Гуляти - тут уживається як дієслово веселитися. Можна вживати як в однині, так і в множині.
".. то чим ти ймався на свободеньках"
" як пройшли твої свободеньки"
/
(новотвар, щойно)
sum.in.ua: feriji
Просто слово гарне :)
Академічний тлумачний словник
Тлумачення, значення слова «канікули»:
КАНІ́КУЛИ, кул, мн. Перерва в заняттях у навчальних закладах, що надається учням, студентам для відпочинку; вакації. Захотілося йому побачити їх долю, їх горе: чим живеч чим дише сей люд. І... поїхав Петро на.. свої канікули не до батька-матері, — поїхав у місто П... (Панас Мирний, I, 1954, 353); Дуже мені прикро, що тобі так не вдалися твої канікули. Замість одпочинку мала стільки клопоту і роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 362); Двадцять дев'ятого грудня учнів відпустили на новорічні канікули (Олесь Донченко, V, 1957, 459).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 88.
Від "пускати":
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/50153-puskaty.html#show_point
Нагадую, що нам відома тяма для "пуск" (для меню віндовса, також для лічби до злітання космічних кораблів) є росіянізмом часів СРСР, тож слово вільне, незайняте.
Годі є Вам блудити себе й инших параноєю про "росіянізми часів СРСР". Відайте руську мову.
Сказав чоловік, який пише "политика", "анархия" бо вважає "і" либонь полонізмом чи росіянізмом.
Чи, може, я Вас невірно зрозумів, і слова ті були іронією?
А ще знайдіть мені "пуск" у словниках української мови до приходу більшовиків, щоб не здатися пустомельою, іносе?
<Сказав чоловік, який пише "политика", "анархия" бо вважає "і" либонь полонізмом чи росіянізмом.>
😳
Tô bo e veatscyeinïe ci leadscyeinïe.
Ceomou gy imemo pac: ‹Данило Danilo› a ne ‹Даніло Danélo›, ‹Михайло Mixailo› a ne ‹Міхайло Méxailo›, ‹Сидір Isidœur› a ne ‹Сідор/Сідір Sédœur›, ‹оксамит oxamit› а не ‹оксаміт oxamét›, ‹Пилип/Хвилип Philip› а ne ‹Піліп/Хвіліп Phélép›, ‹Ничипір Niciphœur› a ne ‹Нічіпор/Нічіпір Nécépœur›, ‹Лариса Larisa› a ne ‹Ларіса Larésa›, ‹Дмитро, Дмитер Dmitro, Dmiter› a ne ‹Дмітро, Дмітер Dmétro, Dméter›, ‹Ларивін Lariœun› a ne ‹Ларіон/Ларівін Laréœun›, ‹Йосип, Осип Yosip› a ne ‹Йосіп/Осіп Yosép›?
ГРАК знаходить 49 прикладів до 1918, хоча вакацій звісно набагато більше і тільки вони в Уманця-Спілки, а в Грінченка чомусь вакація, якої майже нема
Ще на графіки ГРАКу можна подивитися, то так, завжди було набагато більше вакацій, в 1930-50 однаково, після того канікул більше, вакацій мало
Ще з Вікіпедії видно, що деякі слов'яни кажуть празднини, хоча я мабуть би не перетягував
r2u.org.ua: Гульн?
Чого ж наголос на першім складі, якщо людина буде підсвідомо ставити його на другий? Подібно до біганини, насінини, порожнини тощо. Проте, цей варіянт, за умови зміни наголосу, мені до вподоби;)
Добра заувага, зараз зміню.
;)