Англійське слово cringe не має в собі значення обурення, а радше почуття незручности та ніяковий сором, такий що трохи не знаєш де очі подіти і хочеться зіщулитись. Огида теж не підходить, криндж не має аж такого негативного барвлення. Це також не осуд. Навіть стид - то трохи засильно. Криндж людина може почувати коли згадує наприклад свої підліткові уподобання. Чи коли стає свідком розхристаної поведінки людини яка напідпитку, особливо якщо це поважна людина. Власне щул добре підходить, це слово нейтральніше, але йому бракує трохи колориту. Тому пропоную "щулота". Прикметникова форма: "щулотний". Або "щульняцький". Можна вжити як прислівник, наприклад "почуваюся щулотно".
Уживаний давніше відповідник.
Чудове забуте слово можна переродити для близького за значенням.
Наприклад: Це просто обава, а не виступ; В нього обавний прикид; Та отой обавовий чувак!
слово ОБА́ВА - діал. означає «жахіття», «острах», «занепокоєння», «передбачення небезпеки».
Мар'янка спершу потупила очі із.. обави, щоб Олексій не зоп'явсь посеред речі; (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 291)
Шукати відповідник - це блага справа, але тут я залишу ще й правильну форму запозичення, а саме 'кринджа', а не крінж, крінґе, чи ще щось недолуге
Перепрошую, але це люди вирішують як запозичення правильно писати, адже вони черпають його.
змоскальщені люди*
<Перепрошую, але це люди вирішують як запозичення правильно писати, адже вони черпають його.>
🙄
Na Oucrayiné tô réxity moscalomóunuy leud. Ya Vam probaciõ.
Хех, у нас частіше не черпать, а просто злизують на жаль (від москалів)
Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітний. Вони [вороги] зводять на нас, зокрема на відносини між народами Радянського Союзу, несосвітенні наклепи (Радянська Україна, 25.XI 1956, 1).
Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітний. Вони [вороги] зводять на нас, зокрема на відносини між народами Радянського Союзу, несосвітенні наклепи (Радянська Україна, 25.XI 1956, 1).
це класика, яку можна зустріти навіть у Михайла Старицького:
"О ні, цього разу поголос іще довів своє убозтво, бо забув згадати про вроду панни, яка зачарує хоч кого".
відбитість від загальносприйнятого
/
Відбиття, відбитість — повне несприйняття.
інтуїтивно викликає асоціації зі словами:
• гидь, огидно, гидота, огуда (нар. форма) — соромота, бридота, відраза.
Отже, воно може передавати такі значення:
Огуда — щось огидне, сороміцьке, недолуге, що викликає внутрішню зніяковілість або навіть гнівну відразу.
Це дуже близько до значення слова «крінж» — але в українській стилістиці й емоційному забарвленні.
Вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-, чого-небудь; осуд. Лице його нічого не виказувало: ні похвали, ні огуди (Мирний, І, 1949, 267); На огуду старим бабам, навмисне була вона без хустки, бо знала, що так їй краще (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 347).
Та й навіть порушили правило дев'ятки тута ("і" після "р" в закритому складі).
<Та й навіть порушили правило дев'ятки тута ("і" після "р" в закритому складі).>
Тому "правилу" не'ма міста в руські мові. Писав ім уже, то є перенесення лядського явища з його розподілом письмен <i> та <y> в вонськах словах на руську мову. Та й критість/полість складу ні до чого ту. Про крити/поли склади для руськи мови говоримо йно в питаннях про *o та *e, никда про *i, *ū, *a, *ON, *EN.
Ище, тями "крит" та "піл", про склади, в питанні про *o та *e, суть для руськи мови криви. Ймемо слова, ге вто: mostiti, де <o> є в криті складі — mos|ti|ti, але міни *o в /y~ʉ~ʊ̯͡œ/ не'ма. Те саме в: ves|ti, vez|ti, nes|ti, bez|peca — всюди є ту *e в криті складі. Право є говорити про присутність "слабих" *u та *y. На пр., *o → /y~ʉ~ʊ̯͡œ/ в слові <pœud> є не через критість складу, а через *u в *podu (← *podos), то-б'-то: *podu → <pœud>. Рівно й *e → /e͡i/ в <xeisty> "6" та <seimy> "7" є не через критість складу, а через *y.
Маєте цїкаві думки.
Ніц про доцільність такого правила не казав, лише кажу, шо як би на письмо слова "крінж" не дивитися, то логіки там нема. Ні за звучанням, ні за діючим правилом передачі чужих слів. Таке письмо є, очевидно, з російської. Про закритість складу пишу, бо правило дев’ятки пише, шо чуже «і» тре передавати так, як каже, саме в закритому складі (Wikipedia: … забороняє писати літеру «і» в запозичених загальних назвах після 9 приголосних … перед наступною літерою, що позначає приголосний звук).
Але дякую за пояснення про перехід/неперехід "е" та "о" в "і". То є складна тема для мене.
Де'сте в Википедиї ріли про "критий склад" у статті про "правило 9"? Я нич такого там не бачу.
Ваша правда. Одним словом, чуже "і" між двома приголосними, крім "й".
Можна, але крінжу називають крінжою, бо він несе дещо инший семантичний відтінок. Це не просто сором, а раптовий їдкий сором, від якого хочеться скорчитися. Раніше це називалося "іспанський сором", тобто ті випадки, коли робить хтось, а соромно тобі, але зараз тяма розширилася.
До речі, в Україні набагато частіше кажуть крінжа́, а не крінж.
Тому стид, а не сором 🤷♂️
Чи каже хто крин(д)жа?
goroh.pp.ua: оскома
torôp
ЕСУМ V, 607: торопіти.
Також непогано!
Wsi inszi varianti jakimose czinom wtratili weedtienok nespodiwanki. Tomu +
---
Щось не второпаю, за що тут торопіти 🙄🧐
_
ТО́РОП
Поспіх, сум'яття.
ТОРО́ПА
Вайло, незграба.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах.
гоже!
Мені подобається