Значення слова

Крінджовий — шось недолуге, несмішне, словом, іспанський сором.

Приклад вживання

Це був досить крінджовий жарт.
Виступ був трошки крінджовий.

Варіанти написання
кріндж, cringious, cringe
Слово додав

Перекладаємо слово крінджовий

стидкий
12

Навiщо ще щось вигадувати?
sum.in.ua: stydkyj

Ярослав Мудров 14 жовтня 2020
24 жовтня 2021
13 листопада 2021

Спасибі! Помагайбі!

стидобний
10
Михалюк Василь 22 листопада 2017
14 жовтня 2020

Краще стидкий
sum.in.ua: stydkyj

15 жовтня 2020

"Язичіє" яке.

24 жовтня 2021

-
Форма неукраїнська.

зані́яковний
6

Тобто такий, що змушує почуватись ніяково.

SoloWay 23 листопада 2017
20 вересня 2021

Думка гарна!

xoudaren, xoudarn-
3

SIRM VI, 219: худа́рно "ніяково, соромно".
Déto ouge p. Blizneucomy yaco <хударний>; yé unesõ ròzlouciti <ou> wd <õ>.
Do zméncui u SIRM: “нерегулярне афективне утворення [..] (до -р- при корені худ- порівн. худо́рба́, худорля́вий)" — to tuar ne e prosto "афективне утворення" i heto ouge ne "нерегулярне"; u seimy tuaré, hi u tuaréx <xoudorba> (← *xoudryba, ← *xoudros — rwfni -r- u: *bud-r-o-s "bòder", *dob-r-o-s "dwber", *būs{t}-r-o-s "buister", *mon{d}-r-o-s "mõder", *kūp-r-o-s "cuiper", *ksūt-r-o-s "xuiter", *ksorb-r-o-s "xòrôber", *keust-r-o-s "xeuster") ta <xoudorliau> (← *xoudr-l-y-a-u-o-s), e peny *ksoud-r- ne mnéy daueny neigy peny *ksoud-, bez *-r- (rwfni d.-inod. क्षुद्र /kʂud̪.ɾɐ́, ˈkʂud̪.ɾɐ/ "drwben, mal, cruixwten; xoud; nic, pwdel"), wd i.-e. *kseud- *"drobiti, crouxiti, mòlôti, mélciti" (divi isce SISM VIII, 111—113).

אלישע פרוש 2 січня
2 січня

Не є прихильником вашого додавання вже доданих слів, але ви очевидно добре постаралися, пояснивши будову. Тому +

недолугий
2
Олександр Дудар 3 лютого 2020
хударний
2

Від "хударно" — ніяково, соромно. Унікальне українське слово. Дивіться ЕСУМ "хударно" в 6 т. на 219 ст.
Криндж — хударина? худар? худара?

goroh.pp.ua: хударно

Anton Bliznyuk 23 грудня 2021
2 січня

Tá, +. Sam xotéx déti. Tacui unesõ isce raz vérno pèredati ròzeny <ou> wd <õ>.

торіпкий
1
Данило 19 лютого
20 лютого

Cyto e coreiny u seimy slové? Coli *torp- u "tòropéti", to tam ne e bouti /y ~ ʊ͡ɶ/.

щулячий
1
Олександр 29 травня
(з)нияковілий; (з)ніяковілий
0

Відміна запропонованого "зані́яковний" від SoloWay.

Ніяковіти — робитися, ставати ніяковим; приходити в стан зніяковіння; конфузитися.
Ніяковий — 1) незграбний, неповороткий через сором'язливість; незграбний, неповороткий через сором'язливість; 2) незручний, обтяжливий.

Англійське cringe/cringeworthy тісно пов'язане з awkward (ніяковий, ніяковілий; недолугий, незручний, незграбний; недоладний, невгодний; сором'язливий; неприємний). А саме to cringe питомо означає "стискатися, зкорчуватися, морщитися; почуватися незручно; нагинатися, кланятися, присідати", а значення сорому прийшло через те, як сильний сором може фізично змушувати людину почуватися незручно, морщитися, стискати плечима, корчитися. На скільки я знаю, то саме cringe у такому значені раніше було cringeworthy (можу помилятися), тобто дослівно той, який заслуговує/викликає корчення, стискання, морщення, незручність, дискомфорт.

Anton Bliznyuk 20 вересня 2021
2 січня

Esmi proti tuarou zu /ni-/ u rousscé. I cyto e tam <-вільн- (-ільн-?) — *ni-yaco-fwl-yn- abo *ni-yaco-u-é-l-yn-?

2 січня

Я й сам вже не згадаю шо мав на ввазі. Виправив до "ніяковілий", як похідне від "ніяковіти". Як у "дубіти" — "задубілий", "німіти" — "понімілий".
Ніяковілий — той, який ніявовіє.
Зніяковілий — той, який зніяковів.

А чому кажете, шо проти слів з префіксом "ні-"?

2 січня

<А чому кажете, шо проти слів з префіксом "ні-"?>

Prasl. bo *ni → d.-rous. <ни> da u n.-rous. /nɪ/, ne /ni/, pravilno.
U pitoméx tuaréx xovanéx u linscax gofwrcax e vyxõdui /ɪ/: <nicda (<никда, ниґда>)> /ˈnɪgda/ "never", <nik (<ник>)> /nɪk/, <nicto (<никто, нитко, нико>)> /ˈnɪkto [ˈnɪxto, nɪtko, nɪko]/ "nobody, no one", <nicy (<нич>)> /nɪt͡ʃ"nothing"; /i/ e ino u tuaréx u tuix gofwrcax, de *i e pravilno /i/, to-b'-to, na pr., i u /xoˈditi/ <xoditi>, /pisati/ <pisati>.

3 січня

Вірю в те, шо "ни-" є питомою вимовою. Серед наведених слів сам лише чув "нич", але не сумніваюся, шо й інші побутують. Але ж маємо слова й на "ні-". Звідкти ж тоді вони взялися, якшо то не рідна вимова? Переконаний, шо вона також рідна. Якшо не наслідує вимову давнього "ни-", то вподібнилася на зразок сполучника "ні", чи "нє". Те же саме "нич" має іншу відміну — ніч (правда тута міг бути вплив польського "ніц").

3 січня

<Але ж маємо слова й на "ні-". Звідкти ж тоді вони взялися, якшо то не рідна вимова? Переконаний, шо вона таки рідна. Якшо не наслідує вимову давнього "ни-", то вподібнилася на зразок сполучника "ні", чи "нє".>

Yasno ge sõty tuarui zu /ni/, inacye ne govorili buismo pro yix.
Wdcui oni sõty? Pro mene, wd nizka rwfnya osuétyenosti ti ròzrẽdou u pisménné. Ne tẽgyko e se mniti, gadaiõtyi yaco crwzy vyxõ dobõ cnigynõ/pisemnõ rousscõ bé rẽdyeno bõdy yacoiõ inxœiõ móuvoiõ le ne rousscoiõ samoiõ: u d.-rous. dobõ cnigynoiõ daunyoiõ bulgarscoiõ ti staroslovẽnscoiõ, pac lẽdscoiõ, a pac vẽtscoiõ ta lẽdscoiõ. Oustna/gofwrna/leudova móuva ne mogeity gwdno truati bez cnigynui pwdporui. U oumóuvax stalui uistaulenosti inxyam panwfnam móuvam iz rwzen stòrwn, zu yix rwznomy wd rousscoho zuõcoslwfïemy e ne tẽgyko cekati plõtanïa yaco /ni/ "né" zu /nɪ/ "ni"ˈ. Na pr., u obou móuvou, tisc yacuix roussca bé znavala trualo — lẽdscui ta vẽtscui — prasl. *ni e /ni [nʲi, nʲɪ]/, u nix bo e vyxac *i /i/ po *n ta *l, *d, *t, *s, *z, *m, *b, *p, *[w] (vẽt. <нить> /nitʲ [nʲɪtʲ]/, lẽd. <nić> /nit͡ɕ [nʲit͡ɕ]/ proti rous. <nity> /nɪtʲ/, vẽt. <лихо> /ˈlixə/, lẽd. <licho> /lixɒ/ proti rous. <lixo> /ˈlɪxo [ˈlɪ͡ɘxʷɔ]/, vẽt. <дик> /dik [dʲɪk, dʲɨk]/, lẽd. <dzik(i)> /d͡ʑik/ proti rous. <dik> /dɪk [dɪ͡ɘk]/, vẽt. <писк> /pisk [pʲɨsk]/, lẽd. <pisk> /pisk/ proti rous. <pisc> /pɪsk [pɪ͡ɘsk]/, vẽt. <вить> /vitʲ [vʲɪtʲ, vʲɨtʲ]/, lẽd. <wić> /vit͡ɕ/ proti rous. <viti> /ˈβ̞ɪtɪ ~ ˈʋɪtɪ [ˈβ̞ɪ͡ɘtɪ ~ ˈʋɪ͡ɘtɪ]/, vẽt. <бить> /bitʲ/, lẽd. <bić> /bit͡ɕ/ proti rous. <biti> /ˈbɪtɪ/, vẽt. <минуть> /miˈnutʲ [mʲɨˈnutʲ], lẽd. <minąć> /minɔ̃t͡ɕ/ proti rous. <minõti> /mɪˈno̝͡u̯tɨ/). Crwmy uistaulenosti sima obéma móuvoma plõtanïõ "ni" ta "né" prïa u rousscé i spwlen yix znac: "pèreti/pèreciti". U oumóuvax ge suoyui, samostwynui cnigynui móuvui, pèven eimy, plõtanïa bui toho u rousscé scoréy ne boulo.

3 січня

"Vyxac" — цо то є?

Дякую за пояснення. Тобто, як кажете, є різниця між "ні", де "і" від ранішого "е" (ě?), та "ни", де "и" від праслов. "i". Про те, чому так є можна лише гадати. Чи, як кажете, вплив книжних мов, чи вплив сусідніх мов. Але чи ви є певними, шо там таки "ni", а не сполучник ні (ně)? Наче ж маємо приклади, коли сполучники в нашій мові виступають у ролі частини слова.

Я додав другу відміну з "и", але й першу залишаю. Хоч я за підтримку історичної вимови (як і повинен бути), а особливо тоді, коли вона є живою, як ви навели, але й проти заборони сталої вимови, коли так є можливо (коли є доцільно). Я проти "так прижилося ", але й проти перетворення мови на шось штучне, нав'язуючи їй шось. У вимові через "и" нав'язування аж ніяк не бачу, але бачу нав'язування в забороні вимови з "і". Маємо старі слова, як от "ніяк(ий)", де є така вимова. Я повністю розумію таку категоричність і частково підтримую її, а в деяких митях, особливо які стосуються нещодавніх упливів російської, я також ЗА дуже категоричний підхід, але разом з тим не хочу шоби воно вилазило за межі здорового глузду, перетворюючи нашу мову на пуристичний дослід. Треба говорити про такі речі, й вбивати в людей їхню важливість, але як написав раніше, насильно забороняти так говорити (і писати при нинішньому правописі) вважаю неправильним. Дай Бог, шоби вимова через "и" стала колись панівною.

3 січня

Інше питання про вимову "в". Як артикулується [ʋ]? Не можу зрозуміти. Він не артикулується як фрикатив [v], коли верхні зуби сильно й помітно впираються в кінчик нижньої губи, а деколи навіть його загинаючи, правильно? А як тоді? Помітив за собою, шо деколи вимовляю "в" так, шо верхні зуби легенько торкаються задньої стінки нижньої губи, яка ховається в ротовій порожнині. Але через уплив російської вимови, а особливо тут у Львові, яка стає з кожним роком усе більшою й більшою (на жаль), вже й не знаю шо є рідною вимовою, а шо нав'язаною. А про вимову як [β̞], то спершу навіть не повірив, коли прочитав. Хоча й за собою деколи помічаю, шо вимовляю таки [β] на початку деяких слів ("вода", на приклад), правда частіше вимовляю після голосної, паралельно з [w].

20 лютого

<"Vyxac" — цо то є?>

/wçæk/

"any, what(so)ever, who(so)ever".

20 лютого

А-а, "всяк". Зі звички спочатку подумав якийсь "вухач", чи шо. Думаю який вухач.

20 лютого

<Як артикулується [ʋ]?>

Otaco:
<вимовляю "в" так, шо верхні зуби легенько торкаються задньої стінки нижньої губи, яка ховається в ротовій порожнині>.

21 лютого

Дякую. В мережі, на диво, дуже мало інформації про те, як саме творити той звук.

нияковий; ніяковий
0

Відміна запропонованого "зані́яковний" від SoloWay.
Існуюче слово.
Ніяковий (від ніяково) — 1) незграбний, неповороткий через сором'язливість; незграбний, неповороткий через сором'язливість; 2) незручний, обтяжливий.
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=61234&page=1956

Anton Bliznyuk 20 вересня 2021
кисля́ка
0

На обли́ччі. Кисля́чно, кисля́чить.

Артем С-чук 3 січня
передри́жний
0
Артем С-чук 3 січня
хверто́бний
0
Артем С-чук 3 січня
чварку́лий
0
Артем С-чук 3 січня
прісни́щий
0
Артем С-чук 3 січня
передзи́зькнуло
0
Артем С-чук 3 січня
приспру́ндило, приспрундя́чий,
0
Артем С-чук 3 січня
киньду́зьний
0
Артем С-чук 3 січня
хванто́сьнуло
0
Артем С-чук 3 січня
пришпа́рений, прошпа́рений, ошпа́рений
0
Артем С-чук 3 січня
карпану́ло
0

"Влосо́сьнуло".

Артем С-чук 3 січня
крепану́ло, клепануло
0

Вираз обличчя коли перевернули чарку вогняної води (горілки), і видихнули. Від сліва "крепко", "клепку (мати, чи-то вже не надто мати)".

Артем С-чук 3 січня
приздоро́вило, проздоро́вило
0
Артем С-чук 3 січня
ага́кнуло, ага́кнутий
0
Артем С-чук 3 січня
жмива́сьний
0
Артем С-чук 3 січня
ущу́льний; такий, що щу́лить
0
Anton Sherstiuk 26 січня
короблячий
0

Це був досить короблячий жарт. Мене коробило, коли я дивився.
Виступ був трохи короблячий.

Олександр 19 травня
19 травня

Не з московського сленгу? Я про "коробить".

19 травня

псл. *korbiti «викривляти; згинати; скручувати»;
Точний переклад слова cringe.

19 травня

А. Якшо так, то добре. Бо мені здається я десь у слензі чув слово "коробити". Може здалося.

щемлячий
0
Олександр 21 травня
оскомний
0

Гарна міна.
Той, що визиває оскому.
goroh.pp.ua: оскома

Олександр 21 травня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями