франчии, франєчь, франчєѥ, франчє
Утворено чепенем належности -ь (< *-yo-s), як-от у словах: ‹вовчий, оленій, чоловічий, божий, Перемишель "Перемислів (город)", Володимир(ь) "Володимирів (город)"› тощо, від слова ‹пранці› за "французи, Франція", як лексикалізовані сполуки з випадним іменником ‹первець, став, живло›.
Щодо доцільности вжитку суфікса -ень- читай тут германій в обговорені
Це якраз і є коване, неприродне, бо де ви бачили, щоб таким чином утворювали назви копалин, химічних первнів чи щось таке?
Я маю на думці, що воно питоме не для нашої традиції термінотворення, бо тут ви маєте правду — у нас традиційно цим чепенем не творять назов елементів.
Але такий вжиток суфіксу питомий для творення прикметників належности (назви елементів — це первісно прикметники) від назвищ істот в українській мові, порівняймо: вовчий, чоловічий, божий.
А от вжиток суфіксу -ень/-ний для творення прикметників належности від назов істот — не питомий. Ми не кажемо: вовчний, чоловічний (в значенні "належний/характерний чоловікові"), божний/біжний абощо.
Тому й назви елементів, утворені від назов істот, країн чи імен цим чепенем видаються непитомими для самої української мовної традиції
Які саме звуки Ви мислете?
"фр" то правопис
/ф/ узагалі може мати силу різних алофонів ув українській мові, аж [x], [k͡w] абощо
Порівн. Мишак
Галій — франчень
Францій — франчак
І хтось же проголосував за це безглуздя.
Хоча я здогадуюся, хто
Роман 1 і Роман 2?
Я не виключаю, що це Ви проголосували за це
Можу проголосувати, а що?
Мишак — труїть мишей.
Франчак — ???