Псевдонім — псевдонім - це ім'я, використовуване людиною замість справжнього (даного при народженні, зафіксованого в документах) у тій або іншій публічній діяльності.
Приклад вживання
У західній культурі найчастіше псевдонімами користуються діячі мистецтва.
Походження
Псевдоні́м, прибране ім'я (грец. ψευδής — «помилковий, брехливий, вигаданий» і грец. όνομα — «ім'я»)
Саме тому я був дав дві форми (друга – "па́йм’я").
Все ж, на ваш ремст, дописав опід словом "Слово надано за чинним росіянізаційним правописом, справжньою українською буде "па́їм’я" – з вставною [й]."
Нащо передавати поняття "псевдоним" через негативистьске розуміння "неправда, брехня, лжа"? Таке враження, що витворення "псевдонима" тут люд розуміє як прагнення декого надурити, оманути чи накривдити іншим, таїти свою тотожність.
Натомість псевдоними було часто вживано різними відомими діячами, зокрема занятими твором письма, часто берегти свою свободу чи життя. А не тому що вони були брехуни які.
Тому, гадаю, ся тяма заслужить кращого, поетичнішого виразу, за зразком франц. nom de plume чи англ. pen name. Звісно, для інших відтінків ужитку тями "псевдоним" можуть служити інши слова. Так є в різних інших мовах, напр. у нім. Künstlername "artistic name", Deckname "cover name" ("псевдоним агента тайної служби, розвідки"), Kampfname "имя бою (псевдо революціонера, підпільника, политичного діяча)", в чес. та слвц. окремий вираз "krycí jméno", "krycie meno" про "псевдоним агента". Ще може бути передано тяму alias через "иначе" або що.
Вимова слова "имя": після приголосного: им'я, після голосного йм'я, м'я.
Псевдонім — псевдонім - це ім'я, використовуване людиною замість справжнього (даного при народженні, зафіксованого в документах) у тій або іншій публічній діяльності.
У західній культурі найчастіше псевдонімами користуються діячі мистецтва.
Псевдоні́м, прибране ім'я (грец. ψευδής — «помилковий, брехливий, вигаданий» і грец. όνομα — «ім'я»)
Перекладаємо слово псевдонім
З доданою до "ім'я" українським префіксом "па-", що дійшов до нас ще з праслов'янських часів, і вказує на похідність, подеколи, несправжність (пагорб – невеличкий горб, пабороди – бакенбарди, паключ – замінник ключа для відмикання замків, павука – псевдонаука тощо)
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Слово надано за чинним росіянізаційним правописом, справжньою українською буде "па́їм’я" – з вставною [й].
Підтримую !
Дякую за підтримку, Ярославе!
П. Скляренко в чолонці, на який Ви шлете, серед имін з передчепом па- дає: пастка. То є такий мововїдський жарт?
До Вашого твару, руській є несвойито зїяння – [аі].
Саме тому я був дав дві форми (друга – "па́йм’я").
Все ж, на ваш ремст, дописав опід словом "Слово надано за чинним росіянізаційним правописом, справжньою українською буде "па́їм’я" – з вставною [й]."
З доданою до "ім'я" українським префіксом "па-", що дійшов до нас ще з праслов'янських часів, і вказує на похідність, подеколи, несправжність (пагорб – невеличкий горб, пабороди – бакенбарди, паключ – замінник ключа для відмикання замків, павука – псевдонаука тощо)
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Иносе. Принаймні фонетично правильно оформлено, на відміну від паім’я.
Підтримав. На мою думку слово потребує два наголоси - пАйм'Я.
На обидві голосні. Чи можливо це?
З доданою до "ім'я" українським префіксом "па-", що дійшов до нас ще з праслов'янських часів, і вказує на похідність, подеколи, несправжність (пагорб – невеличкий горб, пабороди – бакенбарди, паключ – замінник ключа для відмикання замків, павука – псевдонаука тощо)
Більше про дивовижний префікс "па-":
http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-15.pdf
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=gorpinich-vo&book=1999&page=20
Підтримую !
Дякую за підтримку, Ярославе!
Нащо передавати поняття "псевдоним" через негативистьске розуміння "неправда, брехня, лжа"? Таке враження, що витворення "псевдонима" тут люд розуміє як прагнення декого надурити, оманути чи накривдити іншим, таїти свою тотожність.
Натомість псевдоними було часто вживано різними відомими діячами, зокрема занятими твором письма, часто берегти свою свободу чи життя. А не тому що вони були брехуни які.
Тому, гадаю, ся тяма заслужить кращого, поетичнішого виразу, за зразком франц. nom de plume чи англ. pen name. Звісно, для інших відтінків ужитку тями "псевдоним" можуть служити інши слова. Так є в різних інших мовах, напр. у нім. Künstlername "artistic name", Deckname "cover name" ("псевдоним агента тайної служби, розвідки"), Kampfname "имя бою (псевдо революціонера, підпільника, политичного діяча)", в чес. та слвц. окремий вираз "krycí jméno", "krycie meno" про "псевдоним агента". Ще може бути передано тяму alias через "иначе" або що.
Вимова слова "имя": після приголосного: им'я, після голосного йм'я, м'я.
Враження вірне, адже місцевий люд просто намагається дослівно перекласти з грецької :)
Тільки ж не “вірне”, пане Андрію, а “правильне” ;)
+
Слово "вірний" тут є вжито цілком вірно. Але не будемо про се розводити дискусію тут. :)
псевдо-
Від "вільжо-" (псевдо- ) та "ймення", щоб не було збігу трьох приголосних, знищив середнє [й] у "вільжймення".
Карл-Франц Ян Йосиф,
див. мій коментар під моєю пропозицією.
Від "вільжо-" (псевдо- ) та "ймення", щоб не було збігу трьох приголосних, знищив середнє [ж] у "вільжймення".