Вимова: tiscy {ˈtɪ͡ɘʃt͡ʃ}, tisci {ˈtɪ͡ɘʃt͡ʃɪ}, tisciõ {ˈtɪ͡ɘʃt͡ʃʊʷ}.
Від tisc- + -y абстрактних іменників.
Як жіноцтво чи панство. Передає радше спільноту працівників галузі, але в переносному значенні може означає й плоди їх праці.
Пропозиція від S. Velichko, але зі суфіксом "-ищі", що вказує на значення збірности
אלישע פרוש, це по аналогії з [дур]ити – [дур]ощі, [люб]ити – [люб]ощі, [пис]ати – [пис]ощі, я обрав саме всічену форму, а не "часописощі", бо "часопищі" коротша за "часописощі" на один склад.
Карл-Франц Ян Йосиф,
так корнати слово є дуже спірна ціна за короткість (стислість). Крім того, чим воно є ліпше перед словом часопис (яке про мене, між иншим, само не є добрий відповідник за "пресу")?
Бо часопис це уже журнал. А преса це більш збірна тяма (все одно, що різниця між телевізором і телебаченням загалом).
Карл-Франц Ян Йосиф,
ну, то я й кажу "часопис-" не годить за відправну вснову передати тяму "преса" – ни в тварі "часопис", ни в міненім виді.
Загалом, крім деяких виятків (на пр., сумська: lehtistö), в більшости мов є тяму "преса" передано через тяму "тиск, тиснути":
йтал. stampa (та в инших романьских від лат. premere "тиснути, давити"), вуг. sajtó, нім. Druck, кирг. basma söz (від basma "тиснути, тиск"), вірм. մամուլ (mamul, ← "тиснути, давити, товкти" ← *"молоти, трощити"), гр. τύπος тощо. Тому не розумію, нач є винаходити коло. Тяма "преса" походить від тяму первісного набору тексту тисненням (зображення), тому корінь *tisk- є для русьскої найліпший.
Але ж ви самі дали пропозицію "тищ" на слово "друк". Тож якщо будувати новотвір для "преса" від слова "тищ", треба слово якось змінити, щоб "тищ" не означав водночас і друк, і пресу.
друк
Пресса – пре́са, часо́писи; объявить в -се – оповістити в пре́сі, в часо́писах.
r2u.org.ua: часописи
// Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)