Конфузитись — ніяковіти
+
Конфу́з – конфу́з (-зу), (неловкость) ні́яковість (-вости), (замешательство) заклопо́та́ння.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
КОНФУ́З укр. зні́чення, замі́шання, ні́яковість
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
Конфуз – нія́ковість, -вости
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
r2u.org.ua: ніяковість
Дякую
← *sumẽstïe; ← z- (*su-) "con-" + mẽst- "fus-" + -ie "-io"; z-mẽst-ïe "con-fus-io".
Т.зв. "кальки" суть ускрізь, и там де й не бисьте гадали. Слово "калька" вже ходить ге лайка, та ник не є доси пояснив, чому точність слова є зла.
אלישע פרוש будьте ласкаві, пишіть українською, бо це не є українська, це є "мудрування" :)
<будьте ласкаві, пишіть українською, бо це не є українська, це є "мудрування"
Cyto ménite?
КОНФУ́З укр. зні́чення, замі́шання, ні́яковість
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) r2u.org.ua: знічення
Слухайте, навіщо вигадувати якусь дурню, якщо цьому запозиченню є давно усталений відповідник:
Ніяковість.
- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Конфу́з – конфу́з (-зу), (неловкость) ні́яковість (-вости).
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Конфуз – нія́ковість, -вости.
—
Конфуз - це не сором, це ніяковість
Конфузитись – ніяковіти
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Конфуз – нія́ковість, -вости.
Конфузиться, сконфузиться - соромитися, засоромитися.
Конфузливый - соромливий.
Сл. Московсько-український.
Конфузить, ся - соромити, ся, стидати, ся.
Конфузный - соромний.
Сл. Уманця-Спілки.
Конфужение - соромлення.
Конфузить, сконфузить - соромити, засоромити, стидати, застидати.
Сл. А. Кримського.
Конфуз - сором.
Конфузить - соромити.
Сл. Левченка 1874 р.
Та до чого Ваші словники?
Сором, стид — не тотожний конфузу, ніяковости. Невже ви цього не розумієте?
https://uk.strephonsays.com/shame-and-vs-embarrassment-1773
Немає тут мінусу, нажаль.
Конфуз - зні́чення, ні́яковість.
—