У словничку до Ляйпціґського видання оповідань Ю.Федьковича 1920-х років подається з наголосом на «e»: «пoре́кло». А у словниках Грінченка і Кримського (r2u.org.ua: порекло) подається з наголосом на «o»: «по́рекло».

r2u.org.ua: назвище

ЕСУМ: ре́кло «прізвисько; прозвання; гасло».

Залежно від того, що стоїть перед цим словом. Після голосних - ймення, а після приголосних і розділових знаків (.,?!;: тощо) - імення. Imennia/Jmennia - t.me/ukr_latynka

Від "цло" – "комп'ютер" (компʼютер) та слова "ймення".

Бо "нік" – це ім'я при роботі з комп'ютерами. Це не те саме, що просто "псевдо", це саме "нікнейм".

ЕСУМ: ре́кло «прізвисько; прозвання; гасло».
Утім, кажуть рік, нарікати, зрікатися, відрікати, тому гадаю, що може бути і форма з звуком і.

"Замінний" — правильний прикметник, що передає суть "можливості заміни".
"Замінити" — дієслово, яке вказує на процес заміни одного елемента іншим.
"Замінюючий" — дієприкметник, що позначає дію заміни в процесі.

"Замінюючий ім'я" - або скорочено "Замім'я"

"Замім'я" — це дуже цікава ідея, і, в принципі, вона звучить цілком природно для української мови. Воно поєднує в собі поняття заміни (від "замінити" \"замісник" (у значені: провідник)) і конкретно імені, тобто це може бути слово, яке означає "ім'я-замінник" або "віртуальне ім'я".

Якщо "замім'я" стане загальноприйнятим терміном, то його можна буде використовувати як простий і зрозумілий варіант заміни "нікнейму" або "псевдоніма".
Приклади використання:

"Я створив нове замім'я для свого профілю."
"Його замім'я стало популярним у мережі."

Висновок:

"Замім'я" — це дійсно хороший і природний варіант для заміни терміну "нікнейм". Воно не викликає зайвих асоціацій і чітко передає зміст заміни імені.

goroh.pp.ua: Кличка
2

goroh.pp.ua: наймення
3
О. І. Кандиба зв'язався з харківською Громадою і вирішив зробитися українським письменником під прибраним найменням Олеся. (М. Зеров)