Ярославе, Ви ще не написали, а я Вам уже відповім: слово тут це для того, щоб дібрати до нього пристойні відповідники. А не сліпо переймати рос. культуру та її, як тут кажуть, "звуцтво" 😃
🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Ви спочатку вивчіть питання, потім пишіть.
Ой швець коло мене,
Тебе їбуть, їбуть мене.
запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 34).
Ой єбались копачі
З Переп’яті ідучи.
Ой єбались на межі
Попсували [нрзб.].
Хоч карбованця й дали,
Зате ж уже й доп’яли.
запис Шевченка в альбомі 1846 — 1850 рр. (ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 4).
Подається за цим записом.
Запис не датований.
Датується на підставі згадки про Переп’ять, орієнтовно: червень — липень 1846 р.
Для вкраїнської праслов'янський пратвар був, скоріше за все, *jěbati, не *jebati. Звідси розвиток "ї". Слова на "єб-" (і точно на "йоб-"), на мою думку, взяті з московської (окрім Полісся, звісно ж).
»окрім Полісся, звісно ж«
+ !
»Походження
Слово «їбати» походить від праслов'янського *jebati, яке є спадкоємцем старослов'янського ѥбати (jebati) та староруського *єбати (*jebati).«
- Use crivo.
Джерело: https://gazeta.ua/articles/nelitereturna-leksika/_ukrayinci-mali-intimnu-leksiku/477554 (передостанній абзац)
Виїбати - висмалити