Значення слова

Зашквар — (молодіжний сленг) щось ганебне, принизливе, стидке, соромне, осоромливе, ніяковіле.

Приклад вживання

Звідси: https://bhub.com.ua/uk/slovnyk-molodizhnogo-slengu-shho-take-zashkvar/

1. Прикинь, у Єгора батьки забрали смартфон, повний зашквар!

2. Її нова стрижка – це просто якийсь зашквар.

3. Твоя нова кофта повний зашквар!

4. Спочатку він поводився адекватно, але через пару годин його повністю зашкварило.

5. Носити тренікі з челсі – зашквар!

Походження

Очевидно, моск. зашквар <— кримський жаргон моск. зашкварить (очорнити; знеславити) <— неясно;

Можливо, за-шквар-ить <— шквар/сквар/сквара <— псл. skvarъ skvara (спека, жар).
Також можливо пов'язане зі "сквернить" (оскверняти), оскільки смислово схоже до "зашкварить".

Звідси: https://ru.wiktionary.org/wiki/зашквар

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово зашквар

простацтво
1

Робити таку стрижку — це простацтво.
Ставання простим (простаком), тобто не гідним нашої з вами вишуканої уваги. Полегшена форма зашквару.

Oreksanduru 25 червня
опорошитися
0
Oreksanduru 25 червня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
25 червня

Прошу зразу думайте про прикметник "зашкварний" та, можливо, дієслово "зашкваритися", коли вигадуватимете слова. Вирішив не додавати окремі сторінки.

25 червня

Pro poxodyeinïe,

»ocividno" — ne ocividno.
Tóucouanïe ôd znacyeinïa "ceorniti, neslaviti/gouditi" e pyrimo; ôdcui y berete? Zu ogleadom na znacyeinïa "stuid, stoud, sòrôm" e oumnéixe tóucouati *za-squar- yaco *"dõgye pecõtye, paliõtye", pac pèreneseno → "pricro, ne doba, sòrôm, stoud t.c.", ‹squar-› ti znacity "gér, gériti, pecti, paliti, gegti" (ôdsi i ‹squarca› "smagyene=squaryene salo"). Zo ‹squern-› (d.-rous. ‹squyrn-›) "guidy, broud, merzota t.c." ne rœudno; ta rœudno zo ‹scovòrôda› ta d.-rous. ‹squèreti, squyr- (squyrõ, squyrexi, squyreity...) "gériti, smagiti, paliti". ‹Squern-› ge e, védé, rœudno zu ‹quariti› "to spoil, damage".
Coreiny ‹squar-› e u rousscé dobré zastõpleno: ‹squar (m.), squara (g.), squarota› "géra, vara (vèremea)", ‹squaroc› "(m.r.) squarca", ‹squaryenina› "lœuy", ‹squaren› "géroc", ‹squariti› "gériti", ‹squarcotéti› "uréti/cuipéti (pro salo, maslo, oléyõ)", ‹squarcéti› "dõgye pecti (pro sóunçe)", ‹squarcœutnya› "suicénïe ta trésc cuipeatya girou", i pac pèrenesena znacyeinïa: ‹squariti, squarnõti› "ramno déti/déati, xuatsco/haderno cyto ceati déati (i.o. igrati na gõdné nareadïé); "biti (verstay ròzvitoc: ‹smagiti› "paliti" : ‹smagati› "biti, xlestati"); cuidati/cuinõti, xyvergati/xyvergonõti, breazgati/breazgnõti". Sesia znacyeinïa legeaty u znacyeinïax ‹stoud, stuid, sòrôm, ganyba, pricrœusty", ne "ceorniti, neslaviti/gouditi".
Uzteag meidyu znaceatnami "pecti" ta "mòrôz" — obé, yaco craynosti, mojõty bouti nepriemné — ta teamami "sòrôm, ganyba, stoud, stuid" e résti u sloveanscax móuvax i u inxyax slovax: rous. ‹stuid, stoud=shame› : ‹stuiti/stuinõti=xòlônõti, stouda/stoud=xòlôd›, ‹sòrôm=shame› : lœutske ‹sarma› "iney, sèrêny, xèrêx" ta litòuske ‹šarma› "t.s." ta "zola, alkali". Tô bui ròzvitoc znacyeinïa "sòrôm" ← "pecti, paliti; mòroziti, merziti" e tou to ge cyto u ‹sòrôm›, ‹stoud›, ‹stuid›, ta i ‹merzco›. I znacyeinïa "pecti, paliti" : "xòlôd, mòrôz, mòroziti" mojõty medyouati u té ge coreni; u ‹squar-›: ‹squariti› "tréscéti (pro mòrôz)", ‹squaroc› "tõg (pro mòrôz)"; siõduige, zu inxem gòlosom — *squir-: ‹squira, squirya› "snégyna bourya, snég ta véter, metély, xouga", ‹squiriti› "snégiti"; u ‹cuip-› ("cuipéti"): ‹cuipeiny› "xòlôd, mòrôz, leut mòrôz", ‹cuipœuteny› "dõgyu xòlôd".

25 червня

Значення "зашкварить" як "очорнити; зненеставити" взяв з посилання на моск. Wiktionary. Ось знову: https://ru.wiktionary.org/wiki/зашквар (дивіться етимологію).

Це слово ОЧЕВИДНО зичене з московського сленгу. І байдуже який корінь, і яка тяма, і чи можливе таке слово морфологічно, й значеннєво в нашій мові. Московське слово, й нічого вигадувати!

25 червня

Зара' ше будемо берегти й присвоювати московський сленг!?

25 червня

To Wiktionary tam xuibity. Ta cyto tam »xuibity«, ose: »Из крим.(cerstuo??) жарг. зашкварить «осквернить», далее от ??« — zovete "Этимология”?? I cto tô pisa? Glouzouiete?

25 червня

Ну, то не до мене. Хай яке походження слова "зашквар" в московській не було, та воно в нашій мові своїм не стане.

26 червня

Tö bui praudati slovo tô bouti iz veatscui ne mogete. Ino "ne mogêity bouti ne mogêity bo bouti". Yasno.

Po pisané:
Ya ne tuerdiõ slovo tö ne e iz veatscui, ta ne vidiõ na tô liça, pocui. Ui'ste gédno liçe ne yavili.

26 червня

Доводити зиченість слова складно. Це слово сленгове. Поза молодіжною балачкою я його ледве чую, але де чую, то лише через вплив молоді. На початку 2010-х, як українська мережа почала більшати, я й мої друзі, як і вся вкраїнська молодь, постійно користали московські суспільні мережі, й московські частини мережі (vk.ru, mail.ru, московський Youtube, тощо), а тому були сильно долучені до московського мовного простору, а найбільше молодіжного. Я не сильно тим захоплювався й глибоко не влазив у московську мережу, але з нею був знайомий. Я до чого хилю. Точно не згадаю час, але цього слова не чув (принаймні, воно не було загальновживаним, якшо вже існувало) від московської/москвомовної молоді до 2014-го, коли заборонили московські осідки. Лише пізніше (2016-18?) я почав чути це слово саме від мовців московської, чи вони москалі, чи вкраїнці. Від мовців української не чув. Ну, принаймні ву Львові, може там, не знаю, в Києві, чи ше якихось сильно змосковщених містах те слово вже було тоді, та тута я такого не чув. Це лише за два-три остані роки я це слово почав чути часто.

Це довід перший, з особистого спостереження: слово вперше сам почув від мовців московської, а особливо москалів; від мовців української це слово почав чути лише роками пізніше. Це доказ того, шо слово поширене московською мовою, хай навіть якби воно існувало десь у малому вжитку, та внесла в широкий вжиток це слово саме московська. Як це ше можна пояснити? Слово з’явилося в московській, а тоді, через декілька років з’явилося в українській, у такій самій морфології, й у такому ж значенні? Та звісно шо ні.

Другий довід це стан українського сленгу загалом. Я десь тута на осідку згадував, шо за 30 років незалежності наша мова ледве наростила свого сленгу. Я можу набрати лише жменьку молодіжних слів, які би міг назвати щиро вкраїнськими. І то, я не можу знати, чи в таких містах як Київ їх узагалі знають. Український сленг складається або з сучасних московських зичень, або з ранішого московського жаргону (часто злодійського), або з сучасних англійських зичень. А часто з англійської, але через посереддя московської («крінж», на приклад). То я навіть не знаю, чи такі зичення можна звати англійськими. А коли слово здається суто вкраїнським, то часом виявляється, шо воно є скальковане з московської. Українська молодь ледве має свій окремий, незалежний мовний простір, повністю віддірваний від московської. Більше: вкраїнська молодь не має свій окремий КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР! Навіть коли є люди, кому не байдуже на мову, то знайдуються набагато більше людей, яким на це байдуже, бо живуть вони роками в двомовному/двокультурному середовищі. Стягати в українську слова з московської для них звичне.

А шо ви можете очікувати, коли ву Львові, найбільшому вкраїномовному місті, молодь любо їсть усе московське? Це я кажу як людина, яке це все бачила своїми очами, й чула вухами, а раніше й сама цим займалася. Московська музика, московська мережа. У Львові таке багато хто любе й не соромиться. Я не вважаю Львів якимось чудом, далеко від того. Але Львів це місто, яке для багатьох українців нищить давні байки про вкраїнськість як шось смішне, низьке та мертве. Люди, а з них бува самі вкраїнці, насміхаються з нашої мови, а потім приїздять у місто, яке виглядає як Європа, де на вулиці чутно вкраїнську мову, й нікого від неї не верне. Місто повне культури, доброї освіти, повне можливостей, місто швидко розвивається, в деяких речах набагато швидше ніж інші, більші міста. Тута все є для того, шоби молодь та молоде покоління почувалося добре й могло собі лагодити життя. Мені чесно здається, шо якби не було сучасного Львову, хай який він не є й сам змосковщиний, то від українськості нічого майже би не лишилося нині. Велика й давня халепа нашого суспільства, яка пасивно сама себе змосковщувала, це пригрінчення вкраїнського. Люди з менших міст, чи сіл їдуть робити, чи вчитися в більші міста, де є більше можливостей. На жаль, більшість цих більших міст москвомовні, а тому перемолюють постійно вкраїномовних. Ніхто не хоче бути білою вороною, особливо коли ти студент. Чув купу повідей, як хтось їхав до Києва вчитися й через декілька років починав балакати московською. Переконаний, шо Львів, через велику кількість освітніх закладів для молоді, й великих робітних можливостей для старших, зберіг велику частку покоління, яку би перемололи в інших містах. Але попри це, навіть у сучасному Львові бракує вкраїнськості. І міст західної Вкраїни, де вкраїнськість ше поки панує є дуже мало в порівнянні з рештою Вкраїни. З 10-ти найбільших міст України єдиний Львів україномовний, але він був аж на 7-му місці! Наша молодь, як і будь-яка сучасна молодь шукає собі свого місця в мережі. І культурно, й мовно. Але не знаходить. Натомість знаходе 1) московський простір; 2) московсько-вкраїнський простір; 3) та вкраїнський простір, який грішить московськістю. Суто вкраїнського простору не існує, на жаль. Так само як не існує загальновживаного щиро вкраїнського сленгу.

26 червня

Зашквар — старе російське слово з тюремного лексикону, що перетекло у молодіжний сленг. Означає майже те саме, що "спетушиться". А зараз — просто опуститися в чиїхось очах.

26 червня

Відомо мені з російських серіалів про життя ЗЕКів. Де обов'язково ялозили тему ритуального замочування в горщик, дуже негейского гвалтування піпіркою чийогось ар'єргарду та інше...

25 червня

Зашквар — інструмент психологічного тиску на підлітків. З якоїсь миті зашкварів не існує. Десь у той час, коли стаєш дорослим.

Поділитись з друзями