Прошу зразу думайте про прикметник "зашкварний" та, можливо, дієслово "зашкваритися", коли вигадуватимете слова. Вирішив не додавати окремі сторінки.
Pro poxodyeinïe,
»ocividno" — ne ocividno.
Tóucouanïe ôd znacyeinïa "ceorniti, neslaviti/gouditi" e pyrimo; ôdcui y berete? Zu ogleadom na znacyeinïa "stuid, stoud, sòrôm" e oumnéixe tóucouati *za-squar- yaco *"dõgye pecõtye, paliõtye", pac pèreneseno → "pricro, ne doba, sòrôm, stoud t.c.", ‹squar-› ti znacity "gér, gériti, pecti, paliti, gegti" (ôdsi i ‹squarca› "smagyene=squaryene salo"). Zo ‹squern-› (d.-rous. ‹squyrn-›) "guidy, broud, merzota t.c." ne rœudno; ta rœudno zo ‹scovòrôda› ta d.-rous. ‹squèreti, squyr- (squyrõ, squyrexi, squyreity...) "gériti, smagiti, paliti". ‹Squern-› ge e, védé, rœudno zu ‹quariti› "to spoil, damage".
Coreiny ‹squar-› e u rousscé dobré zastõpleno: ‹squar (m.), squara (g.), squarota› "géra, vara (vèremea)", ‹squaroc› "(m.r.) squarca", ‹squaryenina› "lœuy", ‹squaren› "géroc", ‹squariti› "gériti", ‹squarcotéti› "uréti/cuipéti (pro salo, maslo, oléyõ)", ‹squarcéti› "dõgye pecti (pro sóunçe)", ‹squarcœutnya› "suicénïe ta trésc cuipeatya girou", i pac pèrenesena znacyeinïa: ‹squariti, squarnõti› "ramno déti/déati, xuatsco/haderno cyto ceati déati (i.o. igrati na gõdné nareadïé); "biti (verstay ròzvitoc: ‹smagiti› "paliti" : ‹smagati› "biti, xlestati"); cuidati/cuinõti, xyvergati/xyvergonõti, breazgati/breazgnõti". Sesia znacyeinïa legeaty u znacyeinïax ‹stoud, stuid, sòrôm, ganyba, pricrœusty", ne "ceorniti, neslaviti/gouditi".
Uzteag meidyu znaceatnami "pecti" ta "mòrôz" — obé, yaco craynosti, mojõty bouti nepriemné — ta teamami "sòrôm, ganyba, stoud, stuid" e résti u sloveanscax móuvax i u inxyax slovax: rous. ‹stuid, stoud=shame› : ‹stuiti/stuinõti=xòlônõti, stouda/stoud=xòlôd›, ‹sòrôm=shame› : lœutske ‹sarma› "iney, sèrêny, xèrêx" ta litòuske ‹šarma› "t.s." ta "zola, alkali". Tô bui ròzvitoc znacyeinïa "sòrôm" ← "pecti, paliti; mòroziti, merziti" e tou to ge cyto u ‹sòrôm›, ‹stoud›, ‹stuid›, ta i ‹merzco›. I znacyeinïa "pecti, paliti" : "xòlôd, mòrôz, mòroziti" mojõty medyouati u té ge coreni; u ‹squar-›: ‹squariti› "tréscéti (pro mòrôz)", ‹squaroc› "tõg (pro mòrôz)"; siõduige, zu inxem gòlosom — *squir-: ‹squira, squirya› "snégyna bourya, snég ta véter, metély, xouga", ‹squiriti› "snégiti"; u ‹cuip-› ("cuipéti"): ‹cuipeiny› "xòlôd, mòrôz, leut mòrôz", ‹cuipœuteny› "dõgyu xòlôd".
Значення "зашкварить" як "очорнити; зненеставити" взяв з посилання на моск. Wiktionary. Ось знову: https://ru.wiktionary.org/wiki/зашквар (дивіться етимологію).
Це слово ОЧЕВИДНО зичене з московського сленгу. І байдуже який корінь, і яка тяма, і чи можливе таке слово морфологічно, й значеннєво в нашій мові. Московське слово, й нічого вигадувати!
Зара' ше будемо берегти й присвоювати московський сленг!?
To Wiktionary tam xuibity. Ta cyto tam »xuibity«, ose: »Из крим.(cerstuo??) жарг. зашкварить «осквернить», далее от ??« — zovete "Этимология”?? I cto tô pisa? Glouzouiete?
Ну, то не до мене. Хай яке походження слова "зашквар" в московській не було, та воно в нашій мові своїм не стане.
Tö bui praudati slovo tô bouti iz veatscui ne mogete. Ino "ne mogêity bouti ne mogêity bo bouti". Yasno.
Po pisané:
Ya ne tuerdiõ slovo tö ne e iz veatscui, ta ne vidiõ na tô liça, pocui. Ui'ste gédno liçe ne yavili.
Доводити зиченість слова складно. Це слово сленгове. Поза молодіжною балачкою я його ледве чую, але де чую, то лише через вплив молоді. На початку 2010-х, як українська мережа почала більшати, я й мої друзі, як і вся вкраїнська молодь, постійно користали московські суспільні мережі, й московські частини мережі (vk.ru, mail.ru, московський Youtube, тощо), а тому були сильно долучені до московського мовного простору, а найбільше молодіжного. Я не сильно тим захоплювався й глибоко не влазив у московську мережу, але з нею був знайомий. Я до чого хилю. Точно не згадаю час, але цього слова не чув (принаймні, воно не було загальновживаним, якшо вже існувало) від московської/москвомовної молоді до 2014-го, коли заборонили московські осідки. Лише пізніше (2016-18?) я почав чути це слово саме від мовців московської, чи вони москалі, чи вкраїнці. Від мовців української не чув. Ну, принаймні ву Львові, може там, не знаю, в Києві, чи ше якихось сильно змосковщених містах те слово вже було тоді, та тута я такого не чув. Це лише за два-три остані роки я це слово почав чути часто.
Це довід перший, з особистого спостереження: слово вперше сам почув від мовців московської, а особливо москалів; від мовців української це слово почав чути лише роками пізніше. Це доказ того, шо слово поширене московською мовою, хай навіть якби воно існувало десь у малому вжитку, та внесла в широкий вжиток це слово саме московська. Як це ше можна пояснити? Слово з’явилося в московській, а тоді, через декілька років з’явилося в українській, у такій самій морфології, й у такому ж значенні? Та звісно шо ні.
Другий довід це стан українського сленгу загалом. Я десь тута на осідку згадував, шо за 30 років незалежності наша мова ледве наростила свого сленгу. Я можу набрати лише жменьку молодіжних слів, які би міг назвати щиро вкраїнськими. І то, я не можу знати, чи в таких містах як Київ їх узагалі знають. Український сленг складається або з сучасних московських зичень, або з ранішого московського жаргону (часто злодійського), або з сучасних англійських зичень. А часто з англійської, але через посереддя московської («крінж», на приклад). То я навіть не знаю, чи такі зичення можна звати англійськими. А коли слово здається суто вкраїнським, то часом виявляється, шо воно є скальковане з московської. Українська молодь ледве має свій окремий, незалежний мовний простір, повністю віддірваний від московської. Більше: вкраїнська молодь не має свій окремий КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР! Навіть коли є люди, кому не байдуже на мову, то знайдуються набагато більше людей, яким на це байдуже, бо живуть вони роками в двомовному/двокультурному середовищі. Стягати в українську слова з московської для них звичне.
А шо ви можете очікувати, коли ву Львові, найбільшому вкраїномовному місті, молодь любо їсть усе московське? Це я кажу як людина, яке це все бачила своїми очами, й чула вухами, а раніше й сама цим займалася. Московська музика, московська мережа. У Львові таке багато хто любе й не соромиться. Я не вважаю Львів якимось чудом, далеко від того. Але Львів це місто, яке для багатьох українців нищить давні байки про вкраїнськість як шось смішне, низьке та мертве. Люди, а з них бува самі вкраїнці, насміхаються з нашої мови, а потім приїздять у місто, яке виглядає як Європа, де на вулиці чутно вкраїнську мову, й нікого від неї не верне. Місто повне культури, доброї освіти, повне можливостей, місто швидко розвивається, в деяких речах набагато швидше ніж інші, більші міста. Тута все є для того, шоби молодь та молоде покоління почувалося добре й могло собі лагодити життя. Мені чесно здається, шо якби не було сучасного Львову, хай який він не є й сам змосковщиний, то від українськості нічого майже би не лишилося нині. Велика й давня халепа нашого суспільства, яка пасивно сама себе змосковщувала, це пригрінчення вкраїнського. Люди з менших міст, чи сіл їдуть робити, чи вчитися в більші міста, де є більше можливостей. На жаль, більшість цих більших міст москвомовні, а тому перемолюють постійно вкраїномовних. Ніхто не хоче бути білою вороною, особливо коли ти студент. Чув купу повідей, як хтось їхав до Києва вчитися й через декілька років починав балакати московською. Переконаний, шо Львів, через велику кількість освітніх закладів для молоді, й великих робітних можливостей для старших, зберіг велику частку покоління, яку би перемололи в інших містах. Але попри це, навіть у сучасному Львові бракує вкраїнськості. І міст західної Вкраїни, де вкраїнськість ше поки панує є дуже мало в порівнянні з рештою Вкраїни. З 10-ти найбільших міст України єдиний Львів україномовний, але він був аж на 7-му місці! Наша молодь, як і будь-яка сучасна молодь шукає собі свого місця в мережі. І культурно, й мовно. Але не знаходить. Натомість знаходе 1) московський простір; 2) московсько-вкраїнський простір; 3) та вкраїнський простір, який грішить московськістю. Суто вкраїнського простору не існує, на жаль. Так само як не існує загальновживаного щиро вкраїнського сленгу.
Зашквар — старе російське слово з тюремного лексикону, що перетекло у молодіжний сленг. Означає майже те саме, що "спетушиться". А зараз — просто опуститися в чиїхось очах.
Відомо мені з російських серіалів про життя ЗЕКів. Де обов'язково ялозили тему ритуального замочування в горщик, дуже негейского гвалтування піпіркою чийогось ар'єргарду та інше...
Зашквар — інструмент психологічного тиску на підлітків. З якоїсь миті зашкварів не існує. Десь у той час, коли стаєш дорослим.
Робити таку стрижку — це простацтво.
Ставання простим (простаком), тобто не гідним нашої з вами вишуканої уваги. Полегшена форма зашквару.
Це збірне норміс