Я, на відміну од тих, хто складав словники спроб, і тим паче тих, хт бездумно все звідти тягне, узладу творю
Не знаю, що таке ваша узлада, бо ліпите навмання.
А вугляк — це карбід
Ви й тями не маєте, як систематизувати сполуки з -ат/-ят, -ід/-ид, -іт/-ит
Уже. Скоро викладу.
Ви ж питання про мотивацію до "калій" знехтували
Уже скоро, значить, ніколи.
Як завжди
О. Курило, 1923, с. 18
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Карбона́т, хим. – карбона́т (-ту), вугля́н (-ну)
-
Ви ще й із різних словників спроб смикаєте!
Це роблять всі нормальні перекладачі. А ви тільки утворюєте безліч неможливих покручів
Це бо «сульфат» буде «сірчан»? Чому «-ян»? І чи дають там назву «вугляна кислота»?
До чого тут вугляна, якщо карбонат — сіль вугільної кислоти?
бо, за здоровим глуздом і в найліпшому разі, назва кислоти й кислотного залишки (а отже, й утворих ним солей) мали би бути узгоджені. Сіль сірчаної кислоти --- сірчан. От я й питаю, чи там, бува, не пропонують інших назв для кислот замість тих, до яких ми звикли.
З інших слів (сульфід, сульфіт) бачу вже, що узгодженість назв --- то радше виняток там. Тож я й не розумію, чим "навмання" добродія Романа гірше від "системи", якої дотримувались укладачі цього словника, яким Ви користуєтеся. І якщо Ви розумієте ту "систему", то поясність мені, будь ласка
Добродію Путятін Редріх, Ви, нагадаю, пишете добродієві Ярославові. Про який здоровий глузд і розуміння може йтися?
Що нового?), просто перетягує слова зі словників спроб, які, судячи з усього, теж не дуже-то тямили й не намагались утворити узладу (систему), як це зараз стараюся зробити я.
Дозвольте пояснити мені. Добродій Ярослав, як безсумнівний учасник ККК, не тямлячи (