Це краще й коротше, нiж книгозбiрня
Див. ЕСУМ:
книго́вник «бібліотекар» (заст.)
Ст.Смаль-Стоцкий, Ф.Гартнер
Руска правопись зі словарцем. Вінніпег, 1918:
бібліотека (-и) : книгівня (-Ї)
Дякую!
Ну. Можна "книгівниця" від книгівн- + -иця.
"Книгівниця" - звучить як полиця із книгами.
Бібліотекарка - книгівчиня.
"Книгівчиня" може бути, якшо "книгівець/книговець" значить "бібліотекар", бо творене від тієї основи. Ну, може вам "книгівниця" дійсно звучить так, через морфологію -ов-н-иця воно може значити багато речей.
<Бібліотекарка - книгівчиня.>
Ni.
<через морфологію -ов-н-иця воно може значити багато речей.>
+
Крамницю крамницею називати потрібно, а не книгарнею, вчіть самі слова й не пудріть мізки
А що заважає в книгарні не лише продавати книжки, а ще й зберігати, збирати ? Загалом хоч і використовується це слово на означення книжкової крамниці, то слово крамниця всеодно більш універсальне для означення торгівельних точок, бо коли книжки продають у книгарні то цвяхи певно продають у цвяхарні, хліб у хлібарні, взуття у взутярні...... Чи не простіше все то називати одним словом ?
Одним словом це називають: виро'бня - цвяхарня, де цвяхи виробляють, хлібарня - де хліб виробляють.
ну тоді книгарня не там де книжки продають, а там де їх виробляють, хоч зазвичай то друкарня але в друкарні не лише книжки друкують, а й газети та часописи на додаток до різних бланків тощо
Книготорговец – книга́р, -ря́. Книгохранилище – книгосхо́вище, -ща. . Книжник – книга́р, -ря́, кни́жник, -ка. Книжный магазин – книга́рня. "Російсько-український словник" Ізюмова, 1930р.
Завше кажу на “книжкову крамницю” – “книжкова крамниця”.
А “книгарня” – бездоганне слово для “біблійотеки”.
Миколо,
Так, книгар вживається як імення для бібліотекара. Але ви ж бачили, що перші два значення в тому словнику відносяться до людини, що торгує книгами.
Сьогодні це дуже гарне українське слово вживають для книжкового магазину, аж ніяк не для бібліотеки. Це слово в широкому вжитку, дуже широкому. Ви пропонуєте забрати це слово й використовувати його в іншому вжитку? Яке ж тут збагачення української мови? Це навпаки — збіднення. Ми змінемо значення цього слова й ви не встигнене кліпнути як книгарні почнуть називати бук-шопами.
Це не добре, забирати таке широковживане слово заради позначення чогось іншого.
бібліотека сьогодні це не тількі про книги. Наприклад бібліотека гуди(музики), бібліотека ігр й так далі. Як переклад саме основному варіанту книгозбірня дуже влучно, але у більш широкому сенсі пропоную таку иншину.
knigynica (cunigynica)
Вимова: {ˈknɪ͡ɘʒnɪ̠t͡ɕɜ ~ ˈkˠnɪ͡ɘʒᵊnɪ̠t͡ɕɜ}.
Субстантивація чепенем *-ika => *-ица ("-иця") зо значенням "приміщення, склад, містилище й под." (див. приклади ниже) прикметника *knig-yn- "книжний", себо: *"книжне приміщення".
Приклади з чепенем "-ица" в значенні "містилище, склад, приміщення:
виньница "винний склеп", вапьница "банка з фарбою, на фарбу", духовьница "невелика будова для церковного надіб'я", житьница "житниця (*"приміщення під жито"), кадильница "кадильниця (надіб на кадило)", коровьница "коровник, приміщення для корів", книжьница "βιβλιοθήκη, bibliotheca", медвьница "склеп на мед і вино", ризьница "скарбниця", таиньница "скарбниця", учительница "школа, училище", чьрвильница "приміщення для фарбування" тощо.
Так.
Книжниця бiльше пiдходить до етажерки, шафи з книгами тощо
Може й маєте правду, та тяжко є судити, коли вся вага заяви стоїть ино на твердженні без простертя яких доводів. Я же можу поки речи, що наведені мною приклади кажуть на те, що серед слів з *-yn-ica суть и такі, що значать приміщення різного призначення. Ба, серед їх є засвідчено й само слово <книжьница> зо значенням "βιβλιοθήκη, bibliotheca". То прете ту не зо мною, а з памяткою.
Кажете, що слово "книжниця" є десь засвідчене вже в значенні "бібліотека"? Цікаво, можете поділитися де? Саме слово гарне, хоча й мені інші слова також подобаються (книгозбір, книгобірня). Але думка про те, що можливо краще таке слово залишити для чогось іншого пов'язаного з книжками є доцільною. Подивимося, якщо приживеться котресь інше слово, то зможемо знайти інший застосунок для "книжниця".
Виявляється, у Львові колись було книговидавництво "Книжниця-Атлас."
Отут http://oldrusdict.ru/dict.html# дайте кънижьница й сами будете виділи. "Думка" про те, що слово є, будь сим, ліпше за яку йиншу тяму є порожня — пуста твердження ги "ліпше є так, так бо я виджу" чи "так є ми любо, а так ні" суть бали про нич. Що вони можуть значити проти засвідчености даного слова в данім значенні? Є воно в тім значенні й у чеській, словацькій, словінській мовах. Відоме в сім значенні ще з раннього Медживіччя. Та й то є не єдине слово з -yn-ica на позначення виду приміщення, тобто явна є ту семантична типологія.
Дякую. Не впевнений чи мені, чи попередній людині ви відповідали. Але я ж кажу, що слово мені подобається. Немаю ніц проти нього. Але, глянемо яке слово приживеться, і тоді побачимо, чи шукати іншого застосунку для "книжниця".
Також, знайшов на Wiktionary сербохорватське књи́жница (knjížnica) під значенням бібліотека.
https://en.wiktionary.org/wiki/knjižnica#Serbo-Croatian
Польською також "książnica".
От цікаво шодо цього слова. Я все думав і думав, шо мені більше подобається, книгозбір, чи книгозбірня? Але цікаво чому так, шо два такі схожі слова мають такі дві різні подоби.
Так ось, збір це колекція, зібрання, збірник. А збірня це, виявляється, сховище, тобто кімната/місце для збору (хоча й певний синонім до збір). Саме ж це слово творене зі збірним суфіксом "-ня" на зразок багатьох інших слів. Тобто дослівно збірня це багато зборів.
Тому, все-таки, думаю краще використовувати "книгозбірня" для бібліотеки, а "книгозбір" залишити для чогось іншого, пов'язаного з бібліотекою. На приклад, тека, чи зібрання книжок, чи може навіть книжкову шафу. Хто зна.
Глянув у словник Желехівського. Там є це слово (1 том, 352 ст.) й воно перекладене як Büchersammlung (Bücher — книги + Sammlung — колекція). Тому гадаю, шо можна залишити це слово для, на приклад, "збірки книг", а "книгозбірня" для "бібліотеки", тобто місце для збірки книг. Або, на приклад, перекладати так особисту домашню бібліотеку. Ваш дім не є бібліотекою, але в вашому домі є збірка книг.
Хоча шо збірка книг, шо місце для того це речі дуже схожі, якшо не однакові в контексті.
Найвдаліший наразі переклад слова бібліотекар − книготекар, тому бібліотека − книготека виглядає логічно. Так-так, тека з грецької, але то старе слово, можна використовувати нмсд.
У всіх країнах так.
Ще можна ВИХВЛИЙОТЕКА - приведено до української питомої форми (Іван а не Ібан, Василь а не Басиль) (жарт)
Авжеж:
r2u.org.ua: книгозбірня
Краще скоротити до книгiвня. Так буде зручнiше й вимовляти, й будувати похiднi
Осьо маєте, жива мова: https://www.youtube.com/watch?v=0Gp72NBnleQ
"... в Мукачівській книгозбірні..."
Господи, як тоді бути з похідними:
Бібліотекар — книгозбірець, книгозбирач? 🤔
Біюліотекарка — книгозбірка, книгозбирачка 😜
Бібліотекознавство книгозбірнезнавство?
Тощо
І шо вам не до вподоби в тих словах? Звучать зле? Мені особисто звучить добре. Загроміздкі слова? Ну то дам вам знати, шо "бібліотека" має 5 складів, а "книгозбірня" — 4.
Ше:
Бібліотекар — книгозбірник.
Біюліотекарка — нигозбірниця.
Ше: https://www.youtube.com/watch?v=P0JPfAkDEGU
бібліотека – книгозбірня
Ірина Кочан. Динаміка термінів з міжнародними кореневими компонентами / Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка». – 2006. – № 559. – 312 с. – cc. 18-22.
https://science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-559-2006/dynamika-terminiv-z-mizhnarodnymy-korenevymy
-
Дво складовий покруч, замість належного "книг збірня".