Цитадель — 1. Споруда фортечного типу всередині давніх міст; найбільш укріплена частина фортеці, пристосована для самостійної оборони.
// Фортеця взагалі.
// заст. Фортечна споруда, використана як в'язниця.
Приклад вживання
Каффа поділялася на три частини: фортецю, або цитадель, місто й передмістя (Зінаїда Тулуб, Людолови).
Походження
іт. cittadella «маленьке місто» є демінутивною формою іт. ст. cittade «місто».
Цитадель - оплот.
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)