Тор — геометричне тіло, утворене обертанням круга навколо осі, що лежить у площині цього круга й не перетинає його.
Приклад вживання
Хмари дозоряної матерії стискуються не у сферу, а через обертання – у тіло, що прибирає форми тора, або, просто кажучи, бублика. (з наук.-попул. літ.).
Цікаве слово. Дійсно, "бублик" -- це зменшувальне від чого? Вікіпедія пише, що "від прасл. *bǫbъlь", але як це правильно читається, ХЗ. Якщо за прикладом България -- Болгарія, тоді можливо воно читається "бубол" чи навіть "бубал".
Також може бути "бубєл". Тому що ъ -- це єр, і читається як є, на приклад у "Христос воскресъ" (воскресє). Хоча... чому тоді не Христосє... Там по ідеї теж має стояти єр в кінці імені.
Пояснюю. Якби це було від "бубълъ", то було б "бубИл", оскільки И тут постає з ъ. Але це з "бублик", прибрати зменш. ИК, "бубл". Вставний Е для уникнення збігу, тож "бубЕл".
Треба розібратися, який збільшувальний іменник від "бублик". Тор же може бути якими завгодно великим, а бублик не може (ні технічно, ні через зменшувальний суфікс).
Слово, від якого утворилося зменшувальне "бублик", могло вимовлятися "бубль" (як "рубль"). Цікаво, що воно означало "пухлина, бульбашка" і при цьому схоже на англійське bubble і французьке boule [буль].
Цікаве слово. Дійсно, "бублик" -- це зменшувальне від чого? Вікіпедія пише, що "від прасл. *bǫbъlь", але як це правильно читається, ХЗ. Якщо за прикладом България -- Болгарія, тоді можливо воно читається "бубол" чи навіть "бубал".
Також може бути "бубєл". Тому що ъ -- це єр, і читається як є, на приклад у "Христос воскресъ" (воскресє). Хоча... чому тоді не Христосє... Там по ідеї теж має стояти єр в кінці імені.
Ъ -- надкороткий У, що перейшов в О (наг.)/И(ненаг.). Читався прибл. як короткий У.
А звідки дані про "Христос воскресъ"?
Ну... в церкві чув
Ну, у "воскрєсЄ" зовсім не ъ
Отже, бубиль?
Тут Е як вставний (епентетичний)
Ви ж написали, що на місці ненаголошеного у-надкороткого постало "и"?
Так. Але ще раз кажу: це не з ъ, це вставний голосний. Найчастіше це саме Е
Ви якусь кашу написали. Можете чітко пояснити, чому треба знехтувати мовною практиктою і з *bǫbъlь вивести не бубиль а бубел?
Пояснюю. Якби це було від "бубълъ", то було б "бубИл", оскільки И тут постає з ъ. Але це з "бублик", прибрати зменш. ИК, "бубл". Вставний Е для уникнення збігу, тож "бубЕл".
додайте, будь ласка, "бубель" як варіянт
А навіщо?
Видається милозвучнішим. Дякую. Тепер можу сказати "+"