Тому що "сучинник" - легкомовніше", а "су-" - природніший для укр. мови префікс ("спів-" ближчий до польської мови), цей префікс поширений у схожих словах (сутерени, сумісний, сучасний, суглоб))
Зате кажемо "співчуття", "співпрацівник", "співучасть". Не на користь "сучинника" сприяє те, що слово більше нагадує форми дієслів сукати/зсукати/всукати (сучу, всучить) та про "злу Юнону, сучу дочку". А тому, значення перестає бути прозорим. Перевага префікса "спів-": він чітко віддільний від решти слова на слух. У наведених прикладах із "су-", слова без нього або не існують, або мають суттєво відмінне значення, тоді як "спів-" лише доповнює значення слова інформацією про те, що це щось є наявне спільно з чимось іншим.
У словниках є також "співчинник", чому б не використовувати цей варіант, який не нагадуватиме лайки?
Тому що "сучинник" - легкомовніше", а "су-" - природніший для укр. мови префікс ("спів-" ближчий до польської мови), цей префікс поширений у схожих словах (сутерени, сумісний, сучасний, суглоб))
Зате кажемо "співчуття", "співпрацівник", "співучасть". Не на користь "сучинника" сприяє те, що слово більше нагадує форми дієслів сукати/зсукати/всукати (сучу, всучить) та про "злу Юнону, сучу дочку". А тому, значення перестає бути прозорим. Перевага префікса "спів-": він чітко віддільний від решти слова на слух. У наведених прикладах із "су-", слова без нього або не існують, або мають суттєво відмінне значення, тоді як "спів-" лише доповнює значення слова інформацією про те, що це щось є наявне спільно з чимось іншим.
Просто варто правильно робити наголос: сучИнник, а не сУчинник. От і все.
якщо постійно оглядатись на суголостність або співзвучність з лайкою, то нам доведться і слову "підрахуй" шукати еквівалент тощо
Гарне слово, відповідне чеському "součinitel"
Так, таке слово зустрічається в літературі нашої діяспори.