До речі, за Николайовом (Вокализм карпатських говоров. 1. Покутско-буковинско-гуцульский ареал. (продолжение), 1995 р.), у деяких дялектах рефлекси псл. сполук *TьrT, *TъrT, *TrьT, *TrъT та *TьlT, *TъlT, *TlьT, *TlъT таки суть з окрема й /r̩/ та /ɫ̩/ одповідно.

На приклад, він дає такї транскрипцїї (перекладено на IPA) до фором (говірка с. Скотарське):

‹брива́› (род. п. од ‹бриво́› "бров") - [br̩'β̞ɑ̈]
‹крива́вий› - [kr̩'β̞ɑ̈β̞ɯ̽j]
‹хребет› - [xr̩'bɛ̝t̪]

Та, кажімо, такї (говірка с. Лопухів)

‹сльоза́› - [slʲᵊˈz̪ɑ̈]

‹держати› - [d̪ᵊ'rʒɑ̈t̪ɪ̘]

тощо

Цікаво!

🤔

Nou, sesy docoument (https://www.academia.edu/5057172/С_Л_Николаев_1995_Вокализм_карпатоукраинских_говоров_I_Покутско_буковинский_ареал_продолжение_ ), storœnca pisana 119, div. § 9. Последовательности TъrT, TrъT, selo Лопухов. Tamge dana e siaca transcribtia cei do ‘derjati’.

Pœdpoviedjte mi, coli e cyto ne taco )

Спасибі за джерело, цікава робота... Хоча мене особисто вона зацікавила записами з Перегінського. Я сам родом є з Рожнятівщини, тож мені той край не є байдужий.

Досить незвичний говір у респондента, як на Перегінське та й околиці... Я багато розмовляв із старшими людьми з того закута, особливо з Небилова, то там чував і значно ширшу реалізацію /е/ під наголосом як дифтонг [ɪɛ] або [ɪe] (даруйте за не надто точний запис — не маю всіх символів на клавіятурі під рукою), ніж ту, що в респондента була (я згоден із його вимовою слів "клен" і "лен", але такий самий рефлекс наголошених *e та *ь мав би бути й серед інших слів). А ще більше мене здивувало нерозрізнення *i та *y — хоча в самім Перегінську та, скажімо. в Ріпному або Дубі вже справді не чутно сеї відмінності, та в Небилові вона таки збереглася — втім, мовці плутають уже сильно, що де є. Так, я від одної жінки, що вродилася десь наприкінці 1920-х (на жаль, точного року не згадаю), чув і щось на взір [rɔ'bɤtɪ], наприклад. Уже й не кажу, що, наперекір тому всьому, рефлекси *ę та й *а по м'яких у тій говірці на ділі є куди ближчі до тих, що засвідчено в записах із Яворова та Яблуниці.

Маю навіть запис-два тої говірки, проте за якість не ручаюся. Та коли буде комусь цікаво, то можу через Facebook вислати. І в літературі десь так само вже стрічав опис особливостей говірки Небилова, ба вже забув де — може, "Вокалізм південно-західних говорів української мови" Залеського, та вже не маю снаги глядати там.

Дякую, цїкавиї спостереженя 👍

»Маю навіть запис-два тої говірки, проте за якість не ручаюся. Та коли буде комусь цікаво, то можу через Facebook вислати«

Рупило би ня послухати, послїдним бо часом на Ютубї з записьми дялектів тиш)

Поки мені не вдалося, на жаль, найти свої записи — мабуть що вони є на другому комп'ютері, до котрого не можу тепер доступитися. :( Що ж до Ютубу, то там таки є записи з Небилова. Ось, до прикладу: https://youtu.be/LfztZ_GjGWA?si=cVk1ZL_8fgOoLCMa

Спасибі за звено 👍

P. Cóutounencovi,

Mieniõ Vam. Vidjõ.

Tac, te slovo e ‹derjati›. Xotcha tam e toceno i ono i ‹drugieti›.
U tœmy, [d̪ᵊr'ʒɑ̈t̪ɪ̘] ne dasty iz pèunœsttiõ cazati o *SyrS → /Sr̩S/ yac [d̪ᵊr] e u beznagolosie, a tomou mogé bouti ròzuzeato i he yacœstno-cœilcœstne izvedeigne /dər/ → [dᵊr], a golosnodgeigne /dr̩/ → /dᵊr/. I blizjchiy priclad [ˈdɛ̝rʒɪt], tamge, cazié oge tac i e — ne tó, i pœd nagolosomy bui boulo [ˈdr̩ʒɪt ~ ˈdᵊrʒɪt].

Obace, priclad yz Rousscui Mocrui: /dr̩/ → [dr̩ˈʒatɪ, dr̩ᵚ̝ˈʒɑtɪ] ‹drugieti› tacui œdprisõtouié *SruS → /Sr̩S/ = [Sr̩S, Sr̩ᵚ̝S ~ Sr̩ˠS]. U sey rieci e nagolos u çielœy pocazni (paradigm) ne na coreni — nagolos na coreni u *drug- e dau /drɒ• ~ drɔ•/, he u ‹drògagne› /ˈdrɒɣ̞ɑɲɲɐ/, ‹dròghneigne› /ˈdrɒɣ̟neɲɲɐ/, ‹drògy› /drɒʒ/ (v. Gelex. I 206). Po govoriex ta u ocremax slovax e vuirœunane i za /drɔ•/ u beznagolosie i u /drɯ•/ pœd nagolosomy.

»U tœmy, [d̪ᵊr'ʒɑ̈t̪ɪ̘] ne dasty iz pèunœsttiõ cazati o *SyrS → /Sr̩S/ yac [d̪ᵊr] e u beznagolosie, a tomou mogé bouti ròzuzeato i he yacœstno-cœilcœstne izvedeigne /dər/ → [dᵊr], a golosnodgeigne /dr̩/ → /dᵊr/. I blizjchiy priclad [ˈdɛ̝rʒɪt], tamge, cazié oge tac i e — ne tó, i pœd nagolosomy bui boulo [ˈdr̩ʒɪt ~ ˈdᵊrʒɪt].«

Aha, rozoumieiõ 👍

»Obace, priclad yz Rousscui Mocrui: /dr̩/ → [dr̩ˈʒatɪ, dr̩ᵚ̝ˈʒɑtɪ] ‹drugieti› tacui œdprisõtouié *SruS → /Sr̩S/ = [Sr̩S, Sr̩ᵚ̝S ~ Sr̩ˠS]. U sey rieci e nagolos u çielœy pocazni (paradigm) ne na coreni — nagolos na coreni u *drug- e dau /drɒ• ~ drɔ•/, he u ‹drògagne› /ˈdrɒɣ̞ɑɲɲɐ/, ‹dròghneigne› /ˈdrɒɣ̟neɲɲɐ/, ‹drògy› /drɒʒ/ (v. Gelex. I 206). Po govoriex ta u ocremax slovax e vuirœunane i za /drɔ•/ u beznagolosie i u /drɯ•/ pœd nagolosomy.«

Mieniõ Vam za izmiencõ!

a golosnodgeigne /dr̩/ → /dᵊr/

* a NE golosnodgeigne /dr̩/ → /dᵊr/

Darouyte.