Слово утворене на зразок птахівня, гостівня, катівня, шпаківня тощо.
Чому летки́й
летовище
лету́чий
лету́чка
летю́ха
летю́чий
летю́чка
летя́чий «летючий»
летя́чка
на́лет «наліт, приліт»
нале́тать «роздобути, з трудом щось добути; набігати»
налеті́лий «раптовий, випадковий»
у́леть «переліт місцевості» — це нормальні слова, а летівня — це "карлотвір? 🤔🧐
люблю це більше але не знаю як паньство прийме за південнослов'янський дух
Утворене від "літак" + "-ниця" на зразок крамниця, морозивниця, пивниця, тощо.
літальна пристань, може і летоприст і льотоприст краще але є літак і літун і субіжне літовище
а може навпаки? Летовище звучить як щось більше за летівню, і аеропорт вживають частіше ніж аеродром.
вважаю, що аеродром - це летовище, аеропорт - це летовище разом із двірцем, авіобаза - це летунська твердиня
аеропорт - двірець-летовище
Здається це слово вживають в новинах і вимовляють через "І" літовище
Чув багато разів як у львівських новинах уживають "летовище" коли йде мова про аєропорт Львів. Правда не знаю до чого саме вони посилалися, до аєропорту чи аєродрому. З контексту складно зрозуміти.
Щодо аеропорту в Запоріжжі, то навіть на офіційній сторінці в описі зазначено "найсучасніше летовище південно-східної України": https://ozh.aero/
Цікаво. От у мене запитання: чи дійсно нам так конче треба розрізняти аєродром і аєропорт? От у сербохорватській (окрім власних слів) вони називають аєропорт аєродромом (аеро̀дром; aeròdrom).
—
Летовище більше підходить до аеродрому.
Для аеропорту треба знайти інше слово.
У деяких мовах не розрізняють аеродром із аеропортом, тобто ці слова синоніми.
По-перше, навіщо нам дивитись на чужі мови.
По-друге, синонім ≠ тотожність, повна/взаємозаміна.
До того ж, я не зовсім зрозумів про синоніми. Летовище (аеродром, аеропорт) — це не синонім.
А якщо тулити одне слово на дві тями, то як буде:
Аеродром уже відремонтували, а аеропорт ще ні. – Летовище вже відремонтували, а летовище ще ні?
Ярослав Мудров, згоден з Вами
Дякую!
Литовище знаєте як кабуто кладбище.пробачте.
Літовисько більше підходить.
Але оці всі назви,виглядають як змішане,польська і всі ближні країни з западною Україною.
Деякі назви,слова просто не зрозумілі.я думаю українська мова змішана і видумана,не народом.не все деякі слова.
Ми межуємо з рашкою,в історії вроді вся Україна під владою рашки.тож логічно повинно бути рузько українське.
Приклад, Григорій сковорода,це ж не пательня.
Деякі називають пательня,але можна назвати і сковорідка, вроді не рашистів похоже на українську.житомир обл.межує з бульборосією,слів теж багато,башно одне.
Це все змішане.
Не хочу нікого обідити,просто коментую.
Гадаю було б правильно "літовище", бо "літати" й "літовий".
+
@Макс Мелетень
Але ж "лЕтіти", "лет", "злет"
У слові "летіти" після "е" йде м'яке "т" (пор. летяга), а тут "летовище" з твердим "т". Щодо "лет" і "злет", то це скоріше корінь "льот" з чергуванням ьо - е, та й тут цілком могло б бути "і".
Два різні корені - *let- і *lět-. І "летовище", й "літовище" мають бути правильні. А "злет" правильніше було би "зліт" (
r2u.org.ua: зліт ), бо то не *lьt-.
»А "злет" правильніше було би "зліт" ( r2u.org.ua: зліт ), бо то не *lьt-.«
Ni, œd *let-u mogé bouti i ‹let› i ‹leut›, zavislo œd toho a) ci bie nagolos na *-u, ta b) ci pervœstno pœuldennozaxœiden abo pœilnœicen tvar — u pervie nezavislo œd nagolosou na *-u, u drouzie zavislo œd toho. Na pr., ‹popeul› /ˈpopi̯͡ʉɫ/ e pervœstno pœuldennozaxœiden tvar poxiryenuy dalye i na uzxœud, a pervœstno pœulnœicyno-seredniy tvar e /ˈpopɛɫ/.
»скоріше корінь "льот" з чергуванням ьо - е«
Tó xuiba u miesianie roussco-veatscie balacycie Uzxodou ci u roussco-leadscie sõrgicou Zaxodou.
Coli bui cde i moglo bouti yno pitomo /lʲo/, to ono bui moglo vuinicti ino u zaxœidnœy smouzie nariecy, u oumóuvax: 1) *let-u → ‹leut› /li̯͡ʉt/ [lʲyt], a œdtac → 2) za pricytomy [y] : [o] u ‹ceup› /t͡ʃyp/ : ‹ceopa› /ˈt͡ʃopa/, pac, pozdieye, i u ‹leut› /lʲyt/ : ‹leotou› /ˈlʲotu/, i tó bui boulo /ʲy/ : /ʲo/, a ne /ʲo/ : /ɛ/. Porœunaïte, u nariecciax iz ‹leud› /lʲyd/ e ‹leodou› /ˈlʲodu/, a ne /ˈlɛdu/ — tb. /ʲy/ : /ʲo/, za pricladomy/pricytomy /ʲy : ʲo/ u /(ʲ)y/ : /(ʲ)o/ u ‹sœuc : socou›, ‹doba : dœub›, ‹ceup : ceopa›, a u nariecciax iz ‹léd› /lɛd/ e ‹lédou› /ˈlɛdu/, a ne /ˈlʲodu/ — tb. /ɛ : ɛ/.