумілим нам іншомовними словами, такі як "філіжанка" і "кватирка" тощо.
Я вкрай негативно відношусь до росіянізмів, але й рівнозначно відношусь до полонізмів. Ці дві мови псують мову руську, і знищують її самобутність.
Першоджерела, для черпання власне українського мовного лексикону, слід вважати давньоруські тексти, очищені від болгаризмів. На що відповідно, вже сформовані словники з переліками питомо руських (українських) слів. Але, якщо Ви прихильник нинішньої фобічної політики українських мовознавців щодо "росіянізмів", і в кожному спільному "російській" і українській мовах слові бачити московський слід, то все моє повідомлення, що адресоване Вам, не матиме ніякого смислу. На жаль, людину неможливо переконати у чомусь, якщо вона сама цього не захоче.

30 грудня 2019

Слово "філіжанка" настільки незрозуміле, що є ще у Енеїді Котляревського.
Словників, які би відділили питомо руські (українські) слова від російських, білоруських і болгарських, ще, на жаль, не існує (якщо маєте такі, дайте сюди, будь ласка, де їх можна переглянути, з вдячністю Вам це зроблю).
Слово "ста́ни́ця" це видозміна від "ста́йня" (r2u.org.ua: станиця), від праслов'янського "*staja", первісно – стоянка, стійло (чим "вокзал" і можна, по суті своїй, вважати, лише для людей, а не для звірства):
goroh.pp.ua: станиця

31 грудня 2019

Філіжанка - це запозичення через польську з турецької мови.
А слово "станиця" притаманне перш за все західнослов'янським мовам. Слово "станція" теж не дуже підходить, бо воно є запозиченням з польської stancja (XVII ст.) або stacja, що з лат. statio «стояння; місцеперебування», далі з stāre «стояти», хоча й має спільний корінь зі словом "станиця"

1 січня 2020

Притаманне перш за все західнослов'янським мовам?
Невже Ви пропустили хвилю негативу до невмотивованого поділу слов'ян на західних і східних, що була охопила Україну після 2014 году? Разом з гидою до передачі в анґлійській мові української столиці через "Kiev", переклад "руський" як "russian" (це особливо дико і бридко), гиду до терміну "спільносхіднослов'янська мова" і називанню російського псевдовізантійського архітектурного стилю "руським архітектурним стилем"?
Пошукайте у всемережжі, я не маю часу пояснювати, чому все це маячня. Я говорив зі славістами, хоч сам і необізнаний у методиці їхньої роботи, але здається зі слів їхніх, що літ через сто лишень історичні "фріки" будуть далі ділити українців і чехів, словаків, хто кого, на східних і західних слов'ян.
Якщо бажаєте компетентнішої думки, аніж мою, раджу почати з чудового каналу на ТиТрубі (YouTube) – "Om TV". Там, щоправда, (пояснювали це мені історик та мовознавець) деколи є сумнівна і не завжди вірогідна інформація, коли це стосується історії Росії, але проте дуже точно описано те, що стосується України і української мови.
Раджу вам переглянути дописи "Om TV", Вам це може бути цікавим.
Почати можете з відива зі назвою "Україна, про яку замовчують російські ЗМІ", там гарно пояснили чужість до кодла ординського, хто зве українців братами (я не про всіх росіян, а саме про тих, які ненавидять усе чуже, хто мають бридкість до всього нерідного, але сміють кудкудакати про одвічну рідність єдиноруського народу, аж бридко).

13 серпня 2020

Карл-Франц Ян Йосип, десь Ви писали, що буква "ф" чужа й досі по селах не вимовляється. А тут уже "філіжанка" давнє українське слово. Подвійні стандарти.

14 травня 2021

Ні, якщо вимовляти так, як досі по селах говорять - хвіліжанка.

14 травня 2021

До речі, я трохи переглянув свої погляди, і таки став сумніватися у словах дворець та станиця для назви вокзалів, але жаль не знайшов гарного філологічного дослідження про розвиток значінь "вокзал" у цих слів.

Залізничний транспорт з'являється в Україні уже од 1840 року, тому було б дуже цікаво довідатися, як звав простий люд ті вокзали. Багато шукав, але так і не знайшов :( Але ж має бути якась народна назва!

12 серпня 2020

Станиця не пiдходить, бо це:
sum.in.ua: Stanycja

13 серпня 2020

Атож!!! У такому значенні запозичення з польської!

28 квітня 2021

pan Petro Pszenycznyj troha vviw pospolítyh v omanu ;)

neokovyrne kacapske ВАКЗАЛ, jike je vykryvlenow kalkow z Anglijskogo «Vogue Sal»

Czeskow movow bude — NÁDRAŽÍ
https://slovnik.seznam.cz/preklad/cesky_anglicky/nádraží

vidpovidno Slovackow — NÁDRAŽIE
http://www.slovnik.org/cgi-bin/slovnik.pl?slovo= nádražie&interface=RU&action=find&findbtn.x=0&findbtn.y=0

Pohodżynė sego slova w cyh movah proste j prozore:
— to, szo NA DOROZI — sebto zupynka, pryvał, perepoczynok, i podibne.

Pohode sze z czėsiw, koly jizdyly kińmy ta tra bulo deś stavaty, aby koniam daty perepicznuty, svoju dupu pidmyty, etc. ;)

Zrozumilo, szo taki miscia dlia perepoczynku zjewlėly si nasamperid NA DOROZI, na poszyrenyh marszrutah.

w UkraMovi podibnym smyslovym vidpovidnykom je szoś na kształt KORCZMA (tobto tam, de je KORM jek dlia konej, tak i dlia liudej), abo ż GOSTYNNYJ DVIR.

Vlasne, w cim sensi slovo DVIREĆ v znaczeni «auto- / żeliznodorożnij VOKZAŁ» je ciłkom vypravdanym, hocza vono maje lysze podibnisṫ z «gostynnym dvorom», ale nasprawdi tėgne svoje pohodżynė trohy vid jeńczogo.

Prosto v dawnynu koly robyly toti stancii na zaliznyciah, to j naprawdu se buly taki sobi mini-palacy, za suttiu blyżczi do suczėsnyh TORGOVO-ROZVAŻALNYH CENTRIW, z restoracijamy, kramnyciamy, tożczo!

Zresztow, v Europi se j dosi wsio zbereglo sí — dostatnio tiko zavitaty na Hauptbahnhoff w Berlini, u Vidniu czy jeńczyh velykyh mistah.

A oś STAŃCIJA — naviṫ jekszo zakryty voczi na możlyvyj Latíńskyj koriń sego slova — se lysze krapka, de ty prosto staw ne nadowgo, ta j pojihaw dali...

27 вересня 2021

Мені дуже подобається слово "станиця" як переклад до "станція". А для вокзалу не так сильно, але гадаю, що зійде. Бачу, що старіше значення станиці було стайня, тоді розвиток цього слова для станції/зупинки є зрозумілим (зупинка коней —> зупинка транспорту). І так само, думаю, що розвиток цього слова для вокзалу також є зрозумілим, оскільки вокзал це і є передусім станція, зупинка потягів.
Але чи підійте таке слово сьогодні, коли крім потягів у нас ще є маршрутки, автобуси та трамваї, які також мають станції?

двірець
29
Дмитро Дебелий 16 серпня 2016
31 жовтня 2016

Двірець це жахлива польська калька, і якщо в польській мові це слово органічно пасує то в нас це як в тому анекдоті про селянина який приїхав до міста "астанавітє пожалуйста на слідуючій астанівці".

7 листопада 2016

ВОКЗА́Л, у, чол. Будинок залізничної станції або пристані для обслуговування пасажирів. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 726. Вокзал - це будинок на стації, а не сама стація. Заїжджий двір — те саме, що заїзд . ЗАЇЗД 1, у, чол. 1. Приміщення для зупинки, ночівлі проїжджих, з двором для підвід, коней і т. ін.Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 131. Двір - двірець. ДВО́РЕЦЬ, рідко ДВІРЕ́ЦЬ, рця, чол. 1. Те саме, що палац. 2. діал. Залізнична станція; вокзал. 3. діал. Катрага. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 224.Двіре́ць, -рця́, м. 1) Ум. отъ двір. Стань, матінко, край двірця; іде твоя дочка до вінця. Мет. 173. 2) Дворецъ. 3) Двіре́ць залізни́чний. Вокзалъ желѣзнодорожный. Це словник Грінченка.

28 квітня 2017

Вокзал – двіре́ць (-рця) залізни́чний, вокза́л (-лу). (Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)... Вокзал — двіре́ць залізни́чий. (Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)... Вокзал – вокза́л (-лу), двіре́ць залізничний. (Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич).

12 серпня 2019

Dmytro Palamarćuk, ce ne zowsim bezgluzda kalka, jek toj samyj kacabśkyj VOKZAŁ, jakyj vzagali malo hto może pojasnyty, vidky ce slovo vzialo sy!

V velykyh mistah -- a same v nyh nasampered zavodyly giłky zaliznyci -- oti вакзали j naprawdu buly velykymy dvirciamy z gostynnym dvorom, restoracijamy i podibnymy suputnimy, ne zovsim suto zaliznyċnymy zakładamy!

Ne zabuvajmo, ṡċo v dawnynu bidni verstvy ne jizdyly potiagamy, a nymy poslugovuvaly sia same zamożni lüde!

Vidtak ce buv ne prosto "zaliznyċnyj dvir", a same DVIREĆ: tobto vidċutno bilṡyj za otoj gostynnyj dvir, i zi znaċno bagatṡoju infrastrukturoju.

Tomu slipo stverdżuvaty, movlėw, to "kalka z Polśkoji" -- podibne na te, aby kazaty, movlėw, u nas nema tiamy "gostynnyj dvir", bo ce kacapśka vygadka ;)

12 серпня 2019

Dmytro Palamarćuk, ce ne zowsim bezgluzda kalka, jek toj samyj kacabśkyj VOKZAŁ, jakyj vzagali malo hto może pojasnyty, vidky ce slovo vzialo sy!

V velykyh mistah -- a same v nyh nasampered zavodyly giłky zaliznyci -- oti вакзали j naprawdu buly velykymy dvirciamy z gostynnym dvorom, restoracijamy i podibnymy suputnimy, ne zovsim suto zaliznyċnymy zakładamy!

Ne zabuvajmo, ṡċo v dawnynu bidni verstvy ne jizdyly potiagamy, a nymy poslugovuvaly sia same zamożni lüde!

Vidtak ce buv ne prosto "zaliznyċnyj dvir", a same DVIREĆ: tobto vidċutno bilṡyj za otoj gostynnyj dvir, i zi znaċno bagatṡoju infrastrukturoju.

Tomu slipo stverdżuvaty, movlėw, to "kalka z Polśkoji" -- podibne na te, aby kazaty, movlėw, u nas nema tiamy "gostynnyj dvir", bo ce kacapśka vygadka ;)

13 серпня 2020

Не знаю чому це "жахлива польська калька", а "станиця" - ні.
+

17 серпня 2021

У Львові площа перед залізничним вокзалом називається Двірцевою.
Вікіпедія пише:
"Площа названа на честь домінантної споруди — залізничного вокзалу: «двірець» — з львівської ґвари «залізничний вокзал»."
Дехто каже, що львівська ґвара має багато полонізмів, що є певною правдою, але також львівська ґвара має дуже багато своїх питомих слів.

Чесно, поняття не маю чи це полонізм, чи ні, бо польської не знаю.

27 вересня 2021

Це правда, можу підтвердити.

27 вересня 2021

Якщо це дійсно не польсяка калька, то плюс.

13 грудня 2021

Це польський суржик. Тобто знову ми вибираємо між польським та москвинським суржиком. А де місце українській мові?
Етимологічно-семантичний словник української мови І. Огієнка. Т. 1, ст. 324.
Двірець –...

---------------------
Митрополит Іларіон. Етимологічно-семантичний словник української мови. Вінніпег (Канада), 1979, т. 1, стор. 324

29 серпня

А я думал, що двôрець-се палац.

статень
9

Від індоєвропейського кореня стати, стояти, англійською station - станція. Це слово є суто моєю вигадкою, можете пропонувати інші варіанти з коренем стат. Як на мене це єдине актуальне рішення - просто створити своє слово, від слова яке вже є в нашій мові і що чудово, мовно перекликається з іншими мовами

Dmytro Palamarćuk 31 жовтня 2016
31 жовтня 2016

Хорватська - stanica, англійська - station, датська - jernbanestationen, іспанська - estación de ferrocarril, литовська - geležinkelio stotis, норвежська - jernbanestasjon, сербська - железничка станица

31 жовтня 2016

Оскільки слово станція в нас має дещо інше значення, себто просто зупинка потягу, то я рекомендую ось таку чоловічу форму, яка б перекликалася з вокзалом і людям було б її легше засвоїти

6 листопада 2016

Стація - стосується обладдя (помпова чи смокова стація), погодова стація, стація молодих природників.

станище
4

летовище - станище

Viktor Tesmann 23 листопада 2021
астерія
2

Було колись таке слово: Астерія - вокзал. / Словниця української (або Югової-Руської) мови. Ф. Піскунов. 1873. - С. 3 https://books.google.com.ua/books?id=0d5bAAAAcAAJ&hl=uk&pg=PA3#v=onepage&q&f=true

S. Velichko 19 червня 2017
28 липня 2021

Подобається, гарне слово )

станець
2
Ярослав Мудров 12 серпня 2020
залишити це слово:)
2
Bo Knyshevych 6 вересня 2020
чекарня
1
Vadik Veselovsky 17 серпня 2016
19 серпня 2016

Можуть плутати з чекальнею.

10 червня 2018

Мені здається, що це більш підходить, щоб одним словом замінити словосполучення "зал очікування", який є на кожному вокзалі.

штáція
1
Роман Ващишин 29 вересня 2019
пристанок
1
Богдан Грищенко 23 травня 2021
потяговиця
1
Роній Ніхтенко 26 липня 2021
потяжниця
1

Як місце, де стоять, перебувають потяги. Від "потяг" + суфікс "-ниця" для створення місця, речі. На зразок крамниця, пивниця, морозивниця, гробниця, збройниця, мильниця, божниця, або "книжниця", що тут запропонували для перекладу бібліотека

Anton Bliznyuk 27 вересня 2021
порнохєж
0
Анна Кулініч 27 листопада 2018
погост
0
Василь Глузд 27 листопада 2018
причал
0
Богдан Грищенко 23 травня 2021
потягівня
0
Роній Ніхтенко 26 липня 2021
потяжня
0

Від "потяг" та суфіксу "-ня" для позначення місця, або сукупності потягів.

Anton Bliznyuk 27 вересня 2021
потягова станиця
0
або
станиця потягів

Станиця — станція (див. станція ).

Anton Bliznyuk 23 травня
тягова станиця
0

Декотрі мови мають два слова за "вокзал". Як ось англ. train station.
Якшо "тяг" = потяг.

Anton Bliznyuk 23 червня
тяжниця
0

Відміна до "потяжниця".

Anton Bliznyuk 23 червня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
13 грудня 2021

Знову московщизну намагаємось замінити польщизною. Господи, а де місце українській мові? Навіщо перти польське замість москвинського?
Та хоча б розгорніть Етимологічно-семантичний словник української мови І. Огієнка. 1т., ст. 324.
Двірець –...

13 грудня 2021

"В Г. з п. двірець - це вокзал, і значіння поширилося вже по В.У."

Слово логичне, відповідає руській фонологиї, чого би не зоставити?

14 грудня 2021

І часто ви чули "двірець" у Великій Україні? Хоча б десь від старих по селах, маленьких містечках?

Навіщо знову москвинську семантику міняти на польську і навпаки? Де місце українському?

Коли я вам чи комусь ще говорив про виноград, то говорив, що воно не москвинське, усталене дуууже давно, сприймається усіма українцями.
Коли обстоював "озюм", казав, що воно старе українське, запозичене з кримськотатарської. Їх не так багато тих слів і вони мають право на життя в нашій мові.
Коли пхають двірець, смаколик, на кшталт, врешті решт, трускавка, дах, ровер, фарба, філіжанка тощо, то це просто засмічення мови, так само як наводнили свого часу, тепер пхають москвосуржик та англосуржик

14 грудня 2021

Розкрийте накінець Етимологічно-семантичний словник Огієнка. Почитайте уважно

Митрополит Іларіон. Етимологічно-семантичний словник української мови. Вінніпег (Канада), 1979, т. 1, стор. 324

14 грудня 2021

Ну яка вода...

Я вже все це чув, я Вам навів словника, Ви налили мені води. До чого це?

14 грудня 2021

Якого словника? Я вам вище написав, якого словника.

Двірець - це не просто польський суржик, це польська семантика – не українська.
Так само, як вокзал, метро, копійка, мер, губернатор, Південна залізниця — москвинська семантика.
Я не хочу жити в чужому семантичному полі. Я хочу жити в українському

14 грудня 2021

Чим же «врешті-решт» замінить?

14 грудня 2021

Огієнко пише, що врешті-решт" – це москвинська калька "в конце концов".
Мало того, що слова польські, ба й калька з москвинської.

Він пропонує: кінець-кінцем, вкінці, на самий кінець.

Митрополит Іларіон. Етимологічно-семантичний словник української мови (Т. 1–4, 1979—1995). - т. 1, с. 250

У Грінченка ще є – наостанку, наостанці

Поділитись з друзями