У словничку до Ляйпціґського видання оповідань Ю.Федьковича 1920-х років подається з наголосом на «e»: «пoре́кло». А у словниках Грінченка і Кримського (
r2u.org.ua: порекло) подається з наголосом на «o»: «по́рекло».
ЕСУМ: ре́кло «прізвисько; прозвання; гасло».
Утім, кажуть рік, нарікати, зрікатися, відрікати, тому гадаю, що може бути і форма з звуком і.
Залежно від того, що стоїть перед цим словом. Після голосних - ймення, а після приголосних і розділових знаків (.,?!;: тощо) - імення. Imennia/Jmennia - t.me/ukr_latynka
Від "цло" – "комп'ютер" (
комп’ютер) та слова "ймення".
Бо "нік" – це ім'я при роботі з комп'ютерами. Це не те саме, що просто "псевдо", це саме "нікнейм".
Тю, та це ж польське слово.
Тю, а де Ви се побачили? Навіть "радянський ЕСУМ" подає як питоме.
Подають "-сько" як польський суфікс коли український буде "-ще". Хоча Єлисій уже писав, що та гіпотеза виявилась непевна.
-. Не зручно, бо на питання "яке в тебе було прізвисько було в дитинстві?" Отримує нове значення. І тоді треба вточнювати, яке саме прізвисько береться до уваги