Проте же, якщо візьмемо подібний приклад
с + чин + и + ти
Не пишемо щинити, через утрату логіки
Чом би й не писати логічно счастя з огляду на походження
"Проте же, якщо візьмемо подібний приклад"
Вибачте, "проте ЖЕ"?? Хто так говорить?
Вашу "логіку", добродію Святосö, треба на Схід. Вона просто вбиває.
Звісно, не пишемо "щинити", бо пишемо "Зчинити".
Те ж і Вам: учіть засади письма.
Нащо писати Зчинити, якщо пишемо Списати
Узагалі давно час писати с/ш/з/ж
Якщо нести "звук=буква"
Все докупи Ви сплутали.
Знову: вчіть засади письма
Усі розділення ЖИВОГО В/У штучні
Ваші на́ріки про ЖИВУ мову не́глузді
Ви, добродію Святосö, теж учіть живу Мову й засади письма. На відміну од плодів писак радянської й порадянської доби, в живій Мові У(-) й В(-) не злилися сповна, є пари слів, у яких У-/В- визначає значення.
>У(-) й В(-) не злилися сповна
Фонетично — так. Але на письмі кирилицею вони чередуються (коли не наголошені).
⟨⟨Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.⟩⟩
Цей приклад, до речі, ще й викриває Ваш блуд про “писак радянської й порадянської доби”.
""Удача" і "вдача" — різні слова."
Приклади в Грінченка до слова "удача": 1) Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. 2) Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
В обох визначеннях подається "вдача" як міна до "удача".
Додам ще цю примітку, хоч тутечки годі про щось балакать: 
r2u.org.ua: ув
Ееее... Нуу, є прийменник "ув", ясне діло. І?
Я просто не розумію, до чого Ви це подали, що Ви хочете цим сказати, довести/спростувати.
Я написав "ув", щоб показало потрібну Грінченкову примітку про У/В/ув/вв тощо.
Ага, тепер бачу, спасибі. Так, корисно, хоч він такі винятки і не прописав, бо мова більше про прийменник.
Коли взяти хоч би примітку й головну одміну "Удача", то чи певні Ви щодо <"Удача" і "вдача" — різні слова">?
Коли Ви мені, то так.
Я ще не дуже розібрався з приміткою, наприклад, чому написано, що основне В, а приклади з У й навпаки.
Хай там як, а, як я вже сказав, мова більше тут про прийменники, ніж про приростки. І словник Грінченка — таки не бездоганне джерело, коли йдеться про У/В. І маю добре питання до "лист У Осики".
І, знову ж, засади письма.
Ні, звісно, я не виключаю, що в якихось говірках У може змінюватися на В ЯК ЗВУЧИНА і навпаки в тих словах, де цього немає в переважній більшості інших говірок, та мова не про те.
"Фонетично — так. Але на письмі кирилицею вони чередуються (коли не наголошені)."
Близько. З точністю до навпаки. Ви не знаєте ні живої мови, ні засад письма.
Пишете нісенітниці (знову й знову) без знань, без чуття Мови, без долічення омов'я й без найменшого розуміння наукового способу (утім, Ви не розумієте далеко не тільки науковий спосіб). Тут очевидне Ваше когнітивне спотворення, одне з найпоширеніших: упередження підтвердження. Ви нехтуєте (точніше, мабуть, не помічаєте, і не знаєте, щО треба помічати).
По-перше, схоже, це єдиний засвідчений приклад на всі ті "старі" словники. Якби Ви читали Шевельова, і читали як треба, то знали б, що на єдиний приклад покладатися не слід.
По-друге, те когнітивне спотворення підтвердження, про яке я сказав: Ви хапаєтеся за [єдине] підтвердження Вашого погляду, геть нехтуючи (не бажаючи та/чи не вміючи помічати) усі [численніші] докази, які цей Ваш погляд спростовують.
По-третє, я точно знаю, що Ви й не думали досліджувати джерело, приклад із якого вміщено в словнику. Безліч разів усім пояснював, як правильно обходитися зі словниками, зокрема звертати увагу на джерела, та, звісно, марно. А тут на джерело звернути увагу таки слід. Я почав його читати із самого початку. Серед прикладів (яких, я б сказав, безліч):
с. 13: "служив [...] на майдані майданЧ(=Щ?)иком"
"на ві-що" і "на віщо"
с. 14: "з соломи зроблЕННий, смолою засмолИННий" — і, нижче, "з соломи зроблЕНий, смолою засмолИНий"
"до-дому" і "до дому" (в одному реченні).
"з темнОго лісу" і "з темнАго"
"ВовтузАЕцця"
С. 15: "Зайчик" і "зайчикЪ", с. 16: "зайчІк"
"Не ріж" і "неріж"
"тіэйі"
"Гаскав" (ласкав), "на толо" (на того) -- ?
С. 23: "оддав" і "отдасть"
с. 16: на одній сторінці є "дозімував" і "до зімував"
"БлаговІщення" і "БлаговИщення"
"ЛугЪ" (с. 16) і "луг" (с. 17)
С. 18: "бІжить" і "бИжить"
С. 36: "не хочу" і "нехочу"
с. 41 "одчИнила" й "одчЕнила"
С. 32: "...гнИздечко, а в гнІздечку..." Через 2 слова!
До чого це я?
1) Вам і так слід би знати, що з кінця 18 ст. було чимало (кількадесят) різних право- і кривописів. В одних переважали одні засади, в в інших — інші. Не всяке написання тими правописами одповідає засадам сучасного. Простіше кажучи, якщо хтось колись писав, наприклад, "хочецця", це ще не значить, що ми можемо писати так сьогодні, бо це буде порушення сучасних засад: тоді переважала одна, а тепер — інша.
2) Які ж були засади письма в цій книзі? А лихо його знає! Тільки наведених мною прикладів досить, щоб легко зробити висновок, що книгу набирали без явних засад письма, украй непослідовно. Якщо буть одвертим — просто безладно. Я нізащо не знецінюю роботи впорядників, але безладність написаного суттєво знижує вагу книги як джерела для дослідження звуцьких і звучинних явищ.
Отже, поки маємо один засвідчений приклад, і той — у книзі з украй безладним письмом.
"Цей приклад, до речі, ще й викриває Ваш блуд про “писак радянської й порадянської доби”."
Знову логічна помилка од Вас, аякже.
Хіба ж я сказав, що ТІЛЬКИ "писарі" радянської й порадянської доби "механічно" по-мертвому тулили "правила" до живої Мови? Хіба тільки вони могли запоширювати чергування, переносити його на слова, яким воно загалом не притаманне? Ні ж, ясне діло! Але саме в 2 (грубо) половині совка й після його розпаду кількість таких прикладів, зокрема в письменстві, значно зростає. Звісно, я не лічив, та, як мені здається, в десятки, а то й у спині разів (коли йдеться про частку, ясна річ).
На додачу, в мене ще є невеликі сумніви в значенні слова "вдача" тут, та поки лишу їх при собі. Головне, знову ж: Ви не знаєте засад правопису. Учіть їх. І не знаєте живої Мови. Я вже раніше писав докладно про те, що Ви розтягуєте "правила" на всі слова безладно, без чуття й сорому, нехтуючи її "винятки". Учіть живу Мову, читайте класиків, учіть засади письма.
Може, далі буде.
??