<Та й навіть порушили правило дев'ятки тута ("і" після "р" в закритому складі).>
Тому "правилу" не'ма міста в руські мові. Писав ім уже, то є перенесення лядського явища з його розподілом письмен <i> та <y> в вонськах словах на руську мову. Та й критість/полість складу ні до чого ту. Про крити/поли склади для руськи мови говоримо йно в питаннях про *o та *e, никда про *i, *ū, *a, *ON, *EN.
Ище, тями "крит" та "піл", про склади, в питанні про *o та *e, суть для руськи мови криви. Ймемо слова, ге вто: mostiti, де <o> є в криті складі — mos|ti|ti, але міни *o в /y~ʉ~ʊ̯͡œ/ не'ма. Те саме в: ves|ti, vez|ti, nes|ti, bez|peca — всюди є ту *e в криті складі. Право є говорити про присутність "слабих" *u та *y. На пр., *o → /y~ʉ~ʊ̯͡œ/ в слові <pœud> є не через критість складу, а через *u в *podu (← *podos), то-б'-то: *podu → <pœud>. Рівно й *e → /e͡i/ в <xeisty> "6" та <seimy> "7" є не через критість складу, а через *y.
Ніц про доцільність такого правила не казав, лише кажу, шо як би на письмо слова "крінж" не дивитися, то логіки там нема. Ні за звучанням, ні за діючим правилом передачі чужих слів. Таке письмо є, очевидно, з російської. Про закритість складу пишу, бо правило дев’ятки пише, шо чуже «і» тре передавати так, як каже, саме в закритому складі (Wikipedia: … забороняє писати літеру «і» в запозичених загальних назвах після 9 приголосних … перед наступною літерою, що позначає приголосний звук).
Але дякую за пояснення про перехід/неперехід "е" та "о" в "і". То є складна тема для мене.
Крінж — з англійської cringe означає "коробити", "пересмикувати". По суті, це оцінне судження, що має на увазі несхвалення, сором та обурення.
Уявіть, що людина робить щось ганебне. Можливо, перед вашими очима. - Можете сказати йому: "Чувак, ну це ж крінж!" або "Господи, який крінж!".
англ. Cringe
Перекладаємо слово крінж
ЕСУМ V, 607: торопіти.
Також непогано!
Типу "зіщулитись від сорому".
Непогано!
Уживаний давніше відповідник.
Чудове забуте слово можна переродити для близького за значенням.
Наприклад: Це просто обава, а не виступ; В нього обавний прикид; Та отой обавовий чувак!
слово ОБА́ВА - діал. означає «жахіття», «острах», «занепокоєння», «передбачення небезпеки».
Мар'янка спершу потупила очі із.. обави, щоб Олексій не зоп'явсь посеред речі; (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 291)
goroh.pp.ua: оскома
Мало бути би "криндж", якби запозичували прямо з англійської, а не через російську.
Та й навіть порушили правило дев'ятки тута ("і" після "р" в закритому складі).
<Та й навіть порушили правило дев'ятки тута ("і" після "р" в закритому складі).>
Тому "правилу" не'ма міста в руські мові. Писав ім уже, то є перенесення лядського явища з його розподілом письмен <i> та <y> в вонськах словах на руську мову. Та й критість/полість складу ні до чого ту. Про крити/поли склади для руськи мови говоримо йно в питаннях про *o та *e, никда про *i, *ū, *a, *ON, *EN.
Ище, тями "крит" та "піл", про склади, в питанні про *o та *e, суть для руськи мови криви. Ймемо слова, ге вто: mostiti, де <o> є в криті складі — mos|ti|ti, але міни *o в /y~ʉ~ʊ̯͡œ/ не'ма. Те саме в: ves|ti, vez|ti, nes|ti, bez|peca — всюди є ту *e в криті складі. Право є говорити про присутність "слабих" *u та *y. На пр., *o → /y~ʉ~ʊ̯͡œ/ в слові <pœud> є не через критість складу, а через *u в *podu (← *podos), то-б'-то: *podu → <pœud>. Рівно й *e → /e͡i/ в <xeisty> "6" та <seimy> "7" є не через критість складу, а через *y.
Маєте цїкаві думки.
Ніц про доцільність такого правила не казав, лише кажу, шо як би на письмо слова "крінж" не дивитися, то логіки там нема. Ні за звучанням, ні за діючим правилом передачі чужих слів. Таке письмо є, очевидно, з російської. Про закритість складу пишу, бо правило дев’ятки пише, шо чуже «і» тре передавати так, як каже, саме в закритому складі (Wikipedia: … забороняє писати літеру «і» в запозичених загальних назвах після 9 приголосних … перед наступною літерою, що позначає приголосний звук).
Але дякую за пояснення про перехід/неперехід "е" та "о" в "і". То є складна тема для мене.
Де'сте в Википедиї ріли про "критий склад" у статті про "правило 9"? Я нич такого там не бачу.
Ваша правда. Одним словом, чуже "і" між двома приголосними, крім "й".