Значення слова
Хейт — практикування агресивних висловлювань, які принижують чи дискредитують людину або групу осіб за ознакою раси (расизм), національності, політичних поглядів, релігії, статі (сексизм), сексуальної орієнтації (гомо-, біфобія), або гендерної ідентичності (трансфобія).
Приклад вживання

Звісно, що основна ціль хейту під час війни – підсилити протистояння між етнічними групами, які долучені до конфлікту.

Походження

від англ. hate – ненависть

Приклади в інших мовах

мскв. хейт
англ. hate

Варіанти написання
hate
Слово додав

Перекладаємо слово хейт

злоріч
16

Хейтер - злорiка

Ярослав Мудров 31 жовтня 2021
20 серпня 2022

Відповідно до будови української мови і ДСТУ 3966:
злоріка́ти, злоріка́ння - процес висловлювання
зло́річ - наслідок (самі́ вислови)

18 серпня 2023

Але ж у словниках є слово "злорічити" r2u.org.ua: злорічити , а не слово "злорікати"

12 липня

Необов'язково самі вислови, мабуть і як тут сказано "практику" можна так назвати, але так, дія будуть з -ння

злорікання
8

Подібне до «нарікання».

Богдан Грищенко 14 грудня 2021
12 липня

Це хейтинг

12 липня

На жаль зустрічається

12 липня

(я там питав чи є слово, ніби є)

злоба́
1
Василь 23 червня 2022
ганення
,
хейтити - ганити
1
Андрій Сильчук 27 грудня 2022
наруга
1

Наруга - 2. Зле висміювання кого-,чого-небудь.
// Глузливе, зневажливе ставлення до кого-небудь.
Зводити наругу - насміхаючись, глузуючи, даремно вигадувати щось неприємне про кого-небудь.
Наругач - ругатель, насмешник.
(Сл. Грінченка).

Sherif Ermachenko 16 березня 2023
ненависть
1

а ще, може навіть частіше, "прояви ненависті"

Володимир 19 18 серпня 2023
геть
0
Августа Харченко 8 листопада 2022
гетьчик
0
Августа Харченко 8 листопада 2022
гана
,
загана
0
Роман Роман2 26 вересня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
21 серпня 2022

leuty

/lʲutʲ, ʎutʲ, ʎuc/

___
1) Hi ou eaghel. ‹hate›, peruésno u *leut- legity znac *"strong emotion → negative emotion";
2) Znacyeinïe "hate, to hate" e u rousscé za slovami ‹leuty, leutéti, leutouati› védomo; na pr.: SIRM III, 329 (pœd: ‹лютий¹›): ‹лютува́ти "виявляти злість, сердитися"; ATSSOuM: ‹лють› (sum.in.ua: ljutj) — «Духа ж поступу й науки Хочуть вбити ті падлюки; ..Та — нінащо вся їх лють, Хоч кров людську ллють і п'ють!» (Іван Франко, XIII, 1954, 394); «А кинеться ворог в люті, На мене піде війною — Я танки, із криці куті, Поставлю в полях стіною» (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 108); лють на кого, до кого, проти кого: «Таке почуття, спрямоване на кого-небудь. У такі хвилини занепаду й розгубленості в душі його ще з більшою силою бушувала лють на Шумейка» (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 105); «Данько почував, як прокидається в ньому лють до пришельців» (Олесь Гончар, II, 1959, 46); «У пасічника була не тільки соціальна, але й особиста лють проти куркулів» (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 209) — u uséx six pricladéx eaghelscoiõ mogemo legco pèreclasti slovom ‹hate›.

Поділитись з друзями