Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Писанка - великоднє яйце, розписане (розмальоване) орнаментом або малюнками.
Крашанка - великоднє яйце, фарбоване одним кольором, найчастіше - просто зварене з цибулевим лушпинням.
Зате крашанка і галунка то є одна тяма, от я й кажу, нащо використовувати московітизм коли є рідне слово галунка?
Бо нерідне воно.
Вчи українську, відмовляйся від суржика і буде рідне
Крапайте ліки для очей, бо бачите зле, поважайте їнших людей і звертайтеся на Ви до незнайомців, а найголовніше тримайте свою бздуру при собі й не засмічуйте мізки людям.
Дорогенький скажіть ліпше, що ви на цьому сайті просуваєте й узаконюєте суржик, то принаймні буде з вашого боку чесно
Вадим Мельник,
<Справді, крашанка й писанка є різні тями.>
Не "є", а "суть".
Єлисію, насправді до Вас я цього слова у значенні "are" (як я зрозумів) не чув і не бачив. Поясніть, будь ласка, чому Ви вважаєте, що його слід вживати і де саме се потрібно?
Галунка - польсько-галицький суржик, крашанка - питоме слово, писанка й крашанка - це як письмо й малюнок
"Дорогенький скажіть ліпше, що ви на цьому сайті просуваєте й узаконюєте суржик, то принаймні буде з вашого боку чесно"
Це ви про себе? 🤦♂️😂
Андрію, згоден із Вами.
Зате галунка то крашанка
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Лайка (кожа) – галу́нка, -ки; -ковый – галунко́вий, -а, -е.
- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору
Кожа, шкура (сырая) – шкі́ра, шку́ра;
• к. выделанная – ремі́нь (-ме́ню);
• к. лайковая – галу́нка;
• к. сафьяновая – ш. сап’яно́ва;
• к. сыромятная – сири́ця;
• к. хромовая – хро́мка, ш. хромо́ва.
Лайка (кожа) – галу́нка.
- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору
ла́йка сап’я́н,-ну, галу́нка,-ки (сорт м’якої шкіри 😶
Ось тут все досліджене та написано походження слів писанка, крашанка, галунка.
http://www.pvisti.info/culture/4950-zahadkovi-krashanka-pysanka-halunka-abo-chomu-u-velykodnikh-iaiets-try-rizni-nazvy
Нащо вживати москалізм якщо є українське слово? http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8645-ghalunka.html#show_point
Яке ж воно наше, коли не наше?
goroh.pp.ua: галун#3784
Узагалі це слово перший раз чую.
До чого галунка до галуна? Не більше ніж схожі слова, як наприклад гонорар і гонорея
Ви або невважно дивитесь, або зле бачите.
А що я там маю побачити окрім того, що там є? Галун то галун, а галунка то галунка, галушка теж схоже слово, то воно теж не наше?
У галушки й галунки різний рід.
Не знаєте, що таке "галуни"? Це московитською "квасцы"😊
Так і у галуна с галункою теж рід різний
Ну отож, а хто яйця квасить? Я й кажу, галуни і галунки то лише схоже за звучанням, але означає різне
Я теж не знав, але виявляється, що саме так і роблять (квасять, тобто, обробляють кислотою - галуном або оцтом). Просто така технологія. 😊
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8644-ghalunyty.html#show_point
Ну то чого ви тоді людям мізки пудрите? Є чудове українське слово, нащо використовувати відвертий москалізм? Називайте тоді не крашанка, а квашанка
Мізки можна запудрити тільки тим, у кого вони є. Я шкодую, що реагував на Ваші "аргументовані" коментарі. Більше не маю бажання це робити.
Ну звісно у вас їх немає але ж у людей є, не варто людей судити по собі. До речі, а ви задумувалися над етимологією кожного написаного вами слова хоча-б у цьому найостаннішому написаному вами рядку? Чи зможете ви висловити вашу думку не вживаючи взагалі слів не слов'янського походження?
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Лайка (кожа) – галу́нка, -ки; -ковый – галунко́вий, -а, -е.
- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору
Кожа, шкура (сырая) – шкі́ра, шку́ра;
• к. выделанная – ремі́нь (-ме́ню);
• к. лайковая – галу́нка;
• к. сафьяновая – ш. сап’яно́ва;
• к. сыромятная – сири́ця;
• к. хромовая – хро́мка, ш. хромо́ва.
Лайка (кожа) – галу́нка.
- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору
ла́йка сап’я́н,-ну, галу́нка,-ки (сорт м’якої шкіри
Ви ще скажiть, що масковскiй язьiк старший за нашу мову, авжеж. Уже й крашанку, красити, красу москвини придумали. Та невже? А коли це вони встигли? Невже тодi, коли голожопими по лiсах бiгали й слов'янськоï мови не знали, а ми вже мiста будували?
Чого це я за вами повинен таку дурню повторювати? Московський язик в сенсі русскій придуманий лише у 1666 році, хорватським богословом Юрієм Крижаничем, українська себто руська мова до того вже давно існувала, але то не означає, що штучний русскій язик, себто московський не впливав на українську мову, инакше ми б не знали явища під назвою суржик. Немає в питомій українській мові слова красити, є фарбувати, отже й слова крашанка теж немає, бо крашанки красять, а не фарбують, і красу сюди не приплітайте
Дорогенький, я геть не проти, що галунка також є сортом шкіри, але цілком очевидно, що галунка то й великоднє яйце, мабуть не лише яйця галунять але й шкіру, а ще є така річ як омоніми
Не дуркуйте.
Грiнченко:
Крашанка, -ки, ж. 1) Окрашенное пасхальное яйцо. На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками. Шевч. 461. Де той у Бога великдень, а він уже із крашанками! Ном. № 2619. 2) Лицо вообще. КС. 1891. V. 191. Низом у крашанки буде жовток, а верхом буде лушпайка. Ком. І. Ум. крашаночка. Мнж. 47.
Який до бiса москалiзм? 🤦♂️
Так, це запозичення
Галунка - це польсько-галицький суржик, на б. част. Украïни знають саме крашанку, а не якусь там галунку
Як з'ясувалося у перебігу дискусії, яйця на Великодень не фарбують, а квасять http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8644-ghalunyty.html#show_point
Не квасять, а ваплять (фарбують). Плутаєте писанку з крашанкою. Ви не тільки погано бачите, так ще й недочуваєте.
Не дуркуйте, краще запропонуйте ваплянку, бо усе доводиться робити за вас. Хоча здається вам до психіатра, бо де ви побачили слово "вапити" от тут: Галунити, -ню, -ниш, гл. Мочить въ растворѣ квасцевъ. Чуб. ІІІ. 15. Крашанки галунять, а тоді варять у кірці. Черниг. у. Не плутаю я писанку з крашанкою, я пропоную московитську крашанку називати українською галункою, різницю відчуваєте?
sliwa, sliwca
Вимова: {ˈslɪ͡ɘβ̞ɐ}, {ˈslɪ͡ɘwkɐ}.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54936-slyvka.html#show_point; Онишкевич ІІ, 229: слива "крашанка"; сливити "фарбувати одяг"; сливчити "писати крашанки"; сливка "крашанка"; Желехівський/Недільський ІІ, 882: сливка, сливки "Art Muster der Leinenstickerei".
yaiçe welikodnye
Вимова: {jɜi̯ˈt͡sɛ β̞ɛ̝lɪˈkɒdⁿɲɛ ~ β̞ɛ̝lɪˈkɒɲːɛ ~ β̞ɛ̝lɪˈkɒdⁿnɛ ~ β̞ɛ̝lɪˈkɒnːɛ}.
Вікіпедія подає отакий уривок з "Енеїди" :
"На гроші там не козиряли,
А в кітьки крашанками грали, —
Не візьмеш даром сухаря."
То чи справді "крашанка" - московщина?
Річ у тім, що українською красити то фарбувати, краска то фарба, а слово крашанка цілком очевидно від слова красити, як не вірите то завітайте до українсько-російського словника, от і думайте.
Крашанка не від слова красити, а від слова красний (красивий). Тому це чисто українське слово
Задалеко заходимо з такими "запозиченнями". Давайте тоді шукати відповідник для слова "сонце".
Сонце то є українське слово хоч і звучить так само не лише в українській, а крашанка від московитського слова красить, в українській мові не красять, а фарбують, або навіть у випадку з яйцями галунять http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8644-ghalu
«Галунити» - гарне слово, таке ж, як і «красити». І не потрібно нікому віддавати ці слова.
Але в українській не красять, а фарбують, тому радше потрібно москалізм залишити москалям
Рукалице…
На відміну від автора цієї дурні, наші пращури не мали словників, але мову творили образно.
Крашанка — незаперечно українське слово. Звучить воно так не тому, що фарбоване, а тому, що прикрашене. І годі висмоктувати з пальця нісенітниці.
Не дуркуйте, прикрашене яйце то є писанка, подивіться на писанку, ото є справді прикрашене яйце, бо на нього не поледачилися нанести орнамент, а крашанка тупо фарбоване, тому воно й називається крашанкою.
Ні, крашанка називається крашанкою, бо вона прикрашена. А писанка називається писанкою, бо розписана (розписна).
Значення одного не випливає зі значення другого й не обмежується ним, бо слова могли виникнути в різний час і точно з вуст різних людей.
Якби крашанку прикрашали, то вона була-би прикрашанкою, натомість маємо крашанку. До речі, повністю з вами згоден, наші пращури не мали словників, але вони мали окупантів-москалів, від кого й перейняли слово крашанка
кра́шанка = галу́нка — ритуальне пофарбоване куряче варене яйце, призначене для Великодніх свят; http://ukrlit.org/slovnyk/крашанка
Дорогенький, так і українська мова складається не лише зі слов'янських слів, здається ви не зрозуміли мети Словотвору, ми тут не слов'янську мову творимо, а українську. Не дуркуйте, українською мовою слова красити немає, то чистий московітизм, вчіть мову
Та Ви, шановний Михасе, професійний "тролінг" влаштували))
Для вас і словники не авторитет, головне Ваша думка.
sum.in.ua: krasyty
Творець цієї сторінки бореться з добрим розумом, наперекір народному вжитку, словницям і творам класиків українського письменства.
Крашанка не може бути від слова "красивий" бо українською не "красивий", а "гарний". Тоді вже "гарнянка".
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Краси́вий, -а, -е. Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став. Мнж. 17.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Краси́вий – придающий красоту
Також:
Яки́й то він бра́вий, яки́й молоди́й, яки́й краси́вий! (Квітка).
Хороші зірочки на небі, та вечірня зірочка красивіша над усім (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 311); Високий, красивий, він прямо поступив у двір (Панас Мирний, I, 1954, 300);
Нащо ото дурню писати, коли очевидно, що крашанка робиться крашанкою після процесу її фарбування, але ж москальською нема "фарбувати", а є "красить".
Наша пісня гарна, нова, розпочнемо її знову! 🤦♂️😂
Покрасить до речі зовсім не синонім слів "робити красивим", бо можна так покрасить, що як кажуть "выкрасить и выбросить". Дехто з дівчат себе так красить, що аж страшно дивитись
Дивіться, скільки похідних від краса:
ви́красити «вичистити»
викраша́ти «хизуватися» (себе)]
викраша́тися «красуватися»
за́крас «фарба»
за́кра́ска
красаве́ць
красави́ця
красави́чка
красаву́ля «веселка»
кра́сень
красиве́нний «дуже гарний»
краси́вий
кра́сий «строкатий, барвистий»
кра́сик «рябий собака»
краси́ло
красильний
краси́льник
краси́льня
краси́стий «тс.»
краси́тель
кра́си́ти
кра́си́тися
красівки́ «пістряві мухи»
красі́течний «дуже гарний»
красі́ти «красуватися»
красі́тка «красуня»
красі́тний «красивий»
кра́ска
краска́р «маляр»
кра́ски́ «дитяча гра»
краскува́ти «фарбувати»
красни́вечко «рум’яна» (?)
кра́сний «гарний, прекрасний»
красні́вечко «тс.»
красні́ти «кращати»
красови́тий
красови́ця «красуня»
красота́
красо́ха
красувати «виділятися красою; цвісти (перев. про злакові)» (ся)
красу́ля
красу́н
красу́нь
красу́ня
красу́ня
красу́ха
красу́ха «тс.»
красу́чий «гарний, красивий»
красю́к «красень»
красю́щий «дуже гарний, красивий»
кра́ся «веселка»
крашани́к «пофарбований у червону фарбу сардак»
кра́шанка «пофарбоване на Великдень яйце; [яйце]»
крашени́к
крашени́на «пофарбована тканина»
крашени́ці «червоні вовняні штани в гуцулів»
крашеня́к «тс.»
крашни́на «(різнокольорові) текстильні товари (?)»
окра́са
окраша́ти
покра́са «прикраса; у весільному обряді: кривава пляма на сорочці молодої; червона запаска як символ цнотливості нареченої; червоні стрічки, які роздають учасникам весільного обряду»
прекра́сний
прикра́са
прикра́сити
при́красний «надзвичайно гарний»
прикраша́льний
приукра́са «прикраса»
розкра́ска
розкра́шувач
сукраси́ти «прикрасити»
украси́вий «прикрашений (?)»
А у вашій москвинській теж стільки похідних? То хто в кого слово черпав?
А у ваших "фарбувати" та "галунити" теж стільки похідних? Ба? Невже?
крашени́ці «червоні вовняні штани в гуцулів»
Які ще до хвої "москалізми"?
А щоб краща була моя хатка, треба її ПРИКРАСИТИ, квіточок нарвати...(стара дитяча українська пісенька)
Наше рiдне слово!
Краска, крашанка, красити
Те що ви до цього слова звикли, не означає, що воно наше і рідне, наше і рідне то є галунка або писанка
Наше рідне є писанка, а галунка то приблуда.
Але хтось тут лізе сюди з крашанками
Що крашанка є московщина слід ще довести.
А що там доводити якщо то є очевидно? Крашанка російською звучить майже так само, різниця в одній літері, красить то теж московське слово, українською то мало би бути фарбанка, бо українською не красять, а фарбують яйця. Втім є два чудових українських слова - писанка і галунка
Фарбують німецькою.
А хто не дає фарбувати українською?
Фарбувати – не украïнське!
Крашанка – украïнське, галунка – дiалект!
Галунка українське слово, не дуркуйте, крашанка то навіть не діалект, то тупий суржик, українською мовою яйця не красять, красять то московити і суржикомовні
Красити - не москалізм. Адже це може означати прикрасити - прикрашати. Від слова краса. Наші предки не вбачали нічого поганого в слові крашанка.
Наші предки власне як і ми у багатьох москалізмах нічого поганого не бачили. Як ви вважаєте, що більше схоже на прикрашання яйця, перетворення її на писанку, чи банальне фарбування? Так от чомусь те, що реально прикрашають, назвали писанкою, хоча можна було і крашанкою, а те що просто фарбують, називається чомусь крашанкою, а не фарбанкою, хоча в українській мові існує галунка на означення того самого
Притримуючись таких поглядів, ми позбудемося давнього й узвичаєного слова крашанка, бо в ньому побачив хтось москалізм, а потім викинемо з мови слова фарба й фарбувати, разом з цибулею, бо це германізми. От москалі не відмовляються від слів варєнікі й сирніки, адже ж це укри понапрідумивалі. Будьмо самодостатніми, не треба впадати в крайнощі!
Дорогенький, а ви не помітили, що на Словотворі отаборилася ціла юрба панслов'яністів, що борються з германізмами котрі по суті є й питомими українськими словами? Я вніс крашанку до пропонованих перекладів у першу чергу саме у відповідь намаганням панслов'яністів знищити українську мову, вони намагаються замінити фарбу краскою і приводять як аргумент московитське слово крашанка яке нібито є українським. Але ж справді в українській мові є писанка і галунка, а крашанка походить від московитського "красить", це ж просто очевидно, хіба то не так? Чому замість узвичаєного українського слова "фарба" має бути московитське "краска", а не замість московитського "крашанка" має бути українське "галунка"?
Любезний, хай буде галунка! Тепер тільки лишилось позамінювати слово крашанка у творах Котляревського, Шевченка, Руданського, Гончара та інших. Тож не марнуйте часу, до Великодня треба встигнути! Вперед!)
Любезний, а нащо замінювати це слово у згаданих вами творах, може тоді замінимо й так звані германізми у тих самих творах? Замінювати у творах нічого не потрібно, але це не означає, що потрібно замінювати питому українську фарбу, московитською краскою, бо комусь запозичення з московської миліші ніж запозичення з німецької. Особисто я вбачаю мету Словотвору, у розвитку української мови, а не у зближенні з мовою окупантів. Українська мова має бути індивідуальною, й вона ніколи не була суто слов'янською хоча й є однією зі слов'янських. Власне так само як і московська має цілу купу запозичень але від того не є неповноцінною мовою, а швидше навпаки
Добродію, для того, аби називати крашанку галункою, спершу розберіться, що таке галун і галунити. Треба досліджувати минуле, щоб допомагати нашій мові породжувати відповідники новим явищам, новим термінам сучасності. А крашанки побити ми завжди встигнемо.
Добродію, а що там розбиратися, ми тут українським словотвором займаємося чи уніфікацією мови з москальською? Є українське слово галунка, означає те саме, що й крашанка, то нащо нам москальскі крашанки, коли є українські галунки?
Шановний допитливцю! Ну яка там уніфікація, адже в московській мові немає такого слова як крашанка. Є "пасхальноє яйцо"... То у чому річ? Не треба збіднювати мову. Хай буде і крашанка, і писанка з галункою. Бо якщо вдаватися в деталі виготовлення, то це все три різні види Великодніх виробів. Залиште кацапам їхні кулічі з яйцями й бєрьозками. Чи ми вже й слово береза замінимо?))
Дорогенький, то ви не лише українську погано знаєте але й москальську? Одразу видко загубленого у суржику чоловіка, як це у москальській немє крашанки, а це що http://endic.ru/kuzhecov/Krashenka-62138.html ???
Ви гадаєте, що в московських словарях слова писанка немає? То подивіться і прозрійте!) Справа в тому, що в їхній класичній літературі ці слова не вживались, хіба що Гоголем або іншим малоросом... А галунки наші літературні класики теж обходили стороною.
Я гадаю, що слово писанка однаково може бути українським і московитським, бо слово писати є в обох мовах, але якщо подумати, ви цікаву річ сказали, з ваших слів, слово писанка не вживалося у московитській класичній літературі окрім написаної українцями за національністю, тобто фактично як не крути але це слово таки українське. Ну приблизно як слово майдан, московити його знають, але то є слово яке вони знають завдяки українцям, от мабуть то саме стосується й писанки. Стосовно ж слова крашанка воно однозначно суржикове для українців, бо слова красити в українській мові немає, отже українці то слово знають завдяки москалям. Й не розумію, до чого тут те які слова стосовно пасхального яйця вживали українські класики, хіба ми тут не займаємося розвитком і вдосконаленням української мови? Відкрию велику таємницю, тут багато пропонується слів які не вживалися в українській класичній літературі, більше того, тут багато слів які взагалі в українській мові ніколи не вживалися і є лише на цьому сайті.
Крашанка, красити, краска – наше рiдне, а не якесь москвинське!
r2u.org.ua: Крашанка
Не вигадуйте дурниць! Учiть рiдну мову! А ваша галунка – дiалектизм!
Дорогенький, чого ви так тримаєтеся москвинських слів? Крашанка то є суржикове слово, від москвинського крашенка, то ж ясно як божий день, походить від москвинського "красить", тоді коли українською такого слова немає
Дорого яичко к Светлому Дню – дорога крашанка на Великдень.
Звідки ви то взяли? Крашанки(галунки) на Великдень зазвичай тільки й бувають, тому визначити на стільки вона дорожча ніж в инші дні коли їх просто немає, неможливо.
Ну в словник можна й пропоновану вами дурню стосовно перекладу українського слова "розум" написати, але ж розум якраз вам і дано для того щоб зрозуміти, що крашанка є слово суржикове адже походить від москвинського слова красити якого як би ви не хотіли але в українській мові немає. Чи ви для того й пропонуєте перекладати слово "розум" що він ван не потрібен? До речі, за вашим посиланням москвинською мовою написано:
Кра́шанка, -ки, ж.
1) Окрашенное пасхальное яйцо.
Тобто власне те, що я й кажу, крашанка від москвинського "окрашивать", а не від українського "прикрашати"
"До речі, за вашим посиланням москвинською мовою написано:
Кра́шанка, -ки, ж.
1) Окрашенное пасхальное яйцо.
Тобто власне те, що я й кажу, крашанка від москвинського "окрашивать", а не від українського "прикрашати"
Тут Крашанка – украïнське слово, покрашенное пасхальное яйцо – переклад на москвинську!
Нема в москв. мовi слова "крашанка", а тiльки запозичення з укр.мови – крашенка, яке вони майже не вживають, бо вживають пасхальное яйцо!
А ще у них є писать, писанка 😁😁😁
До речi, писанка перекладається як писанка, крашанка.
Слова краска, крашанка, красити – нашi давнi слова, кони не можуть бути москвинськими, бо цi слова запозичили у нас, так само як крити, криша, кришка, покришка.
Вони не можуть бути суржиком, калькою чи бог його маму знає ще чимось!
Те, що ваша рiдна мова – не украïнська, вже всi зрозумiли. От тiльки якого дiдька над нею знущатися? То ляхи з москалями, то бiльшовики (москалi й "своï") скiльки плюндрували мову!
Досить! Зась!
Не треба своïми брудними руцями до неï лiзти! Краще ïï вивчайте!
Дорогенький, в москвинській мові слово крашенка добре так себе почуває, бо воно є їхнє рідне, від слова окрашивать, якого в українській тупо немає і ніколи небуло. Якби це слово було від українського прикрашати то була-б не крашанка, а прикрашанка. Стосовно писанки то знов таки, невже вам ведмідь на вухо наступив, хіба ви не відчуваєте, що це слово справді українське, до чого тут те що воно походить від спільного з московитами українського слова? Краска слово не українське, його немає у питомій, українській мові, є слово фарба, фарба як і москвинське краска є словом доволі молодим, бо з'явилося усього близько 200 років тому разом з лако-фарбовою промисловістю, так само немає ніякої криші, бо то теж москальське слово, а є дах або якщо вже вам не подобається це слово, то є стріха і не дуркуйте вже
"Краска слово не українське, його немає у питомій, українській мові"
Знову вашi бздури!
sum.in.ua: kraska
Думаєте, що він так малював собі просто, абияк, що тільки розміша краску.., та так просто й маже..? Е, ні (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 5);
Передо мною були просто цятки краски (Леся Українка, III, 1952, 598).
Кра́ска, -ки, ж.
1) Краска. Кружок би я розмалював, краски мені подарували. Ком. II.
Дурню не пишіть, візьміть кажу україно-москальського словника і почитайте
Ну так читайте: Пофарбоване куряче яйце, призначене для великодніх свят. На великдень, на соломі Прошив сонця, діти Грались собі крашанками
Не покрашене, а пофарбоване
Бо такi "розумнi" хвiлолухи словники складали, нашi слова викидали, мову руйнували.
І перемогу у цій лінгвістичній битві здобуває Ярослав, бо у всіх етнографічних джерелах, як і на всіх теренах Україні, крашені великодні яйця називають саме крашанками. Стосовно слова "галунка", яке так припало до душі іншому учасникові цього спору, скажу, що походить воно від кристалистої речовини під назвою "галун" (або алюмокалієві квасци; KAl(SO4)2), розчин якого слугує для закріплення барвника. Тобто яйце спочатку галунять, а потім занурюють у барвник. "Крашанки галунять, а тоді варять у кірці". (Див. словарь Грінченка "галунити"). Проте, є такі барвники (як напр. цибулеве лушпиння), яке надає яйцеві стійкого брунатного (якщо яйце біле), або багрянистого (якщо коричневе) кольору і без попереднього змочування його у галуновім розчині.