Епонім — божество, видатна людина або герой, на честь якого одержав своє ім'я об'єкт.
Приклад вживання
Мав намір [Гістієй] назвати місто на свою честь – Гістіополем: хай знають нащадки свого епоніма й по смерті вшановують його нарівні з найславетнішими героями-півбогами.
Тому що так з'єднуються слова? Сполучні завжди о, е чи є, тут Є бо лишається [й] (а ще можна імене-). А, ну і ще є ті, які наказовий спосіб плюс іменник, але це не те
r2u.org.ua: даха
"Ім'Єдавець"? Чому не "ім'Я..."?
Тому що так з'єднуються слова? Сполучні завжди о, е чи є, тут Є бо лишається [й] (а ще можна імене-). А, ну і ще є ті, які наказовий спосіб плюс іменник, але це не те
Мабуть є ще трохи випадків, де нічого не вставляють і зокрема лишають який уже є голосний, але тут не думаю що треба мудрувати сильно, зазвичай так
Мені здається, тут має зберігатися Я
—
Епонімія?
Епоніміка?