-
Ne leubiõ samo slovo ‹uyav-›, ta xay tam yaco, ono e rœunoznacyno nitrou znacyeinïou slova ‹представь›, ‹представляешь› u veatscé, a ne ceutïevo pestryene "прикинь(те)", "прикидываешь?". I inxyui móuvui znaiõty teagui ôddati divo zu vésti, i u té ge eaghelscé sõty loucynéixyi teagui za "can you imagine/believe".
Дійсно, воно таки ближче до "представь". Ну, поглянемо. Може хтось добрі думки матиме. й дасть якійсь кращі слова. До слова, можете навести приклади з ягельської? Я шось думав і крім "can you imagine/believe" до голови нич більше не прийшло. Правда не довго й думав.
І ше: чим вам слова на "уяв-" не вгодили?
Eaghelscoiõ: "get this", "fancy that", "no kidding", "guess what", "go figure", "no really".
??
👍
<можливо з російської калька>
Ròzvitoc "loviti, xopiti, imiti" → "teamiti, ròzouméti" e u móuvax ceast.
Ose:
slovac. ‹chápať› "xapati", "teamiti";
cêx. ‹chopit› "xopiti, xuatiti, imiti", ‹chápat› "teamiti";
nzm. ‹grijpen› "xopiti, xapati, imiti", begrijpen "teamiti, ròzouméti";
ném. ‹greifen› "xopiti" → ‹begreifen› "poneati/ponimati, oseagti/oseagnõti";
eaghl. ‹grasp› "xopiti, xapati, xuatiti", "teamiti, ròzouméti", ‹get› "eati, imati, imiti", → "teamiti, ròzouméti, poneati/ponimati", ‹gripe› "† xopiti, xuatiti, seagti" → ‹begripe› "teamiti, ròzouméti, oseagti/oseagnõti/oseagati";
lat. ‹com-prehendere, ap(*ad-)-prehendere› "xuatiti, suxuatiti, zaxuatiti, xopiti, zaxopiti, suxopiti" → "ròzouméti, teamiti, poneati/ponimati" (→ pran. ‹comprendre›, isp. ‹comprender›, port. ‹compreender›, roum. ‹cuprinde›, eaghl. ‹apprehend›;
i u rous.: ‹loviti› — sum.in.ua: lovyty, 5);
‹segti/seagnõti/seagati› "xopiti/xapati, xuatiti/xuatati" → ‹oseagti/oseagnõti/oseagati› "ròzouméti, teamiti, poneati/ponimati";
‹byrati› "to get, take" → ‹dœubyrati, dobirati› "teamiti, ròzouméti".
"Поняти"? Хочете сказати, що це не суржик?)
Широке розповсюдження цього слова і витіснення гинших слів із цим знаком указує таки на суржик, бо в Грінченка подибую гинші форми від кореня няти/яти/імати зі знаком "розуміти" (уняти, діймати, але не "поняти/понімати".
У Желехівського таки є форма "понимати" зі знаком "begreifen, verstehen" (розуміти, зрозуміти), але в слові "поняти" наголос є на другому складі, тож має бути "поня́в", а не "по́няв", як у нас кажуть, це суржик.
Тобто вариянт є можебен, а проте його надмірне використання (ще й з московським наголосом) є свідченням упливу московської мови й відповідно суржиком.
Згоден.
Ya, u suoyeiy zméncé, dal eimy tuarui ‹poneati/ponimati›, ta ‹oseagti/oseagnõti/oseagati›, po rõcy zu tuarui ‹teamiti, ròzouméti›, lépxeoho ròzouménïa ròzvitcou *"eati, xapati, loviti, xuatati, byrati, seagti" → "teamiti, ròzouméti", ta slœu u inxyax móuvax (germ. *grip-, lat. *hend- — "xapati, byrati, loviti, xuatiti, seagti, eati/neati") zu teaclom ròzvitcom u "teamiti, ròzouméti" radi.
O nagòlôsé u moyeiy zméncé móuvui ne'ma.
Відповідник до моск. "улавлюєш?"
чому "представляти" у значенні "уявляти" московське?
"Пред-" узагалі не руський, а церковнослов'янський, тобто чужий, префікс.