Значення слова
Брно — місто в Чехії.
Приклад вживання

Територія, яку займає місто Брно, була заселена починаючи з V ст.

У 1805 році Брно піддалось облозі наполеонівських військ.

Походження

чес. Brno < brnno < brn ("багно, болото, бруд") *-ьno < псл. ?

https://cs.wiktionary.org/wiki/Brno

Приклади в інших мовах

бовг. Бъ́рно

Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово брно

берно́
2

Якшо послухаєте вкраїнську вимову, то часто почуєте в "Брно" складове [r̩].
Берна, Берну, Берном, Берні...

Anton Bliznjuk вчора
бирно
1

Кажуть як Бирно так Брно так і Берно ,частіше Берно .

Kuľturnyj aborihen вчора
вчора 23:01

На мою думку, коли кажуть "Бирно", то там чути шось ближче до [ɘ] - близьке до ненаголошених /ɪ/ та /ɛ/. Тому плутанина й неясно, чи "е", чи "и". Хоча, на мою незнавецьку думку, то може бути навіть здійснення маргінальної фонеми /r̩/.

01:14

До речі, за Николайовом (Вокализм карпатських говоров. 1. Покутско-буковинско-гуцульский ареал. (продолжение), 1995 р.), у деяких дялектах рефлекси псл. сполук *TьrT, *TъrT, *TrьT, *TrъT та *TьlT, *TъlT, *TlьT, *TlъT таки суть з окрема й /r̩/ та /ɫ̩/ одповідно.

01:35

На приклад, він дає такї транскрипцїї (перекладено на IPA) до фором (говірка с. Скотарське):

‹брива́› (род. п. од ‹бриво́› "бров") - [br̩'β̞ɑ̈]
‹крива́вий› - [kr̩'β̞ɑ̈β̞ɯ̽j]
‹хребет› - [xr̩'bɛ̝t̪]

Та, кажімо, такї (говірка с. Лопухів)

‹сльоза́› - [slʲᵊˈz̪ɑ̈]

‹держати› - [d̪ᵊrʒɑ̈t̪ɪ̘]

тощо

04:10

»‹держати› - [d̪ᵊrʒɑ̈t̪ɪ̘]«

Cde tòcyno e tó tam? Mogete cazati prosiõ storœncõ? E tó tam za pèuno ‘derjati’ a ne ‘drugieti’? Atge yac raz u SluS, SruS ta SlyS SryS sõty pitimui proteagui u pd.-zx., pro nastoyõ, u lémcœuscuix govoriex, cerez sciebely /Sl̩S, Sr̩S/, /SɘlS, SɘrS/, u beznagolosie, por.: *glutati → /ɣ̞l̩ˈtɑtɪ/ → /ɣ̞ɯwˈtɑtɪ, ɣ̞ɘ̞wˈtɑtɪ/, *grymēti → /ɣ̞r̩ˈmi͡etɪ/ → /ɣ̞ɯrˈmi͡etɪ, ɣ̞ɘ̞rˈmi͡etɪ/, ale, na pr.: *tyrpēti → /tərˈpi͡etɪ/ => /tɛrˈpi͡etɪ/.

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
вчора

Шо думаєте? Додаю через складновимовність "р" між двома приголосними. У чеській (і словацькій, сербо-хорватській, словенській) бувають складотвірні [r̩], які загалом чужі для вкраїнської фонології, за вийнятком кількох слів, як от "зубр", "вепр", пропри паралельні подоби "зубер", "вепер". Хоча "р" у таких словах можуть бувати й глухими [r̥] (про це згадується, на приклад, у виданнях "Сучасна українська літературна мова").

Якшо прислухаєтеся до вимови "Брно", я її особисто чув багато, то там в українців чути складове [r̩], або вставляння додаткової голосної між "бр" - [ə~ɘ] чи звучину [ɛ]. Узагалі тема зі складовими "р", "л" у сучасній мові доволі цікава.

То як, є зміст приладити "Брно" до вкраїнського звуцтва як "Берно", чи лишити "Брно", а люди вже хай вимовляють так, як вимовляють?

вчора

За Брно й інші чеські (та не лише) міста трошки писали ще тут: Топоніми до зукраїнення

Поділитись з друзями