Та й навіть порушили правило дев'ятки тута ("і" після "р" в закритому складі).

<Та й навіть порушили правило дев'ятки тута ("і" після "р" в закритому складі).>

Тому "правилу" не'ма міста в руські мові. Писав ім уже, то є перенесення лядського явища з його розподілом письмен <i> та <y> в вонськах словах на руську мову. Та й критість/полість складу ні до чого ту. Про крити/поли склади для руськи мови говоримо йно в питаннях про *o та *e, никда про *i, *ū, *a, *ON, *EN.

Ище, тями "крит" та "піл", про склади, в питанні про *o та *e, суть для руськи мови криви. Ймемо слова, ге вто: mostiti, де <o> є в криті складі — mos|ti|ti, але міни *o в /y~ʉ~ʊ̯͡œ/ не'ма. Те саме в: ves|ti, vez|ti, nes|ti, bez|peca — всюди є ту *e в криті складі. Право є говорити про присутність "слабих" *u та *y. На пр., *o → /y~ʉ~ʊ̯͡œ/ в слові <pœud> є не через критість складу, а через *u в *podu (← *podos), то-б'-то: *podu → <pœud>. Рівно й *e → /e͡i/ в <xeisty> "6" та <seimy> "7" є не через критість складу, а через *y.

Маєте цїкаві думки.

Ніц про доцільність такого правила не казав, лише кажу, шо як би на письмо слова "крінж" не дивитися, то логіки там нема. Ні за звучанням, ні за діючим правилом передачі чужих слів. Таке письмо є, очевидно, з російської. Про закритість складу пишу, бо правило дев’ятки пише, шо чуже «і» тре передавати так, як каже, саме в закритому складі (Wikipedia: … забороняє писати літеру «і» в запозичених загальних назвах після 9 приголосних … перед наступною літерою, що позначає приголосний звук).

Але дякую за пояснення про перехід/неперехід "е" та "о" в "і". То є складна тема для мене.

Де'сте в Википедиї ріли про "критий склад" у статті про "правило 9"? Я нич такого там не бачу.

Ваша правда. Одним словом, чуже "і" між двома приголосними, крім "й".