так. Але чому б цьому слову не знеетимологізуватися? Слово "біб" --- є. В біб закладено код, і з нього виростає новий код і нові боби. Звісно, це насамперед для розмовної мови, а не для літературної (хоча "миша", "реп'яшки"; є над чим подумати)

Але ж це не так працює) Відкорінене слово не стає рідним, воно так само черпане.

⟨В біб закладено код, і з нього виростає новий код і нові боби.⟩

Це дуже далеко від тями, бібліотеки не так роблять. Навіть дітям так не поясниш, — лише заплутаєш їх.

⟨для розмовної мови⟩

Для розмовного суржику краще вже "ліба", коротке та милозвучне.

⟨знЕ-Е-ти-мо-ло-гі-зу-ва-ти-ся⟩

Фу, ну і словидло, взірцева літературна норма, ще таким чином книги перекладають. Це не до Вас ремст, а до літературного стандарту.

Можливо, моє порівняння й невдале, та менше з тим. Головне --- що я пропоную припасувати питоме слово замість запозиченого за схожістю коренів. Інший приклад: "стрім" (англ. stream). Несподівана й чудова нагода замінити питомим новотвором від "стрімкий" (у значенні "швидкий") запозичене слово, яке звучить так само. Хай там як це називати, але така "підміна" --- це теж можливість для пошуку відповідників.

Про "лібу": не подобається мені "ліба". Я кажу "біба" чи повністю --- "бібліотека".